Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мерянська мова — національна мова мерян. Належить до фіно-волзької підгрупи фіно-угорських мов уральської сім'ї.. Зникла у XVIII столітті та відроджена у XXI столітті.
| Мерянська мова | |
|---|---|
| Merän Kyl | |
| Поширена в | Росії в VII-XVIII столітті, відроджена у XXI столітті |
| Регіон | Ярославська область, Владимирська область, Івановська область, Костромська область, Московська область, Тверська область |
| Носії | 0 (2002) |
| Класифікація | Уральська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Характеристика
Частина вчених відносила мерянську мову до волзько-фінських, частина — до прибалтійсько-фінських мов. Український філолог, член-кореспондент НАН України Орест Ткаченко вважає, що мерянська мова посідала проміжну ланку в системі фіно-угорських мов, при чому, як і мещерська, мала значний угорський (мадярський) субстрат.
Фонетика мерянської мови
Мерянська фонетична система досліджена лише у загальних рисах, спираючись на діалектні та арготичні факти російських говірок сучасної Ярославської та Костромської області.
Мерянській мови притаманна:
- глухість приголосних на початку слів і їх спірантизація (підвищення дзвінкості) всередині слів. Це притаманно як прибалтийсько-фінським мовам, так і волзько-фінським, і навіть саамським;
- на початку слів міг бути тільки один приголосний звук (якщо більше, то це запозичення);
- відсутність скупчення приголосних звуків наприкінці слова, особливо з кінцевим вибуховим;
- відсутність сполучення дзвінких зубних (-дн-, -фш-, -вш-);
- у царині вокалізму відсутній звук «ы» (близький до російського), який послідовно вживається як українське «и» або близьке до ерзянського звуку «у»;
- наявність та широке вживання прибалтійсько-фінських звуків -ö-, -ä-, -ü-;
- відсутність сингармонізму;
- ініціальний наголос (наголос на перший склад).
Граматика мерянської мови
- Множина утворюється додаванням до кореня слова закінчення -k-;
- Форма номінативу множини наближена до угорської та західно-саамських мов.
Зразки лексики
- jol/-*ul- «бути»;
- jond «є, бути»;
- e jola (-åj) «не є»;
- ul «був»;
- ulsha «колишній»;
- *meråk «скажи».
Територія поширення
Мерянська мова була поширена у сучасних областях Російської Федерації: Московській, Володимирській, Ярославській, Івановській, Костромській, частина Тверської, невеликих частинах Вологодської та Архангельської.
Періодизація мерянської мови
Російська наука обмежує час існування живої мерянської мови ХІ століттям, хоча існують численні свідчення про побутування мерянської мови і в часи Ливонської війни 15 століття, і навіть часів Івана Мазепи — початку 18 століття. Дослідник Орест Ткаченко припускає, що мерянські мовні анклави на території сучасної Костромської області існували до XIX століття, а останній носій мерянської мови міг померти в часи поета Тараса Шевченка.
У 1990-их роках частина краєзнавців та фіно-угорських патріотів виношувала думку про реконструкцію мерянської мови, принаймні у формі діалектів живої російської мови. До таких екзотичних спроб належить ініціатива ярославських музейників, яка, щоправда, не мала розвитку.
Дослідники мерянської мови
Професійний збір мовного матеріалу на постмерянській території розпочався у XIX столітті. Словники діалектних та арготичних слів стали джерелом для вивчення мерянської мови. До цього прислужилися Т. Сємьонов (1891), М. Фасмер (1935), О. Востріков (1978, 1981). У ХХ столітті найвідомішим дослідником мерянської мови став український вчений Орест Ткаченко, який захистив 1985 року як докторську дисертацію однойменну працю — «Мерянська мова». Щоправда, починаючи з 1990-тих фіно-угристика та, меряністика зокрема, перейшли на периферію наукових інтересів Ткаченка.
У сучасній Російській Федерації, зокрема на кафедрах філології міст історичної Мерямаа, відсутні професійні кадри, які б досліджували мерянську мову. Приватними зусиллями у Костромі перевидана праця Ореста Ткаченка «Мерянська мова» та інші мерянознавчі статті. Нині продовжують досліджувати мерянську мову ентузіасти з товариства «Metsa Kunnta» на чолі з лідером «нових мерян» Андрієм Малишевим, які випустили в березні 2013 року Словник мерянської мови, чи відродженою мерянською — «Merjan jelma».
Джерела
- Картотека «Костромского областного словаря».
- Востриков О. В. Финно-угорские лексические элементы в русских говорах Волго-Двинского междуречья. — В кн.: Этимологические исследования. Свердловск., 1981.
- Лыткин В. И. Ещё к происхождению русского аканья. — Вопросы языкознания, 1965, № 4.
- Орест Ткаченко. Мерянский язык. Київ, Наукова думка, 1985.
Посилання
- Мерянский язык. Воскрешение из мертвых
- Каталог праць, присвячених мерянській мові (рос.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meryanska mova nacionalna mova meryan Nalezhit do fino volzkoyi pidgrupi fino ugorskih mov uralskoyi sim yi Znikla u XVIII stolitti ta vidrodzhena u XXI stolitti Meryanska movaMeran KylPoshirena vRosiyi v VII XVIII stolitti vidrodzhena u XXI stolittiRegionYaroslavska oblast Vladimirska oblast Ivanovska oblast Kostromska oblast Moskovska oblast Tverska oblastNosiyi0 2002 KlasifikaciyaUralska sim ya Ugrofinski movi dd Oficijnij statusKodi moviHarakteristikaChastina vchenih vidnosila meryansku movu do volzko finskih chastina do pribaltijsko finskih mov Ukrayinskij filolog chlen korespondent NAN Ukrayini Orest Tkachenko vvazhaye sho meryanska mova posidala promizhnu lanku v sistemi fino ugorskih mov pri chomu yak i mesherska mala znachnij ugorskij madyarskij substrat dzherelo Fonetika meryanskoyi movi Meryanska fonetichna sistema doslidzhena lishe u zagalnih risah spirayuchis na dialektni ta argotichni fakti rosijskih govirok suchasnoyi Yaroslavskoyi ta Kostromskoyi oblasti Meryanskij movi pritamanna gluhist prigolosnih na pochatku sliv i yih spirantizaciya pidvishennya dzvinkosti vseredini sliv Ce pritamanno yak pribaltijsko finskim movam tak i volzko finskim i navit saamskim na pochatku sliv mig buti tilki odin prigolosnij zvuk yaksho bilshe to ce zapozichennya vidsutnist skupchennya prigolosnih zvukiv naprikinci slova osoblivo z kincevim vibuhovim vidsutnist spoluchennya dzvinkih zubnih dn fsh vsh u carini vokalizmu vidsutnij zvuk y blizkij do rosijskogo yakij poslidovno vzhivayetsya yak ukrayinske i abo blizke do erzyanskogo zvuku u nayavnist ta shiroke vzhivannya pribaltijsko finskih zvukiv o a u vidsutnist singarmonizmu inicialnij nagolos nagolos na pershij sklad Gramatika meryanskoyi movi Mnozhina utvoryuyetsya dodavannyam do korenya slova zakinchennya k Forma nominativu mnozhini nablizhena do ugorskoyi ta zahidno saamskih mov Zrazki leksiki jol ul buti jond ye buti e jola aj ne ye ul buv ulsha kolishnij merak skazhi Teritoriya poshirennyaMeryanska mova bula poshirena u suchasnih oblastyah Rosijskoyi Federaciyi Moskovskij Volodimirskij Yaroslavskij Ivanovskij Kostromskij chastina Tverskoyi nevelikih chastinah Vologodskoyi ta Arhangelskoyi Periodizaciya meryanskoyi moviRosijska nauka obmezhuye chas isnuvannya zhivoyi meryanskoyi movi HI stolittyam hocha isnuyut chislenni svidchennya pro pobutuvannya meryanskoyi movi i v chasi Livonskoyi vijni 15 stolittya i navit chasiv Ivana Mazepi pochatku 18 stolittya Doslidnik Orest Tkachenko pripuskaye sho meryanski movni anklavi na teritoriyi suchasnoyi Kostromskoyi oblasti isnuvali do XIX stolittya a ostannij nosij meryanskoyi movi mig pomerti v chasi poeta Tarasa Shevchenka dzherelo U 1990 ih rokah chastina krayeznavciv ta fino ugorskih patriotiv vinoshuvala dumku pro rekonstrukciyu meryanskoyi movi prinajmni u formi dialektiv zhivoyi rosijskoyi movi Do takih ekzotichnih sprob nalezhit iniciativa yaroslavskih muzejnikiv yaka shopravda ne mala rozvitku Doslidniki meryanskoyi moviProfesijnij zbir movnogo materialu na postmeryanskij teritoriyi rozpochavsya u XIX stolitti Slovniki dialektnih ta argotichnih sliv stali dzherelom dlya vivchennya meryanskoyi movi Do cogo prisluzhilisya T Syemonov 1891 M Fasmer 1935 O Vostrikov 1978 1981 U HH stolitti najvidomishim doslidnikom meryanskoyi movi stav ukrayinskij vchenij Orest Tkachenko yakij zahistiv 1985 roku yak doktorsku disertaciyu odnojmennu pracyu Meryanska mova Shopravda pochinayuchi z 1990 tih fino ugristika ta meryanistika zokrema perejshli na periferiyu naukovih interesiv Tkachenka U suchasnij Rosijskij Federaciyi zokrema na kafedrah filologiyi mist istorichnoyi Meryamaa vidsutni profesijni kadri yaki b doslidzhuvali meryansku movu Privatnimi zusillyami u Kostromi perevidana pracya Oresta Tkachenka Meryanska mova ta inshi meryanoznavchi statti Nini prodovzhuyut doslidzhuvati meryansku movu entuziasti z tovaristva Metsa Kunnta na choli z liderom novih meryan Andriyem Malishevim yaki vipustili v berezni 2013 roku Slovnik meryanskoyi movi chi vidrodzhenoyu meryanskoyu Merjan jelma DzherelaKartoteka Kostromskogo oblastnogo slovarya Vostrikov O V Finno ugorskie leksicheskie elementy v russkih govorah Volgo Dvinskogo mezhdurechya V kn Etimologicheskie issledovaniya Sverdlovsk 1981 Lytkin V I Eshyo k proishozhdeniyu russkogo akanya Voprosy yazykoznaniya 1965 4 Orest Tkachenko Meryanskij yazyk Kiyiv Naukova dumka 1985 PosilannyaMeryanskij yazyk Voskreshenie iz mertvyh Katalog prac prisvyachenih meryanskij movi ros Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi