Ме́рвичі — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Куликівська селищна рада. Населення становить 1187 осіб.
село Мервичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Львівський район |
Рада | Куликівська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA46060230100016061 |
Основні дані | |
Засноване | до 1377 |
Населення | 1187 |
Площа | 22,96 км² |
Густота населення | 51,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80370 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°59′36″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.99333° пн. ш. 24.03444° сх. д.Координати: 49°59′36″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.99333° пн. ш. 24.03444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 263 м |
Найближча залізнична станція | Куликів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80362, Львівська обл., Львівський р-н, смт Куликів, площа Незалежності, 27 |
Сільський голова | Бова Лілія Миронівна |
Карта | |
Мервичі | |
Мервичі | |
Мапа | |
Історія
Документом, виданим 11 жовтня 1377 року в Перемишлі, надає князь Володислав Опольський, львівським домініканам у власність села Кротошин, Зашків, Костеїв і 4 дворища з села Мервичі.
1378 року князь Володислав Опольський визначив кордони маєтку Зашківського, Костеївського і 4 дворищ у Мервичах, недавно перед тим львівським домініканським монахам подарованих.
За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності у Львівській землі.
У люстрації 1662 року подана наступна інформація, що «Держава мервицька з селами: Мервичі, Смереків, Блищиводи, Передримихи, Мокротин, урочищем, яке називається Торговище, Артасів. Власницею цієї держави є Пані Барбара з Куропатник Граб'янчина… Село Мервичі здавна на 7 ланах посаджене. Підданих було 70. Тепер підданих, які на четвертях сидять, є 18. Окремо війт на четверті, від податку звільнений, який підданим наказує роботи до двору…».
За даними «Словника географічного королівства Польського», наприкінці ХІХ століття село Мервичі належало до Жовківського повіту. Розташоване було на відстані 9 км на південний-захід від повітового центру, на захід від Куликова. На заході межує з німецькою колонією Візенберг, на північному-сході — з Перемивками, на сході — Куликовим та з селами Львівського повіту: на півдні — Костейовим, на південному-заході — з Зарудцями. Водойми в селі не було, лише маленьки струмочки, що на південному-сході впадають до річки Думниці притоки Полтви. Сільська забудова розташована у західній частині села. 1880 року у ґміні мешкало 812 осіб, серед них 272 римо-католики. Римо-католицька парафія була у колонії Візенберг, натомість, греко-католицька — в селі та належала до Жовківського деканату, Перемиської дієцезії. В селі була церква святого Івана Хрестителя, школа початкова однокласна та броварня. Мервичі давно славилися своїм елітним хмелем, як згадував історик, перший директор інституту імені Оссолінських Францішек Сярчинський, то у Мервичах, за його часів, вироблялось щороку 8 центнерів хмелю, який нічим не відрізнявся від найкращого чеського. Німецький мандрівник Юзеф Рорер в описі своєї подорожі по Галичині на початку ХІХ століття згадував, що тут були спроби садити ревінь, але невдалі.
Станом на 1 січня 1939 року в селі мешкало 1100 осіб, серед них 800 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів (у присілках Черемішня і Гута), 10 поляків, 10 євреїв та 200 німців (в колонії Віземберг, частково сполонізовані).
Теперішній храм Собору Івана Хрестителя заснований в селі у 1886 році старанням місцевої громади. Храм є мурованим. Від початку свого заснування церква була греко-католицькою. У 1946 році за рішеннями львівського псевдособору УГКЦ було поступово ліквідовано греко-католицьку церкву та перехід духівництва під юрисдикцію Московської патріархії РПЦ. В церкві богослужіння відбувалися вже за візантійським обрядом. Так було до 1991 року. Після виходу греко-католицької церкви із підпілля у селі збудовано плебанію. Проведено ремонт церкви, встановлено підігрів підлоги, покрито його плиткою, помальовано церкву, проведено й оздоблювальні роботи.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жовківського району, село увійшло до складу Львівського району.
Персоналії
Народилися
- Петрик Петро — сотник УГА, командир 5-ї Сокальської бригади УГА.
- Процайло Ігор (1976 - 12.09.2022) - солдат ЗСУ, загинув біля с. Безіменне, Херсонської області. Поховали захисника 15.06.2024 в с. Мервичі.
Померли
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 7 жовтня 2019.
- Akta grodzkie i ziemskie [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] — 1870. — Т. 2. — S. 10—11
- Akta grodzkie i ziemskie... — Т. 2. — S. 12
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 105
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Mierzwica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 356. (пол.) — S. 356.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me rvichi selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Kulikivska selishna rada Naselennya stanovit 1187 osib selo Mervichi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Lvivskij rajon Rada Kulikivska selishna rada Kod KATOTTG UA46060230100016061 Osnovni dani Zasnovane do 1377 Naselennya 1187 Plosha 22 96 km Gustota naselennya 51 69 osib km Poshtovij indeks 80370 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 59 36 pn sh 24 02 04 sh d 49 99333 pn sh 24 03444 sh d 49 99333 24 03444 Koordinati 49 59 36 pn sh 24 02 04 sh d 49 99333 pn sh 24 03444 sh d 49 99333 24 03444 Serednya visota nad rivnem morya 263 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Kulikiv Misceva vlada Adresa radi 80362 Lvivska obl Lvivskij r n smt Kulikiv plosha Nezalezhnosti 27 Silskij golova Bova Liliya Mironivna Karta Mervichi Mervichi MapaIstoriyaDokumentom vidanim 11 zhovtnya 1377 roku v Peremishli nadaye knyaz Volodislav Opolskij lvivskim dominikanam u vlasnist sela Krotoshin Zashkiv Kosteyiv i 4 dvorisha z sela Mervichi 1378 roku knyaz Volodislav Opolskij viznachiv kordoni mayetku Zashkivskogo Kosteyivskogo i 4 dvorish u Mervichah nedavno pered tim lvivskim dominikanskim monaham podarovanih Za chasiv Rechi Pospolitoyi nalezhalo selo do korolivskoyi vlasnosti u Lvivskij zemli U lyustraciyi 1662 roku podana nastupna informaciya sho Derzhava mervicka z selami Mervichi Smerekiv Blishivodi Peredrimihi Mokrotin urochishem yake nazivayetsya Torgovishe Artasiv Vlasniceyu ciyeyi derzhavi ye Pani Barbara z Kuropatnik Grab yanchina Selo Mervichi zdavna na 7 lanah posadzhene Piddanih bulo 70 Teper piddanih yaki na chetvertyah sidyat ye 18 Okremo vijt na chetverti vid podatku zvilnenij yakij piddanim nakazuye roboti do dvoru Za danimi Slovnika geografichnogo korolivstva Polskogo naprikinci HIH stolittya selo Mervichi nalezhalo do Zhovkivskogo povitu Roztashovane bulo na vidstani 9 km na pivdennij zahid vid povitovogo centru na zahid vid Kulikova Na zahodi mezhuye z nimeckoyu koloniyeyu Vizenberg na pivnichnomu shodi z Peremivkami na shodi Kulikovim ta z selami Lvivskogo povitu na pivdni Kostejovim na pivdennomu zahodi z Zarudcyami Vodojmi v seli ne bulo lishe malenki strumochki sho na pivdennomu shodi vpadayut do richki Dumnici pritoki Poltvi Silska zabudova roztashovana u zahidnij chastini sela 1880 roku u gmini meshkalo 812 osib sered nih 272 rimo katoliki Rimo katolicka parafiya bula u koloniyi Vizenberg natomist greko katolicka v seli ta nalezhala do Zhovkivskogo dekanatu Peremiskoyi diyeceziyi V seli bula cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya shkola pochatkova odnoklasna ta brovarnya Mervichi davno slavilisya svoyim elitnim hmelem yak zgaduvav istorik pershij direktor institutu imeni Ossolinskih Francishek Syarchinskij to u Mervichah za jogo chasiv viroblyalos shoroku 8 centneriv hmelyu yakij nichim ne vidriznyavsya vid najkrashogo cheskogo Nimeckij mandrivnik Yuzef Rorer v opisi svoyeyi podorozhi po Galichini na pochatku HIH stolittya zgaduvav sho tut buli sprobi saditi revin ale nevdali Stanom na 1 sichnya 1939 roku v seli meshkalo 1100 osib sered nih 800 ukrayinciv grekokatolikiv 80 ukrayinciv rimokatolikiv u prisilkah Cheremishnya i Guta 10 polyakiv 10 yevreyiv ta 200 nimciv v koloniyi Vizemberg chastkovo spolonizovani Teperishnij hram Soboru Ivana Hrestitelya zasnovanij v seli u 1886 roci starannyam miscevoyi gromadi Hram ye murovanim Vid pochatku svogo zasnuvannya cerkva bula greko katolickoyu U 1946 roci za rishennyami lvivskogo psevdosoboru UGKC bulo postupovo likvidovano greko katolicku cerkvu ta perehid duhivnictva pid yurisdikciyu Moskovskoyi patriarhiyi RPC V cerkvi bogosluzhinnya vidbuvalisya vzhe za vizantijskim obryadom Tak bulo do 1991 roku Pislya vihodu greko katolickoyi cerkvi iz pidpillya u seli zbudovano plebaniyu Provedeno remont cerkvi vstanovleno pidigriv pidlogi pokrito jogo plitkoyu pomalovano cerkvu provedeno j ozdoblyuvalni roboti 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zhovkivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Lvivskogo rajonu PersonaliyiNarodilisya Petrik Petro sotnik UGA komandir 5 yi Sokalskoyi brigadi UGA Procajlo Igor 1976 12 09 2022 soldat ZSU zaginuv bilya s Bezimenne Hersonskoyi oblasti Pohovali zahisnika 15 06 2024 v s Mervichi PomerliPrimitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2022 Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 7 zhovtnya 2019 Akta grodzkie i ziemskie 14 chervnya 2018 u Wayback Machine 1870 T 2 S 10 11 Akta grodzkie i ziemskie T 2 S 12 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 105 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaMierzwica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 356 pol S 356 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi