Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

опис зображення Матія Ахацелсловен Matija Ahacel нім Matthias AchazelІм я при народженніМатія КобентарНародився24 лютого

Матія Ахацел

Матія Ахацел

Матія Ахацел
словен. Matija Ahacel / нім. Matthias Achazel
image
Ім'я при народженніМатія Кобентар
Народився24 лютого 1779(1779-02-24)[1]
d, Філлах-Ланд, Каринтія, Австрія
Помер23 вересня 1845(1845-09-23) (66 років) або 23 листопада 1845(1845-11-23)[1] (66 років)
Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
ПідданствоКаринтія
image Австрійська імперія
Діяльністьпедагог, письменник, редактор, вчений, філолог
Знання мовсловенська[2][3]
Конфесіякатолицька церква

Матія Ахацел (словен. Matija Ahacel; 24 лютого 1779, ,  — 23 листопада 1845, Клагенфурт) — каринтійський словенський збирач народних пісень, вчений, письменник та меценат; вчитель математики, сільського господарства та природничої історії.

Також відомий як Матіас Ахацель (нім. Matthias Achazel). При народженні — Матія Кобентар (словен. Matija Kobentar).

Біографія

Дитинство

Народився в селянській родині в селі Горінтшах неподалік від містечка Санкт-Якоб-ім-Розенталь в герцогстві Каринтія (Габсбурзька монархія). Прізвище батька було Кобентар, проте в ті часи в сільській Словенії було прийнято називати замість прізвища ім'я будинку; Кобентари жили в будинку Ахацел, і в школі Матію записали помилково під прізвищем Ахацел.

Відвідував школи в (1787—1788), Санкт-Якоб-ім-Розенталь (1788—1791), потім переїхав в Клагенфурт, де спочатку ходив до школи (1791—1794), потім навчався в гімназії та вивчав філософію в ліцеї (1794—1801).

Педагогічна та наукова діяльність

У 1801 році в ліцеї, де він до того вчився, захворів професор математики Паріс Гьюліані і Матія став його підміняти. У 1807 році Ахацел отримав місце вже на постійній основі та пропрацював на цій посаді до самої своєї смерті.

З 1809 по 1811 слухав лекції з сільському господарству у агронома [de]. У 1820 році, після того, як Бургер пішов з ліцею, Ахацел формально тимчасово (а фактично — до самої своєї смерті) змінив його на посту завідувача кафедри сільського господарства, яке також став з цього моменту викладати. Як керівник кафедри заклав при ліцеї ботанічний сад.

Активно займався природними науками, ще з 1806 року почав регулярні спостереження за погодою (за 32 роки до створення Австрійської мережі моніторингу погоди), а у 1813 році разом з іншим ученим, Йоханом Претнером, заснував мережу станцій метеорологічного спостереження, яка до 1848 налічувала вже 15 станцій. У ліцеї з 1825 року Ахацел почав читати студентам додатково також лекції з природної історії. За результатами наукової діяльності публікував самостійні роботи по сільському господарству та помології.

Інтерес до словенської культури

Зі словенською мовою познайомився ще в дитинстві, коли навчався в Розег. Там, замість звичайного, катехізис на німецькій мові був видрукуваний у друкарні Отто Гутсмана з текстами і на словенській, і на німецькій мові. Потім, протягом усього життя виявляв інтерес до словенської культури. У коло його спілкування входили, крім іншого, словенські поети та . Шукав та купував всі книги, що видавалися словенською мовою, також виявляв інтерес до книг на сербській та російській мовах.

Коли у 1821 році в Духовній семінарії організував курси словенської мови, Ахацел зайнявся поширенням серед семінаристів книг на словенському, в його будинку збиралися учасники гуртка Сломешека.

Двічі (в 1833 і 1838 роках) видавав збірники народних пісень словенців Каринтії та Штирії (словен. «Peşme po Koroshkim ino Şhtajarskim snane, enokoljko popravlene ino na novo sloshene»). Серед представлених під власними іменами та анонімно в книзі поетів: Миха Андреаш, , , , , , , Антон Мартін Сломшек, , , , та інші. Критики тих років (, Франце Прешерн, Франтішек Челаковський, Станко Враз) поставилися до збірки достатньо холодно.

Примітки

  1. https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_A/Achazel_Mathias.xml
  2. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/2403
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Портрет з газети «Ілустрірані Словенець» за 23 серпня 1925 року. «Ілустрірані Словенець» — щотижневий додаток газети [sl].
  5. (нім.). Österreichischen Akademie der Wissenschaften. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2014.
  6. . CERL Thesaurus accessing the record of Europe's printed heritage (англ.). Consortium of European Research Libraries. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  7. Іменем будинку найчастіше було християнське ім'я того, хто побудував будинок. — (англ.). FamilySearch. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
  8. . . Slovenska biografija (словен.). Словенська академія наук і мистецтв. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2014.
  9. Marianne Klemun (1994). (PDF) (нім.). Oberösterreichisches Landesmuseum. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 28 лютого 2014.
  10. Ingeborg Auer, Reinhard Böhm, Michael Hofstätter, Konrad Türk (31 жовтня 2010). (нім.). Zentralanstalt für Meteorologie und Geodynamik. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  11. Ingeborg Auer, Reinhard Böhm, Wolfgang Schöner (2001). (PDF) (англ.). Вена: Zentralanstalt für Meteorologie und Geodynamik. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2014.
  12. (1856–1891). BLKÖ:Achazel, Mathias. Викитека. Verlag der Universitäts-Buchdruckerei von L. C. Zamarski (vormals J. P. Sollinger). Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  13. Ahacel, Matija (1833). . Digitalna knjižnica Slovenije (словен.). Клагенфурт: Natisnjene ino naprodaj per Janesu Leonu. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

opis zobrazhennya Matiya Ahacelsloven Matija Ahacel nim Matthias AchazelIm ya pri narodzhenniMatiya KobentarNarodivsya24 lyutogo 1779 1779 02 24 1 d Fillah Land Karintiya AvstriyaPomer23 veresnya 1845 1845 09 23 66 rokiv abo 23 listopada 1845 1845 11 23 1 66 rokiv Klagenfurt am Verterzeye AvstriyaPiddanstvoKarintiya Avstrijska imperiyaDiyalnistpedagog pismennik redaktor vchenij filologZnannya movslovenska 2 3 Konfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u Vikishovishi Matiya Ahacel sloven Matija Ahacel 24 lyutogo 1779 23 listopada 1845 Klagenfurt karintijskij slovenskij zbirach narodnih pisen vchenij pismennik ta mecenat vchitel matematiki silskogo gospodarstva ta prirodnichoyi istoriyi Takozh vidomij yak Matias Ahacel nim Matthias Achazel Pri narodzhenni Matiya Kobentar sloven Matija Kobentar BiografiyaDitinstvo Narodivsya v selyanskij rodini v seli Gorintshah nepodalik vid mistechka Sankt Yakob im Rozental v gercogstvi Karintiya Gabsburzka monarhiya Prizvishe batka bulo Kobentar prote v ti chasi v silskij Sloveniyi bulo prijnyato nazivati zamist prizvisha im ya budinku Kobentari zhili v budinku Ahacel i v shkoli Matiyu zapisali pomilkovo pid prizvishem Ahacel Vidviduvav shkoli v 1787 1788 Sankt Yakob im Rozental 1788 1791 potim pereyihav v Klagenfurt de spochatku hodiv do shkoli 1791 1794 potim navchavsya v gimnaziyi ta vivchav filosofiyu v liceyi 1794 1801 Pedagogichna ta naukova diyalnist U 1801 roci v liceyi de vin do togo vchivsya zahvoriv profesor matematiki Paris Gyuliani i Matiya stav jogo pidminyati U 1807 roci Ahacel otrimav misce vzhe na postijnij osnovi ta propracyuvav na cij posadi do samoyi svoyeyi smerti Z 1809 po 1811 sluhav lekciyi z silskomu gospodarstvu u agronoma de U 1820 roci pislya togo yak Burger pishov z liceyu Ahacel formalno timchasovo a faktichno do samoyi svoyeyi smerti zminiv jogo na postu zaviduvacha kafedri silskogo gospodarstva yake takozh stav z cogo momentu vikladati Yak kerivnik kafedri zaklav pri liceyi botanichnij sad Aktivno zajmavsya prirodnimi naukami she z 1806 roku pochav regulyarni sposterezhennya za pogodoyu za 32 roki do stvorennya Avstrijskoyi merezhi monitoringu pogodi a u 1813 roci razom z inshim uchenim Johanom Pretnerom zasnuvav merezhu stancij meteorologichnogo sposterezhennya yaka do 1848 nalichuvala vzhe 15 stancij U liceyi z 1825 roku Ahacel pochav chitati studentam dodatkovo takozh lekciyi z prirodnoyi istoriyi Za rezultatami naukovoyi diyalnosti publikuvav samostijni roboti po silskomu gospodarstvu ta pomologiyi Interes do slovenskoyi kulturi Zi slovenskoyu movoyu poznajomivsya she v ditinstvi koli navchavsya v Rozeg Tam zamist zvichajnogo katehizis na nimeckij movi buv vidrukuvanij u drukarni Otto Gutsmana z tekstami i na slovenskij i na nimeckij movi Potim protyagom usogo zhittya viyavlyav interes do slovenskoyi kulturi U kolo jogo spilkuvannya vhodili krim inshogo slovenski poeti ta Shukav ta kupuvav vsi knigi sho vidavalisya slovenskoyu movoyu takozh viyavlyav interes do knig na serbskij ta rosijskij movah Koli u 1821 roci v Duhovnij seminariyi organizuvav kursi slovenskoyi movi Ahacel zajnyavsya poshirennyam sered seminaristiv knig na slovenskomu v jogo budinku zbiralisya uchasniki gurtka Slomesheka Dvichi v 1833 i 1838 rokah vidavav zbirniki narodnih pisen slovenciv Karintiyi ta Shtiriyi sloven Pesme po Koroshkim ino Shtajarskim snane enokoljko popravlene ino na novo sloshene Sered predstavlenih pid vlasnimi imenami ta anonimno v knizi poetiv Miha Andreash Anton Martin Slomshek ta inshi Kritiki tih rokiv France Preshern Frantishek Chelakovskij Stanko Vraz postavilisya do zbirki dostatno holodno Primitkihttps www musiklexikon ac at ml musik A Achazel Mathias xml https plus si cobiss net opac7 conor 2403 CONOR Sl d Track Q16744133 Portret z gazeti Ilustrirani Slovenec za 23 serpnya 1925 roku Ilustrirani Slovenec shotizhnevij dodatok gazeti sl nim Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2014 CERL Thesaurus accessing the record of Europe s printed heritage angl Consortium of European Research Libraries Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Imenem budinku najchastishe bulo hristiyanske im ya togo hto pobuduvav budinok angl FamilySearch Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 27 bereznya 2014 Slovenska biografija sloven Slovenska akademiya nauk i mistectv Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2014 Marianne Klemun 1994 PDF nim Oberosterreichisches Landesmuseum Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ingeborg Auer Reinhard Bohm Michael Hofstatter Konrad Turk 31 zhovtnya 2010 nim Zentralanstalt fur Meteorologie und Geodynamik Arhiv originalu za 7 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ingeborg Auer Reinhard Bohm Wolfgang Schoner 2001 PDF angl Vena Zentralanstalt fur Meteorologie und Geodynamik Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2014 1856 1891 BLKO Achazel Mathias Vikiteka Verlag der Universitats Buchdruckerei von L C Zamarski vormals J P Sollinger Arhiv originalu za 14 kvitnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ahacel Matija 1833 Digitalna knjiznica Slovenije sloven Klagenfurt Natisnjene ino naprodaj per Janesu Leonu Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ