Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селезахисна гребля «Меде́у» — гравітаційна гребля, гідротехнічна споруда інженерного захисту Алмати від селевих потоків, розташована в урочищі Медеу, в 15 км на південь від міста у долині річки [en] (Мала Алматинка) на висоті 1750 м над рівнем моря. Перша в світі гребля, створена шляхом спрямованих вибухів. Пам'ятка архітектури та інженерно-технічного мистецтва.
| Селезахисна гребля в урочищі Медеу | |
|---|---|
 | |
| 43°09′01″ пн. ш. 77°03′45″ сх. д. / 43.150500000027776082° пн. ш. 77.062500000028° сх. д.Координати: 43°09′01″ пн. ш. 77°03′45″ сх. д. / 43.150500000027776082° пн. ш. 77.062500000028° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан, Алмати |
| Стан | Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення |
| Річка | (Мала Алматинка) |
| Початок будівництва | 1964 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | Кам'яно-накидна гребля селезахисна |
| Висота греблі | 144 м |
| Довжина греблі | 530 м |
| Власник | ГУ «Казглавселезащита» |
  Медеу | |
| Мапа | |
 Медеу у Вікісховищі | |
Проект
Автори проекту
Проект гравітаційної греблі розроблений Казахською філією інституту «Гідропроект». Автори проекту — Г. Шаповалов і Ю. Зіневич. Консультанти — академіки М. О. Лаврентьєв, , М. В. Мельников та Л. І. Сєдов.
Гідротехнічні і містобудівні характеристики
Селезахисна гребля розташована на висоті 1750 метрів над рівнем моря. Висота греблі — 144 метри, довжина вздовж гребеня — 530 м, ширина в основі — 800 м. Борти греблі в примиканнях складені палеозойськими середньозернистими і крупнозернистими тріщинуватими гранітами. Фундамент — селеві відкладення потужністю до 60 метрів. Максимальна розрахункова витрата води в створі греблі — 30 метрів кубічних на секунду.
Комплекс гідротехнічних споруда включає кам'яно-накидну греблю, водоскидні тунелі, правобережний і русловий водоприймачі для скидання побутових відходів, основний лівобережний водоприймач для скидання водної складової селевих потоків на будь-який позначці заповнення селесховища.
Архітектурний ансамбль греблі включає сходи з майданчиками для відпочинку, облицьовані гранітними плитами. На горизонтальних бермах і гребені греблі встановлено навіси, по обидва боки греблі облаштований декоративно-захисний залізобетонний парапет і встановлені світильники.
Історія будівництва греблі
Передумови створення
Через природно-кліматичні особливості розташування в передгір'ї Заілійського Алатау, Алмати страждала від катастрофічних селів. Однією з найбільш ранніх геологічних катастроф, яка відбулася в даній місцевості, зазначених у літературі, є сель 1760 року. У 1920-х роках, при проведенні археологічних розкопок на північ від річки , професор археології В. Д. Городецький, в 43-метровому селевому останці виявив зруйновані стародавні споруди, біля стін яких були знайдені людські останки без ознак поховання. В історії міста відомі нищівні селі 28 травня (9 червня) 1887 і 22 грудня 1910 (4 січня 1911). 8 липня 1921 потужна злива, що накрила всю альпійську зону гір, викликала сходження селю руслами бічних приток Кіші Алмати — по , , (Горельнику), (Козачці). Витрата потоку тоді сягала 1000—1500 м³/сек, а загальний обсяг селевого виносу склав близько 3,5 мільйонів кубометрів брудокам'яної маси. В Алмати й околицях загинуло понад 500 людей. В місті було зруйновано або сильно пошкоджено понад 150 будинків і до 300 господарських та промислових споруд. В 1937 році експедиції Академії комунального господарства РРФСР імені К. Д. Памфілова було доручено дослідити сель 1921 року і скласти проект захисту Алмати від селевих потоків.
Перший проект селезхисту тодішньої столиці Казахстану був складений у 1934—1935 роках експедицією , але будівництво селезахисної греблі в урочищі Медеу почалося лише у 1964 році: 7 липня 1963 сталася — сель знищив до півтори сотні алмаатинців, що відпочивали на березі озера в недільний день. Це був останній дзвінок, який змусив керівництво Казахстану ухвалити рішення про будівництво потужної селезахисної дамби.
Будівництво
Гребля будувалася вибуховим шляхом у два етапи.
Перша черга греблі висотою 110 метрів і ємністю селесховища 6,2 млн м³ вперше у світовій практиці була створена за допомогою спрямованих вибухів у жовтні 1966 року. Автором проекту підривних робіт був старший інженер О. Кобзев, начальником вибуху — керуючий трестом І. Іттер. Вибух був здійснений 21 жовтня 1966 року. 5 600 тонн вибухівки перемістили 1 700 000 кубометрів скельної породи.
Друга черга робіт проводилася у 1967 році. 14 квітня 1967 року в цьому місці здійснено повторний вибух потужністю 3 500 тонн. Другий вибух виявився невдалим. В результаті половину робіт довелося вести механічним способом, методом народного будівництва, із залученням головним чином військового резерву.
Кам'яно-накидна гребля висотою 107 метрів і обсягом селесховища 6,2 млн кубічних метрів була здана в експлуатацію у 1972 році. Однак огріхи в селезахисних діях спровокували катастрофічну селеву лаву, яка пішла на місто 15 липня 1973 року. Селезахисна гребля Медеу прийняла на себе головний удар селя: брудокам'яний потік обсягом до 5,3 млн кубометрів відрізав дорогу, що будувалася, техніку, електропостачання, і протягом трьох годин намагався прорвати дамбу. Гребля була значно пошкоджена але вистояла, проте в селесховищі утворилося брйдокам'яне море, не залишилося вільного об'єму для затримання нових катастрофічних селів. Мальовнича гірська ущелина перетворилася в пустельний каньйон. Сель зруйнував житлові корпуси турбази «Горельник», призвів до великих людських жертв. Після проходження потоку, внаслідок сильної деформації і нестійкості схилів долини, різко підвищилася селенебезпечність Кіші Алмати.
Остаточно, відновлена після катастрофи 1973 року, гребля була здана в експлуатацію у 1980 році. Висота греблі складає 144 метри, обсяг селесховища — 12,6 млн кубометрів. За підрахунками, гребля Медеу зможе витримати потік брудокам'яної маси, що втричі перевищує обсяг селю 1973 року.
Примітки
- Медеу, плотина [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] «Энциклопедия Алматы» (рос.)
- Вячеслав Каморский. 42 года назад люди и плотина спасли Алма-Ату от селя [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.] Forbes-Казахстан. 23.06.2015 (рос.)
- Селезащитная плотина в урочище Медеу [ 21 січня 2017 у Wayback Machine.] «Достопримечательности города Алматы» (рос.)
- Селезащитная плотина в урочище Медеу[недоступне посилання з червня 2019] Пам'ятки архітектури на сайті Укравління культури Алмати (рос.)
- Иссыкской трагедии — полвека [Архівовано 7 січня 2014 у Archive.is] Forbes-Казахстан. 7.07.2013 (рос.)
Див. також
- Медеу Пусурманули — волосний аулу, на честь якого назване урочище Медеу
- Медеу — високогірний спортивний комплекс
Література
- Медеу, плотина // Алматы. Энциклопедия / гл. ред. Р. Н. Нургалиев. — Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 1996. — С. 202. — .
- Малиновская Е. Г., Проскурин В. Н. Медеу, плотина // Свод памятников истории и культуры города Алматы. — Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 2006. — С. 285-287.
- Проскурин В. Н. Щит и меч урочища Медеу // Алма-Атинские дворики. — издание 2-е, доп. — Алматы : «Искандер», 2009. — С. 340-344. — .
- Казахстан // Инженерная геология и гидрогеология Средней Азии / под ред. А. С. Деговец, В. П. Бочкарев, А. Ю. Хегай и др. — Душанбе : Международный геологический конгресс. XXVII сессия, 1984. — С. 57-71.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selezahisna greblya Mede u gravitacijna greblya gidrotehnichna sporuda inzhenernogo zahistu Almati vid selevih potokiv roztashovana v urochishi Medeu v 15 km na pivden vid mista u dolini richki en Mala Almatinka na visoti 1750 m nad rivnem morya Persha v sviti greblya stvorena shlyahom spryamovanih vibuhiv Pam yatka arhitekturi ta inzhenerno tehnichnogo mistectva Selezahisna greblya v urochishi MedeuVid z grebli na urochishe Medeo i seleshovishe43 09 01 pn sh 77 03 45 sh d 43 150500000027776082 pn sh 77 062500000028 sh d 43 150500000027776082 77 062500000028 Koordinati 43 09 01 pn sh 77 03 45 sh d 43 150500000027776082 pn sh 77 062500000028 sh d 43 150500000027776082 77 062500000028Krayina Kazahstan AlmatiStanPam yatka arhitekturi i mistobuduvannya miscevogo znachennyaRichka Mala Almatinka Pochatok budivnictva1964Osnovni sporudiTip grebliKam yano nakidna greblya selezahisnaVisota grebli144 mDovzhina grebli530 mVlasnikGU Kazglavselezashita MedeuMapa Medeu u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Medeu ProektAvtori proektu Proekt gravitacijnoyi grebli rozroblenij Kazahskoyu filiyeyu institutu Gidroproekt Avtori proektu G Shapovalov i Yu Zinevich Konsultanti akademiki M O Lavrentyev M V Melnikov ta L I Syedov Gidrotehnichni i mistobudivni harakteristiki Selezahisna greblya roztashovana na visoti 1750 metriv nad rivnem morya Visota grebli 144 metri dovzhina vzdovzh grebenya 530 m shirina v osnovi 800 m Borti grebli v primikannyah skladeni paleozojskimi serednozernistimi i krupnozernistimi trishinuvatimi granitami Fundament selevi vidkladennya potuzhnistyu do 60 metriv Maksimalna rozrahunkova vitrata vodi v stvori grebli 30 metriv kubichnih na sekundu Kompleks gidrotehnichnih sporuda vklyuchaye kam yano nakidnu greblyu vodoskidni tuneli pravoberezhnij i ruslovij vodoprijmachi dlya skidannya pobutovih vidhodiv osnovnij livoberezhnij vodoprijmach dlya skidannya vodnoyi skladovoyi selevih potokiv na bud yakij poznachci zapovnennya seleshovisha Arhitekturnij ansambl grebli vklyuchaye shodi z majdanchikami dlya vidpochinku oblicovani granitnimi plitami Na gorizontalnih bermah i grebeni grebli vstanovleno navisi po obidva boki grebli oblashtovanij dekorativno zahisnij zalizobetonnij parapet i vstanovleni svitilniki Istoriya budivnictva grebliPeredumovi stvorennya Cherez prirodno klimatichni osoblivosti roztashuvannya v peredgir yi Zailijskogo Alatau Almati strazhdala vid katastrofichnih seliv Odniyeyu z najbilsh rannih geologichnih katastrof yaka vidbulasya v danij miscevosti zaznachenih u literaturi ye sel 1760 roku U 1920 h rokah pri provedenni arheologichnih rozkopok na pivnich vid richki profesor arheologiyi V D Gorodeckij v 43 metrovomu selevomu ostanci viyaviv zrujnovani starodavni sporudi bilya stin yakih buli znajdeni lyudski ostanki bez oznak pohovannya V istoriyi mista vidomi nishivni seli 28 travnya 9 chervnya 1887 i 22 grudnya 1910 4 sichnya 1911 8 lipnya 1921 potuzhna zliva sho nakrila vsyu alpijsku zonu gir viklikala shodzhennya selyu ruslami bichnih pritok Kishi Almati po Gorelniku Kozachci Vitrata potoku todi syagala 1000 1500 m sek a zagalnij obsyag selevogo vinosu sklav blizko 3 5 miljoniv kubometriv brudokam yanoyi masi V Almati j okolicyah zaginulo ponad 500 lyudej V misti bulo zrujnovano abo silno poshkodzheno ponad 150 budinkiv i do 300 gospodarskih ta promislovih sporud V 1937 roci ekspediciyi Akademiyi komunalnogo gospodarstva RRFSR imeni K D Pamfilova bulo dorucheno dosliditi sel 1921 roku i sklasti proekt zahistu Almati vid selevih potokiv Pershij proekt selezhistu todishnoyi stolici Kazahstanu buv skladenij u 1934 1935 rokah ekspediciyeyu ale budivnictvo selezahisnoyi grebli v urochishi Medeu pochalosya lishe u 1964 roci 7 lipnya 1963 stalasya sel znishiv do pivtori sotni almaatinciv sho vidpochivali na berezi ozera v nedilnij den Ce buv ostannij dzvinok yakij zmusiv kerivnictvo Kazahstanu uhvaliti rishennya pro budivnictvo potuzhnoyi selezahisnoyi dambi Budivnictvo Greblya buduvalasya vibuhovim shlyahom u dva etapi Persha cherga grebli visotoyu 110 metriv i yemnistyu seleshovisha 6 2 mln m vpershe u svitovij praktici bula stvorena za dopomogoyu spryamovanih vibuhiv u zhovtni 1966 roku Avtorom proektu pidrivnih robit buv starshij inzhener O Kobzev nachalnikom vibuhu keruyuchij trestom I Itter Vibuh buv zdijsnenij 21 zhovtnya 1966 roku 5 600 tonn vibuhivki peremistili 1 700 000 kubometriv skelnoyi porodi Druga cherga robit provodilasya u 1967 roci 14 kvitnya 1967 roku v comu misci zdijsneno povtornij vibuh potuzhnistyu 3 500 tonn Drugij vibuh viyavivsya nevdalim V rezultati polovinu robit dovelosya vesti mehanichnim sposobom metodom narodnogo budivnictva iz zaluchennyam golovnim chinom vijskovogo rezervu Kam yano nakidna greblya visotoyu 107 metriv i obsyagom seleshovisha 6 2 mln kubichnih metriv bula zdana v ekspluataciyu u 1972 roci Odnak ogrihi v selezahisnih diyah sprovokuvali katastrofichnu selevu lavu yaka pishla na misto 15 lipnya 1973 roku Selezahisna greblya Medeu prijnyala na sebe golovnij udar selya brudokam yanij potik obsyagom do 5 3 mln kubometriv vidrizav dorogu sho buduvalasya tehniku elektropostachannya i protyagom troh godin namagavsya prorvati dambu Greblya bula znachno poshkodzhena ale vistoyala prote v seleshovishi utvorilosya brjdokam yane more ne zalishilosya vilnogo ob yemu dlya zatrimannya novih katastrofichnih seliv Malovnicha girska ushelina peretvorilasya v pustelnij kanjon Sel zrujnuvav zhitlovi korpusi turbazi Gorelnik prizviv do velikih lyudskih zhertv Pislya prohodzhennya potoku vnaslidok silnoyi deformaciyi i nestijkosti shiliv dolini rizko pidvishilasya selenebezpechnist Kishi Almati Ostatochno vidnovlena pislya katastrofi 1973 roku greblya bula zdana v ekspluataciyu u 1980 roci Visota grebli skladaye 144 metri obsyag seleshovisha 12 6 mln kubometriv Za pidrahunkami greblya Medeu zmozhe vitrimati potik brudokam yanoyi masi sho vtrichi perevishuye obsyag selyu 1973 roku PrimitkiMedeu plotina 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Almaty ros Vyacheslav Kamorskij 42 goda nazad lyudi i plotina spasli Alma Atu ot selya 4 travnya 2016 u Wayback Machine Forbes Kazahstan 23 06 2015 ros Selezashitnaya plotina v urochishe Medeu 21 sichnya 2017 u Wayback Machine Dostoprimechatelnosti goroda Almaty ros Selezashitnaya plotina v urochishe Medeu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pam yatki arhitekturi na sajti Ukravlinnya kulturi Almati ros Issykskoj tragedii polveka Arhivovano 7 sichnya 2014 u Archive is Forbes Kazahstan 7 07 2013 ros Div takozhMedeu Pusurmanuli volosnij aulu na chest yakogo nazvane urochishe Medeu Medeu visokogirnij sportivnij kompleksLiteraturaMedeu plotina Almaty Enciklopediya gl red R N Nurgaliev Almaty Қazak enciklopediyasy 1996 S 202 ISBN 5 89800 089 5 Malinovskaya E G Proskurin V N Medeu plotina Svod pamyatnikov istorii i kultury goroda Almaty Almaty Қazak enciklopediyasy 2006 S 285 287 Proskurin V N Shit i mech urochisha Medeu Alma Atinskie dvoriki izdanie 2 e dop Almaty Iskander 2009 S 340 344 ISBN 5 7763 0782 1 Kazahstan Inzhenernaya geologiya i gidrogeologiya Srednej Azii pod red A S Degovec V P Bochkarev A Yu Hegaj i dr Dushanbe Mezhdunarodnyj geologicheskij kongress XXVII sessiya 1984 S 57 71