Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Має́ток Рациборо́вських у селі́ Ма́ків — будівлі колишнього палацево-паркового комплексу Рациборовських. Розташовані в межах Дунаєвецького району Хмельницької області, на території школи в селі Маків. Під час археологічних досліджень були знайдені рештки фундаментів будівель та їхні окремі фрагменти.
| Маєток Рациборовських у селі Маків | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Маєток Рациборовських | ||||
48°47′40″ пн. ш. 26°41′08″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 26.68556° сх. д.Координати: 48°47′40″ пн. ш. 26°41′08″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 26.68556° сх. д. | ||||
| Статус | не зберігся | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Маків | |||
| Тип будівлі | палацево-парковий комплекс | |||
| Засновник | Адам та Ян Рациборовські | |||
| Будівництво | ~ кінець XVIII ст. — | |||
| Стан | зруйнований 1917 р. | |||
  Маєток Рациборовських (Маків) (Україна) | ||||
Історія
В 1751 році маківський маєток перейшов від Ксаверія і Вікторії Маковецьких до графа Юзефа Рациборовського (1689–1756) гербу «Еліта» («Єліта»). Онуки Юзефа, брати Адам та Ян Рациборовські успішно володіли маківським маєтком з початку ХІХ ст. (успадкувавши його від свого батька Войцеха Рациборовського), спорудили модні на той час будівлі: палац, флігель, кузню, вежу, паркові павільйони та інші споруди в класицистичному та неготичному стилі. Зі всього того багатства залишився лише флігель та старі фотографії. Відома також датована межею ХVIII—ХIX ст. печатка маєтку, на якій виступає тогочасний герб містечка Макова зі сполученими родовими знаками Войцеха Рациборовського — «Єліта» (на червоному тлі три золоті списи, покладені зіркою) і його дружини Домініки Липинської — «Бродзіц» (на червоному тлі золоте кільце, з якого виходять три хрести).
Отже, палац стояв пліч-о-пліч з флігелем, напроти, на місці сучасного дитячого садка, розміщувався замок-кузня. На захід від флігеля лежали господарські споруди і готичний шпіхлер. В парку знаходилося кілька павільйонів (відомо ім'я лише одного: «Георгувка», прикрашеного ліпними гірляндами та гербами Єліта). Поруч з «Георгувкою» стояв будинок садівника, а далі в парку знаходилась велика оранжерея з теплицями. Пани вирощували тут пальми, екзотичні квіти та персики з мандаринами-лимонами. 11 великих вікон від підлоги до стелі забезпечували в теплиці постійне сонячне тепло.
На кордоні Привороття та Вербки знаходилася башта, яку чомусь називали «Цап». Кажуть, що з вершечку башти відкривався розкішний вид на Кам'янець та околиці. Ця споруда мала не лише декоративне, а й корисне значення: як прихисток лісника. Для єгеря існував ще один маєток в нео-готичному стилі, що знаходився в лісах біля села Привороття. Неоготичний характер мали навіть курники. З переказів свідків — всі споруди були оточені кам'яними огорожами.
В 1830 році Ян і Адам запрошують паркового архітектора Міклера — щоб розбити парк та сад. Зелені насадження займали площі у 75 га. Саме парк був справою життя братів Рациборовських: тільки яблунь тут росло більш як 30 садів. Історія донесла навіть прізвище садівника, який опікувався садом в середині ХІХ ст.: Бенеш.
Близько 1840 року в Маків потрапив польський письменник Олександр Пшездзецький, який залишив опис маєтку того часу. (Афтаназі порівнює опис з прозорими та сумними картинами Антуана Ватто):
 | З покоїв парапетні двері відчиняються у сад, тобто на величезну галявину, яка з трьох зоставшихся боків замикає тінисті, шпалерні вулиці. На траві стоять величезні ліхтарі неймовірної краси, а під ліхтарями кам'яні лавиці і незліченні вази з оранжерейними квітами, яким садівник часом дозволяє подихати свіжим повітрям. На тих лавках або на кріслах, розставлених поміж квітами, видніються здаля різнокольорові капелюшки, мантильї, шарфи, баядерки на темному тлі сюртуків та фраків, як святоянські жучки на траві. З боків зелені столики; бо в Макові картярі навіть вміють оцінити красу природи і напиватися сільським повітрям та пахощами квітів. А між гостями розносять найкращого смаку фрукти. (…) В глибині саду оранжереї, утримувані з великою пихою. Найгарніші квіти розкривають в них свої бутони, перш ніж заблищати в салонах панів Раціборовських, в сотнях видів, колекція прекрасних лілій нагадує славні голанські тюльпани або гіацинти в саду Ульріха в Варшаві. |  |
— Олександр Пшездзецький | ||
З середини ХІХ ст. зберігся ще один опис Макова, який належить садівнику Северину Лусаковському:
| | Про сад говорять, що то був сад, — але не атк сад, як цілий маєток, в чудовому, швейцарському оточенні. Гарно, зі смаком прикрашений Маків оточували кілька сіл, що належали до того маєтку. (…) З Макова до кожного села вела алея, насаджена в чотири ряди, за якою старанно слідкували. Кожна алея була з інших дерев: перша з ялин, друга з каштанів, трятя з лип, четверта з модрини, п'ята з яворів, і всі сходилися до Макова, де була резиденція двох братів. Були тут і водоспади, і млини гарної структури, і вітряки по горах зі скляними (!!! — Блека) крилами, і інші будівлі, гарно розташовані. На кожному повороті дороги стояв якийсь фантастичний будинок, не для використання, а для краси; а так як ті алеї та всі ті прикраси займали кілька миль, навіть кілька миль за периметром, було то так гарно і чудово, що в усій Польщі такого знайти більше ніде не можна було, навіть Софіївка Уманська гасла при тій неймовірній красі… | |
— Северин Лусаковський (садівник маєтку) | ||
Потомки Яна та Адама (обидва померли неодруженими, тому Маків перейшов до нащадків їхнього брата Вінцента) мало уваги приділяли маєтку, краса Макова почала згасати. В 1908 році новим власником маєтку став Альфред Журовський. В цей час майже всі споруди резиденції були в стані руїни, а сад з парком сильно заросли. Тому Журовський складає план для нової резиденції.
Альфред був змушений перебудувати та відновити в резиденції практично все. Старий палац було значно розширено, та стають помітними ознаки польського неоренесансу. З'явився фриз з рослинними мотивами, колонади, картуші з родинними гербами Леліва і Равич. Добудували до палацу ще одне крило, прикрашене квадратовою вежею. Споруда отримала нове життя в 1912 році, коли всі роботи з відновлення були завершені.
Потроху відновлювався парк. Щоправда, з п'яти алей вціліли лише три. Каштанова алея вела до в'їзної брами, біля якої стояла капличка святому Яну Непомуку. Пережили складний періоди і вази в парку, в них знову квітли екзотичні квіти. За парком знаходився родинний цвинтар Рациборовських, схожий на затишний сад.
Проект відбудови створив та керував всіма роботами петербурзький архітектор Вальдемар Федерс. На щастя, власник садиби сфотографував не лише свій палац, а й всі його інтер'єри. На світлинах можна побачити і великий зал з різьбленим каміном, де підлога була вкрита паркетом двох кольорів: дуже темного та дуже світлого дерева, і кабінет, спальню, вмебльовану в античному дусі, розкішні кришталеві люстри. Серед великих полотен, що прикрашали стіни, була картина Анжеліки Грейм «Ікар», а ще роботи голландських майстрів з колекції Євгеніуша Журовського з села Лісоводи. Всього в палаці було 40 приміщень: від їдальні до будуару. В одній з кімнат висіло велике дзеркало в різьбляній ампірній рамі, в іншій на каміні та комоді зберігалися розкішні порцелянові дрібниці. Всі ці ознаки багатства та заможності ледве вціліли в 1914-му.
Після жовтневих подій у Петрограді 1917 року маківські селяни разом із солдатами Камчатського полку погромили панську садибу, заволоділи заводом, забрали цукор та хліб. А палац спалили й цілковито зруйнували дезертири. Цілим залишився лише флігель. Пан Журовський з сім'єю виїхав до Польщі.
Див. також
Джерела
- Мазур Л. В. — Маків з найдавніших часів до 1917 року / «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)
- Історія міст і сіл Української РСР: Хмельницька область. — К., 1971. — 705 с.
- Ковальчук С. І. Пам'ятки природи Хмельниччини / С. І. Ковальчук, М. А. Задорожний. — Л.: Каменяр, 1985. — 56 с.
- Наконечна Л. І. Маківський цукровий завод: історія і сьогодення / Л. І. Наконечна, Л. Сорокатюк. — Маків, 1997. — 16 с.
- Мошак М. І. Маківська здравниця / М. І. Мошак, Ю. О. Лисюк. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2008. — 104 с.
- Матковська Н. З історії села// Дунаєвец.вісн.- 2004.- 22 лип.
- Олійник Ю. Раціборовські: історія дворянського роду// Дунаєвец.вісн. — 2004. — 7 жовт.
Посилання
- castles.com.ua / Замки та храми України / Маків і Шатава [ 15 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Маків [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Державний архів Хмельницької області. - Фонд. 227. - Опис 1. - Спр. 2573. - Арк. 267, 285.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maye tok Raciboro vskih u seli Ma kiv budivli kolishnogo palacevo parkovogo kompleksu Raciborovskih Roztashovani v mezhah Dunayeveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti na teritoriyi shkoli v seli Makiv Pid chas arheologichnih doslidzhen buli znajdeni reshtki fundamentiv budivel ta yihni okremi fragmenti Mayetok Raciborovskih u seli MakivMayetok Raciborovskih48 47 40 pn sh 26 41 08 sh d 48 79444 pn sh 26 68556 sh d 48 79444 26 68556 Koordinati 48 47 40 pn sh 26 41 08 sh d 48 79444 pn sh 26 68556 sh d 48 79444 26 68556Statusne zberigsyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaHmelnicka oblast Dunayeveckij rajon s MakivTip budivlipalacevo parkovij kompleksZasnovnikAdam ta Yan RaciborovskiBudivnictvo kinec XVIII st Stanzrujnovanij 1917 r Mayetok Raciborovskih Makiv Ukrayina IstoriyaV 1751 roci makivskij mayetok perejshov vid Ksaveriya i Viktoriyi Makoveckih do grafa Yuzefa Raciborovskogo 1689 1756 gerbu Elita Yelita Onuki Yuzefa brati Adam ta Yan Raciborovski uspishno volodili makivskim mayetkom z pochatku HIH st uspadkuvavshi jogo vid svogo batka Vojceha Raciborovskogo sporudili modni na toj chas budivli palac fligel kuznyu vezhu parkovi paviljoni ta inshi sporudi v klasicistichnomu ta negotichnomu stili Zi vsogo togo bagatstva zalishivsya lishe fligel ta stari fotografiyi Vidoma takozh datovana mezheyu HVIII HIX st pechatka mayetku na yakij vistupaye togochasnij gerb mistechka Makova zi spoluchenimi rodovimi znakami Vojceha Raciborovskogo Yelita na chervonomu tli tri zoloti spisi pokladeni zirkoyu i jogo druzhini Dominiki Lipinskoyi Brodzic na chervonomu tli zolote kilce z yakogo vihodyat tri hresti Otzhe palac stoyav plich o plich z fligelem naproti na misci suchasnogo dityachogo sadka rozmishuvavsya zamok kuznya Na zahid vid fligelya lezhali gospodarski sporudi i gotichnij shpihler V parku znahodilosya kilka paviljoniv vidomo im ya lishe odnogo Georguvka prikrashenogo lipnimi girlyandami ta gerbami Yelita Poruch z Georguvkoyu stoyav budinok sadivnika a dali v parku znahodilas velika oranzhereya z teplicyami Pani viroshuvali tut palmi ekzotichni kviti ta persiki z mandarinami limonami 11 velikih vikon vid pidlogi do steli zabezpechuvali v teplici postijne sonyachne teplo Na kordoni Privorottya ta Verbki znahodilasya bashta yaku chomus nazivali Cap Kazhut sho z vershechku bashti vidkrivavsya rozkishnij vid na Kam yanec ta okolici Cya sporuda mala ne lishe dekorativne a j korisne znachennya yak prihistok lisnika Dlya yegerya isnuvav she odin mayetok v neo gotichnomu stili sho znahodivsya v lisah bilya sela Privorottya Neogotichnij harakter mali navit kurniki Z perekaziv svidkiv vsi sporudi buli otocheni kam yanimi ogorozhami V 1830 roci Yan i Adam zaproshuyut parkovogo arhitektora Miklera shob rozbiti park ta sad Zeleni nasadzhennya zajmali ploshi u 75 ga Same park buv spravoyu zhittya brativ Raciborovskih tilki yablun tut roslo bilsh yak 30 sadiv Istoriya donesla navit prizvishe sadivnika yakij opikuvavsya sadom v seredini HIH st Benesh Blizko 1840 roku v Makiv potrapiv polskij pismennik Oleksandr Pshezdzeckij yakij zalishiv opis mayetku togo chasu Aftanazi porivnyuye opis z prozorimi ta sumnimi kartinami Antuana Vatto Z pokoyiv parapetni dveri vidchinyayutsya u sad tobto na velicheznu galyavinu yaka z troh zostavshihsya bokiv zamikaye tinisti shpalerni vulici Na travi stoyat velichezni lihtari nejmovirnoyi krasi a pid lihtaryami kam yani lavici i nezlichenni vazi z oranzherejnimi kvitami yakim sadivnik chasom dozvolyaye podihati svizhim povitryam Na tih lavkah abo na krislah rozstavlenih pomizh kvitami vidniyutsya zdalya riznokolorovi kapelyushki mantilyi sharfi bayaderki na temnomu tli syurtukiv ta frakiv yak svyatoyanski zhuchki na travi Z bokiv zeleni stoliki bo v Makovi kartyari navit vmiyut ociniti krasu prirodi i napivatisya silskim povitryam ta pahoshami kvitiv A mizh gostyami roznosyat najkrashogo smaku frukti V glibini sadu oranzhereyi utrimuvani z velikoyu pihoyu Najgarnishi kviti rozkrivayut v nih svoyi butoni persh nizh zablishati v salonah paniv Raciborovskih v sotnyah vidiv kolekciya prekrasnih lilij nagaduye slavni golanski tyulpani abo giacinti v sadu Ulriha v Varshavi Oleksandr Pshezdzeckij Z seredini HIH st zberigsya she odin opis Makova yakij nalezhit sadivniku Severinu Lusakovskomu Pro sad govoryat sho to buv sad ale ne atk sad yak cilij mayetok v chudovomu shvejcarskomu otochenni Garno zi smakom prikrashenij Makiv otochuvali kilka sil sho nalezhali do togo mayetku Z Makova do kozhnogo sela vela aleya nasadzhena v chotiri ryadi za yakoyu staranno slidkuvali Kozhna aleya bula z inshih derev persha z yalin druga z kashtaniv tryatya z lip chetverta z modrini p yata z yavoriv i vsi shodilisya do Makova de bula rezidenciya dvoh brativ Buli tut i vodospadi i mlini garnoyi strukturi i vitryaki po gorah zi sklyanimi Bleka krilami i inshi budivli garno roztashovani Na kozhnomu povoroti dorogi stoyav yakijs fantastichnij budinok ne dlya vikoristannya a dlya krasi a tak yak ti aleyi ta vsi ti prikrasi zajmali kilka mil navit kilka mil za perimetrom bulo to tak garno i chudovo sho v usij Polshi takogo znajti bilshe nide ne mozhna bulo navit Sofiyivka Umanska gasla pri tij nejmovirnij krasi Severin Lusakovskij sadivnik mayetku Potomki Yana ta Adama obidva pomerli neodruzhenimi tomu Makiv perejshov do nashadkiv yihnogo brata Vincenta malo uvagi pridilyali mayetku krasa Makova pochala zgasati V 1908 roci novim vlasnikom mayetku stav Alfred Zhurovskij V cej chas majzhe vsi sporudi rezidenciyi buli v stani ruyini a sad z parkom silno zarosli Tomu Zhurovskij skladaye plan dlya novoyi rezidenciyi Alfred buv zmushenij perebuduvati ta vidnoviti v rezidenciyi praktichno vse Starij palac bulo znachno rozshireno ta stayut pomitnimi oznaki polskogo neorenesansu Z yavivsya friz z roslinnimi motivami kolonadi kartushi z rodinnimi gerbami Leliva i Ravich Dobuduvali do palacu she odne krilo prikrashene kvadratovoyu vezheyu Sporuda otrimala nove zhittya v 1912 roci koli vsi roboti z vidnovlennya buli zaversheni Potrohu vidnovlyuvavsya park Shopravda z p yati alej vcilili lishe tri Kashtanova aleya vela do v yiznoyi brami bilya yakoyi stoyala kaplichka svyatomu Yanu Nepomuku Perezhili skladnij periodi i vazi v parku v nih znovu kvitli ekzotichni kviti Za parkom znahodivsya rodinnij cvintar Raciborovskih shozhij na zatishnij sad Proekt vidbudovi stvoriv ta keruvav vsima robotami peterburzkij arhitektor Valdemar Feders Na shastya vlasnik sadibi sfotografuvav ne lishe svij palac a j vsi jogo inter yeri Na svitlinah mozhna pobachiti i velikij zal z rizblenim kaminom de pidloga bula vkrita parketom dvoh koloriv duzhe temnogo ta duzhe svitlogo dereva i kabinet spalnyu vmeblovanu v antichnomu dusi rozkishni krishtalevi lyustri Sered velikih poloten sho prikrashali stini bula kartina Anzheliki Grejm Ikar a she roboti gollandskih majstriv z kolekciyi Yevgeniusha Zhurovskogo z sela Lisovodi Vsogo v palaci bulo 40 primishen vid yidalni do buduaru V odnij z kimnat visilo velike dzerkalo v rizblyanij ampirnij rami v inshij na kamini ta komodi zberigalisya rozkishni porcelyanovi dribnici Vsi ci oznaki bagatstva ta zamozhnosti ledve vcilili v 1914 mu Pislya zhovtnevih podij u Petrogradi 1917 roku makivski selyani razom iz soldatami Kamchatskogo polku pogromili pansku sadibu zavolodili zavodom zabrali cukor ta hlib A palac spalili j cilkovito zrujnuvali dezertiri Cilim zalishivsya lishe fligel Pan Zhurovskij z sim yeyu viyihav do Polshi Div takozhMakivskij park Cerkva svyatogo Ioana Bogoslova Makiv Karmalyukova goraDzherelaMazur L V Makiv z najdavnishih chasiv do 1917 roku Dunayevechchina ochima doslidnikiv uchasnikiv i svidkiv istorichnih podij Zbirnik naukovo krayeznavchih prac Vipusk V Dunayivci Kam yanec Podilskij 2013 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 705 s Kovalchuk S I Pam yatki prirodi Hmelnichchini S I Kovalchuk M A Zadorozhnij L Kamenyar 1985 56 s Nakonechna L I Makivskij cukrovij zavod istoriya i sogodennya L I Nakonechna L Sorokatyuk Makiv 1997 16 s Moshak M I Makivska zdravnicya M I Moshak Yu O Lisyuk Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2008 104 s Matkovska N Z istoriyi sela Dunayevec visn 2004 22 lip Olijnik Yu Raciborovski istoriya dvoryanskogo rodu Dunayevec visn 2004 7 zhovt Posilannyacastles com ua Zamki ta hrami Ukrayini Makiv i Shatava 15 lipnya 2019 u Wayback Machine Pogoda v seli Makiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Fond 227 Opis 1 Spr 2573 Ark 267 285