Закономовець, лагман (швед. lagman, норв. lagmann, ісл. lögsögumaður) — у ранньосередньовічній Скандинавії знавець звичаєвого права, суддя, голова Тінгу. В Ісландії X–XIII століть — голова альтінгу і фактичний глава держави (див. Ісландська Вільна держава).
Історія
- «Тлумачі законів» були впливовими особами в ранньосередньовічній Швеції, Данії і Норвегії. Однак, їх судові повноваження поступово обмежувалися підсиленням королівської влади. Інша ситуація склалася в Ісландії, де спочатку не існувало жодної системи державного управління. Однак, після закінчення «епохи заселення» виникла необхідність у створенні зводу єдиних законів. Був скликаний єдиний представницький орган — альтінг. В цей же час у Норвегію була післана людина на ім'я Ульвльот для навчання традиційного норвезького права. «Закони Ульвльота» стали основою ісландської правової системи, а сам Ульвльот — став першим ісландським закономовцем.
- Посада закономовця в Ісландії була запроваджена у 930 р. при створенеі парламенту Альтінгу. Його обирали на три роки. Окрім того, що він виконував функції президента зібрання, в його обов'язки входили консультування, читання, проголошення законів та їх тлумачення. Якщо переглянете весь список закономовців, то у Вас, можливо, виникнуть запитання щодо термінів перебування на посаді. Наприклад, чому другий і третій ісландські закономовці займали цю посаду по двадцять років, а Ґрімур Свертінгссон — всього один рік. Щодо вищезгаданих двох, то історики сумніваються у достовірності, бо нема ґрунтовного підтвердження, а термін Свертінгссона був скорочений не через некомпетентність чи хворобу, а тому, що його голос був занадто слабким для цієї роботи. Окрім своєї функції як юриста та голови суду, lögsögumaður не мав формальної влади, але його часто призначали арбітром у спорах, що виникали. У 1262 р. Ісландія увійшла до складу Норвегії. Закономовці стали призначатися норвезьким (а пізніше данським) королем і втратили свій вплив. Остаточно посада була скасована в 1800 р. разом з Альтінгом.
Список закономовців
- Ульвльот
- Хравн син Кетіля Лосося (930–949)
- Торарін син Олейва Рукояткі (950–969)
- Торкель Луна син Торстейна (970–984)
- Торгейр Годі син Торкеля (985–1001)
- Грім син Свертінга (1002–1003)
- Скафті син Тородда Мудрого (1004–1030)
- Стейн син Торгеста (1031–1033)
- Торкель син Тьорві (1034–1053)
- Геллір Ревун син Бьольверка (1054–1062)(1072–1074)
- Гуннар Мудрий син Торгріма (1063–1065)(1075)
- Кольбейн син Флосі (1066–1071)
- Сігхват син Сурта (1076–1083)
- Маркус син Скеггі (1084–1107)
- Ульвхедін син Гуннара Мудрого (1108–1116)
- Бергтор син Хравна (1117–1122)
- Гудмунд син Торгейра (1123–1134)
- Хравн син Ульвхедіна (1135–1138)
- Фінн син Халля (1139–1145)
- Гуннар син Ульвхедіна (1146–1155)
- Сноррі син Хунбогі (1156–1170)
- Стюркар син Одді (1171–1180)
- Гіцур син Халля (1181–1202)
- Халль син Гіцура (1203–1209)
- Стюрмір Мудрий син Кара (1210–1214)(1232–1235)
- Сноррі син Стурли (1215–1218)(1222–1231)
- Тейт син Торвальда (1219–1221)(1236–1247)
- Олав Білий Скальд син Торда (1248–1250)(1252)
- Стурла син Торда (1251)
- Тейт син Ейнара (1253–1258)
- Кетіль син Торлака (1259–1262)
- Торлейв Рик син Кетіля (1263–1265)
Це незавершена стаття з історії Данії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Фінляндії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Ісландії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Норвегії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела
- Edda poetycka. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1986. . (пол.)
- Nordisk Familjebok, Encyklopedi och konversationslexikon (fjärde upplagan), Förlagshuset Norden AB, Förlagshuset Nordens Boktryckeri, Malmö 1952, band 9, spalt 146. (швед.)
- Nordisk Familjebok, Encyklopedi och konversationslexikon (fjärde upplagan, 1952 års upplaga), Förlagshuset Norden AB, Förlagshuset Nordens Boktryckeri, Malmö 1953, band 13, spalt 283. (швед.)
- Carlquist, Gunnar, red (1933). Svensk uppslagsbok. Bd 16. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB. sid. 736 (швед.)
- Nationalencyklopedin (швед.)
Посилання
- 873-874, Nordisk familjebok, Uggleupplagan. 15. Kromat — Ledvätska, 1911 [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] (швед.)
- (ісл.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lagman znachennya Zakonomovec lagman shved lagman norv lagmann isl logsogumadur u rannoserednovichnij Skandinaviyi znavec zvichayevogo prava suddya golova Tingu V Islandiyi X XIII stolit golova altingu i faktichnij glava derzhavi div Islandska Vilna derzhava Zakonomovec lagman pokazuye silu zakonu korolyu Shveciyi v Starij Uppsali v 1018 r Lagman sponukaye korolya Ulofa III Shetkonunga ne lishe do miru z vorogom korolem Svyatim Olafom ale j viddati svoyu donku jomu zamizh hudozhnik Kristian KrogIstoriya Tlumachi zakoniv buli vplivovimi osobami v rannoserednovichnij Shveciyi Daniyi i Norvegiyi Odnak yih sudovi povnovazhennya postupovo obmezhuvalisya pidsilennyam korolivskoyi vladi Insha situaciya sklalasya v Islandiyi de spochatku ne isnuvalo zhodnoyi sistemi derzhavnogo upravlinnya Odnak pislya zakinchennya epohi zaselennya vinikla neobhidnist u stvorenni zvodu yedinih zakoniv Buv sklikanij yedinij predstavnickij organ alting V cej zhe chas u Norvegiyu bula pislana lyudina na im ya Ulvlot dlya navchannya tradicijnogo norvezkogo prava Zakoni Ulvlota stali osnovoyu islandskoyi pravovoyi sistemi a sam Ulvlot stav pershim islandskim zakonomovcem Posada zakonomovcya v Islandiyi bula zaprovadzhena u 930 r pri stvorenei parlamentu Altingu Jogo obirali na tri roki Okrim togo sho vin vikonuvav funkciyi prezidenta zibrannya v jogo obov yazki vhodili konsultuvannya chitannya progoloshennya zakoniv ta yih tlumachennya Yaksho pereglyanete ves spisok zakonomovciv to u Vas mozhlivo viniknut zapitannya shodo terminiv perebuvannya na posadi Napriklad chomu drugij i tretij islandski zakonomovci zajmali cyu posadu po dvadcyat rokiv a Grimur Svertingsson vsogo odin rik Shodo vishezgadanih dvoh to istoriki sumnivayutsya u dostovirnosti bo nema gruntovnogo pidtverdzhennya a termin Svertingssona buv skorochenij ne cherez nekompetentnist chi hvorobu a tomu sho jogo golos buv zanadto slabkim dlya ciyeyi roboti Okrim svoyeyi funkciyi yak yurista ta golovi sudu logsogumadur ne mav formalnoyi vladi ale jogo chasto priznachali arbitrom u sporah sho vinikali U 1262 r Islandiya uvijshla do skladu Norvegiyi Zakonomovci stali priznachatisya norvezkim a piznishe danskim korolem i vtratili svij vpliv Ostatochno posada bula skasovana v 1800 r razom z Altingom Spisok zakonomovcivUlvlot Hravn sin Ketilya Lososya 930 949 Torarin sin Olejva Rukoyatki 950 969 Torkel Luna sin Torstejna 970 984 Torgejr Godi sin Torkelya 985 1001 Grim sin Svertinga 1002 1003 Skafti sin Torodda Mudrogo 1004 1030 Stejn sin Torgesta 1031 1033 Torkel sin Torvi 1034 1053 Gellir Revun sin Bolverka 1054 1062 1072 1074 Gunnar Mudrij sin Torgrima 1063 1065 1075 Kolbejn sin Flosi 1066 1071 Sighvat sin Surta 1076 1083 Markus sin Skeggi 1084 1107 Ulvhedin sin Gunnara Mudrogo 1108 1116 Bergtor sin Hravna 1117 1122 Gudmund sin Torgejra 1123 1134 Hravn sin Ulvhedina 1135 1138 Finn sin Hallya 1139 1145 Gunnar sin Ulvhedina 1146 1155 Snorri sin Hunbogi 1156 1170 Styurkar sin Oddi 1171 1180 Gicur sin Hallya 1181 1202 Hall sin Gicura 1203 1209 Styurmir Mudrij sin Kara 1210 1214 1232 1235 Snorri sin Sturli 1215 1218 1222 1231 Tejt sin Torvalda 1219 1221 1236 1247 Olav Bilij Skald sin Torda 1248 1250 1252 Sturla sin Torda 1251 Tejt sin Ejnara 1253 1258 Ketil sin Torlaka 1259 1262 Torlejv Rik sin Ketilya 1263 1265 Ce nezavershena stattya z istoriyi Daniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Finlyandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Islandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Norvegiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Zakonomovec u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku DzherelaEdda poetycka Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1986 ISBN 83 04 02222 2 pol Nordisk Familjebok Encyklopedi och konversationslexikon fjarde upplagan Forlagshuset Norden AB Forlagshuset Nordens Boktryckeri Malmo 1952 band 9 spalt 146 shved Nordisk Familjebok Encyklopedi och konversationslexikon fjarde upplagan 1952 ars upplaga Forlagshuset Norden AB Forlagshuset Nordens Boktryckeri Malmo 1953 band 13 spalt 283 shved Carlquist Gunnar red 1933 Svensk uppslagsbok Bd 16 Malmo Svensk Uppslagsbok AB sid 736 shved Nationalencyklopedin shved Posilannya873 874 Nordisk familjebok Uggleupplagan 15 Kromat Ledvatska 1911 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine shved isl ros