Месягутовський кантон (башк. Мәсәғүт кантоны) — кантон у складі Автономної Башкирської Радянської Республіки (1922—1930 рр.).
Месягутовський кантон | |
---|---|
башк. Мәсәғүт кантоны | |
| |
Адм. центр | Месягутово |
Країна | РРФСР |
Регіон | Башкирська АРСР |
Офіційна мова | башкирська, російська |
Населення | |
- повне | 160 219 чол. (1926) |
Площа | |
- повна | 12 055 км² |
Дата заснування | 5 жовтня 1922 |
Дата ліквідації | 20 серпня 1930 |
Адміністративний центр — с. Месягутово.
Географічне положення
Месягутовський кантон був розташований у північно-східній частині Башкирської АРСР. Кантон на заході межував з Бірським кантоном Башкирської АРСР, на сході — з Пермською губернією, на північному сході — з Єкатеринбурзгською губернією, на північному сході та півдні — з Челябінській губернією, на південному-заході — з Уфімським кантоном.
Історія
Месягутовський кантон був утворений 5 жовтня 1922 року в складі Башкирської Автономної Радянської Республіки з волостей Дуван-Кущінського кантону.
За постановою Президії Башкирського ЦВК від 24 січня 1923 року на території Месягутовського кантону було утворено 9 волостей.
1 березня 1923 року Азигуловська і Ювінськая волость відійшли до Красноуфимського повіту, Шокуровська волость — до Єкатеринбургського повіту. Крім того, до складу кантону були включені Петропавлівська волость, а 14 листопада — частина 1-ї Айлінської волості Златоустівського повіту. За рішенням Президії Башкирського ЦВК від 31 січня 1924 року на території Месягутовського кантону було утворено 11 волостей, а декретами ВЦВК від 15 грудня 1924 р. і 14 червня 1926 — 10 волостей.
7 червня 1926 року було проведено додаткове розмежування між Месягутовським кантоном і Златоустовським, Кунгурським, Свердловським округами Уральської області. У 1929—1930 року до складу Месягутовському кантону була передана частина території Златоустівського округу.
20 серпня 1930 року Месягутовський кантон був розформований, а його територія увійшла до складу новоутворених районів автономної республіки: Старо-Белокатайського (частини Айлінської, Ємашинської, Дуван Мечетлинської, Старо-Белокатайської волостей), Дуванського (Дуванська, частини Більше-Окинської, Месягутовської, Верхньо-Кігінської), Верхньо-Кігінського (Калмакуловськя, Мурзаларськя, частини Айлинской, Верхньо-Кигинской, Дуван-Мечетлинской, Месягутовской вол.), Дуван-Мечетлинского (частини Більше-Окинской, Дуван-Мечетлинської та Ємашинської волостей).
Населення
Чисельність населення за даними Всесоюзного перепису населення 1926 року у Месягутовскому кантоні:
Чисельність населення | Чоловіки | Жінки | Обох статей |
---|---|---|---|
Все населення | 73 198 | 87 021 | 160 219 |
Міське населення | 1 891 | 2 295 | 4 186 |
Сільське населення | 71 307 | 84 726 | 156 033 |
Господарство
Переважно було розвинуте сільське господарство. У 1927 році площа ріллі складала 128,5 тис. га, в тому числі посіви вівса — 44,4 тис. га, пшениці — 39,2 тис. га, жита — 35 тис. га, ячменю — 0,8 тис. га, картоплю-ля — 2,5 тис. га, льону — 2,9 тис. га, гречки — 1 тис. га.
Поголів'я ВРХ складало 95060, коней — 59879, овець — 138578, кіз — 8588, свиней -17743.
У 1927 році діяли Месягутовський цегляний і Ярославський шкіряний заводи. Станом на 1926 рік функціонувало 57 базарів.
Також функціонувало 149 шкіл 1-го ступеня. З них із викладанням башкирською мовою — 55, мордовською — 1, російською — 67, татарською — 25 та естонською — 1. У 1928 році було 9 бібліотек та 17 хат-читалень. Крім того, в 1930 році працювало 6 лікарень, 3 амбулаторії та 11 фельдшерських пунктів.
Див. також
Література
- История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 24 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mesyagutovskij kanton bashk Mәsәgүt kantony kanton u skladi Avtonomnoyi Bashkirskoyi Radyanskoyi Respubliki 1922 1930 rr Mesyagutovskij kanton bashk Mәsәgүt kantony Adm centr Mesyagutovo Krayina RRFSR Region Bashkirska ARSR Oficijna mova bashkirska rosijska Naselennya povne 160 219 chol 1926 Plosha povna 12 055 km Data zasnuvannya 5 zhovtnya 1922 Data likvidaciyi 20 serpnya 1930 Administrativnij centr s Mesyagutovo Geografichne polozhennyaMesyagutovskij kanton buv roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Bashkirskoyi ARSR Kanton na zahodi mezhuvav z Birskim kantonom Bashkirskoyi ARSR na shodi z Permskoyu guberniyeyu na pivnichnomu shodi z Yekaterinburzgskoyu guberniyeyu na pivnichnomu shodi ta pivdni z Chelyabinskij guberniyeyu na pivdennomu zahodi z Ufimskim kantonom IstoriyaMesyagutovskij kanton buv utvorenij 5 zhovtnya 1922 roku v skladi Bashkirskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Respubliki z volostej Duvan Kushinskogo kantonu Za postanovoyu Prezidiyi Bashkirskogo CVK vid 24 sichnya 1923 roku na teritoriyi Mesyagutovskogo kantonu bulo utvoreno 9 volostej 1 bereznya 1923 roku Azigulovska i Yuvinskaya volost vidijshli do Krasnoufimskogo povitu Shokurovska volost do Yekaterinburgskogo povitu Krim togo do skladu kantonu buli vklyucheni Petropavlivska volost a 14 listopada chastina 1 yi Ajlinskoyi volosti Zlatoustivskogo povitu Za rishennyam Prezidiyi Bashkirskogo CVK vid 31 sichnya 1924 roku na teritoriyi Mesyagutovskogo kantonu bulo utvoreno 11 volostej a dekretami VCVK vid 15 grudnya 1924 r i 14 chervnya 1926 10 volostej 7 chervnya 1926 roku bulo provedeno dodatkove rozmezhuvannya mizh Mesyagutovskim kantonom i Zlatoustovskim Kungurskim Sverdlovskim okrugami Uralskoyi oblasti U 1929 1930 roku do skladu Mesyagutovskomu kantonu bula peredana chastina teritoriyi Zlatoustivskogo okrugu 20 serpnya 1930 roku Mesyagutovskij kanton buv rozformovanij a jogo teritoriya uvijshla do skladu novoutvorenih rajoniv avtonomnoyi respubliki Staro Belokatajskogo chastini Ajlinskoyi Yemashinskoyi Duvan Mechetlinskoyi Staro Belokatajskoyi volostej Duvanskogo Duvanska chastini Bilshe Okinskoyi Mesyagutovskoyi Verhno Kiginskoyi Verhno Kiginskogo Kalmakulovskya Murzalarskya chastini Ajlinskoj Verhno Kiginskoj Duvan Mechetlinskoj Mesyagutovskoj vol Duvan Mechetlinskogo chastini Bilshe Okinskoj Duvan Mechetlinskoyi ta Yemashinskoyi volostej NaselennyaChiselnist naselennya za danimi Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku u Mesyagutovskomu kantoni Chiselnist naselennya Choloviki Zhinki Oboh statej Vse naselennya 73 198 87 021 160 219 Miske naselennya 1 891 2 295 4 186 Silske naselennya 71 307 84 726 156 033GospodarstvoPerevazhno bulo rozvinute silske gospodarstvo U 1927 roci plosha rilli skladala 128 5 tis ga v tomu chisli posivi vivsa 44 4 tis ga pshenici 39 2 tis ga zhita 35 tis ga yachmenyu 0 8 tis ga kartoplyu lya 2 5 tis ga lonu 2 9 tis ga grechki 1 tis ga Pogoliv ya VRH skladalo 95060 konej 59879 ovec 138578 kiz 8588 svinej 17743 U 1927 roci diyali Mesyagutovskij ceglyanij i Yaroslavskij shkiryanij zavodi Stanom na 1926 rik funkcionuvalo 57 bazariv Takozh funkcionuvalo 149 shkil 1 go stupenya Z nih iz vikladannyam bashkirskoyu movoyu 55 mordovskoyu 1 rosijskoyu 67 tatarskoyu 25 ta estonskoyu 1 U 1928 roci bulo 9 bibliotek ta 17 hat chitalen Krim togo v 1930 roci pracyuvalo 6 likaren 3 ambulatoriyi ta 11 feldsherskih punktiv Div takozhBashkurdistanLiteraturaIstoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov In t istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa Gilem 2010 T V 468 s Primitki Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 24 grudnya 2017