Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Меровінги (фр. Mérovingiens, нім. Merowinger або Merovinger) — франкська королівська династія, що в V — середині VIII століття правила на значній частині теперішньої Франції та Бельгії, а також на частині території Німеччини та Швейцарії.
Герб роду | |
Merovingians у Вікісховищі |
Ця лінія походить від народу салічних франків які в V столітті населяли регіони Камбре і Турне, а також територію Бельгії (Хільдерік I). Історія Меровінгів відзначена появою сильного впливу християнської культури серед аристократії, поступового створення церкви на їх території та певного економічного піднесення після розпаду Римської імперії.
Назва Меровінги походить від короля Меровея — напівміфічного пращура Хлодвіга.
Походження
Династія Меровінгів походить від франкської аристократії. Франки, об'єднуючись упродовж III століття, поступово облаштовувались на північному заході Римської імперії. В перші роки Імперії більш-менш однорідні групи мігрантів, приваблені стабільністю Галлії та Pax Romana, а також під впливом інших східних мігрантів, просувалися зі сходу на захід. Перші франки потрапляли до Імперії мирним шляхом: деякі з них вступали до римського війська, сподіваючись зробити кар'єру, інші оселялись на території Імперії як [fr]. Пізніше міграція франків на північ Галлії активізувалася у зв'язку із занепадом римської влади, а згодом і Західної Римської імперії. Деякі великі родини, що збагатіли за часів Римської імперії, мали значну владу на місцях. Одна з них, а саме Хільдеріка I та його сина Хлодвіга, здобула перевагу і заснувала першу франкську королівську династію.
Представники
- Хільдерік — був першим історично відомим представником Меровінгів.
- Хлодвіг (466–511) — син Хільдеріка, після ряду перемог над римлянами, алеманами, вестготами та бургундцями заснував королівство франків. Після Хлодвіга держава не була стабільним утворенням, її територія постійно переділялася між нащадками королів. Остаточно вона поділилася на три держави — Бургундію, Австразію та Нейстрію.
- Дагоберт I (629–639) — знову об'єднав під своєю владою всю державу, але невдало ведена ним внутрішня політика призвела до послаблення королівської влади, а після його смерті почався період «лінивих королів», коли в країні панували майордоми. Один з них, Піпін Короткий при підтримці папи Захарія у 751 скинув останнього Меровінга і був проголошений королем, започаткувавши династію Каролінгів.
«Довговолосі королі»
Сучасники також називали Меровінгів «довговолосим королями» (лат. reges criniti). З язичницьких часів і до свого падіння Меровінги носили довге волосся, що вважалися обов'язковим атрибутом монарха. Франки вірили, що Меровінги володіють сакрально-магічною силою, що полягала у надзвичайно довгому волоссі їх власників, і виражається в так званому «королівському щасті», уособлює в собі благополуччя всього франкського народу. Така зачіска відрізняла його від підданих, що носили короткі зачіски, популярні в римську епоху (вважалися ознакою низького становища слуги або раба). Відсікання волосся вважалося найтяжчою образою для представника династії Меровінгів, на практиці воно означало втрату прав на володіння владою (прикладом тому може послужити син Хлодоміра, Хлодоальд, відомий пізніше як ).
Посилання
- Генеалогія Меровінгів (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Merovingi fr Merovingiens nim Merowinger abo Merovinger frankska korolivska dinastiya sho v V seredini VIII stolittya pravila na znachnij chastini teperishnoyi Franciyi ta Belgiyi a takozh na chastini teritoriyi Nimechchini ta Shvejcariyi MerovingiGerb rodu Merovingians u Vikishovishi Volodinnya Merovingiv Cya liniya pohodit vid narodu salichnih frankiv yaki v V stolitti naselyali regioni Kambre i Turne a takozh teritoriyu Belgiyi Hilderik I Istoriya Merovingiv vidznachena poyavoyu silnogo vplivu hristiyanskoyi kulturi sered aristokratiyi postupovogo stvorennya cerkvi na yih teritoriyi ta pevnogo ekonomichnogo pidnesennya pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi Nazva Merovingi pohodit vid korolya Meroveya napivmifichnogo prashura Hlodviga Pechatka Hilderika z pohovannya v misti TurnePohodzhennyaDinastiya Merovingiv pohodit vid frankskoyi aristokratiyi Franki ob yednuyuchis uprodovzh III stolittya postupovo oblashtovuvalis na pivnichnomu zahodi Rimskoyi imperiyi V pershi roki Imperiyi bilsh mensh odnoridni grupi migrantiv privableni stabilnistyu Galliyi ta Pax Romana a takozh pid vplivom inshih shidnih migrantiv prosuvalisya zi shodu na zahid Pershi franki potraplyali do Imperiyi mirnim shlyahom deyaki z nih vstupali do rimskogo vijska spodivayuchis zrobiti kar yeru inshi oselyalis na teritoriyi Imperiyi yak fr Piznishe migraciya frankiv na pivnich Galliyi aktivizuvalasya u zv yazku iz zanepadom rimskoyi vladi a zgodom i Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Deyaki veliki rodini sho zbagatili za chasiv Rimskoyi imperiyi mali znachnu vladu na miscyah Odna z nih a same Hilderika I ta jogo sina Hlodviga zdobula perevagu i zasnuvala pershu franksku korolivsku dinastiyu PredstavnikiHilderik buv pershim istorichno vidomim predstavnikom Merovingiv Hlodvig 466 511 sin Hilderika pislya ryadu peremog nad rimlyanami alemanami vestgotami ta burgundcyami zasnuvav korolivstvo frankiv Pislya Hlodviga derzhava ne bula stabilnim utvorennyam yiyi teritoriya postijno peredilyalasya mizh nashadkami koroliv Ostatochno vona podililasya na tri derzhavi Burgundiyu Avstraziyu ta Nejstriyu Dagobert I 629 639 znovu ob yednav pid svoyeyu vladoyu vsyu derzhavu ale nevdalo vedena nim vnutrishnya politika prizvela do poslablennya korolivskoyi vladi a pislya jogo smerti pochavsya period linivih koroliv koli v krayini panuvali majordomi Odin z nih Pipin Korotkij pri pidtrimci papi Zahariya u 751 skinuv ostannogo Merovinga i buv progoloshenij korolem zapochatkuvavshi dinastiyu Karolingiv Dovgovolosi koroli Suchasniki takozh nazivali Merovingiv dovgovolosim korolyami lat reges criniti Z yazichnickih chasiv i do svogo padinnya Merovingi nosili dovge volossya sho vvazhalisya obov yazkovim atributom monarha Franki virili sho Merovingi volodiyut sakralno magichnoyu siloyu sho polyagala u nadzvichajno dovgomu volossi yih vlasnikiv i virazhayetsya v tak zvanomu korolivskomu shasti uosoblyuye v sobi blagopoluchchya vsogo frankskogo narodu Taka zachiska vidriznyala jogo vid piddanih sho nosili korotki zachiski populyarni v rimsku epohu vvazhalisya oznakoyu nizkogo stanovisha slugi abo raba Vidsikannya volossya vvazhalosya najtyazhchoyu obrazoyu dlya predstavnika dinastiyi Merovingiv na praktici vono oznachalo vtratu prav na volodinnya vladoyu prikladom tomu mozhe posluzhiti sin Hlodomira Hlodoald vidomij piznishe yak PosilannyaGenealogiya Merovingiv fr