Йоан Екгарт фон Гохгайм, відомий також під іменем майстра Екгарта (1260—1327/8) — німецький богослов, філософ і містик. Народився поблизу Ерфурта, в Тюринґії. Слово «майстер» у його імені відповідає академічному титулові, який він отримав у Парижі.
Майстер Екгарт | |
---|---|
нім. Meister Eckhart | |
Ім'я при народженні | нім. Eckhart |
Народився | 1260[1] d, d, Священна Римська імперія або Тамбах-Дітарц, d, Священна Римська імперія |
Помер | 1328 Авіньйон, Арелатське королівство, Священна Римська імперія |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | Ерфурт |
Діяльність | філософ, богослов, викладач університету, theology teacher |
Галузь | богослів'я |
Alma mater | Паризький університет |
Відомі учні | d |
Знання мов | латина і середньоверхньонімецька[1] |
Заклад | Паризький університет |
Конфесія | католицька церква |
|
Біографія
Народився в знатній сім'ї у Гохгаймі близько 1260 р. Вступивши в ранній юності до домініканського ордена, навчався в домініканських школах і в Кьольнській вищій школі, де ще панував дух Альберта Великого († 1280). Після трирічного Лекторства (де саме невідомо) Екгарт був призначений пріором в Ерфурті та вікарієм Тюринґії.
На цей час припадають його «Reden der Unterscheidung», що виникли з бесід із монастирською братією під час трапези; він вчить там відрізняти істотне від неважливого в питаннях релігії та культу.
У 1298 р. було заборонено суміщення в ордені двох посад однією особою. Треба думати, що Екгарт зберіг посаду вікарія як більш почесну, тим більше, що незабаром після цього його призначили провінційним пріором. З вересня 1300 р. Екгарт складався lector biblicus в Парі, у Колежі св. Якова (якобинців, або домініканців; існував з 1229 р.), тобто читав лекції, присвячені коментуванню Святого Письма. Там він отримав ступінь бакалавра і ліценціата, ставши маґістром теології в 1302 р.
У 1303 р. Екгарт повернувся до Ерфурта і того ж року був призначений пріором новоствореної саксонської провінції ордена; залишався на посаді до 1311 р.
У 1306 р. на генеральних зборах в Парі багато хто з членів ордена вказували на заворушення серед терціаріїв, особливо в Німеччині й Саксонії; цього разу Екгартові вдалося виправдатися від звинувачень у поблажливому ставленні до «братів вільного духу». 1311 р. на зборах ордену в Наполі ґросмайстер призначив Екгарта у Парі в якості лектора-маґістра.
Час від +1312 до 1320 рр. Екгарт провів, імов., в Страсбурі, як видно з його проповідей і з трактата «Schwester Katrei Meister Eckharts Tochter von Strassburg».
1320 р. Екгарта призначили пріором до Франкфурта; припускають, що це переміщення викликане підозрою в зв'язках з бегінками і бегардами, що виникла проти нього, проти яких незадовго до того було здійснено жорстоке гоніння, як проти єретиків. 1320 р. ґросмайстер велів здійснити ретельне розслідування про підозрілі зв'язки Екгарта. Близько цього часу Екгарт читав лекції в Кьольнській вищій школі, де відверто висловлював свої погляди, збуджуючи цим невдоволення серед пастирів церкви, на чолі яких стояв архієпископ Гайнрих II фон Фірнебурґ.
У 1325 р., на соборі ордена у Венец'ї, було постановлено знову розслідувати справу Екгарта: його було виправдано, але йому було заборонено згадувати з катедри питання релігійно-спекулятивного характеру.
Архієпископ Кьольнський був незадоволений таким результатом справи і знову почав процес проти Екгарта, зібравши про нього попередньо відомості, які сильно компрометували його в очах церкви, а також озброївшись цитатами з його творів. 14 січня 1327 р. Екгарт був допитаний інквізиторами архієпископа. На негідну їх поведінку (вони оточили його шпигунами) Екгарт приніс скаргу папі, висловлюючи готовність підкоритися рішенню церкви, якщо його вчення буде визнано неправильним. 13 лютого 1327 р. в домініканській церкві Кьольна Екгарт заявив публічно, що готовий зректися від усього помилкового і єретичного, що може бути знайдено у його вченні. Багатьма дослідниками ця заява тлумачиться як зречення Екгарта від своїх поглядів, але Преґер переконливо довів, що ніде, можливо, Екгарт не висловив так ясно усвідомлення своєї правоти. У 1329 р. було видано папську буллу, котра засуджувала 17 основних положень Екгарта як єретичні, 11 - як підозрілі; наприкінці йшлося, що від 26 з 28 положень Екгарт відрікся сам.
Точна дата і місце смерті Екгарта достовірно невідомі. Передбачається, що після відповіді своїм недоброзичливцям у Кельні в 1327 році, він зобов’язався протягом 1328 року вирушити в Авіньйон, щоби перед папою оскаржити звинувачення проти себе. Рідкісні архіви засвідчують, що ця подорож справді відбулася. Документи з Ватиканської бібліотеки, які стосуються Авіньйонського процесу, неявно свідчать про те, що Екгарт поставав перед Іоанном XXII: це була лише процедурна деталь. Він є першим Учителем Святого Письма, якому за життя довелося виправдовуватися таким чином. Після звернення Екгарта до папи зі скаргою на рішення кельнського суду, призначена йому папська аудієнція виглядає правдоподібною, проте на користь цього припущення немає прямих доказів.
Булла In agro Dominico, говорить про те, що Екгарт помер раніше. Це єдиний документ, який підтверджує гіпотезу про те, що він помер до 27 березня 1329 року, дати видання булли.
У 1992 році Генеральний капітул домініканського ордену подав прохання про реабілітацію майстра Екгарта. Офіційна відповідь Ватикану полягала в тому, що реабілітація не є необхідною. Тодішній магістр Ордену Тімоті Редкліфф коротко виклав її зміст у листі від 15 серпня 1992 року до Пітера Телбота Вілкокса, тодішнього президента Британського Екгартового товариства: «Ми намагалися зняти цензуру, яка тяжіла над Екгартом», — пише Редкліфф. «Нам сказали, що насправді це не потрібно, бо ніколи не засуджували персонально його, – лише деякі його тези; тому ми цілком вільно можемо сказати, що він – добрий ортодоксальний теолог».
Впливи попередників
У працях Екгарта відчутний вплив Плотіна, Псевдо-Діонісія Ареопагіта та інших. Йоганн Екгарт належав до ордену домініканців, як і Фома Аквінський, можливо тому він був неабияким його шанувальником. Екгарт вважає, що він веде мову про того ж Бога, про якого кажуть і Августин, і Фома, і євангелісти, але його свідчення відрізняється від їхніх свідчень. В основі такого вчення лежить досвід внутрішнього переживання.
Філософське вчення
Екгарт не надав вченню завершеної філософської системи.
В основу Екгарт кладе вчення про сутність (Wesen), яку він ототожнює з Богом. Бог є першоосновою та сутністю всіх предметів. На противагу Томи Аквінського, який в Богові вбачає активне начало, Екгарт розглядає в божественній сутності принцип потенціальності. Розуміючи Бога як певну можливість існування всього іншого буття, вважає, що потенційне буття по відношенню до дійсного є чимось лише невідомим, недоступним для розуміння. Першим проявом божественної сутності Екгарт називає природу, проте сутність та природа для нього не дві різні властивості, а Єдине в одній якості. Природа та сутність так відносяться одна до одної, як світло до темної першооснови, від якої воно витікає. Тому Екгарт розуміє під природою сутність об'єктивовану, вже не потенційну, а перетворену в образ. Бог вже не потенційність, але й особистість, яка сама себе визначає. Це процес, який Екгарт ототожнює випроміненою світла сонцем. Бог виводить думку про себе та про свою природу із себе самого, що є здатністю бути Отцем, думка Отця про самого себе є особистість Сина. Таким чином, в одному й тому ж самому суб'єкті відбувається через акт свідомості розподілення на дві особистості; в той же час, ці дві особистості перебувають в абсолютній єдності, що виражається єдиною волею — Святим Духом.
Екгарт каже, що «Бог є світ», та що «Світ є Бог». Ці слова треба розуміти таким чином, що в Богові потенційно полягають всі речі, весь світ. Процес самопрояву Бога є вічно обновлюваним актом. Світ, створений Богом в акті Божої любові, є вічним для Бога. Хоча вічним насправді є тільки триєдинство Бога. А від створення ідеї світу починається час. До створення світу речей, речі перебувають в думці Сина як потенційність. Отець створив Сина, і в своєму триєдинстві створив ідеї речей. Син є прототипом світу, в його природі розкривається вся різноманітність ідей світу. Від милості Божої залежить перехід речі від потенції до актуальності. У вченні про речі, яких Екгарт визнає стільки ж, скільки існує окремих видів речей, Екгарт зближується з вченнями Томи Аквінського та Плотіна, але розходиться з вченням Платона, який за ідеями визнає самостійне існування.
Що стосується порядку, то тут Екгарт притримується законів, запропонованих неоплатонічною школою, а згодом і : закону передачі життя, згідно з яким життя переходить від вищого сущого до нижчого, поступово послаблюючись; закону іманентності, згідно з яким сутність вищого полягає в сутності нижчого, а не навпаки; закону причетності, згідно з яким нижче перебуває у вищому, оскільки все, що є в ньому подібне до вищого; закону зворотного руху, згідно з яким вже нижче має знайти спокій у вищому як в своєму початку.
Матеріальний світ, за Екгартом, створений для того, щоб людина могла пізнати Бога: душа не може безпосередньо споглядати Бога, як око не може дивитися на сонце. Як усе тварне є засобом для досягнення людиною цієї цілі, так і вона, в свою чергу, є посередником в прагненні тварного до возз'єднання з Богом. Спершу, до гріхопадіння, людина була у єдності з Боги, але зараз зв'язок з Богом порушений.
Історія світу відбувається за Божим провидінням, але це не виключає свободу волі людини. Бог не має зміни почуттів та бажань, радості та страждань, він є вічно нерухомим, завжди дорівнює собі. І його вплив на людину залежить від самих людей, від їх бажання та готовності до возз'єднання з Богом.
В питанні походженні зла Екгарт розходиться з неоплатоніками, згідно з вченнями яких причиною зла необхідно є Бог. Згідно з Томою Аквінським, Бог дозволяє людині вибирати між добром та злом, оскільки це необхідно для прояву досконалості Бога. Таким чином Бог є непрямою причиною зла, що є необхідним наслідком його вчення про Бога як про чисту діяльність. Екгарт, за вченням якого Бог є чистою потенційністю, вбачає джерело зла в погано спрямованій свободній волі людини. З Аквінатом Екгарт погоджується в тому, що зло не має власної сутності, а є лише запереченням добра.
Існують різні ступені Богопізнання, або наближення до Бога. Наші знання про Бога, як і наші знання взагалі, не досконалі саме тому, що ми пізнаємо його через велику кількість образів; але, чим вища Його сутність, тим менше їй потрібно образів для пізнання. Богу взагалі не потрібно образів. У стані душі, який дарується нам милосердям Божим, ми не потребуємо образів та безпосередньо споглядаємо сутність Бога. Тоді душа ототожнюється з Богом, адже тоді в ній нема нічого, окрім сутності Бога. Душа і Бог в акті споглядання суть одне. Але, хоча душа заглиблюється у вічність буття Бога, вона все ж не в змозі охопити повністю його першооснову. Бог залишає можливість повернення душі до розуміння своєї тварності. Єднання з Богом, споглядання його є єдиним засобом для розуміння Божої сутності, Божого прояву та Божої досконалості. Сили душі після такого спілкування отримують можливість до нової, вищої діяльності. Вищу мету містики Екгарт вбачає не в знищенні особистості, не в пасивному занепаді, а у возвишенні душі до Бога. Згідно з його вченням, життя споглядання є засобом до життя діяльного.
Значення вчення
Майстер Екгарт досяг небачених висот в ієрархії ордену домініканців, перебуваючи в опозиції до схоластики, яка панувала в більшості богословських шкіл. Проповіді Екгарта мали шалений вплив на сучасників, ними захоплюються і досі. Йоганн Екгарт знаходив яскраві та влучні слова для вираження свого внутрішнього досвіду. Його жива мова, якою він користувався для передачі власного досвіду богопізнання була предметом критики, захоплення, пародіювання, наслідування. Незважаючи на багатство одкровень в Середньовіччі, його тексти виглядають живими та яскравими. Роботи Майстра Екгарта і сьогодні цікаві не лише як філософські трактати, а як словесне відтворення унікального містичного досвіду християнина.
Найцікавішим є його епістемологічні теорії, базовані на власному глибинному досвіді. Екгарт вважав, що людина за життя зможе прийти до стану споглядання Бога в моменті єднання з ним навіть на короткий час, і в цьому моменті людина досягне вічності споглядання. Екгарт сам дійшов до такого стану. В цьому стані дух перебуває в безпосередньому спогляданні Істини без будь-яких образів, тіло позбавлене зовнішніх чуттів і перебуває в тихому спокої. Споглядання Бога в образах та видіння, якими хизувалися інші містики, не мало значення для Майстера Екгарта. Він не надавав цим видінням жодного значення, вважаючи, що образи заважають вищому спогляданню. Для містики як такої головне — пізнання сутності Бога, в чому полягає і святість, і блаженство, то перед цим відступають на другий план добрі вчинки. Екгарт писав, що не окремі добрі вчинки роблять людину святими, а святість змушує людину до добрих вчинків. Якщо людина здатна чинити зло, то вона не досягла єдності з Богом. Вищий стан душі поки вона перебуває в тілі є таким, коли доброчесність стає непривхідною властивістю душі. Істинна доброта полягає в добрій волі, яка підкорена волі Божій.
Найвідоміші твори
Твори латинською мовою
- «Opus tripartitum» («Тричастинний твір»)
- Sermones (скетчі латинських проповідей)
- «Tractatus super oratione dominica»
- «Collatio in libros sententiarum»
- «Quastiones Parisienses»
- «Sermo die B. Augustini Parisius habitus»
- Коментарі на окремі книги Біблії
- «Виправдовуючий твір»
Твори німецькою мовою
- Трактати: «Мовлення про розрізнення», «Книга про божественну втіху» разом з «Про достойних людей».
- Низка проповідей.
Переклади українською мовою
- Проповіді (переклад Софія Матіяш). — Київ : Темпора, 2022. — 736 с. — (Філософія) — ISBN 97861775695364.
Вшанування
- 85179 Майстерекгарт — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Проповіді. www.tempora.com.ua (англ.). Процитовано 20 січня 2024.
Посилання
- Екгарт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Майстер Екгарт |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майстер Екгарт |
- Maître Eckhart: théologien, mystique et prédicateur rhénan [ 5 травня 2005 у Wayback Machine.]
- The Meister Eckhart Site [ 24 березня 2005 у Wayback Machine.]
- The Eckhart Society [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Головне про філософів: Йоган Екхарт на сайті Культурного центру «Новий Акрополь»
- Eckhart Triebel: Meister Eckhart und seine Zeit (Майстер Екгарт і його час - нім.)
- Eckhart Triebel: Meister Eckhart Bibliographie seit 1995 (Бібліографія Майстра Екгарт з 1995 р.)
- Meister-Eckhart-Gesellschaft [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joan Ekgart fon Gohgajm vidomij takozh pid imenem majstra Ekgarta 1260 1327 8 nimeckij bogoslov filosof i mistik Narodivsya poblizu Erfurta v Tyuringiyi Slovo majster u jogo imeni vidpovidaye akademichnomu titulovi yakij vin otrimav u Parizhi Majster Ekgartnim Meister EckhartIm ya pri narodzhenninim EckhartNarodivsya1260 1 d d Svyashenna Rimska imperiya abo Tambah Ditarc d Svyashenna Rimska imperiyaPomer1328 Avinjon Arelatske korolivstvo Svyashenna Rimska imperiyaKrayinaNimechchinaMisce prozhivannyaErfurtDiyalnistfilosof bogoslov vikladach universitetu theology teacherGaluzbogosliv yaAlma materParizkij universitetVidomi uchnidZnannya movlatina i serednoverhnonimecka 1 ZakladParizkij universitetKonfesiyakatolicka cerkvaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v znatnij sim yi u Gohgajmi blizko 1260 r Vstupivshi v rannij yunosti do dominikanskogo ordena navchavsya v dominikanskih shkolah i v Kolnskij vishij shkoli de she panuvav duh Alberta Velikogo 1280 Pislya tririchnogo Lektorstva de same nevidomo Ekgart buv priznachenij priorom v Erfurti ta vikariyem Tyuringiyi Na cej chas pripadayut jogo Reden der Unterscheidung sho vinikli z besid iz monastirskoyu bratiyeyu pid chas trapezi vin vchit tam vidriznyati istotne vid nevazhlivogo v pitannyah religiyi ta kultu U 1298 r bulo zaboroneno sumishennya v ordeni dvoh posad odniyeyu osoboyu Treba dumati sho Ekgart zberig posadu vikariya yak bilsh pochesnu tim bilshe sho nezabarom pislya cogo jogo priznachili provincijnim priorom Z veresnya 1300 r Ekgart skladavsya lector biblicus v Pari u Kolezhi sv Yakova yakobinciv abo dominikanciv isnuvav z 1229 r tobto chitav lekciyi prisvyacheni komentuvannyu Svyatogo Pisma Tam vin otrimav stupin bakalavra i licenciata stavshi magistrom teologiyi v 1302 r U 1303 r Ekgart povernuvsya do Erfurta i togo zh roku buv priznachenij priorom novostvorenoyi saksonskoyi provinciyi ordena zalishavsya na posadi do 1311 r U 1306 r na generalnih zborah v Pari bagato hto z chleniv ordena vkazuvali na zavorushennya sered terciariyiv osoblivo v Nimechchini j Saksoniyi cogo razu Ekgartovi vdalosya vipravdatisya vid zvinuvachen u poblazhlivomu stavlenni do brativ vilnogo duhu 1311 r na zborah ordenu v Napoli grosmajster priznachiv Ekgarta u Pari v yakosti lektora magistra Chas vid 1312 do 1320 rr Ekgart proviv imov v Strasburi yak vidno z jogo propovidej i z traktata Schwester Katrei Meister Eckharts Tochter von Strassburg 1320 r Ekgarta priznachili priorom do Frankfurta pripuskayut sho ce peremishennya viklikane pidozroyu v zv yazkah z beginkami i begardami sho vinikla proti nogo proti yakih nezadovgo do togo bulo zdijsneno zhorstoke goninnya yak proti yeretikiv 1320 r grosmajster veliv zdijsniti retelne rozsliduvannya pro pidozrili zv yazki Ekgarta Blizko cogo chasu Ekgart chitav lekciyi v Kolnskij vishij shkoli de vidverto vislovlyuvav svoyi poglyadi zbudzhuyuchi cim nevdovolennya sered pastiriv cerkvi na choli yakih stoyav arhiyepiskop Gajnrih II fon Firneburg U 1325 r na sobori ordena u Venec yi bulo postanovleno znovu rozsliduvati spravu Ekgarta jogo bulo vipravdano ale jomu bulo zaboroneno zgaduvati z katedri pitannya religijno spekulyativnogo harakteru Arhiyepiskop Kolnskij buv nezadovolenij takim rezultatom spravi i znovu pochav proces proti Ekgarta zibravshi pro nogo poperedno vidomosti yaki silno komprometuvali jogo v ochah cerkvi a takozh ozbroyivshis citatami z jogo tvoriv 14 sichnya 1327 r Ekgart buv dopitanij inkvizitorami arhiyepiskopa Na negidnu yih povedinku voni otochili jogo shpigunami Ekgart prinis skargu papi vislovlyuyuchi gotovnist pidkoritisya rishennyu cerkvi yaksho jogo vchennya bude viznano nepravilnim 13 lyutogo 1327 r v dominikanskij cerkvi Kolna Ekgart zayaviv publichno sho gotovij zrektisya vid usogo pomilkovogo i yeretichnogo sho mozhe buti znajdeno u jogo vchenni Bagatma doslidnikami cya zayava tlumachitsya yak zrechennya Ekgarta vid svoyih poglyadiv ale Preger perekonlivo doviv sho nide mozhlivo Ekgart ne visloviv tak yasno usvidomlennya svoyeyi pravoti U 1329 r bulo vidano papsku bullu kotra zasudzhuvala 17 osnovnih polozhen Ekgarta yak yeretichni 11 yak pidozrili naprikinci jshlosya sho vid 26 z 28 polozhen Ekgart vidriksya sam Tochna data i misce smerti Ekgarta dostovirno nevidomi Peredbachayetsya sho pislya vidpovidi svoyim nedobrozichlivcyam u Kelni v 1327 roci vin zobov yazavsya protyagom 1328 roku virushiti v Avinjon shobi pered papoyu oskarzhiti zvinuvachennya proti sebe Ridkisni arhivi zasvidchuyut sho cya podorozh spravdi vidbulasya Dokumenti z Vatikanskoyi biblioteki yaki stosuyutsya Avinjonskogo procesu neyavno svidchat pro te sho Ekgart postavav pered Ioannom XXII ce bula lishe procedurna detal Vin ye pershim Uchitelem Svyatogo Pisma yakomu za zhittya dovelosya vipravdovuvatisya takim chinom Pislya zvernennya Ekgarta do papi zi skargoyu na rishennya kelnskogo sudu priznachena jomu papska audiyenciya viglyadaye pravdopodibnoyu prote na korist cogo pripushennya nemaye pryamih dokaziv Bulla In agro Dominico govorit pro te sho Ekgart pomer ranishe Ce yedinij dokument yakij pidtverdzhuye gipotezu pro te sho vin pomer do 27 bereznya 1329 roku dati vidannya bulli U 1992 roci Generalnij kapitul dominikanskogo ordenu podav prohannya pro reabilitaciyu majstra Ekgarta Oficijna vidpovid Vatikanu polyagala v tomu sho reabilitaciya ne ye neobhidnoyu Todishnij magistr Ordenu Timoti Redkliff korotko viklav yiyi zmist u listi vid 15 serpnya 1992 roku do Pitera Telbota Vilkoksa todishnogo prezidenta Britanskogo Ekgartovogo tovaristva Mi namagalisya znyati cenzuru yaka tyazhila nad Ekgartom pishe Redkliff Nam skazali sho naspravdi ce ne potribno bo nikoli ne zasudzhuvali personalno jogo lishe deyaki jogo tezi tomu mi cilkom vilno mozhemo skazati sho vin dobrij ortodoksalnij teolog Vplivi poperednikivU pracyah Ekgarta vidchutnij vpliv Plotina Psevdo Dionisiya Areopagita ta inshih Jogann Ekgart nalezhav do ordenu dominikanciv yak i Foma Akvinskij mozhlivo tomu vin buv neabiyakim jogo shanuvalnikom Ekgart vvazhaye sho vin vede movu pro togo zh Boga pro yakogo kazhut i Avgustin i Foma i yevangelisti ale jogo svidchennya vidriznyayetsya vid yihnih svidchen V osnovi takogo vchennya lezhit dosvid vnutrishnogo perezhivannya Filosofske vchennyaEkgart ne nadav vchennyu zavershenoyi filosofskoyi sistemi V osnovu Ekgart klade vchennya pro sutnist Wesen yaku vin ototozhnyuye z Bogom Bog ye pershoosnovoyu ta sutnistyu vsih predmetiv Na protivagu Tomi Akvinskogo yakij v Bogovi vbachaye aktivne nachalo Ekgart rozglyadaye v bozhestvennij sutnosti princip potencialnosti Rozumiyuchi Boga yak pevnu mozhlivist isnuvannya vsogo inshogo buttya vvazhaye sho potencijne buttya po vidnoshennyu do dijsnogo ye chimos lishe nevidomim nedostupnim dlya rozuminnya Pershim proyavom bozhestvennoyi sutnosti Ekgart nazivaye prirodu prote sutnist ta priroda dlya nogo ne dvi rizni vlastivosti a Yedine v odnij yakosti Priroda ta sutnist tak vidnosyatsya odna do odnoyi yak svitlo do temnoyi pershoosnovi vid yakoyi vono vitikaye Tomu Ekgart rozumiye pid prirodoyu sutnist ob yektivovanu vzhe ne potencijnu a peretvorenu v obraz Bog vzhe ne potencijnist ale j osobistist yaka sama sebe viznachaye Ce proces yakij Ekgart ototozhnyuye viprominenoyu svitla soncem Bog vivodit dumku pro sebe ta pro svoyu prirodu iz sebe samogo sho ye zdatnistyu buti Otcem dumka Otcya pro samogo sebe ye osobistist Sina Takim chinom v odnomu j tomu zh samomu sub yekti vidbuvayetsya cherez akt svidomosti rozpodilennya na dvi osobistosti v toj zhe chas ci dvi osobistosti perebuvayut v absolyutnij yednosti sho virazhayetsya yedinoyu voleyu Svyatim Duhom Portal Ekgarta v Erfurti Nimechchina Ekgart kazhe sho Bog ye svit ta sho Svit ye Bog Ci slova treba rozumiti takim chinom sho v Bogovi potencijno polyagayut vsi rechi ves svit Proces samoproyavu Boga ye vichno obnovlyuvanim aktom Svit stvorenij Bogom v akti Bozhoyi lyubovi ye vichnim dlya Boga Hocha vichnim naspravdi ye tilki triyedinstvo Boga A vid stvorennya ideyi svitu pochinayetsya chas Do stvorennya svitu rechej rechi perebuvayut v dumci Sina yak potencijnist Otec stvoriv Sina i v svoyemu triyedinstvi stvoriv ideyi rechej Sin ye prototipom svitu v jogo prirodi rozkrivayetsya vsya riznomanitnist idej svitu Vid milosti Bozhoyi zalezhit perehid rechi vid potenciyi do aktualnosti U vchenni pro rechi yakih Ekgart viznaye stilki zh skilki isnuye okremih vidiv rechej Ekgart zblizhuyetsya z vchennyami Tomi Akvinskogo ta Plotina ale rozhoditsya z vchennyam Platona yakij za ideyami viznaye samostijne isnuvannya Sho stosuyetsya poryadku to tut Ekgart pritrimuyetsya zakoniv zaproponovanih neoplatonichnoyu shkoloyu a zgodom i zakonu peredachi zhittya zgidno z yakim zhittya perehodit vid vishogo sushogo do nizhchogo postupovo poslablyuyuchis zakonu imanentnosti zgidno z yakim sutnist vishogo polyagaye v sutnosti nizhchogo a ne navpaki zakonu prichetnosti zgidno z yakim nizhche perebuvaye u vishomu oskilki vse sho ye v nomu podibne do vishogo zakonu zvorotnogo ruhu zgidno z yakim vzhe nizhche maye znajti spokij u vishomu yak v svoyemu pochatku Materialnij svit za Ekgartom stvorenij dlya togo shob lyudina mogla piznati Boga dusha ne mozhe bezposeredno spoglyadati Boga yak oko ne mozhe divitisya na sonce Yak use tvarne ye zasobom dlya dosyagnennya lyudinoyu ciyeyi cili tak i vona v svoyu chergu ye poserednikom v pragnenni tvarnogo do vozz yednannya z Bogom Spershu do grihopadinnya lyudina bula u yednosti z Bogi ale zaraz zv yazok z Bogom porushenij Istoriya svitu vidbuvayetsya za Bozhim providinnyam ale ce ne viklyuchaye svobodu voli lyudini Bog ne maye zmini pochuttiv ta bazhan radosti ta strazhdan vin ye vichno neruhomim zavzhdi dorivnyuye sobi I jogo vpliv na lyudinu zalezhit vid samih lyudej vid yih bazhannya ta gotovnosti do vozz yednannya z Bogom V pitanni pohodzhenni zla Ekgart rozhoditsya z neoplatonikami zgidno z vchennyami yakih prichinoyu zla neobhidno ye Bog Zgidno z Tomoyu Akvinskim Bog dozvolyaye lyudini vibirati mizh dobrom ta zlom oskilki ce neobhidno dlya proyavu doskonalosti Boga Takim chinom Bog ye nepryamoyu prichinoyu zla sho ye neobhidnim naslidkom jogo vchennya pro Boga yak pro chistu diyalnist Ekgart za vchennyam yakogo Bog ye chistoyu potencijnistyu vbachaye dzherelo zla v pogano spryamovanij svobodnij voli lyudini Z Akvinatom Ekgart pogodzhuyetsya v tomu sho zlo ne maye vlasnoyi sutnosti a ye lishe zaperechennyam dobra Isnuyut rizni stupeni Bogopiznannya abo nablizhennya do Boga Nashi znannya pro Boga yak i nashi znannya vzagali ne doskonali same tomu sho mi piznayemo jogo cherez veliku kilkist obraziv ale chim visha Jogo sutnist tim menshe yij potribno obraziv dlya piznannya Bogu vzagali ne potribno obraziv U stani dushi yakij daruyetsya nam miloserdyam Bozhim mi ne potrebuyemo obraziv ta bezposeredno spoglyadayemo sutnist Boga Todi dusha ototozhnyuyetsya z Bogom adzhe todi v nij nema nichogo okrim sutnosti Boga Dusha i Bog v akti spoglyadannya sut odne Ale hocha dusha zagliblyuyetsya u vichnist buttya Boga vona vse zh ne v zmozi ohopiti povnistyu jogo pershoosnovu Bog zalishaye mozhlivist povernennya dushi do rozuminnya svoyeyi tvarnosti Yednannya z Bogom spoglyadannya jogo ye yedinim zasobom dlya rozuminnya Bozhoyi sutnosti Bozhogo proyavu ta Bozhoyi doskonalosti Sili dushi pislya takogo spilkuvannya otrimuyut mozhlivist do novoyi vishoyi diyalnosti Vishu metu mistiki Ekgart vbachaye ne v znishenni osobistosti ne v pasivnomu zanepadi a u vozvishenni dushi do Boga Zgidno z jogo vchennyam zhittya spoglyadannya ye zasobom do zhittya diyalnogo Znachennya vchennyaMajster Ekgart dosyag nebachenih visot v iyerarhiyi ordenu dominikanciv perebuvayuchi v opoziciyi do sholastiki yaka panuvala v bilshosti bogoslovskih shkil Propovidi Ekgarta mali shalenij vpliv na suchasnikiv nimi zahoplyuyutsya i dosi Jogann Ekgart znahodiv yaskravi ta vluchni slova dlya virazhennya svogo vnutrishnogo dosvidu Jogo zhiva mova yakoyu vin koristuvavsya dlya peredachi vlasnogo dosvidu bogopiznannya bula predmetom kritiki zahoplennya parodiyuvannya nasliduvannya Nezvazhayuchi na bagatstvo odkroven v Serednovichchi jogo teksti viglyadayut zhivimi ta yaskravimi Roboti Majstra Ekgarta i sogodni cikavi ne lishe yak filosofski traktati a yak slovesne vidtvorennya unikalnogo mistichnogo dosvidu hristiyanina Najcikavishim ye jogo epistemologichni teoriyi bazovani na vlasnomu glibinnomu dosvidi Ekgart vvazhav sho lyudina za zhittya zmozhe prijti do stanu spoglyadannya Boga v momenti yednannya z nim navit na korotkij chas i v comu momenti lyudina dosyagne vichnosti spoglyadannya Ekgart sam dijshov do takogo stanu V comu stani duh perebuvaye v bezposerednomu spoglyadanni Istini bez bud yakih obraziv tilo pozbavlene zovnishnih chuttiv i perebuvaye v tihomu spokoyi Spoglyadannya Boga v obrazah ta vidinnya yakimi hizuvalisya inshi mistiki ne malo znachennya dlya Majstera Ekgarta Vin ne nadavav cim vidinnyam zhodnogo znachennya vvazhayuchi sho obrazi zavazhayut vishomu spoglyadannyu Dlya mistiki yak takoyi golovne piznannya sutnosti Boga v chomu polyagaye i svyatist i blazhenstvo to pered cim vidstupayut na drugij plan dobri vchinki Ekgart pisav sho ne okremi dobri vchinki roblyat lyudinu svyatimi a svyatist zmushuye lyudinu do dobrih vchinkiv Yaksho lyudina zdatna chiniti zlo to vona ne dosyagla yednosti z Bogom Vishij stan dushi poki vona perebuvaye v tili ye takim koli dobrochesnist staye neprivhidnoyu vlastivistyu dushi Istinna dobrota polyagaye v dobrij voli yaka pidkorena voli Bozhij Najvidomishi tvoriTvori latinskoyu movoyu Opus tripartitum Trichastinnij tvir Sermones sketchi latinskih propovidej Tractatus super oratione dominica Collatio in libros sententiarum Quastiones Parisienses Sermo die B Augustini Parisius habitus Komentari na okremi knigi Bibliyi Vipravdovuyuchij tvir Tvori nimeckoyu movoyu Traktati Movlennya pro rozriznennya Kniga pro bozhestvennu vtihu razom z Pro dostojnih lyudej Nizka propovidej Perekladi ukrayinskoyu movoyu Propovidi pereklad Sofiya Matiyash Kiyiv Tempora 2022 736 s Filosofiya ISBN 97861775695364 Vshanuvannya85179 Majsterekgart asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Propovidi www tempora com ua angl Procitovano 20 sichnya 2024 PosilannyaEkgart Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Majster Ekgart Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Majster Ekgart Maitre Eckhart theologien mystique et predicateur rhenan 5 travnya 2005 u Wayback Machine The Meister Eckhart Site 24 bereznya 2005 u Wayback Machine The Eckhart Society 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Golovne pro filosofiv Jogan Ekhart na sajti Kulturnogo centru Novij Akropol Eckhart Triebel Meister Eckhart und seine Zeit Majster Ekgart i jogo chas nim Eckhart Triebel Meister Eckhart Bibliographie seit 1995 Bibliografiya Majstra Ekgart z 1995 r Meister Eckhart Gesellschaft 8 lyutogo 2009 u Wayback Machine