Металургі́йна лаборато́рія Університе́ту Чикаго (англ. Metallurgical Laboratory, Met Lab) — в Чиказькому університеті, де під час Другої світової війни займалися дослідженнями радіоактивних матеріалів і ядерних реакцій в рамках Мангеттенського проєкту. У металургійній лабораторії під керівництвом Енріко Фермі була продемонстрована перша у світі самопідтримувана ланцюгова ядерна реакція.
41°47′22″ пн. ш. 87°35′58″ зх. д. / 41.78944° пн. ш. 87.59944° зх. д. | ||||
Галузь | Хімія та металургія плутонію проектування ядерних реакторів | |||
---|---|---|---|---|
Країна | США | |||
Розташування | Чиказький університет | |||
Дата відкриття | лютий 1943 | |||
Керівник | Артур Комптон Енріко Фермі Джеймс Франк Глен Сіборг Юджин Вігнер |
Лабораторія була заснована в лютому 1942 року для вивчення та використання нещодавно відкритого хімічного елемента плутонію. Вона досліджував хімію та металургію плутонію, розробив перші в світі ядерні реактори для його виробництва та розробив хімічні процеси для його відділення від інших елементів. У серпні 1942 року хімічний відділ лабораторії вперше хімічно відокремив зважуваний зразок плутонію, а 2 грудня 1942 року Метеорологічна лабораторія здійснила першу керовану ланцюгову ядерну реакцію в реакторі Чиказька дровітня-1, який був побудований під стендами старого університетського футбольного стадіону Stagg Field.
Металургійна лабораторія була створена в рамках Металургійного проекту, також відомого як «Пайл» або «Проект Х-10», який очолив чиказький професор Артур Комптон, лауреат Нобелівської премії. У свою чергу, це було частиною Манхеттенського проекту – зусиль союзників із розробки ядерної бомби під час Другої світової війни. Металургійну лабораторію послідовно очолювали Річард Доан, Семюел Еллісон, Джойс Стернс і Фаррінгтон Деніелс. Серед вчених, які там працювали, були Енріко Фермі, Джеймс Франк, Юджин Вігнер і Глен Сіборг. На піку свого розвитку 1 липня 1944 року лабораторія мала 2008 співробітників.
Невдовзі лабораторія перемістила Чиказьку дровітню-1 у більш віддалене місце в Аргоннському лісі, де її вихідні матеріали були використані для створення вдосконаленої Чиказької дровітні-2, яка була використана в нових дослідженнях продуктів ядерного поділу. Інший реактор, Чиказька дровітня-3, була побудована на майданчику в Аргонні на початку 1944 року. Це був перший у світі реактор, який використовував важку воду як сповільнювач нейтронів. Який вийшов на критичні показники у травні 1944 року та вперше запрацював на повну потужність у липні 1944 року. Металургійна лабораторія також розробила графітовий реактор X-10 на інженерному заводі Клінтона в Оук-Ридж, штат Теннессі, і реактор B на інженерному заводі Ханфорда в штат Вашингтон.
Література
- Смит Г. Д. Атомная энергия для военных целей (Смит/Иванов)/Глава VI // Атомная энергия для военных целей / Пер. с англ. под ред. Г. Н. Иванова. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1946. — 276 с. — 30 000 прим.
Це незавершена стаття про компанію або підприємство США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metalurgi jna laborato riya Universite tu Chikago angl Metallurgical Laboratory Met Lab v Chikazkomu universiteti de pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zajmalisya doslidzhennyami radioaktivnih materialiv i yadernih reakcij v ramkah Mangettenskogo proyektu U metalurgijnij laboratoriyi pid kerivnictvom Enriko Fermi bula prodemonstrovana persha u sviti samopidtrimuvana lancyugova yaderna reakciya Metalurgijna laboratoriya Chikazkogo universitetu 41 47 22 pn sh 87 35 58 zh d 41 78944 pn sh 87 59944 zh d 41 78944 87 59944Galuz Himiya ta metalurgiya plutoniyu proektuvannya yadernih reaktorivKrayina SShARoztashuvannya Chikazkij universitetData vidkrittya lyutij 1943Kerivnik Artur Kompton Enriko Fermi Dzhejms Frank Glen Siborg Yudzhin Vigner Laboratoriya bula zasnovana v lyutomu 1942 roku dlya vivchennya ta vikoristannya neshodavno vidkritogo himichnogo elementa plutoniyu Vona doslidzhuvav himiyu ta metalurgiyu plutoniyu rozrobiv pershi v sviti yaderni reaktori dlya jogo virobnictva ta rozrobiv himichni procesi dlya jogo viddilennya vid inshih elementiv U serpni 1942 roku himichnij viddil laboratoriyi vpershe himichno vidokremiv zvazhuvanij zrazok plutoniyu a 2 grudnya 1942 roku Meteorologichna laboratoriya zdijsnila pershu kerovanu lancyugovu yadernu reakciyu v reaktori Chikazka drovitnya 1 yakij buv pobudovanij pid stendami starogo universitetskogo futbolnogo stadionu Stagg Field Metalurgijna laboratoriya bula stvorena v ramkah Metalurgijnogo proektu takozh vidomogo yak Pajl abo Proekt H 10 yakij ocholiv chikazkij profesor Artur Kompton laureat Nobelivskoyi premiyi U svoyu chergu ce bulo chastinoyu Manhettenskogo proektu zusil soyuznikiv iz rozrobki yadernoyi bombi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Metalurgijnu laboratoriyu poslidovno ocholyuvali Richard Doan Semyuel Ellison Dzhojs Sterns i Farrington Deniels Sered vchenih yaki tam pracyuvali buli Enriko Fermi Dzhejms Frank Yudzhin Vigner i Glen Siborg Na piku svogo rozvitku 1 lipnya 1944 roku laboratoriya mala 2008 spivrobitnikiv Nevdovzi laboratoriya peremistila Chikazku drovitnyu 1 u bilsh viddalene misce v Argonnskomu lisi de yiyi vihidni materiali buli vikoristani dlya stvorennya vdoskonalenoyi Chikazkoyi drovitni 2 yaka bula vikoristana v novih doslidzhennyah produktiv yadernogo podilu Inshij reaktor Chikazka drovitnya 3 bula pobudovana na majdanchiku v Argonni na pochatku 1944 roku Ce buv pershij u sviti reaktor yakij vikoristovuvav vazhku vodu yak spovilnyuvach nejtroniv Yakij vijshov na kritichni pokazniki u travni 1944 roku ta vpershe zapracyuvav na povnu potuzhnist u lipni 1944 roku Metalurgijna laboratoriya takozh rozrobila grafitovij reaktor X 10 na inzhenernomu zavodi Klintona v Ouk Ridzh shtat Tennessi i reaktor B na inzhenernomu zavodi Hanforda v shtat Vashington LiteraturaSmit G D Atomnaya energiya dlya voennyh celej Smit Ivanov Glava VI Atomnaya energiya dlya voennyh celej Per s angl pod red G N Ivanova M Gosudarstvennoe transportnoe zheleznodorozhnoe izdatelstvo 1946 276 s 30 000 prim Ce nezavershena stattya pro kompaniyu abo pidpriyemstvo SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi