Мелетинський Єлеазар Мойсейович

Мелети́нський Єлеаза́р Мойсе́євич (рос. Мелетинский Елеазар Моисеевич, *22 жовтня 1918 року, Харків, Українська держава — †16 грудня 2005, Москва, Росія) — радянський і російський філолог єврейського походження, історик культури, дослідник міфології, фольклору та ранніх форм літератури. Доктор філологічних наук, професор, засновник дослідницької школи теоретичної фольклористики. Займав керівні посади при укладанні енциклопедії «Міфи народів світу» (1980) і «Міфологічного словника» (1988).

Мелетинський Єлеазар Мойсеєвич
Мелетинский Елеазар Моисеевич
Народився	22 жовтня 1918(1918-10-22) Харків
Помер	16 грудня 2005(2005-12-16) (87 років) Москва
Громадянство	СРСР Росія
Національність	росіянин
Діяльність	філолог, історик культури, літературознавець
Галузь	філологія і історія культури
Відомий завдяки	дослідження міфології, фольклору та літератури
Alma mater	Московський інститут філософії, літератури, історії (1940)
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d] (1968)
Вчене звання	професор^[d]
Науковий керівник	^d
Відомі учні	^d і ^d
Знання мов	російська^[1]^[2]
Заклад	Петрозаводський державний університет і МДУ
У шлюбі з	Ірина Семенко
Нагороди
«Походження героїчного епосу. Ранні форми й архаїчні пам'ятки» (рос. Происхождение героического эпоса. Ранние формы и архаические памятники, 1963) «„Едда“ й ранні форми епосу» (рос. «Эдда» и ранние формы эпоса, 1968) «Поетика міфу» (рос. Поэтика мифа, 1976) «Палеоазіатський міфологічний епос» (рос. Палеоазиатский мифологический эпос, 1979) «Середньовічний роман. Походження і класичні форми» (рос. Средневековый роман. Происхождение и классические формы, 1983) «Історична поетика новели» (рос. Историческая поэтика новеллы, 1990) «Про літературні архетипи» (рос. О литературных архетипах, 1994) «Достоєвський у світлі історичної поетики: Як зроблені „Брати Карамазови“» (рос. Достоевский в свете исторической поэтики: Как сделаны «Братья Карамазовы», 1996) «Від міфу до літератури» (рос. От мифа к литературе, 2000) Погляди Чільне місце в науковому доробку Єлеазара Мелетинського належить дослідженням з міфології. В міфах він вбачав витоки усного фольклору, архаїчних мотивів і сюжетів літератури. Подібність текстів, що належать до різних непов'язаних між собою культур, дослідник пояснював загальними для людського мислення архетипами. Він виділяв сюжетні архетипи, такі як творення, загибель і відродження, подвижництво героя тощо, на відміну від архетипів персонажів Карла-Густава Юнга. Мелетинський називав рисами міфу олюднення навколишньої природи, ототожнення суб'єкта і об'єкта, предмета і знака, речі та її атрибутів, частини й цілого, поділ на подвійні протилежності, що відбувається через увагу до чуттєвих якостей, а не внутрішніх властивостей. В міфі відбувається уявне подолання протилежностей за допомогою трансформації предметів і діянь героїв, що поєднують протиставлені стани і характеристики. У міфі незрозуміле й невідоме пояснюється через зрозуміле та відоме, отже міф завжди наповнений символами та логічно побудований, щоб пояснювати влаштування світу. Дослідник заперечував, що ритуал передує міфу та зумовлює його зміст, відстоюючи думку про вираження міфу в ритуалі, про походження танцю з наслідування рухів тотемних тварин, співу — з їх шанування, казок — з обрядів ініціації, де розігрувалися міфи. Словесний фольклор Мелетинський вважав головною формою побутування міфології. В писемній літературі міф перетворюється на міфологізм, коли в творі використовуються міфологічні образи та сюжети, що слугує виразності, звертаючись до глибинних архетипів. Бувши більшість життя атеїстом, а потім агностиком, Єлеазар Мелетинський, втім, вважав релігію важливою складовою культури, що гармонізує суспільство. Відносив себе до демократів і схвально оцінював розпад Радянського Союзу. Вважав підставою руйнівних проявів радянського тоталітаризму комплекс неповноцінності російського народу, що компенсується манією величі, та віддаленість інтелігенції як від влади, так і від народу. Примітки Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 CONOR.Sl d:Track:Q16744133 Мелетинский, Е.М. (2001). От мифа к литературе: Курс лекций "Теория мифа и историческая поэтика". Москва: Российский государственный гуманитарный универститет. Л. Аннинский, Ю. Манн, Б. Егоров, Г. Белая, В. Ковский, А. Бочаров, И. Золотусский (2000). О себе и о времени. (Анкета литературоведов и критиков). Вопросы литературы. Т. 3. с. 3—47. Джерела Мелетинский Е. М. Избранные статьи. Воспоминания /Отв. ред Е. С. Ноник М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998. — 576 с. Мелетинский, Елеазар Моисеевич (р. 1918) // Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов — жертв политического террора в советский период (1917—1991) / Изд. подготовили Я. В. Васильков, М. Ю. Сорокина. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2003. — 496 с. Посилання Єлеазар Мелетинський [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті РДГУ(рос.)