Мері Те Таї Мангакахіа (22 травня 1868, d, Нортленд — 10 жовтня 1920, d, Нортленд) — борчиня за виборче право жінок у Новій Зеландії, натхненниця поколінь маорчинь.
Мері Те Таї Мангакахіа | |
---|---|
Народилася | 22 травня 1868 d, d, Нортленд, Нова Зеландія |
Померла | 10 жовтня 1920 (52 роки) d, d, Нортленд, Нова Зеландія ·Іспанський грип і грип |
Країна | Нова Зеландія |
Діяльність | активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, суфражистка |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Мангакахіа народилась в Нижньому Вайхоу поблизу Пангуру в долині Хокіанга. Членкиня Те Рарава іві, вона мала походження Нґаті Те Реінга, Нґаті Манава та Те Кайтута, і була дочкою Ре Те Тай, впливового вождя.
Здобула освіту в монастирі Святої Марії в Окленді і була успішною піаністкою.
Мангакахіа була у шлюбі з Хаміорою Мангакахії, перставником суду рідних земель, що в червні 1892 був обраний прем'єр-міністром парламенту Те Котахітанга в Гокс-Бей. Народила двох синів, Мохі і Вайпапа, і двох дочок, Вангапуа Танджора Едіт і Мейбл Те Аоухайтіні.
1893 року Мері Мангакахахіа виступила перед зборами Палати представників (першою серед жінок), внісши пропозицію надати жінкам право голосувати і бути членкинями парламенту. З промовою "So That Women May Receive the Vote" вона стала першою жінкою, яка виступила перед парламентом Те Котахітанга. Аргумент Мангакахії полягав у тому, що жінки маорі завжди були землевласницями, але за колоніальним законодавством втрачали землю. Вона вважала, що чоловіки маорі не просуваються у вирішенні земельних суперечок з короною, і що королева Вікторія могла б краще реагувати на прохання інших жінок. Вона зазначила, що жінки-маорі — землевласниці, і їм не слід забороняти політичне представництво.
У 1893 році брала участь у створенні Ngā Kōmiti Wāhine, комітетів, пов'язаних з парламентом Котахітанга.
У 1897 році жінки отримали право голосу на виборах у парламент Те Котахітанга.
Пізніше Мері Мангакахіа приєдналася до жіночого комітету парламенту Te Котахітанга, попередника Ліги добробуту жінок маорі, і продовжувала брати участь у політиці маорі та соціальних рухах. Вона започаткувала Te Reiri Karamu (Жіноча колона) з Niniwa I te Rangi з Wairarapa. Її збірка статей і листів була місцем, де жінки маорі піднімали та обговорювали жіночі проблеми.
За словами членів сім'ї, померла від грипу в Пангуру 10 жовтня 1920 року і похована на цвинтарі Пурейрей, Нижній Вайхоу, поблизу батька.
Примітки
- Ballara, Angela. Mangakahia, Meri Te Tai. . Міністерство культури Нової Зеландії. Процитовано 21 November 2015.
- Clarke, Chanel (14 листопада 2018). . Auckland War Memorial Museum – Tāmaki Paenga Hira. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
- Macdonald, Charlotte, ред. (1991). Meri Mangakāhia. The book of New Zealand Women. Wellington: Bridget Williams Books. с. 413–415. ISBN .
- . The New Zealand Herald. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- Te Manatū Taonga, Ministry for Culture and Heritage. . Te Ara – The Encyclopedia of New Zealand (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
- Brook, Karen. . Our Wāhine | 125 Extraordinary New Zealand Women (амер.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meri Te Tayi Mangakahia 22 travnya 1868 1868 05 22 d Nortlend 10 zhovtnya 1920 1920 10 10 d Nortlend borchinya za viborche pravo zhinok u Novij Zelandiyi nathnennicya pokolin maorchin Meri Te Tayi MangakahiaNarodilasya22 travnya 1868 1868 05 22 d d Nortlend Nova ZelandiyaPomerla10 zhovtnya 1920 1920 10 10 52 roki d d Nortlend Nova Zelandiya Ispanskij grip i gripKrayina Nova ZelandiyaDiyalnistaktivistka za prava zhinok uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzu sufrazhistkaU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMangakahia narodilas v Nizhnomu Vajhou poblizu Panguru v dolini Hokianga Chlenkinya Te Rarava ivi vona mala pohodzhennya Ngati Te Reinga Ngati Manava ta Te Kajtuta i bula dochkoyu Re Te Taj vplivovogo vozhdya Zdobula osvitu v monastiri Svyatoyi Mariyi v Oklendi i bula uspishnoyu pianistkoyu Mangakahia bula u shlyubi z Hamioroyu Mangakahiyi perstavnikom sudu ridnih zemel sho v chervni 1892 buv obranij prem yer ministrom parlamentu Te Kotahitanga v Goks Bej Narodila dvoh siniv Mohi i Vajpapa i dvoh dochok Vangapua Tandzhora Edit i Mejbl Te Aouhajtini 1893 roku Meri Mangakahahia vistupila pered zborami Palati predstavnikiv pershoyu sered zhinok vnisshi propoziciyu nadati zhinkam pravo golosuvati i buti chlenkinyami parlamentu Z promovoyu So That Women May Receive the Vote vona stala pershoyu zhinkoyu yaka vistupila pered parlamentom Te Kotahitanga Argument Mangakahiyi polyagav u tomu sho zhinki maori zavzhdi buli zemlevlasnicyami ale za kolonialnim zakonodavstvom vtrachali zemlyu Vona vvazhala sho choloviki maori ne prosuvayutsya u virishenni zemelnih superechok z koronoyu i sho koroleva Viktoriya mogla b krashe reaguvati na prohannya inshih zhinok Vona zaznachila sho zhinki maori zemlevlasnici i yim ne slid zaboronyati politichne predstavnictvo U 1893 roci brala uchast u stvorenni Nga Kōmiti Wahine komitetiv pov yazanih z parlamentom Kotahitanga U 1897 roci zhinki otrimali pravo golosu na viborah u parlament Te Kotahitanga Piznishe Meri Mangakahia priyednalasya do zhinochogo komitetu parlamentu Te Kotahitanga poperednika Ligi dobrobutu zhinok maori i prodovzhuvala brati uchast u politici maori ta socialnih ruhah Vona zapochatkuvala Te Reiri Karamu Zhinocha kolona z Niniwa I te Rangi z Wairarapa Yiyi zbirka statej i listiv bula miscem de zhinki maori pidnimali ta obgovoryuvali zhinochi problemi Za slovami chleniv sim yi pomerla vid gripu v Panguru 10 zhovtnya 1920 roku i pohovana na cvintari Purejrej Nizhnij Vajhou poblizu batka PrimitkiBallara Angela Mangakahia Meri Te Tai Ministerstvo kulturi Novoyi Zelandiyi Procitovano 21 November 2015 Clarke Chanel 14 listopada 2018 Auckland War Memorial Museum Tamaki Paenga Hira Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 7 travnya 2019 Macdonald Charlotte red 1991 Meri Mangakahia The book of New Zealand Women Wellington Bridget Williams Books s 413 415 ISBN 0 908912 04 8 The New Zealand Herald 13 veresnya 2019 Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2018 Te Manatu Taonga Ministry for Culture and Heritage Te Ara The Encyclopedia of New Zealand angl Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018 Brook Karen Our Wahine 125 Extraordinary New Zealand Women amer Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018