Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (липень 2017) |
В Україні в бронзову і ранню залізну добу зводилися мегаліти. Дослідники вважають, що секрети їх будівництва принесли сюди народи-мігранти з Північного Кавказу або Середземномор'я, де споруди з кам'яних плит і блоків з'явилися вже в IV тис. до н. е. Мегаліти було знайдено на Волині, Поділлі, Київщині, узбережжі Азовського і Чорного морів, в Криму. При будівництві великого дольмена біля села Колодязне на Житомирщині стародавні архітектори використовували десять поставлених на ребро кам'яних плит, а з трьох була споруджена крівля. Гробниця призначалася для членів однієї сім'ї — чоловіка, трьох жінок, двох хлопців і декількох дітей. Кам'яні огорожі зводилися на підвалинах степових курганів, а на їх вершинах встановлювалися плити-менгіри із зображеннями людських фігур. В кургані біля села Тимофіївка на Інгульці археологи знайшли кромлех з блоків заввишки понад 2,5 м, встановлених в спеціальні гнізда. Декілька курганів, розташованих поряд, іноді об'єднувалися в єдиний комплекс «алеями» з укопаних рівними рядами каменів. Надгробки, подібні до українських, є відомими на Кавказі і Півдні Франції, а найбільша «алея менгірів» в Європі розташована біля Карнака в Бретані.
Мегалітична архітектура у Криму
Дольмени Криму, імовірно, є гробницями представників народів ранньої залізної доби, кімерійців і таврів. У VIII ст. до н. е. скіфи витіснили кімерійців з Північного Причорномор'я до Криму. Таврів уперше в V ст. до н. е. описав грецький історик Геродот. Цей народ (від назви якого походить стародавня назва Криму — Таврида) мешкав в укріплених поселеннях в горах і вздовж усього узбережжя. На думку вчених, таври — відвічні жителі Криму, нащадки племен бронзової доби, які в III тис. до н. е. зводили кургани в передгірному та гірському Криму.
Кримські дольмени складено з поставлених на ребро плит (їх довжина досягає 2 м, висота — понад 1 м, товщина — 0,3 м, вага — 2 т), сполучених за допомогою пазів і перекритих кам'яною «кришкою». Стіни зсередини розписано мінеральними фарбами чорного, червоного і білого кольорів, орнаментами у вигляді «ялиночок», «драбинок», трикутників, ромбів, спіралей, прямокутників. Іноді кам'яні ящики прикрашено продряпаними зображеннями людей і тварин. У таких гробницях померлих ховали протягом декількох десятків років, поки ящик не наповнювався. Потім його звільняли від кісток, залишаючи лише черепи. В одній з гробниць могильника Мал-Муз в Байдарській долині археологи нарахували їх 68. Разом з померлими поміщали глиняні судини, кам'яні бойові молоти, кременеві та бронзові ножі і кинджали, кінську збрую, серпи, списи, стріли, сокири, браслети, спіральні підвіски, шпильки, намистини, персні та інші прикраси. Великі таврські некрополі, окрім Байдарської долини, розташовані на узбережжі біля Сімеїзу (на горі Кішка), Кацивелі та Ореанди. У Капсельській долині біля Судака знаходяться 90 дольменів і шість 3-метрових менгірів. Поряд, біля села Сонячна Долина, розташовано стародавнє святилище з менгіром. У Севастопольському районі біля села Джерельне встановлено вертикально два блоки мармуроподібного вапняку заввишки 2,8 і 1,2 м, перший з яких важить близько 6 т.
Іноді конструкція похоронних споруд була досить складною: над дольменами в товщі насипу зводилися напівсферичні або конусоподібні склепіння з кам'яних плит, доповнені огорожею-кромлехом. У 1886 досліджено , в підвалинах якого знаходився кромлех з 29 каменів, а під насипом — гробниця. Внутрішня поверхня насипу, усіяна невеликими каменями, здавалася вимощеною. В її центрі було встановлено кам'яний стовп. Простір навколо кургану заповнювали окремі камені, два з яких утворювали вхід. Після розкопок цю унікальну пам'ятку бронзової доби було майже повністю знищено.
Кімерійці першими із стародавніх народів, які населяли землі України, почали виготовляти кам'яні стели із зображеннями вождів або жерців. Сьогодні відомо про знахідки близько 300 таких пам'яток, виявлених на Дніпропетровщині, Полтаві, Кіровоградщині та в Криму. В давнину їх встановлювали в святилищах на вершинах курганів і присвячували померлим героїзованим предкам і богам. Більшість надгробків — дуже прості, зображення голови на них відсутнє. Зустрічаються і складніші у виготовленні стели, що передають риси обличчя, деталі одягу (шийні намиста, пояси) і предмети озброєння (кинджали, сагайдаки, луки).
Унікальний кам'яний ідол було знайдено в кургані біля села Керносівка на Півдні України. Він має вид чотиригранного стовпа, прикрашеного рельєфами. На передній грані представлені чоловіча особа і руки, складені на грудях. На рівні поясу висічено дві сокири і меч, в нижній частині стовпа зображено коней. На «спині» ідола — орнамент у вигляді «ялиночки» (який зображає хребет і ребра або татуїровку), а в нижній частині плити чітко видно дві ступні. Відповідно, людину представлено такою, яка стоїть навколішки в позі молитви. На бічних гранях ідола — геометричні орнаменти, риби (?), тварини і маленькі фігурки лежачих людей (переможені вороги).
Дослідники вважають кімерійців творцями «циклопічних» крепід двох курганів, розташованих біля Керчі, — Золотого і Кара-Оба. їх насипи в давнину були оточені подвійними рядами вертикальних вапнякових плит, висота яких досягала 4,5 м. Від Золотого кургану в бік Азовського моря простягнувся 33-кілометровий вал, який називається «Кімерійським».
Рідкісним різновидом мегалітів є , точку опори яких було знайдено настільки точно, що це дозволяє приводити величезні горизонтальні брили в рух легким натисненням руки, і при цьому вони не втрачають рівноваги. Один з таких «каменів, які коливаються», в XIX ст. бачив на горі Кішка поблизу Сімеїзу дослідник Криму П. Кеппен: величезна брила, під один бік якої були підкладені дрібні камені, трималася лише на одній точці і при щонайменшому струсі могла втратити хистку рівновагу і звалитися в прірву.
Один з дослідників кримських мегалітів, Д. де Монпере (XIX ст.), зараховував до них також «циклопічні сходи» і укріплення на горах Кастель, Ай-Тодор, Чатир-Даг. Він же виявив схожість між кримськими мегалітами та подібними спорудами Середземномор'я.
«Чортові сходи» (татарською ) розташовані на схід від Балаклави на гірському перевалі, який в давнину сполучав Південний берег з Гірським Кримом. У перших століттях нової ери тут проходила військова дорога, яка сполучала Херсонес Таврійський з римською фортецею Харакс. «Сходи» є природними скельними уступами, «підправленими» рукою людини для зручності пересування. У багатьох її місцях спорудили підпірні стіни і підтесали сходи. Загальна довжина сходів — близько 250 м, висота — 100 м по вертикалі, на них близько 40 поворотів.
Ще одні сходи, які за розміром поступаються «Чортовим», розташовані в Східному Криму на горі Караул-Оба поряд з селищем Новий Світ. Вони вирубані в тріщині скелі і закручені у формі спіралі. Імовірно, їх спорудили таври, гірський притулок яких в VII—VI ст. до н. е. знаходився поряд.
Збереження і охорона пам'яток мегалітичної архітектури
В наші дні місця розташування подібних унікальних пам'яток первісної історії забуті, а більшість українських мегалітів, які збереглися, перебувають в товщах курганних насипів або в труднодоступних гірських та степових районах. Тому побачити їх набагато складніше, ніж такий популярний у туристів об'єкт як Стоунхендж. Напевно, через недоступність наших мегалітів про них не складено стільки легенд, як про подібні споруди в інших куточках світу. А шкода, адже українські «стоунхенджі» хоч і поступаються в розмірах відомому «родичу», мають не менш цікаву і захоплюючу історію, яка ще чекає на своїх дослідників.
Джерела
- Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак, 2005
- Україна Incognita. — К., 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2017 V Ukrayini v bronzovu i rannyu zaliznu dobu zvodilisya megaliti Doslidniki vvazhayut sho sekreti yih budivnictva prinesli syudi narodi migranti z Pivnichnogo Kavkazu abo Seredzemnomor ya de sporudi z kam yanih plit i blokiv z yavilisya vzhe v IV tis do n e Megaliti bulo znajdeno na Volini Podilli Kiyivshini uzberezhzhi Azovskogo i Chornogo moriv v Krimu Pri budivnictvi velikogo dolmena bilya sela Kolodyazne na Zhitomirshini starodavni arhitektori vikoristovuvali desyat postavlenih na rebro kam yanih plit a z troh bula sporudzhena krivlya Grobnicya priznachalasya dlya chleniv odniyeyi sim yi cholovika troh zhinok dvoh hlopciv i dekilkoh ditej Kam yani ogorozhi zvodilisya na pidvalinah stepovih kurganiv a na yih vershinah vstanovlyuvalisya pliti mengiri iz zobrazhennyami lyudskih figur V kurgani bilya sela Timofiyivka na Ingulci arheologi znajshli kromleh z blokiv zavvishki ponad 2 5 m vstanovlenih v specialni gnizda Dekilka kurganiv roztashovanih poryad inodi ob yednuvalisya v yedinij kompleks aleyami z ukopanih rivnimi ryadami kameniv Nadgrobki podibni do ukrayinskih ye vidomimi na Kavkazi i Pivdni Franciyi a najbilsha aleya mengiriv v Yevropi roztashovana bilya Karnaka v Bretani Megalitichna arhitektura u KrimuSkelskij mengir v Bajdarskij dolini Krim Ukrayina Dolmeni Krimu imovirno ye grobnicyami predstavnikiv narodiv rannoyi zaliznoyi dobi kimerijciv i tavriv U VIII st do n e skifi vitisnili kimerijciv z Pivnichnogo Prichornomor ya do Krimu Tavriv upershe v V st do n e opisav greckij istorik Gerodot Cej narod vid nazvi yakogo pohodit starodavnya nazva Krimu Tavrida meshkav v ukriplenih poselennyah v gorah i vzdovzh usogo uzberezhzhya Na dumku vchenih tavri vidvichni zhiteli Krimu nashadki plemen bronzovoyi dobi yaki v III tis do n e zvodili kurgani v peredgirnomu ta girskomu Krimu Krimski dolmeni skladeno z postavlenih na rebro plit yih dovzhina dosyagaye 2 m visota ponad 1 m tovshina 0 3 m vaga 2 t spoluchenih za dopomogoyu paziv i perekritih kam yanoyu krishkoyu Stini zseredini rozpisano mineralnimi farbami chornogo chervonogo i bilogo koloriv ornamentami u viglyadi yalinochok drabinok trikutnikiv rombiv spiralej pryamokutnikiv Inodi kam yani yashiki prikrasheno prodryapanimi zobrazhennyami lyudej i tvarin U takih grobnicyah pomerlih hovali protyagom dekilkoh desyatkiv rokiv poki yashik ne napovnyuvavsya Potim jogo zvilnyali vid kistok zalishayuchi lishe cherepi V odnij z grobnic mogilnika Mal Muz v Bajdarskij dolini arheologi narahuvali yih 68 Razom z pomerlimi pomishali glinyani sudini kam yani bojovi moloti kremenevi ta bronzovi nozhi i kindzhali kinsku zbruyu serpi spisi strili sokiri brasleti spiralni pidviski shpilki namistini persni ta inshi prikrasi Veliki tavrski nekropoli okrim Bajdarskoyi dolini roztashovani na uzberezhzhi bilya Simeyizu na gori Kishka Kaciveli ta Oreandi U Kapselskij dolini bilya Sudaka znahodyatsya 90 dolmeniv i shist 3 metrovih mengiriv Poryad bilya sela Sonyachna Dolina roztashovano starodavnye svyatilishe z mengirom U Sevastopolskomu rajoni bilya sela Dzherelne vstanovleno vertikalno dva bloki marmuropodibnogo vapnyaku zavvishki 2 8 i 1 2 m pershij z yakih vazhit blizko 6 t Inodi konstrukciya pohoronnih sporud bula dosit skladnoyu nad dolmenami v tovshi nasipu zvodilisya napivsferichni abo konusopodibni sklepinnya z kam yanih plit dopovneni ogorozheyu kromlehom U 1886 doslidzheno v pidvalinah yakogo znahodivsya kromleh z 29 kameniv a pid nasipom grobnicya Vnutrishnya poverhnya nasipu usiyana nevelikimi kamenyami zdavalasya vimoshenoyu V yiyi centri bulo vstanovleno kam yanij stovp Prostir navkolo kurganu zapovnyuvali okremi kameni dva z yakih utvoryuvali vhid Pislya rozkopok cyu unikalnu pam yatku bronzovoyi dobi bulo majzhe povnistyu znisheno Kimerijci pershimi iz starodavnih narodiv yaki naselyali zemli Ukrayini pochali vigotovlyati kam yani steli iz zobrazhennyami vozhdiv abo zherciv Sogodni vidomo pro znahidki blizko 300 takih pam yatok viyavlenih na Dnipropetrovshini Poltavi Kirovogradshini ta v Krimu V davninu yih vstanovlyuvali v svyatilishah na vershinah kurganiv i prisvyachuvali pomerlim geroyizovanim predkam i bogam Bilshist nadgrobkiv duzhe prosti zobrazhennya golovi na nih vidsutnye Zustrichayutsya i skladnishi u vigotovlenni steli sho peredayut risi oblichchya detali odyagu shijni namista poyasi i predmeti ozbroyennya kindzhali sagajdaki luki Unikalnij kam yanij idol bulo znajdeno v kurgani bilya sela Kernosivka na Pivdni Ukrayini Vin maye vid chotirigrannogo stovpa prikrashenogo relyefami Na perednij grani predstavleni cholovicha osoba i ruki skladeni na grudyah Na rivni poyasu visicheno dvi sokiri i mech v nizhnij chastini stovpa zobrazheno konej Na spini idola ornament u viglyadi yalinochki yakij zobrazhaye hrebet i rebra abo tatuyirovku a v nizhnij chastini pliti chitko vidno dvi stupni Vidpovidno lyudinu predstavleno takoyu yaka stoyit navkolishki v pozi molitvi Na bichnih granyah idola geometrichni ornamenti ribi tvarini i malenki figurki lezhachih lyudej peremozheni vorogi Doslidniki vvazhayut kimerijciv tvorcyami ciklopichnih krepid dvoh kurganiv roztashovanih bilya Kerchi Zolotogo i Kara Oba yih nasipi v davninu buli otocheni podvijnimi ryadami vertikalnih vapnyakovih plit visota yakih dosyagala 4 5 m Vid Zolotogo kurganu v bik Azovskogo morya prostyagnuvsya 33 kilometrovij val yakij nazivayetsya Kimerijskim Ridkisnim riznovidom megalitiv ye tochku opori yakih bulo znajdeno nastilki tochno sho ce dozvolyaye privoditi velichezni gorizontalni brili v ruh legkim natisnennyam ruki i pri comu voni ne vtrachayut rivnovagi Odin z takih kameniv yaki kolivayutsya v XIX st bachiv na gori Kishka poblizu Simeyizu doslidnik Krimu P Keppen velichezna brila pid odin bik yakoyi buli pidkladeni dribni kameni trimalasya lishe na odnij tochci i pri shonajmenshomu strusi mogla vtratiti histku rivnovagu i zvalitisya v prirvu Odin z doslidnikiv krimskih megalitiv D de Monpere XIX st zarahovuvav do nih takozh ciklopichni shodi i ukriplennya na gorah Kastel Aj Todor Chatir Dag Vin zhe viyaviv shozhist mizh krimskimi megalitami ta podibnimi sporudami Seredzemnomor ya Chortovi shodi tatarskoyu roztashovani na shid vid Balaklavi na girskomu perevali yakij v davninu spoluchav Pivdennij bereg z Girskim Krimom U pershih stolittyah novoyi eri tut prohodila vijskova doroga yaka spoluchala Hersones Tavrijskij z rimskoyu forteceyu Haraks Shodi ye prirodnimi skelnimi ustupami pidpravlenimi rukoyu lyudini dlya zruchnosti peresuvannya U bagatoh yiyi miscyah sporudili pidpirni stini i pidtesali shodi Zagalna dovzhina shodiv blizko 250 m visota 100 m po vertikali na nih blizko 40 povorotiv She odni shodi yaki za rozmirom postupayutsya Chortovim roztashovani v Shidnomu Krimu na gori Karaul Oba poryad z selishem Novij Svit Voni virubani v trishini skeli i zakrucheni u formi spirali Imovirno yih sporudili tavri girskij pritulok yakih v VII VI st do n e znahodivsya poryad Zberezhennya i ohorona pam yatok megalitichnoyi arhitekturiV nashi dni miscya roztashuvannya podibnih unikalnih pam yatok pervisnoyi istoriyi zabuti a bilshist ukrayinskih megalitiv yaki zbereglisya perebuvayut v tovshah kurgannih nasipiv abo v trudnodostupnih girskih ta stepovih rajonah Tomu pobachiti yih nabagato skladnishe nizh takij populyarnij u turistiv ob yekt yak Stounhendzh Napevno cherez nedostupnist nashih megalitiv pro nih ne skladeno stilki legend yak pro podibni sporudi v inshih kutochkah svitu A shkoda adzhe ukrayinski stounhendzhi hoch i postupayutsya v rozmirah vidomomu rodichu mayut ne mensh cikavu i zahoplyuyuchu istoriyu yaka she chekaye na svoyih doslidnikiv DzherelaAtlas dostoprimechatelnostej Kryma Sudak 2005 Ukrayina Incognita K 2005