Медаль Арцтовського — нагорода від Національної академії наук США, якою нагороджуються астрофізики «за дослідження сонячної фізики та сонячно-земних відносин». Названа на честь Генріка Арцтовського Заснована в 1969 році
Медаль Арцтовського | |
Дата створення / заснування | 1969 |
---|---|
Названо на честь | Генрик Арцтовський |
Країна | США |
Нагорода від | Національна академія наук США |
Сфера зацікавлень | Геліофізика |
Категорія лауреатів нагороди |
Лауреати
- Мішель Ф. Томсен (2019) — за фундаментальний внесок у розуміння взаємозв'язку між Сонцем та його планетарними тілами, з особливим акцентом на фізику ударів без зіткнень та динаміку планетарних магнітосфер Землі, Юпітера та Сатурна.
- Матс Карлссон та (2017) — за дослідження в галузі радіаційного переносу, магніто-гідродинаміки та фізики плазми, що призвело до значного прогресу в хромосферній діагностиці та розуміння фізичних механізмів, які впливають на хромосферну та корональну динаміку та енергетику через розробка та використання числової моделі атмосфери Сонця під назвою Bifrost .
- (2015) — за його внесок у формування багатьох основних концепцій космічної науки про сонячний вітер та міжпланетне магнітне поле та їх взаємодію з магнітосферами Землі та інших планет на початку космічної ери.
- (2013) — за висвітлення фундаментальних питань фізики сонячної атмосфери та сонячного вітру, включаючи розкриття «Міфу про сонячний спалах», відкриття двонаправленого потоку сонячних електронів і пошук подій повторного перез'єднання на сонячному вітрі.
- Джон В. Гарві (2011) — за великий внесок у розуміння магнітних полів Сонця та його внутрішню структуру, а також за розробку приладів, що зробили ці відкриття можливими.
- Марсія Нейгебауер (2010) — за перші широкомасштабні вимірювання сонячного вітру, що мали вирішальне значення для розуміння фізики геліосфери, та для з'ясування багатьох його ключових властивостей.
- Леонард Ф. Бурлага (2008) — за новаторські дослідження намагніченої плазми сонячного вітру на відстані від 0,3 до 102 а. о.
- (2005) — за новаторські дослідження сонячного та геліосферного магнітних полів у глибокому космосі та планетарних магнітних полях та їх взаємодії з сонячним вітром.
- Роджер К. Ульріх (2002) — за відкриття п'ятихвилинних коливань в сонячній внутрішній атмосфері та систематичну розробку теорії та спостережень для встановлення сьогоднішньої точної стандартної моделі сонячного інтер'єру.
- Артур Дж. Гундгаузен (1999) — за дослідження у галузі сонячної та сонячно-вітряної фізики, особливо в галузі порушень коронального та сонячного вітру.
- Реймонд Г. Робле (1996) — за його внесок у розуміння впливу змінних сонячних входів на атмосферу Землі та іоносферу за допомогою глобальних моделей.
- (1993) — за новаторські дослідження властивостей середовища заряджених частинок Сонця, Землі та інших планет.
- (1990) — За внесок у розуміння сонячної магнітної активності, особливо стосовно генезису та впливу сонячних спалахів.
- (1987) — за демонстрацію існування та природи довгострокових змін сонячних батарей та наслідків цих змін для клімату та людства.
- (1984) — за новаторський розвиток теорії та приладобудування для радіолокаційних досліджень зворотного розсіювання, що відкрило широке поле досліджень в іоносфері.
- (1981) — за фундаментальний внесок у розуміння ролі сонячного випромінювання у фізиці та хімії атмосфер та іоносфери Землі, Марса та Венери.
- Джон Рендольф Вінклер (1978) — за дослідження сонячної модуляції і прискорення частинок високих енергій і відкриття сонячного спалаху гамма-променів і авроральних рентгенівських променів.
- (1975) — за досягнення у відкритті та вивченні екзотичних дрібномасштабних явищ на Сонці.
- Френсіс С. Джонсон (1972) — за новаторські роботи з фізики високої атмосфери та космосу.
- Юджин Ньюмен Паркер (1969) — за всебічний і творчий внесок у теоретичне розуміння взаємодії плазми з сонячним і земним магнітним полем.
- (1969) — на знак визнання його численних і всебічних внесків у сонячну радіоастрономію.
Примітки
- . National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 19 квітня 2013.
- . Laboratory for Atmospheric and Space Physics. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2013.
- . Space Daily. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 19 квітня 2013.
- Stolte, Daniel (26 січня 2010). Physicist Honored for Discoveries About the Sun. UANews. Tucson, Arizona. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
- Steigerwald, William (30 січня 2008). . National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 19 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medal Arctovskogo nagoroda vid Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA yakoyu nagorodzhuyutsya astrofiziki za doslidzhennya sonyachnoyi fiziki ta sonyachno zemnih vidnosin Nazvana na chest Genrika Arctovskogo Zasnovana v 1969 rociMedal ArctovskogoData stvorennya zasnuvannya1969Nazvano na chestGenrik ArctovskijKrayina SShANagoroda vidNacionalna akademiya nauk SShASfera zacikavlenGeliofizikaKategoriya laureativ nagorodiKategoriya Nagorodzheni medallyu ArctovskogoLaureatiMishel F Tomsen 2019 za fundamentalnij vnesok u rozuminnya vzayemozv yazku mizh Soncem ta jogo planetarnimi tilami z osoblivim akcentom na fiziku udariv bez zitknen ta dinamiku planetarnih magnitosfer Zemli Yupitera ta Saturna Mats Karlsson ta 2017 za doslidzhennya v galuzi radiacijnogo perenosu magnito gidrodinamiki ta fiziki plazmi sho prizvelo do znachnogo progresu v hromosfernij diagnostici ta rozuminnya fizichnih mehanizmiv yaki vplivayut na hromosfernu ta koronalnu dinamiku ta energetiku cherez rozrobka ta vikoristannya chislovoyi modeli atmosferi Soncya pid nazvoyu Bifrost 2015 za jogo vnesok u formuvannya bagatoh osnovnih koncepcij kosmichnoyi nauki pro sonyachnij viter ta mizhplanetne magnitne pole ta yih vzayemodiyu z magnitosferami Zemli ta inshih planet na pochatku kosmichnoyi eri 2013 za visvitlennya fundamentalnih pitan fiziki sonyachnoyi atmosferi ta sonyachnogo vitru vklyuchayuchi rozkrittya Mifu pro sonyachnij spalah vidkrittya dvonapravlenogo potoku sonyachnih elektroniv i poshuk podij povtornogo perez yednannya na sonyachnomu vitri Dzhon V Garvi 2011 za velikij vnesok u rozuminnya magnitnih poliv Soncya ta jogo vnutrishnyu strukturu a takozh za rozrobku priladiv sho zrobili ci vidkrittya mozhlivimi Marsiya Nejgebauer 2010 za pershi shirokomasshtabni vimiryuvannya sonyachnogo vitru sho mali virishalne znachennya dlya rozuminnya fiziki geliosferi ta dlya z yasuvannya bagatoh jogo klyuchovih vlastivostej Leonard F Burlaga 2008 za novatorski doslidzhennya namagnichenoyi plazmi sonyachnogo vitru na vidstani vid 0 3 do 102 a o 2005 za novatorski doslidzhennya sonyachnogo ta geliosfernogo magnitnih poliv u glibokomu kosmosi ta planetarnih magnitnih polyah ta yih vzayemodiyi z sonyachnim vitrom Rodzher K Ulrih 2002 za vidkrittya p yatihvilinnih kolivan v sonyachnij vnutrishnij atmosferi ta sistematichnu rozrobku teoriyi ta sposterezhen dlya vstanovlennya sogodnishnoyi tochnoyi standartnoyi modeli sonyachnogo inter yeru Artur Dzh Gundgauzen 1999 za doslidzhennya u galuzi sonyachnoyi ta sonyachno vitryanoyi fiziki osoblivo v galuzi porushen koronalnogo ta sonyachnogo vitru Rejmond G Roble 1996 za jogo vnesok u rozuminnya vplivu zminnih sonyachnih vhodiv na atmosferu Zemli ta ionosferu za dopomogoyu globalnih modelej 1993 za novatorski doslidzhennya vlastivostej seredovisha zaryadzhenih chastinok Soncya Zemli ta inshih planet 1990 Za vnesok u rozuminnya sonyachnoyi magnitnoyi aktivnosti osoblivo stosovno genezisu ta vplivu sonyachnih spalahiv 1987 za demonstraciyu isnuvannya ta prirodi dovgostrokovih zmin sonyachnih batarej ta naslidkiv cih zmin dlya klimatu ta lyudstva 1984 za novatorskij rozvitok teoriyi ta priladobuduvannya dlya radiolokacijnih doslidzhen zvorotnogo rozsiyuvannya sho vidkrilo shiroke pole doslidzhen v ionosferi 1981 za fundamentalnij vnesok u rozuminnya roli sonyachnogo viprominyuvannya u fizici ta himiyi atmosfer ta ionosferi Zemli Marsa ta Veneri Dzhon Rendolf Vinkler 1978 za doslidzhennya sonyachnoyi modulyaciyi i priskorennya chastinok visokih energij i vidkrittya sonyachnogo spalahu gamma promeniv i avroralnih rentgenivskih promeniv 1975 za dosyagnennya u vidkritti ta vivchenni ekzotichnih dribnomasshtabnih yavish na Sonci Frensis S Dzhonson 1972 za novatorski roboti z fiziki visokoyi atmosferi ta kosmosu Yudzhin Nyumen Parker 1969 za vsebichnij i tvorchij vnesok u teoretichne rozuminnya vzayemodiyi plazmi z sonyachnim i zemnim magnitnim polem 1969 na znak viznannya jogo chislennih i vsebichnih vneskiv u sonyachnu radioastronomiyu Primitki National Academy of Sciences Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2013 Laboratory for Atmospheric and Space Physics Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2013 Space Daily 25 sichnya 2011 Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2013 Stolte Daniel 26 sichnya 2010 Physicist Honored for Discoveries About the Sun UANews Tucson Arizona Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2013 Steigerwald William 30 sichnya 2008 National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2013