Принцеса Мері Еріставі (груз. მერი ერისთავი), при народженні Шервашидзе (груз. შერვაშიძე; 1888, Батумі — 21 січня 1986, Париж) — грузинська аристократка, ікона моди, одна з перших моделей Коко Шанель. Вона займала високе місце серед грузинського дворянства, як і при дворі російського імператора в останні роки існування імперії. Іноді Мері розглядають як музу відомого грузинського поета Ґалактіона Табідзе.
Мері Еріставі | |
---|---|
Народилася | 1888[1] Батумі, Російська імперія |
Померла | 21 січня 1986 Париж, Франція |
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Країна | Грузія |
Діяльність | фрейліна |
Титул | принцеса |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Мері народилася в Батумі в сім'ї грузинського генерал-майора . Вона була відомою в Грузії завдяки своїй вроді та статурі і навіть отримала компліменти від російського імператора Миколи II, коли він зустрівся з нею під час свого візиту до Тифліса 1912 року.
Оскільки її батько невдовзі став депутатом Державної Думи, сім'я переїхала до Петербурга, де Мері стала придворною дамою імператриці Олександри Федорівни. Після смерті батька Мері повернулася в Грузію, де провела решту своєї юності разом із матір'ю та сестрами Еленою та Тамарою.
Після утворення Першої Грузинської Республіки, що стало наслідком Революції в Росії, наречений Мері принц (значний грузинський дворянин і колишній ад'ютант Миколи II) повернувся до Грузії, маючи намір одружитися з нею. Вони побралися в Кутаїсі.
Невдовзі більшовики вторглися в Грузію, тож у березні 1921 року подружжя було змушене покинути країну, аби уникнути ув'язнення, депортації чи смерті. Через Стамбул вони вирушили до Франції.
По прибутті в Париж Мері та Георгій оселилися на в 16-ому окрузі, популярному районі французького вищого суспільства. Втеча з Грузії призвела до матеріальних втрат, тож сім'я стикнулася з певними фінансовими проблемами, проживаючи в цьому дорогому районі. Через це певний час матір та сестри Мері жили разом із молодим подружжям. Ситуація змінилася, коли сім'я вирішила відкрити власне ательє, а Мері стала моделлю Коко Шанель — надзвичайно відомої французької дизайнерки того часу.
Невдовзі мати та сестри переселилися, а її чоловік Георгій помер; подружжя не мало дітей. Мері провела решту життя мешкаючи сама і рідко контактуючи з іншими грузинськими емігрантами, за винятком відвідин місцевої грузинської церкви. В останні роки свого життя вона була змушена переїхати в будинок пристарілих, де, завдяки її непоганим фінансовим можливостям, Мері забезпечили особистою доглядальницею. Попри це переселення, вона продовжила відвідувати своїх друзів у 16-ому окрузі для гри в карти. За словами її друга Бабо Дадіані, кімната Мері була заповнена квітами від відомих і невідомих прихильників.
Через радянську політику закритості щодо імміграції, Мері, як і інші емігранти з Першої Республіки, не мала можливості повернутися в Батумі. Вона померла у Франції у віці 97 років. Як і її чоловік, Мері було поховано на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Примітки
- http://www.nplg.gov.ge/emigrants/en/00000003/
- Iberiana Mary, Princess Eristavi [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Princesa Meri Eristavi gruz მერი ერისთავი pri narodzhenni Shervashidze gruz შერვაშიძე 1888 Batumi 21 sichnya 1986 Parizh gruzinska aristokratka ikona modi odna z pershih modelej Koko Shanel Vona zajmala visoke misce sered gruzinskogo dvoryanstva yak i pri dvori rosijskogo imperatora v ostanni roki isnuvannya imperiyi Inodi Meri rozglyadayut yak muzu vidomogo gruzinskogo poeta Galaktiona Tabidze Meri EristaviNarodilasya1888 1 Batumi Rosijska imperiyaPomerla21 sichnya 1986 1986 01 21 Parizh FranciyaPohovannyaSent Zhenev yev de BuaKrayinaGruziyaDiyalnistfrejlinaTitulprincesaBatkodU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Princesa Meri 1911BiografiyaCholovik Meri princ Georgij Meri narodilasya v Batumi v sim yi gruzinskogo general majora Vona bula vidomoyu v Gruziyi zavdyaki svoyij vrodi ta staturi i navit otrimala komplimenti vid rosijskogo imperatora Mikoli II koli vin zustrivsya z neyu pid chas svogo vizitu do Tiflisa 1912 roku Oskilki yiyi batko nevdovzi stav deputatom Derzhavnoyi Dumi sim ya pereyihala do Peterburga de Meri stala pridvornoyu damoyu imperatrici Oleksandri Fedorivni Pislya smerti batka Meri povernulasya v Gruziyu de provela reshtu svoyeyi yunosti razom iz matir yu ta sestrami Elenoyu ta Tamaroyu Meri pridvorna dama imperatrici Pislya utvorennya Pershoyi Gruzinskoyi Respubliki sho stalo naslidkom Revolyuciyi v Rosiyi narechenij Meri princ znachnij gruzinskij dvoryanin i kolishnij ad yutant Mikoli II povernuvsya do Gruziyi mayuchi namir odruzhitisya z neyu Voni pobralisya v Kutayisi Nevdovzi bilshoviki vtorglisya v Gruziyu tozh u berezni 1921 roku podruzhzhya bulo zmushene pokinuti krayinu abi uniknuti uv yaznennya deportaciyi chi smerti Cherez Stambul voni virushili do Franciyi Po pributti v Parizh Meri ta Georgij oselilisya na v 16 omu okruzi populyarnomu rajoni francuzkogo vishogo suspilstva Vtecha z Gruziyi prizvela do materialnih vtrat tozh sim ya stiknulasya z pevnimi finansovimi problemami prozhivayuchi v comu dorogomu rajoni Cherez ce pevnij chas matir ta sestri Meri zhili razom iz molodim podruzhzhyam Situaciya zminilasya koli sim ya virishila vidkriti vlasne atelye a Meri stala modellyu Koko Shanel nadzvichajno vidomoyi francuzkoyi dizajnerki togo chasu Nevdovzi mati ta sestri pereselilisya a yiyi cholovik Georgij pomer podruzhzhya ne malo ditej Meri provela reshtu zhittya meshkayuchi sama i ridko kontaktuyuchi z inshimi gruzinskimi emigrantami za vinyatkom vidvidin miscevoyi gruzinskoyi cerkvi V ostanni roki svogo zhittya vona bula zmushena pereyihati v budinok pristarilih de zavdyaki yiyi nepoganim finansovim mozhlivostyam Meri zabezpechili osobistoyu doglyadalniceyu Popri ce pereselennya vona prodovzhila vidviduvati svoyih druziv u 16 omu okruzi dlya gri v karti Za slovami yiyi druga Babo Dadiani kimnata Meri bula zapovnena kvitami vid vidomih i nevidomih prihilnikiv Cherez radyansku politiku zakritosti shodo immigraciyi Meri yak i inshi emigranti z Pershoyi Respubliki ne mala mozhlivosti povernutisya v Batumi Vona pomerla u Franciyi u vici 97 rokiv Yak i yiyi cholovik Meri bulo pohovano na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Primitkihttp www nplg gov ge emigrants en 00000003 Iberiana Mary Princess Eristavi 18 serpnya 2011 u Wayback Machine