Медельїнський картель (ісп. Cartel de Medellín) — високоорганізований колумбійський наркокартель з міста Медельїн, який діяв упродовж 1970-х та 1980-х років у Колумбії, Болівії, Панамі, Центральній Америці, Перу та США, а також у Канаді. Заснований Пабло Ескобаром.
Медельїнський картель | |
---|---|
Дата заснування | 1976 |
Місце заснування | Департамент Антіокія, Колумбія |
Засновник | Пабло Ескобар, , , ,, , |
Роки діяльності | 1976–1993 |
Територія | Колумбія, Мексика, Нью-Йорк, Флорида |
Кримінальна діяльність | наркоторгівля, торгівля зброєю, підривна діяльність, тероризм, підкупи чиновників, викрадення людей, вимагання, відмивання грошей, вбивства, кришування |
Союзники | Картель Гвадалахари (зараз не існує) (зараз не існує) Картель дель Гольфо Куба (стверджується) Нікарагуа (стверджується) |
Противники | Картель Калі (зараз не існує) Лос Пепес (зараз не існує) Уряд Колумбії Уряд США УБН ЦРУ |
У роки розквіту картель щомісяця переправляв тонни кокаїну в країни світу та приносив до 60 мільйонів доларів США прибутку щодня. Протягом певного часу Медельїнський картель постачав щонайменше 85 % ринку кокаїну в США.
Історія
Передумови створення
Наприкінці 1970-х років нелегальна торгівля кокаїном стала суттєвою проблемою і стала основним джерелом прибутку. Наркобаронеса Гризельда Бланко розповсюджувала кокаїн наркокартелям в Нью-Йорку та пізніше в Маямі, створивши злочинну мережу, яка переправляла близько 300 кілограмів кокаїну на місяць. До 1982 року обсяг кокаїнового трафіку перевершив обсяги продажів кави — головного продукту колумбійського експорту. Для боротьби з партизанами Революційних збройних сил Колумбії (або FARC), які намагались перерозподілити землі наркокартелів між місцевими селянам, викрасти наркобаронів, вимагати або викрадати їх гроші, наркокартелем були створені цілі приватні армії.
Створення
Влітку 1977 року заможні наркобарони Пабло Ескобар, Хосе Гонсало Родригес Гача та брати Очоа об'єднались тим самим утворивши Медельїнський наркокартель.
Наприкінці 1981 — початку 1982 рр. члени Медельїнського картелю, колумбійські військові, представники американської корпорації «Texaco», колумбійські законотворці, дрібні промисловці та заможні селяни разом виступили у серії мітингів у Пуерто-Бояча, створивши воєнізовану організацію, відому як «Смерть викрадачам» (Muerte a Secuestradores, MAS), яка мала на меті захистити свої економічні інтереси та забезпечити захист місцевих еліт від викрадення та вимагання. До 1983 року колумбійським МВС було зафіксовано 240 політичних вбивств загонами смерті MAS, переважно це були лідери місцевих громад, обрані чиновники та фермери.
Наступного року була створена «Асоціація скотарів та фермерів Середньої Магдалени», (ісп. Asociación Campesina de Ganaderos y Agricultores del Magdalena Medio, ACDEGAM) для управління як логістикою, так і громадськими відносинами організації, а також для забезпечення правового підґрунтя для різних воєнізовані груп. ACDEGAM пропагувала антикомуністичну політику та погрожувала усім, хто займався просуванням ідей про права робочих та селян. Погрози були підкріплені підтримкою MAS, яка б атакувала або вбивала всіх, кого підозрювали у «підривній діяльності». Асоціація будувала школи, метою яких було створення «патріотичного та антикомуністичного» освітнього середовища, а також займалась будівництвом доріг, мостів та медичних закладів.
До середини 1980-х років ACDEGAM та MAS значно збільшились. У 1985 році торговці наркотиками Хуан Матта-Баллестерос, Пабло Ескобар, Роберто Ескобар, Гонсало Родрігес Гача, Карлос Ледер та Хорхе Луїс Очоа направили в організацію великий потік грошей для оплати за спорядження, навчання та озброєння своїх сікаріо. Кошториси соціальних проектів були скорочені та перенаправлені на зміцнення MAS. Сучасні бойове озброєння, таке як AKM, FN FAL, Galil та , були закуплені у військових, колумбійських виробників зброї та на чорному ринку. Організація мала комп'ютери та керувала центром зв'язку, який працював у координації з державним управлінням зв'язку. У них було 30 пілотів, а також численні літаки та вертольоти. Для навчання вояків військових формувань були запрошені британські, ізраїльські та американські військові інструктори.
Терор заподіяний картелем
Мабуть, найбільша загроза для Медельїнського картелю та інших наркоторговців була реалізацією договору про екстрадицію між США та Колумбією. Це дозволило Колумбії екстрадувати до США будь-яких своїх громадян, підозрюваних у торгівлі наркотиками, і судити там за їх злочини. Це було великою проблемою для картелю, оскільки наркоторговці майже не мали впливу в США, а судові процеси, швидше за все, призводили до ув'язнення. Серед найбільших прихильників договору про екстрадицію був міністр юстиції Колумбії Родріго Лара (який наполягав на посиленні дій проти наркокартелів), поліцейський Хайме Рамірес та численні судді Верховного суду Колумбії .
Картель застосував стратегію «поступись чи помри» щодо кількох таких прихильників, використовуючи хабарництво, вимагання та насильство. Тим не менш, коли зусилля поліції почали спричиняти великі втрати, деякі з найбільших наркобаронів були змушені тимчасово покинути Колумбію та переховуватися, звідки вони віддали накази прибрати основних прихильників договору про екстрадицію.
Картель розпочав компанію вбивств відомих політичних діячів ще в 1984 році.
Міністр юстициї Колумбиї Родріго Лара Бонілья був прибічником рішучої боротьби з наркоторговцями. Бонілья розгорнув діяльність проти вкладення «брудних» кокаїнових грошей у передвиборчу компанію, результатом якої стало виключення Пабла Ескобара в січні 1984 року з лав колумбійського Конгресу та поклала край його політичній кар'єрі. 30 квітня 1984 року службовий мерседес Бонільї зупинився на світлофорі однією з найбільш жвавих вулиць Боготи, коли, зупинившийся поруч, мотоциклість розстріляв з автомата впритул задню частину автомобіля, де зазвичай сидів міністр. Бонілья загинув на місці. Це був перший випадок в Колумбії, коли злочинці вбили посадовця такого рівня. Цей випадок став початком справжнього терору, який поширився всією Колумбією.
Терор став відповіддю картелю на розпочатою війну уряду з наркоторговцями. Стратегія полягала в тероризуванні цивільного населення. Картель здійснив сотні терористичних атак на цивільні та урядові цілі. Пабло Ескобар створив терористичну групу «Лос Екстрадитаблес» (Los Extraditables), учасники якої здійснювали напади на посадовців, поліцейських, а також усіх, хто закликав до боротьби з наркоторгівлею. Приводом для теракту могла стати поліцейська операція чи видача США чергового наркотоговця.
Картель погрожував смертю суддям Верховного Суду, вимагаючи денонсувати Договір про екстрадицію. Погрози були проігноровані, що призвело до того, що Ескобар та група, яку він назвав Los Extraditables («Екстрадитори»), розпочали жорстоку кампанію щодо тиску на уряд Колумбії, вчинивши серію викрадень, вбивств та терористичних дій. В листопаді 1985 Ескобар з іншими наркобаронами найняв велику кількість лівих партизан з угруповання «M-19», які озброєні кулеметам, гранатами та переносними ракетними комплексами захопили Будинок Правосуддя в Баготі, коли там перебувало кілька сотень людей. Партизани не висували жодних вимог та відмовились від перемовин. Під час утримання будівлі ними було спалено всі документи, що стосувались екстрадиції наркоторговців. Введені у столицю великі сили військових та поліції, після цілого дня облоги, звільнювали будівлю за допомогою танків та бойових гвинтокрилів. В результаті теракту загинуло 97 людей, серед загиблих було 11 з 24 суддів Верховного Суду.
Через рік Верховний Суд скасував угоду про екстрадицію наркоторговців до США. Однак вже за декілька днів новий президент Колумбії Вірґіліо Барко наклав вето на це рішення. В лютому 1987 року найближчого помічника Ескобара Карлоса Ледера було екстродовано до США.
Раніше, 15 листопада 1984 року, старшого з братів Очоа — Хорхе було заарештовано іспанською поліцією в Мадриді. США наполягало на його екстрадиції через Колумбію. Натомість Сім'я Очоа заявила, що вб'є десять колумбійських суддів в разі такого кроку уряду.
18 липня 1986 року іспанський суд постановив видати Очоа Колумбії. До цього моменту Маямі висунуло Хорхе Очоа обвинувачення за звинуваченнями у контрабанді кокаїну та участь у вбивстві інформатора ФБР Баррі Сіла.
17 серпня 1986 року, незважаючи на запити США про видачу, Очоа зник після того, як отримав умовний строк за звинуваченням у підробці документів для імпорту бойових биків з Іспанії. 21 листопада 1987 року Хорхе було знову заарештовано та поміщено до в'язниці за тими ж звинувачення про підробку документів. Добу потому банда головорізів прибула до будинку редактора щоденної газети Медельїна «Колумбієць», передавши послання за підписом «Лос Екстрадитаблес», в якому зазначалось, що вони стратять політичних лідерів, в разі, якщо Очоа буде екстродовано до США. 30 грудня 1987 року Хорхе Очоа було звільнено під підписку про невиїзд. В 1987 статок Хорхе Очоа за оцінками журналу Forbes складав близько $ 3 мільярдів доларів, що дозволяло йому перебувати в двадцятці найбагатших людей світу.
В 1989 році Пабло Ескобар намагався укласти угоду з правосуддям за якою він погоджується здатись поліції натомість уряд виступить гарантом того, що його не буде екстрадовано до США. На відмову уряду Ескобар відповів новою хвилею терору.
30 травня 1989 року в Боготі сікаріо картелю заклали бомбу в автівку директора Адміністративного відділу Мігеля Маси Маркеса. В результаті вибуху 4-о людей загинуло, 37 отримали поранення.
В серпні 1989 року террор досяг свого піку. 16 серпня 1989 года від рук сікаріо Ескобара загинув суддя Верховного суду Колумбії Карлос Валенсія; наступного було вбито полковника поліції Вальдемара Франкліна Контеро.
18 серпня 1989 року учасники картелю вбили ведучого кандидата в президенти Луїса Карлоса Галана, який обіцяв розпочати непримириму боротьбу з торговцями кокаїном та очистити Колумбію від наркобаронів шляхом їх екстрадиції до США, в разі обрання його президентом країни. Перед президентськими виборами терор Медельїнського картелю набув нового розмаху. Щоденно сікаріо картелю вбивали десятки людей. Тілько в Боготі одне з терористичних угруповань наркомафії здійснило 7 вибухів протягом двох тижнів, за результатами яких 37 людей загинуло, близько 400 отримали важких поранень.
2 вересня 1989 навпроти будівлі головної газети «El Espectador in Bogota» була підірвана закладена в автівку вибухівка, в рузультаті чого 84 особи отримали поранення. 16 жовтня 1989 року вбивці підірвали закладену у автівку бомбу навпроти будіві редакції газети «Vanguardia Liberal» в Букараманзі, четверо людей загинуло.
27 листопада 1989 року люди Пабла Ескобара підклали вибухівку в пасажирський літак авіакомпанії «Авіанка» на якому мав летіти наступник загиблого Луїса Карлоса Галана, майбутній президент Колумбії, Сесар Ґавірія Трухильо. В результаті авіатрощі, що сталась за три хвилини після вильоту від вибуху бомби, загинули 107 людей, ніхто не вижив. Як стало відомо пізніше, Сесар Гавірія в останню мить відмінив свій виліт.
Кінець картелю
Після того як країною пройшли рейди зі знищення плантацій коки та хімічних лабораторій з виготовлення кокаїну, десятки учасників наркокартелів опинились за ґратами. У відповідь на це Пабло Ескобар двічі організовував замах на голову колумбійської секретної полиції (DAS) генерала Мигеля Масу Маркеса. 6 грудня 1989 року, під час другого замаху, у результаті вибуху вантажівки біля штаб-квартири DAS у центрі Боготи загинуло 52 та було поранено більш ніж 600 осіб.
12 грудня 1989 року поліцейські оточили ранчо, на якому знаходились один з можливих ватажків картелю Гільберто Рендон та один з його засновників Хосе Гонсало Родрігес Гача. Рендон та син Родригеса Гачі Фреді були вбиті під час перестрілки з полицією, а сам Гача здійснив самогубство.
13 травня 1990 року учасники картелю підірвали дві вибухівки в одному з торгових центрів Боготи в день святкування Дня матері. В результаті цих вибухів 14 людей загинуло, більш ніж 100 отримали поранення. 16 лютого 1991 року в Медельїні було підірвано автівку, 22 людини загинули.
В вересні 1990 року президент Колумбії Сесар Ґавірія Трухильо запропонував ватажкам картелю здатись в руки поліції на умовах відбуття строку покарання в Колумбії. Брати Очоа здались колумбійській поліції в січні 1991 року.
На початку 1990-х років група колумбійців створили організацію «Лос Пепес», абревіатура якої означала «Люди, що постраждали від Пабло Ескобара». До неї увійшли колумбійці, родичі яких загинуло за провиною Ескобара. «Лос Пепес» стали полювати на тих, хто хоч якось були пов'язані з кокаїновим бізнесом Ескобара. За нетривалий проміжок часу «Лос Пепес» вбили близько 300 людей, що мали стосунок до Медельїнського картелю, чим завдали йому значної шкоди. Незважаючи на загальноприйняту думку, що «Лос Пепес» відіграли значну роль у вбивствах членів картелю, досі точаться суперечки, що їх існування є лише прикриттям участі урядів Колумбії та Сполучених Штатів у цих вбивствах для відвернення політичних наслідків такої участі.
Після того, як влада США занепокоїлась «сумнівною діяльністю» картелю, за ним велось спостереження спеціальної групи УБН. Незважаючи на обвинувальні вироку американських судів, лише дуже незначна кількість лідерів колумбійських картелів були фактично взяті під варту.
Більшість колумбійців, на яких були винесені обвинувальні акти, жили і залишалися в Колумбії або тікали до того, як їм було оголошені обвинувачення. Однак до 1993 року більшість, якщо не всі втікачі були або ув'язнені, або застрелені Національною поліцією Колумбії, яка пройшла підготовку та отримувала допомогу від спеціалізованих військових частин США та ЦРУ.
Останнім вбитим лейтенантом Ескобара був Хуан Дієго Аркілья Енао, який був звільнений з колумбійської в'язниці у 2002 році та переховувся у Венесуелі, щоб уникнути помсти «Лос Пепес». Однак він був застрелений у своєму джипі Cherokee, коли вийшов зі стоянки свого будинку в Кумані, Венесуела, у квітні 2007 року.
30 січня 1993 року учасники картелю підірвали в центрі Боготи заміновану автівку, що призвело до загибелі 20 осіб.
Терор Медельїнського картелю призвів до ворожого відношення колумбійського та американського урядів, а також основного конкуренту — картелю Калі. Агенти УБН вважали, що їх «стратегія центральної фігури» направлена на ватажків картелю, стала головним чинником його краху.
15 квітня 1993 року учасники картелю здійснили ще один теракт. В результаті вибуху бомби в торговому центрі в північній частині Боготи 15 людей загинуло ще більше сотні отримали поранення.
Правоохоронцям вдалося встановити місцеперебування Пабла Ескобара. 2 грудня 1993 року будинок, в якому переховувався Ескобар, було оточено спецпризначенцями. Ватажок картелю чинив збройний опір і намагався втекти через дах будинку, однак був вбитий співробітниками Національної поліції Колумбії.
Медельїнский картель розпався в 1993 році. Рештки кокаїнової імперії очолив Фабіо Очоа, який на той час перебував у в'язниці. Вже до липня 1996 року його брати Хорхе Луїс та Хуан Давид були звільнені після відбуття строку за торгівлю наркотиками.
В жовтні 1999 року правоохоронні органи США і Колумбії провели спільну операцію «Мілленіум», в ході якої в США, Колумбії, Мексиці та Сальвадорі було заарештовано більш ніж 30 колишніх учасників Медельїнского картелю. В операції «Мілленіум» брало участь більше 200 правоохоронців із США, за допомогою правоохоронців тих країн, де проводились операції. Серед затриманих були Фабіо Очоа та Алехандро Бернал, що був великим спеціалістом з відмивання грошей та відповідав в картелі за міжнародні зв'язки. Бернал здійснював діяльність зі свого командного центру на півдні штату Флорида, який було обладнано найсучаснішими на той момент технологіями.
Фабіо Очоа Васкеса було екстрадовано до США в вересні 2001 року та засуджено до тридцятирічного терміну ув'язнення за контрабанду до США близько 30 тонн кокаїну в період між 1997 та 1999 роками.
Вважається, що наркокартель Енвігадо (організація, що раніше відкололась від картелю Ескобара) є наступником Медельїнского картелю.
Суперечки щодо зв'язку з М-19
У листопаді 1985 року 35 добре озброєних членів партизанської групи М-19 штурмували Верховний суд Колумбії в Боготі, що призвело до облоги Палацу Правосуддя . Дехто вважає, що М-19 діяло за сприянням Медельїнського картелю, який мав на меті залякати Верховний Суд. Інші вважають, що це неможливо через викрадення членами М-19 наркобарона Карлоса Ледера та Нієви Очоа, сестри засновників Медельїнського картелю братів Очоа . Ці викрадення призвели до створення воєнізованої групи «Смерть викрадачам» (MAS / Muerte a Secuestradores). Колишні учасники партизанів також заперечували, що картель брав участь у цій події. Ця тема обговорюється в Колумбії до сьогодні.
У культурі
Картель або представлений, або згадується у численних творах культури.
- Кокаїн фільм 2001 року про контрабандиста наркотиків Джорджа Юнга та Медельїнський картель
- Нарко — оригінальний телевізійний серіал Netflix (2015—2017), який впорядковує життя Пабло Ескобара та сходження Медельїнського картелю.
- Ескобар іспанський драматичний біографічний фільм 2017 року режисера і сценариста
- Кокаїнові ковбої та Кокаїнові ковбої 2: документальні серіали про війну з наркотиками в Маямі та Гризельду Бланко
- Американський Десперадо : книга журналіста [en] та колишнього наркоторговця Медельїнського картелю Джона Робертса
- Два Ескобари : фільм ESPN 30 подій за 30 років, який детально розповідає про зв'язок між Медельїнським картелем та підйомом колумбійського футболу
- Баррі Сіл: Король контрабанди — фільм 2017 року про контрабандиста наркотиків Баррі Сіла та Медельїнський картель.
- В 2-му епізоді 7-го сезону серіалу « Воїн усіх часів» Медельїнський картель протиставиться сомалійськими піратами, Майклом Корлеоне Бланко, сином Гризельди Бланко та злочинцем, що став інформатором Кенні «Кенджі» Галло, випробовуючи зброю картелю.
Примітки
- Peñaloza, General Carlos (2014). El Delfín de Fidel: La historia oculta tras el golpe del 4F. с. 195. ISBN .
Arnaldo Ochoa knew that Fidel secretly exchanged weapons with the Medellin Cartel for money and drugs. And this turbulent partnership included the authorization for the landing of planes in Cuba and loaded with cocaine to be transferred then and speedboats to the US. Fidel had appealed to this source of income to compensate for the reduction of the Soviet subsidy. And illegal trade, Castro delivered Kalashnikov rifles, ammunition and other supplies brought as loot of war from Africa.
- Miller Llana, Sara (25 жовтня 2010). . The Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2011.
- UNODC (2009). (PDF). World Drug Trade. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2019. Процитовано 3 травня 2020.
- Corben, Billy (director); Cosby, Charles (himself); Blanco, Griselda (herself) (29 липня 2008). Cocaine Cowboys 2: Hustlin' with the Godmother (DVD). Magnolia Home Entertainment. Процитовано 3 жовтня 2010. . Архів оригіналу за 8 серпня 2010. Процитовано 17 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Marc Chernick (March–April 1998). The paramilitarization of the war in Colombia. NACLA Report on the Americas. 31 (5): 28. doi:10.1080/10714839.1998.11722772.
- Forrest Hylton (2006). Evil Hour in Colombia. Verso. с. 68–69. ISBN .
- . HRW. 1996. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 3 травня 2020.
- Richani, 2002: p.38
- Hristov (2009). . с. 65—68. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 3 травня 2020.
- Santina, Peter (Winter 1998–1999). Army of terror. . Т. 21, № 1.
- (2004). Colombia: A Brutal History. Saqi Books. с. 56. ISBN .
- Pearce, Jenny (May 1, 1990). 1st. ed. Colombia: Inside the Labyrinth. London: Latin America Bureau. p. 247.
- . Democracy Now!. 1 червня 2000. Архів оригіналу за 14 березня 2007.
- Harvey F. Kline (1999). State Building and Conflict Resolution in Colombia: 1986–1994. University of Alabama Press. с. 73–74.
- . 23 травня 2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
- . (Radio Free Europe/Radio Liberty). Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
- . eltiempo.com. 3 жовтня 2008. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 16 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 16 грудня 2014.
- El Tiempo, Bogotá Abril 18, 2007
- . El Mundo. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- . eltiempo.com. 25 липня 2013. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2014.
- . 18 жовтня 2007. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 16 грудня 2014.
- . ElEspectador. 12 липня 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 16 грудня 2014.
- . El País. 6 жовтня 2005. Архів оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 7 жовтня 2006.
- David McClintick (28 листопада 1993). Lost in the Ashes. The Washington Post. с. 268, 279.
- Un Grito por el Palacio. Cromos. 25 листопада 2005.
- Palacio de Justicia, 20 años de dolor. El País. 7 листопада 2005.
- M-19 cambió drogas por armas. El País. 6 жовтня 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medelyinskij kartel isp Cartel de Medellin visokoorganizovanij kolumbijskij narkokartel z mista Medelyin yakij diyav uprodovzh 1970 h ta 1980 h rokiv u Kolumbiyi Boliviyi Panami Centralnij Americi Peru ta SShA a takozh u Kanadi Zasnovanij Pablo Eskobarom Medelyinskij kartelData zasnuvannya 1976Misce zasnuvannya Departament Antiokiya KolumbiyaZasnovnik Pablo Eskobar Roki diyalnosti 1976 1993Teritoriya Kolumbiya Meksika Nyu Jork FloridaKriminalna diyalnist narkotorgivlya torgivlya zbroyeyu pidrivna diyalnist terorizm pidkupi chinovnikiv vikradennya lyudej vimagannya vidmivannya groshej vbivstva krishuvannyaSoyuzniki Kartel Gvadalahari zaraz ne isnuye zaraz ne isnuye Kartel del Golfo Kuba stverdzhuyetsya Nikaragua stverdzhuyetsya Protivniki Kartel Kali zaraz ne isnuye Los Pepes zaraz ne isnuye Uryad Kolumbiyi Uryad SShA UBN CRU U roki rozkvitu kartel shomisyacya perepravlyav tonni kokayinu v krayini svitu ta prinosiv do 60 miljoniv dolariv SShA pributku shodnya Protyagom pevnogo chasu Medelyinskij kartel postachav shonajmenshe 85 rinku kokayinu v SShA IstoriyaGrizelda Blanko Gonsalo Rodriges Gacha Pablo Eskobar Peredumovi stvorennya Naprikinci 1970 h rokiv nelegalna torgivlya kokayinom stala suttyevoyu problemoyu i stala osnovnim dzherelom pributku Narkobaronesa Grizelda Blanko rozpovsyudzhuvala kokayin narkokartelyam v Nyu Jorku ta piznishe v Mayami stvorivshi zlochinnu merezhu yaka perepravlyala blizko 300 kilogramiv kokayinu na misyac Do 1982 roku obsyag kokayinovogo trafiku perevershiv obsyagi prodazhiv kavi golovnogo produktu kolumbijskogo eksportu Dlya borotbi z partizanami Revolyucijnih zbrojnih sil Kolumbiyi abo FARC yaki namagalis pererozpodiliti zemli narkokarteliv mizh miscevimi selyanam vikrasti narkobaroniv vimagati abo vikradati yih groshi narkokartelem buli stvoreni cili privatni armiyi Stvorennya Vlitku 1977 roku zamozhni narkobaroni Pablo Eskobar Hose Gonsalo Rodriges Gacha ta brati Ochoa ob yednalis tim samim utvorivshi Medelyinskij narkokartel Naprikinci 1981 pochatku 1982 rr chleni Medelyinskogo kartelyu kolumbijski vijskovi predstavniki amerikanskoyi korporaciyi Texaco kolumbijski zakonotvorci dribni promislovci ta zamozhni selyani razom vistupili u seriyi mitingiv u Puerto Boyacha stvorivshi voyenizovanu organizaciyu vidomu yak Smert vikradacham Muerte a Secuestradores MAS yaka mala na meti zahistiti svoyi ekonomichni interesi ta zabezpechiti zahist miscevih elit vid vikradennya ta vimagannya Do 1983 roku kolumbijskim MVS bulo zafiksovano 240 politichnih vbivstv zagonami smerti MAS perevazhno ce buli lideri miscevih gromad obrani chinovniki ta fermeri Nastupnogo roku bula stvorena Asociaciya skotariv ta fermeriv Serednoyi Magdaleni isp Asociacion Campesina de Ganaderos y Agricultores del Magdalena Medio ACDEGAM dlya upravlinnya yak logistikoyu tak i gromadskimi vidnosinami organizaciyi a takozh dlya zabezpechennya pravovogo pidgruntya dlya riznih voyenizovani grup ACDEGAM propaguvala antikomunistichnu politiku ta pogrozhuvala usim hto zajmavsya prosuvannyam idej pro prava robochih ta selyan Pogrozi buli pidkripleni pidtrimkoyu MAS yaka b atakuvala abo vbivala vsih kogo pidozryuvali u pidrivnij diyalnosti Asociaciya buduvala shkoli metoyu yakih bulo stvorennya patriotichnogo ta antikomunistichnogo osvitnogo seredovisha a takozh zajmalas budivnictvom dorig mostiv ta medichnih zakladiv Do seredini 1980 h rokiv ACDEGAM ta MAS znachno zbilshilis U 1985 roci torgovci narkotikami Huan Matta Ballesteros Pablo Eskobar Roberto Eskobar Gonsalo Rodriges Gacha Karlos Leder ta Horhe Luyis Ochoa napravili v organizaciyu velikij potik groshej dlya oplati za sporyadzhennya navchannya ta ozbroyennya svoyih sikario Koshtorisi socialnih proektiv buli skorocheni ta perenapravleni na zmicnennya MAS Suchasni bojove ozbroyennya take yak AKM FN FAL Galil ta HK G3 buli zakupleni u vijskovih kolumbijskih virobnikiv zbroyi ta na chornomu rinku Organizaciya mala komp yuteri ta keruvala centrom zv yazku yakij pracyuvav u koordinaciyi z derzhavnim upravlinnyam zv yazku U nih bulo 30 pilotiv a takozh chislenni litaki ta vertoloti Dlya navchannya voyakiv vijskovih formuvan buli zaprosheni britanski izrayilski ta amerikanski vijskovi instruktori Teror zapodiyanij kartelem Mabut najbilsha zagroza dlya Medelyinskogo kartelyu ta inshih narkotorgovciv bula realizaciyeyu dogovoru pro ekstradiciyu mizh SShA ta Kolumbiyeyu Ce dozvolilo Kolumbiyi ekstraduvati do SShA bud yakih svoyih gromadyan pidozryuvanih u torgivli narkotikami i suditi tam za yih zlochini Ce bulo velikoyu problemoyu dlya kartelyu oskilki narkotorgovci majzhe ne mali vplivu v SShA a sudovi procesi shvidshe za vse prizvodili do uv yaznennya Sered najbilshih prihilnikiv dogovoru pro ekstradiciyu buv ministr yusticiyi Kolumbiyi Rodrigo Lara yakij napolyagav na posilenni dij proti narkokarteliv policejskij Hajme Ramires ta chislenni suddi Verhovnogo sudu Kolumbiyi Kartel zastosuvav strategiyu postupis chi pomri shodo kilkoh takih prihilnikiv vikoristovuyuchi habarnictvo vimagannya ta nasilstvo Tim ne mensh koli zusillya policiyi pochali sprichinyati veliki vtrati deyaki z najbilshih narkobaroniv buli zmusheni timchasovo pokinuti Kolumbiyu ta perehovuvatisya zvidki voni viddali nakazi pribrati osnovnih prihilnikiv dogovoru pro ekstradiciyu Kartel rozpochav kompaniyu vbivstv vidomih politichnih diyachiv she v 1984 roci Ministr yusticiyi Kolumbiyi Rodrigo Lara Bonilya buv pribichnikom rishuchoyi borotbi z narkotorgovcyami Bonilya rozgornuv diyalnist proti vkladennya brudnih kokayinovih groshej u peredviborchu kompaniyu rezultatom yakoyi stalo viklyuchennya Pabla Eskobara v sichni 1984 roku z lav kolumbijskogo Kongresu ta poklala kraj jogo politichnij kar yeri 30 kvitnya 1984 roku sluzhbovij mersedes Bonilyi zupinivsya na svitlofori odniyeyu z najbilsh zhvavih vulic Bogoti koli zupinivshijsya poruch motociklist rozstrilyav z avtomata vpritul zadnyu chastinu avtomobilya de zazvichaj sidiv ministr Bonilya zaginuv na misci Ce buv pershij vipadok v Kolumbiyi koli zlochinci vbili posadovcya takogo rivnya Cej vipadok stav pochatkom spravzhnogo teroru yakij poshirivsya vsiyeyu Kolumbiyeyu Teror stav vidpoviddyu kartelyu na rozpochatoyu vijnu uryadu z narkotorgovcyami Strategiya polyagala v terorizuvanni civilnogo naselennya Kartel zdijsniv sotni teroristichnih atak na civilni ta uryadovi cili Pablo Eskobar stvoriv teroristichnu grupu Los Ekstraditables Los Extraditables uchasniki yakoyi zdijsnyuvali napadi na posadovciv policejskih a takozh usih hto zaklikav do borotbi z narkotorgivleyu Privodom dlya teraktu mogla stati policejska operaciya chi vidacha SShA chergovogo narkotogovcya Kartel pogrozhuvav smertyu suddyam Verhovnogo Sudu vimagayuchi denonsuvati Dogovir pro ekstradiciyu Pogrozi buli proignorovani sho prizvelo do togo sho Eskobar ta grupa yaku vin nazvav Los Extraditables Ekstraditori rozpochali zhorstoku kampaniyu shodo tisku na uryad Kolumbiyi vchinivshi seriyu vikraden vbivstv ta teroristichnih dij V listopadi 1985 Eskobar z inshimi narkobaronami najnyav veliku kilkist livih partizan z ugrupovannya M 19 yaki ozbroyeni kulemetam granatami ta perenosnimi raketnimi kompleksami zahopili Budinok Pravosuddya v Bagoti koli tam perebuvalo kilka soten lyudej Partizani ne visuvali zhodnih vimog ta vidmovilis vid peremovin Pid chas utrimannya budivli nimi bulo spaleno vsi dokumenti sho stosuvalis ekstradiciyi narkotorgovciv Vvedeni u stolicyu veliki sili vijskovih ta policiyi pislya cilogo dnya oblogi zvilnyuvali budivlyu za dopomogoyu tankiv ta bojovih gvintokriliv V rezultati teraktu zaginulo 97 lyudej sered zagiblih bulo 11 z 24 suddiv Verhovnogo Sudu Cherez rik Verhovnij Sud skasuvav ugodu pro ekstradiciyu narkotorgovciv do SShA Odnak vzhe za dekilka dniv novij prezident Kolumbiyi Virgilio Barko naklav veto na ce rishennya V lyutomu 1987 roku najblizhchogo pomichnika Eskobara Karlosa Ledera bulo ekstrodovano do SShA Ranishe 15 listopada 1984 roku starshogo z brativ Ochoa Horhe bulo zaareshtovano ispanskoyu policiyeyu v Madridi SShA napolyagalo na jogo ekstradiciyi cherez Kolumbiyu Natomist Sim ya Ochoa zayavila sho vb ye desyat kolumbijskih suddiv v razi takogo kroku uryadu 18 lipnya 1986 roku ispanskij sud postanoviv vidati Ochoa Kolumbiyi Do cogo momentu Mayami visunulo Horhe Ochoa obvinuvachennya za zvinuvachennyami u kontrabandi kokayinu ta uchast u vbivstvi informatora FBR Barri Sila 17 serpnya 1986 roku nezvazhayuchi na zapiti SShA pro vidachu Ochoa znik pislya togo yak otrimav umovnij strok za zvinuvachennyam u pidrobci dokumentiv dlya importu bojovih bikiv z Ispaniyi 21 listopada 1987 roku Horhe bulo znovu zaareshtovano ta pomisheno do v yaznici za timi zh zvinuvachennya pro pidrobku dokumentiv Dobu potomu banda golovoriziv pribula do budinku redaktora shodennoyi gazeti Medelyina Kolumbiyec peredavshi poslannya za pidpisom Los Ekstraditables v yakomu zaznachalos sho voni stratyat politichnih lideriv v razi yaksho Ochoa bude ekstrodovano do SShA 30 grudnya 1987 roku Horhe Ochoa bulo zvilneno pid pidpisku pro neviyizd V 1987 statok Horhe Ochoa za ocinkami zhurnalu Forbes skladav blizko 3 milyardiv dolariv sho dozvolyalo jomu perebuvati v dvadcyatci najbagatshih lyudej svitu V 1989 roci Pablo Eskobar namagavsya uklasti ugodu z pravosuddyam za yakoyu vin pogodzhuyetsya zdatis policiyi natomist uryad vistupit garantom togo sho jogo ne bude ekstradovano do SShA Na vidmovu uryadu Eskobar vidpoviv novoyu hvileyu teroru 30 travnya 1989 roku v Bogoti sikario kartelyu zaklali bombu v avtivku direktora Administrativnogo viddilu Migelya Masi Markesa V rezultati vibuhu 4 o lyudej zaginulo 37 otrimali poranennya V serpni 1989 roku terror dosyag svogo piku 16 serpnya 1989 goda vid ruk sikario Eskobara zaginuv suddya Verhovnogo sudu Kolumbiyi Karlos Valensiya nastupnogo bulo vbito polkovnika policiyi Valdemara Franklina Kontero 18 serpnya 1989 roku uchasniki kartelyu vbili veduchogo kandidata v prezidenti Luyisa Karlosa Galana yakij obicyav rozpochati neprimirimu borotbu z torgovcyami kokayinom ta ochistiti Kolumbiyu vid narkobaroniv shlyahom yih ekstradiciyi do SShA v razi obrannya jogo prezidentom krayini Pered prezidentskimi viborami teror Medelyinskogo kartelyu nabuv novogo rozmahu Shodenno sikario kartelyu vbivali desyatki lyudej Tilko v Bogoti odne z teroristichnih ugrupovan narkomafiyi zdijsnilo 7 vibuhiv protyagom dvoh tizhniv za rezultatami yakih 37 lyudej zaginulo blizko 400 otrimali vazhkih poranen 2 veresnya 1989 navproti budivli golovnoyi gazeti El Espectador in Bogota bula pidirvana zakladena v avtivku vibuhivka v ruzultati chogo 84 osobi otrimali poranennya 16 zhovtnya 1989 roku vbivci pidirvali zakladenu u avtivku bombu navproti budivi redakciyi gazeti Vanguardia Liberal v Bukaramanzi chetvero lyudej zaginulo 27 listopada 1989 roku lyudi Pabla Eskobara pidklali vibuhivku v pasazhirskij litak aviakompaniyi Avianka na yakomu mav letiti nastupnik zagiblogo Luyisa Karlosa Galana majbutnij prezident Kolumbiyi Sesar Gaviriya Truhilo V rezultati aviatroshi sho stalas za tri hvilini pislya vilotu vid vibuhu bombi zaginuli 107 lyudej nihto ne vizhiv Yak stalo vidomo piznishe Sesar Gaviriya v ostannyu mit vidminiv svij vilit Kinec kartelyu Pislya togo yak krayinoyu projshli rejdi zi znishennya plantacij koki ta himichnih laboratorij z vigotovlennya kokayinu desyatki uchasnikiv narkokarteliv opinilis za gratami U vidpovid na ce Pablo Eskobar dvichi organizovuvav zamah na golovu kolumbijskoyi sekretnoyi policiyi DAS generala Migelya Masu Markesa 6 grudnya 1989 roku pid chas drugogo zamahu u rezultati vibuhu vantazhivki bilya shtab kvartiri DAS u centri Bogoti zaginulo 52 ta bulo poraneno bilsh nizh 600 osib 12 grudnya 1989 roku policejski otochili rancho na yakomu znahodilis odin z mozhlivih vatazhkiv kartelyu Gilberto Rendon ta odin z jogo zasnovnikiv Hose Gonsalo Rodriges Gacha Rendon ta sin Rodrigesa Gachi Fredi buli vbiti pid chas perestrilki z policiyeyu a sam Gacha zdijsniv samogubstvo 13 travnya 1990 roku uchasniki kartelyu pidirvali dvi vibuhivki v odnomu z torgovih centriv Bogoti v den svyatkuvannya Dnya materi V rezultati cih vibuhiv 14 lyudej zaginulo bilsh nizh 100 otrimali poranennya 16 lyutogo 1991 roku v Medelyini bulo pidirvano avtivku 22 lyudini zaginuli V veresni 1990 roku prezident Kolumbiyi Sesar Gaviriya Truhilo zaproponuvav vatazhkam kartelyu zdatis v ruki policiyi na umovah vidbuttya stroku pokarannya v Kolumbiyi Brati Ochoa zdalis kolumbijskij policiyi v sichni 1991 roku Na pochatku 1990 h rokiv grupa kolumbijciv stvorili organizaciyu Los Pepes abreviatura yakoyi oznachala Lyudi sho postrazhdali vid Pablo Eskobara Do neyi uvijshli kolumbijci rodichi yakih zaginulo za provinoyu Eskobara Los Pepes stali polyuvati na tih hto hoch yakos buli pov yazani z kokayinovim biznesom Eskobara Za netrivalij promizhok chasu Los Pepes vbili blizko 300 lyudej sho mali stosunok do Medelyinskogo kartelyu chim zavdali jomu znachnoyi shkodi Nezvazhayuchi na zagalnoprijnyatu dumku sho Los Pepes vidigrali znachnu rol u vbivstvah chleniv kartelyu dosi tochatsya superechki sho yih isnuvannya ye lishe prikrittyam uchasti uryadiv Kolumbiyi ta Spoluchenih Shtativ u cih vbivstvah dlya vidvernennya politichnih naslidkiv takoyi uchasti Pislya togo yak vlada SShA zanepokoyilas sumnivnoyu diyalnistyu kartelyu za nim velos sposterezhennya specialnoyi grupi UBN Nezvazhayuchi na obvinuvalni viroku amerikanskih sudiv lishe duzhe neznachna kilkist lideriv kolumbijskih karteliv buli faktichno vzyati pid vartu Bilshist kolumbijciv na yakih buli vineseni obvinuvalni akti zhili i zalishalisya v Kolumbiyi abo tikali do togo yak yim bulo ogolosheni obvinuvachennya Odnak do 1993 roku bilshist yaksho ne vsi vtikachi buli abo uv yazneni abo zastreleni Nacionalnoyu policiyeyu Kolumbiyi yaka projshla pidgotovku ta otrimuvala dopomogu vid specializovanih vijskovih chastin SShA ta CRU Ostannim vbitim lejtenantom Eskobara buv Huan Diyego Arkilya Enao yakij buv zvilnenij z kolumbijskoyi v yaznici u 2002 roci ta perehovuvsya u Venesueli shob uniknuti pomsti Los Pepes Odnak vin buv zastrelenij u svoyemu dzhipi Cherokee koli vijshov zi stoyanki svogo budinku v Kumani Venesuela u kvitni 2007 roku 30 sichnya 1993 roku uchasniki kartelyu pidirvali v centri Bogoti zaminovanu avtivku sho prizvelo do zagibeli 20 osib Teror Medelyinskogo kartelyu prizviv do vorozhogo vidnoshennya kolumbijskogo ta amerikanskogo uryadiv a takozh osnovnogo konkurentu kartelyu Kali Agenti UBN vvazhali sho yih strategiya centralnoyi figuri napravlena na vatazhkiv kartelyu stala golovnim chinnikom jogo krahu 15 kvitnya 1993 roku uchasniki kartelyu zdijsnili she odin terakt V rezultati vibuhu bombi v torgovomu centri v pivnichnij chastini Bogoti 15 lyudej zaginulo she bilshe sotni otrimali poranennya Pravoohoroncyam vdalosya vstanoviti misceperebuvannya Pabla Eskobara 2 grudnya 1993 roku budinok v yakomu perehovuvavsya Eskobar bulo otocheno specpriznachencyami Vatazhok kartelyu chiniv zbrojnij opir i namagavsya vtekti cherez dah budinku odnak buv vbitij spivrobitnikami Nacionalnoyi policiyi Kolumbiyi Medelyinskij kartel rozpavsya v 1993 roci Reshtki kokayinovoyi imperiyi ocholiv Fabio Ochoa yakij na toj chas perebuvav u v yaznici Vzhe do lipnya 1996 roku jogo brati Horhe Luyis ta Huan David buli zvilneni pislya vidbuttya stroku za torgivlyu narkotikami V zhovtni 1999 roku pravoohoronni organi SShA i Kolumbiyi proveli spilnu operaciyu Millenium v hodi yakoyi v SShA Kolumbiyi Meksici ta Salvadori bulo zaareshtovano bilsh nizh 30 kolishnih uchasnikiv Medelyinskogo kartelyu V operaciyi Millenium bralo uchast bilshe 200 pravoohoronciv iz SShA za dopomogoyu pravoohoronciv tih krayin de provodilis operaciyi Sered zatrimanih buli Fabio Ochoa ta Alehandro Bernal sho buv velikim specialistom z vidmivannya groshej ta vidpovidav v karteli za mizhnarodni zv yazki Bernal zdijsnyuvav diyalnist zi svogo komandnogo centru na pivdni shtatu Florida yakij bulo obladnano najsuchasnishimi na toj moment tehnologiyami Fabio Ochoa Vaskesa bulo ekstradovano do SShA v veresni 2001 roku ta zasudzheno do tridcyatirichnogo terminu uv yaznennya za kontrabandu do SShA blizko 30 tonn kokayinu v period mizh 1997 ta 1999 rokami Vvazhayetsya sho narkokartel Envigado organizaciya sho ranishe vidkololas vid kartelyu Eskobara ye nastupnikom Medelyinskogo kartelyu Superechki shodo zv yazku z M 19Karlos Leder U listopadi 1985 roku 35 dobre ozbroyenih chleniv partizanskoyi grupi M 19 shturmuvali Verhovnij sud Kolumbiyi v Bogoti sho prizvelo do oblogi Palacu Pravosuddya Dehto vvazhaye sho M 19 diyalo za spriyannyam Medelyinskogo kartelyu yakij mav na meti zalyakati Verhovnij Sud Inshi vvazhayut sho ce nemozhlivo cherez vikradennya chlenami M 19 narkobarona Karlosa Ledera ta Niyevi Ochoa sestri zasnovnikiv Medelyinskogo kartelyu brativ Ochoa Ci vikradennya prizveli do stvorennya voyenizovanoyi grupi Smert vikradacham MAS Muerte a Secuestradores Kolishni uchasniki partizaniv takozh zaperechuvali sho kartel brav uchast u cij podiyi Cya tema obgovoryuyetsya v Kolumbiyi do sogodni U kulturiKartel abo predstavlenij abo zgaduyetsya u chislennih tvorah kulturi Kokayin film 2001 roku pro kontrabandista narkotikiv Dzhordzha Yunga ta Medelyinskij kartel Narko originalnij televizijnij serial Netflix 2015 2017 yakij vporyadkovuye zhittya Pablo Eskobara ta shodzhennya Medelyinskogo kartelyu Eskobar ispanskij dramatichnij biografichnij film 2017 roku rezhisera i scenarista Kokayinovi kovboyi ta Kokayinovi kovboyi 2 dokumentalni seriali pro vijnu z narkotikami v Mayami ta Grizeldu Blanko Amerikanskij Desperado kniga zhurnalista en ta kolishnogo narkotorgovcya Medelyinskogo kartelyu Dzhona Robertsa Dva Eskobari film ESPN 30 podij za 30 rokiv yakij detalno rozpovidaye pro zv yazok mizh Medelyinskim kartelem ta pidjomom kolumbijskogo futbolu Barri Sil Korol kontrabandi film 2017 roku pro kontrabandista narkotikiv Barri Sila ta Medelyinskij kartel V 2 mu epizodi 7 go sezonu serialu Voyin usih chasiv Medelyinskij kartel protistavitsya somalijskimi piratami Majklom Korleone Blanko sinom Grizeldi Blanko ta zlochincem sho stav informatorom Kenni Kendzhi Gallo viprobovuyuchi zbroyu kartelyu PrimitkiPenaloza General Carlos 2014 El Delfin de Fidel La historia oculta tras el golpe del 4F s 195 ISBN 978 1505750331 Arnaldo Ochoa knew that Fidel secretly exchanged weapons with the Medellin Cartel for money and drugs And this turbulent partnership included the authorization for the landing of planes in Cuba and loaded with cocaine to be transferred then and speedboats to the US Fidel had appealed to this source of income to compensate for the reduction of the Soviet subsidy And illegal trade Castro delivered Kalashnikov rifles ammunition and other supplies brought as loot of war from Africa Miller Llana Sara 25 zhovtnya 2010 The Christian Science Monitor Arhiv originalu za 2 lipnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2011 UNODC 2009 PDF World Drug Trade Arhiv originalu PDF za 29 grudnya 2019 Procitovano 3 travnya 2020 Corben Billy director Cosby Charles himself Blanco Griselda herself 29 lipnya 2008 Cocaine Cowboys 2 Hustlin with the Godmother DVD Magnolia Home Entertainment Procitovano 3 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 8 serpnya 2010 Procitovano 17 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Marc Chernick March April 1998 The paramilitarization of the war in Colombia NACLA Report on the Americas 31 5 28 doi 10 1080 10714839 1998 11722772 Brittain 2010 pp 129 131 Forrest Hylton 2006 Evil Hour in Colombia Verso s 68 69 ISBN 978 1 84467 551 7 HRW 1996 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 3 travnya 2020 Richani 2002 p 38 Hristov 2009 s 65 68 ISBN 9780896802674 Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 3 travnya 2020 Santina Peter Winter 1998 1999 Army of terror T 21 1 2004 Colombia A Brutal History Saqi Books s 56 ISBN 978 0 86356 758 2 Pearce Jenny May 1 1990 1st ed Colombia Inside the Labyrinth London Latin America Bureau p 247 ISBN 0 906156 44 0 Democracy Now 1 chervnya 2000 Arhiv originalu za 14 bereznya 2007 Harvey F Kline 1999 State Building and Conflict Resolution in Colombia 1986 1994 University of Alabama Press s 73 74 23 travnya 2009 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 16 grudnya 2014 Radio Free Europe Radio Liberty Arhiv originalu za 16 grudnya 2014 Procitovano 16 grudnya 2014 eltiempo com 3 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2015 Procitovano 16 grudnya 2014 El Tiempo Bogota Abril 18 2007 El Mundo Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 eltiempo com 25 lipnya 2013 Arhiv originalu za 7 grudnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2014 18 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 16 grudnya 2014 ElEspectador 12 lipnya 2008 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 16 grudnya 2014 El Pais 6 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 27 September 2007 Procitovano 7 zhovtnya 2006 David McClintick 28 listopada 1993 Lost in the Ashes The Washington Post s 268 279 Un Grito por el Palacio Cromos 25 listopada 2005 Palacio de Justicia 20 anos de dolor El Pais 7 listopada 2005 M 19 cambio drogas por armas El Pais 6 zhovtnya 2005