Маґнус Міннешельд (швед. Magnus minnesköld; 1175 — 1208 або 1210) — середньовічний шведський магнат з династії Б'єльбу. Для нащадків він найбільше відомий як батько відомого державного діяча ярла Бірґера, предка пізніших шведських королів. Іноді він вважається загиблим у битві під Леною у 1208 році, хоча докази не є остаточними.
Маґнус Міннешельд швед. Magnus minnesköld | |
Народження: | 1175 |
---|---|
Смерть: | 31 січня 1208 d |
Країна: | Швеція |
Рід: | Фолькунґи |
Батько: | Бенґт Снівіль[1][2] |
Мати: | d[3] |
Шлюб: | Інґрід Ільва і NN[d] |
Діти: | Бенґт Маґнуссон[4][2], Біргер Ярл[1][4][2], Ескіль Маґнуссон[1][4], Карл Маґнуссон[4] і NN[d][2] |
Походження
Найдальшим з його відомих предків, як вважають, є Фольке Товстий, могутній шведський конунг початку XII століття, який одружився з Інґеґерд Кнудсдаттер, дочкою короля Данії Кнуда Святого та Аделі Фландрської, спадкоємиці Карла Великого. Після смерті Аделі Інґеґерд зі своєю сестрою Сесілією поїхала до Швеції і одружилася, тому Фольке та його спадкоємці були родичами правлячої еліти Королівства Данії.
Середньовічна шведська генеалогія констатує, що «Фольке Товстий був батьком Бенедикта (Бенґта) Снівіля, і що Бенедикт породив ярла Бірґера, ярла Карла і Маґнуса, якого прозвали Міннешельд». Коли його старший брат Бірґер Броса обіймав посаду ярла в період між 1174 і 1202 роками, молодший Маґнус жив у сімейному маєтку Б'єльбу, в нинішньому муніципалітеті М'єльбю, Естерйотланд. Припускалося, що він був королівським суддею Естерйотланда, хоча це не задокументовано. Він одружився із шляхтичкою Інгрід Ільва, можливо, королівського походження і став батьком кількох синів, які вплинули потім на шведську історію, насамперед Біргера. Він згадується у двох документах того часу як брат Бірґера Броси, а також королем Магнусом Біргерссоном, який у листі 1280 року назвав його «дідусем».
Прізвисько Маґнуса, Міннешельд (швед. Minnesköld), можна тлумачити по-різному. Воно може походити від minni (пам'ять), воно може посилатися на місяць (måne) на його щиті, або його можна інтерпретувати як "малий щит" (mindre sköld).
Маґнус Міннешельд, ймовірно, був одружений двічі; цим можна пояснити велику різницю у віці його дітей. Нічого не відомо про його ймовірну першу дружину. Маґнус одружився зі своєю другою дружиною близько 1195 року. Це була Інґрід Ільва, яка, за словами шведського реформатора та історика Олауса Петрі, була дочкою Суне Сіка. Така ж інформація зустрічається у середньовічній генеалогії, скопійованій у XVI столітті. Суне Сік, якщо він існував, був молодшим сином короля Швеції Сверкера I.
Боротьба за корону
Судячи зі спадщини своїх нащадків, Маґнус Міннешельд володів різними землями в Естерйотланді і, ймовірно, був тим, хто побудував церкву Б'єльбу. Хоча, будучи молодшим братом Бірґера Броси, Маґнус не був головою могутньої сім'ї, його приналежність до правлячої еліти передбачає, що він брав активну участь у війні між Сверкером II з династії Сверкерів і Еріком Кнутссоном з династії Еріків за шведську корону, яка була оскаржена в битвах. Першою була битва при Ельґаросі (тепер це населений пункт в шведській громаді Теребуда у Вестра-Йоталанді) у листопаді 1205 року, де король Сверкер II переміг Еріка Кнутссона. Другий — битва під Леною (тепер Кунґслена у Вестра-Йоталанді) 31 січня 1208 року, в якій Ерік Кнутссон зі шведською (і, можливо, норвезькою) армією здобув нищівну перемогу над королем Сверкером II і його датською армією, звів себе на трон і запанував з 1208 до 1216 року як Ерік Х, король Швеції. Останньою була битва при Єстільрені (можливо, біля Енчепінгу в Уппланді) 17 липня 1210, в якій вигнаний король Сверкер II з датською армією спробував повернути собі трон, але був переможений і загинув у битві.
Середньовічний Liber Daticus (Книга пожертвувань) із Лунда стверджує, що аристократ на ім'я Маґнус загинув у битві під Леною. Однак тотожність цього Маґнуса з Маґнусом Міннешельдом не доведено. Останки його сина Бірґера були вивчені, і вони вказують, що йому було 50-55 років, коли він помер, і тому Маґнус, ймовірно, жив ще через кілька років після Лени.
Діти
Від першого шлюбу:
- Ескіль Маґнуссон, закономовець Вестерйотланда між 1217 і 1225 роками. Він був одружений з Крістіною, онукою Еріка Святого і вдовою норвезького ярла Гокона Божевільного.
- Можливо, дочка, яка вийшла заміж за Сіґтрюґґа Бенґтссона.
Від будь-якої з його дружин:
- Карл Маґнуссон, єпископ Лінчепінга, який загинув у Лігулаській битві в Естонії в 1220 році.
- Бенґт Маґнуссон († 4 січня 1237) змінив Карла Маґнуссона як єпископа Лінчепінга.
Від другого шлюбу:
- Бірґер Маґнуссон, відомий також як Бірґер Ярл, відіграв ключову роль у консолідації Швеції, обіймаючи на той час посаду ярла Швеції.
- Елоф Маґнуссон (помер у 1268 році), можливо, син Інґрід Ільви від пізнішого шлюбу.
Зважаючи на багато синів, він також міг мати дочок, імена яких невідомі.
Примітки
- https://sok.riksarkivet.se/sbl/Presentation.aspx?id=14301
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Lundy D. R. The Peerage
- Strinnholm A. M. Sveriges Historia i Sammandrag — , 978-0-559-61441-5
- Philip Line. Kingship and State Formation in Sweden 1130—1290. — Leiden : Brill, 2007. — С. 499—500.
- S. Otto Brenner. Nachkommen Gorms des Alten König von Dänemark 936 I. — XVI. Generation; Dansk Historisk Haanbogsvorlag DK- 2800 Lyngby 2. Ausgabe (Reprint 1978) , Nr. 137 der Nachkommen von König Gorm des Alten
- Nils Ahnlund. Vreta klosters äldsta donatorer // Historisk tidskrift. — 1945. — Bd. 65. — S. 340.
- Ingrid Gustin «Kvinnan, tornet och makten i Bjälbo» i Mats Mogren, Mats Roslund, Barbro Sundnér och Jes Wienberg (redaktörer) Triangulering. Historisk arkeologi vidgar fälten", Lund Studies in Historical Archaeology 11, Institutionen för arkeologi och antikens historia, Lunds universitet, Lund 2009, ISSN 1653—1183, , sid. 112—114
- A.M. Strinnholm. Svenska folkets historia. — Stockholm : Hörbergska Boktryckeriet, 1852. — Vol. IV. — С. 286.
- Nils Ahnlund, «Vreta klosters äldsta donatorer», Historisk tidskrift 65, 1945, p. 341.
- Philip Line. Kingship and State Formation in Sweden 1130—1290. — Leiden : Brill, 2007. — С. 507, 513.
- Dick Harrison. Jarlen som byggde riket // Populär Historia. — 2010.
- Philip Line, Kingship and State Formation in Sweden 1130-1290. Leiden: Brill, 2007, pp. 502-3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magnus Minnesheld shved Magnus minneskold 1175 1208 abo 1210 serednovichnij shvedskij magnat z dinastiyi B yelbu Dlya nashadkiv vin najbilshe vidomij yak batko vidomogo derzhavnogo diyacha yarla Birgera predka piznishih shvedskih koroliv Inodi vin vvazhayetsya zagiblim u bitvi pid Lenoyu u 1208 roci hocha dokazi ne ye ostatochnimi Magnus Minnesheld shved Magnus minneskold Narodzhennya 1175Smert 31 sichnya 1208 dKrayina ShveciyaRid FolkungiBatko Bengt Snivil 1 2 Mati d 3 Shlyub Ingrid Ilva i NN d Diti Bengt Magnusson 4 2 Birger Yarl 1 4 2 Eskil Magnusson 1 4 Karl Magnusson 4 i NN d 2 PohodzhennyaNajdalshim z jogo vidomih predkiv yak vvazhayut ye Folke Tovstij mogutnij shvedskij konung pochatku XII stolittya yakij odruzhivsya z Ingegerd Knudsdatter dochkoyu korolya Daniyi Knuda Svyatogo ta Adeli Flandrskoyi spadkoyemici Karla Velikogo Pislya smerti Adeli Ingegerd zi svoyeyu sestroyu Sesiliyeyu poyihala do Shveciyi i odruzhilasya tomu Folke ta jogo spadkoyemci buli rodichami pravlyachoyi eliti Korolivstva Daniyi Serednovichna shvedska genealogiya konstatuye sho Folke Tovstij buv batkom Benedikta Bengta Snivilya i sho Benedikt porodiv yarla Birgera yarla Karla i Magnusa yakogo prozvali Minnesheld Koli jogo starshij brat Birger Brosa obijmav posadu yarla v period mizh 1174 i 1202 rokami molodshij Magnus zhiv u simejnomu mayetku B yelbu v ninishnomu municipaliteti M yelbyu Esterjotland Pripuskalosya sho vin buv korolivskim suddeyu Esterjotlanda hocha ce ne zadokumentovano Vin odruzhivsya iz shlyahtichkoyu Ingrid Ilva mozhlivo korolivskogo pohodzhennya i stav batkom kilkoh siniv yaki vplinuli potim na shvedsku istoriyu nasampered Birgera Vin zgaduyetsya u dvoh dokumentah togo chasu yak brat Birgera Brosi a takozh korolem Magnusom Birgerssonom yakij u listi 1280 roku nazvav jogo didusem Prizvisko Magnusa Minnesheld shved Minneskold mozhna tlumachiti po riznomu Vono mozhe pohoditi vid minni pam yat vono mozhe posilatisya na misyac mane na jogo shiti abo jogo mozhna interpretuvati yak malij shit mindre skold Magnus Minnesheld jmovirno buv odruzhenij dvichi cim mozhna poyasniti veliku riznicyu u vici jogo ditej Nichogo ne vidomo pro jogo jmovirnu pershu druzhinu Magnus odruzhivsya zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu blizko 1195 roku Ce bula Ingrid Ilva yaka za slovami shvedskogo reformatora ta istorika Olausa Petri bula dochkoyu Sune Sika Taka zh informaciya zustrichayetsya u serednovichnij genealogiyi skopijovanij u XVI stolitti Sune Sik yaksho vin isnuvav buv molodshim sinom korolya Shveciyi Sverkera I Borotba za koronuSudyachi zi spadshini svoyih nashadkiv Magnus Minnesheld volodiv riznimi zemlyami v Esterjotlandi i jmovirno buv tim hto pobuduvav cerkvu B yelbu Hocha buduchi molodshim bratom Birgera Brosi Magnus ne buv golovoyu mogutnoyi sim yi jogo prinalezhnist do pravlyachoyi eliti peredbachaye sho vin brav aktivnu uchast u vijni mizh Sverkerom II z dinastiyi Sverkeriv i Erikom Knutssonom z dinastiyi Erikiv za shvedsku koronu yaka bula oskarzhena v bitvah Pershoyu bula bitva pri Elgarosi teper ce naselenij punkt v shvedskij gromadi Terebuda u Vestra Jotalandi u listopadi 1205 roku de korol Sverker II peremig Erika Knutssona Drugij bitva pid Lenoyu teper Kungslena u Vestra Jotalandi 31 sichnya 1208 roku v yakij Erik Knutsson zi shvedskoyu i mozhlivo norvezkoyu armiyeyu zdobuv nishivnu peremogu nad korolem Sverkerom II i jogo datskoyu armiyeyu zviv sebe na tron i zapanuvav z 1208 do 1216 roku yak Erik H korol Shveciyi Ostannoyu bula bitva pri Yestilreni mozhlivo bilya Enchepingu v Upplandi 17 lipnya 1210 v yakij vignanij korol Sverker II z datskoyu armiyeyu sprobuvav povernuti sobi tron ale buv peremozhenij i zaginuv u bitvi Serednovichnij Liber Daticus Kniga pozhertvuvan iz Lunda stverdzhuye sho aristokrat na im ya Magnus zaginuv u bitvi pid Lenoyu Odnak totozhnist cogo Magnusa z Magnusom Minnesheldom ne dovedeno Ostanki jogo sina Birgera buli vivcheni i voni vkazuyut sho jomu bulo 50 55 rokiv koli vin pomer i tomu Magnus jmovirno zhiv she cherez kilka rokiv pislya Leni DitiVid pershogo shlyubu Eskil Magnusson zakonomovec Vesterjotlanda mizh 1217 i 1225 rokami Vin buv odruzhenij z Kristinoyu onukoyu Erika Svyatogo i vdovoyu norvezkogo yarla Gokona Bozhevilnogo Mozhlivo dochka yaka vijshla zamizh za Sigtryugga Bengtssona Vid bud yakoyi z jogo druzhin Karl Magnusson yepiskop Linchepinga yakij zaginuv u Ligulaskij bitvi v Estoniyi v 1220 roci Bengt Magnusson 4 sichnya 1237 zminiv Karla Magnussona yak yepiskopa Linchepinga Vid drugogo shlyubu Birger Magnusson vidomij takozh yak Birger Yarl vidigrav klyuchovu rol u konsolidaciyi Shveciyi obijmayuchi na toj chas posadu yarla Shveciyi Elof Magnusson pomer u 1268 roci mozhlivo sin Ingrid Ilvi vid piznishogo shlyubu Zvazhayuchi na bagato siniv vin takozh mig mati dochok imena yakih nevidomi Primitkihttps sok riksarkivet se sbl Presentation aspx id 14301 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Strinnholm A M Sveriges Historia i Sammandrag ISBN 978 0 469 28019 9 978 0 559 61441 5 d Track Q62668832d Track Q4444020 Philip Line Kingship and State Formation in Sweden 1130 1290 Leiden Brill 2007 S 499 500 S Otto Brenner Nachkommen Gorms des Alten Konig von Danemark 936 I XVI Generation Dansk Historisk Haanbogsvorlag DK 2800 Lyngby 2 Ausgabe Reprint 1978 ISBN 87 85207 20 9 Nr 137 der Nachkommen von Konig Gorm des Alten Nils Ahnlund Vreta klosters aldsta donatorer Historisk tidskrift 1945 Bd 65 S 340 Ingrid Gustin Kvinnan tornet och makten i Bjalbo i Mats Mogren Mats Roslund Barbro Sundner och Jes Wienberg redaktorer Triangulering Historisk arkeologi vidgar falten Lund Studies in Historical Archaeology 11 Institutionen for arkeologi och antikens historia Lunds universitet Lund 2009 ISSN 1653 1183 ISBN 978 91 89578 31 9 sid 112 114 A M Strinnholm Svenska folkets historia Stockholm Horbergska Boktryckeriet 1852 Vol IV S 286 Nils Ahnlund Vreta klosters aldsta donatorer Historisk tidskrift 65 1945 p 341 Philip Line Kingship and State Formation in Sweden 1130 1290 Leiden Brill 2007 S 507 513 Dick Harrison Jarlen som byggde riket Popular Historia 2010 Philip Line Kingship and State Formation in Sweden 1130 1290 Leiden Brill 2007 pp 502 3