Матійово — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Матійово | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Вилоцька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21020090050085292 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Населення | 1079 | ||
Площа | 3121 км² | ||
Густота населення | 0,35 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90326 | ||
Телефонний код | +380 03143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°07′54″ пн. ш. 22°54′43″ сх. д. / 48.13167° пн. ш. 22.91194° сх. д.Координати: 48°07′54″ пн. ш. 22°54′43″ сх. д. / 48.13167° пн. ш. 22.91194° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 121 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90326, с.Матійово, вул.Головна, 2 а | ||
Карта | |||
Матійово | |||
Матійово | |||
Мапа | |||
Матійово у Вікісховищі |
До 1995 року називалось Матієве.
Історія
Перша письмова згадка у 1326 році як Magfolua. Згідно усних переказів, на берегах Тиси справедливий король Угорщини Матяш часто полював. На місці сучасного Матієва у нього була мисливська хатина, де він ночував, З часом, навколо неї виросло село, яке на угорській мові назвали Матьфолво на честь короля.
В 1717 році, під час татарської навали, у селі полонили 36 шляхтичів та 105 селян, з них не повернулися з неволі 10 немешів та 38 селян.
Храм Покрови пр. богородиці. 1937.
Стару греко-католицьку церкву збудовано вірниками в 1710 році, коли церква була філією Нового Села. ЇЇ згадано в єпископській візитації в 1751 році як церкву Покрови Святої Богородиці, маленьку, бідну, криту соломою, з трьома образами, а також одним дзвоном, двома дерев'яними та двома скляними підсвічниками.
Нову дерев'яну церкву почали будувати в 1771 році, але в 1775 році церква ще не була готова (а в 1797 році греко-католики користувалися каплицею латинського обряду). Ця церква простояла в селі аж до зведення типової мурованої базиліки в 1937 році, яку збудував будівельник із Вилока Йосип Гейці. Стару церкву було обмуровано, а потім розібрано і винесено із новозбудованої. Тоді ж розібрано і дерев'яну дзвіницю.
У 1949 році церкву було перетворено на склад. Храм зняли з реєстрації в листопаді 1959 року. Всі речі з церкви забрали і вони пропали. У 1991 році храм повернено греко-католикам. Було встановлено новий іконостас з новими іконами, стіни прикрасили новим малюванням. Зі старої дерев'яної церкви збереглося 4 настінні образи. Зараз у церкві служить о. Роланд Певсе. Зі старої дерев'яної церкви збереглися чотири намісні образи.
Напис на образі св. Миколая повідомляє, що «Сій 4 Иконы даровали во Славу Божію обыватєліє Варицкіи 1898». На образі Покрови написано: «Года 1898. Априля 6го писалъ Александер Иванчовъ | П. Півецъ и Учитель».
Була в Матієві і реформатська громада, яка спочатку мала дерев'яну церкву, що згоріла. Теперішня церква збудована у 1896 році, але із незакінченою вежею. Шпиль церкви добудували у 1935 році. До 1975 року навколо церкви була дерев'яна огорожа, тоді побудували залізний паркан із бетонним фундаментом.
В церкві є шестиреєстрова гармонія і електроорган, хлібниця з 1818 року, а посудина для хрещення — з 1937 року. Зараз у церкві служить пастором Гаврило Гомокі.
Старожили села згадують, що в Матієві була і римо-католицька церква св. короля Іштвана. На жаль, не вдалося точно встановити дату, коли вона згоріла. Фактично, від пожежі постраждала покрівля, внутрішнє облаштування. Вона так стояла довгий час через відсутність коштів для відновлення. В радянські часи, під час колективізації, виникла потреба в будівництві колективних хлівів і ферм. Тоді церкву розібрали на будматеріали, бо тодішні оптимізатори логістики мали великий виграш у транспортних витратах і прискоренні будівництва, оскільки бутовий камінь возили з кар'єру на Чорній горі, в основному возами.
В чехословацькі часи відкрили в селі горожанську шестикласну школу з шістьма вчителями. Згідно з переписом населення, в 1921 році в селі було 98 будинків, у яких проживало 532 жителі, у тому числі 250 чоловіків та 282 жінки. За національностю 69 русинів, 382 угорці та 81 єврей. За віросповіданням 292 римо-католики, 475 греко-католиків, 2 протестанти, 92 юдеї, 101 євангеліст.
Навколо села були хутори: Фозекоша, Фегера, Сівовша, Якуба.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1046 осіб, з яких 511 чоловіків та 535 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1069 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 66,54 % |
українська | 33,36 % |
російська | 0,09 % |
Уродженці
- Імре Сийкей— піаніст, композитор, музичний педагог, народився 8 травня 1823 року в селі. На початку 1840-х років працював учителем музики в родині аристократів Телекі в Дьомре. У 1845 році дебютував, як композитор на концерті в Національному театрі в Будапешті. У 1846 році він відправився з гастролями в Трансільванію, потім відправився за кордон. Концертував неодноразово з великим успіхом в Лондоні (де кжив тривалий час), Парижі, Гамбурзі та ін. У 1852 році оселився остаточно в Пешті, де користувався великою популярністю в якості музичного вчителя. З 1879 року до своєї смерті він був піаністом Національного театру. Видав багато симфоній, камерної музики, фортепіанних творів (концерти, фантазії, ансамблі), а також оркестрові твори та ансамблі для струнних інструментів і ін.
- Турченко Вадим Олександрович (1969—2015) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Туристичні місця
- Храм Покрови пр. богородиці. 1937.
- канали
Примітки
- Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з квітня 2019]
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matijovo selo u Vilockij selishnij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo MatijovoGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Vilocka selishna gromadaKod KATOTTG UA21020090050085292Oblikova kartka kartka Osnovni daniNaselennya 1079Plosha 3121 km Gustota naselennya 0 35 osib km Poshtovij indeks 90326Telefonnij kod 380 03143Geografichni daniGeografichni koordinati 48 07 54 pn sh 22 54 43 sh d 48 13167 pn sh 22 91194 sh d 48 13167 22 91194 Koordinati 48 07 54 pn sh 22 54 43 sh d 48 13167 pn sh 22 91194 sh d 48 13167 22 91194Serednya visota nad rivnem morya 121 mMisceva vladaAdresa radi 90326 s Matijovo vul Golovna 2 aKartaMatijovoMatijovoMapa Matijovo u Vikishovishi Do 1995 roku nazivalos Matiyeve IstoriyaPersha pismova zgadka u 1326 roci yak Magfolua Zgidno usnih perekaziv na beregah Tisi spravedlivij korol Ugorshini Matyash chasto polyuvav Na misci suchasnogo Matiyeva u nogo bula mislivska hatina de vin nochuvav Z chasom navkolo neyi viroslo selo yake na ugorskij movi nazvali Matfolvo na chest korolya V 1717 roci pid chas tatarskoyi navali u seli polonili 36 shlyahtichiv ta 105 selyan z nih ne povernulisya z nevoli 10 nemeshiv ta 38 selyan Hram Pokrovi pr bogorodici 1937 Staru greko katolicku cerkvu zbudovano virnikami v 1710 roci koli cerkva bula filiyeyu Novogo Sela YiYi zgadano v yepiskopskij vizitaciyi v 1751 roci yak cerkvu Pokrovi Svyatoyi Bogorodici malenku bidnu kritu solomoyu z troma obrazami a takozh odnim dzvonom dvoma derev yanimi ta dvoma sklyanimi pidsvichnikami Novu derev yanu cerkvu pochali buduvati v 1771 roci ale v 1775 roci cerkva she ne bula gotova a v 1797 roci greko katoliki koristuvalisya kapliceyu latinskogo obryadu Cya cerkva prostoyala v seli azh do zvedennya tipovoyi murovanoyi baziliki v 1937 roci yaku zbuduvav budivelnik iz Viloka Josip Gejci Staru cerkvu bulo obmurovano a potim rozibrano i vineseno iz novozbudovanoyi Todi zh rozibrano i derev yanu dzvinicyu U 1949 roci cerkvu bulo peretvoreno na sklad Hram znyali z reyestraciyi v listopadi 1959 roku Vsi rechi z cerkvi zabrali i voni propali U 1991 roci hram poverneno greko katolikam Bulo vstanovleno novij ikonostas z novimi ikonami stini prikrasili novim malyuvannyam Zi staroyi derev yanoyi cerkvi zbereglosya 4 nastinni obrazi Zaraz u cerkvi sluzhit o Roland Pevse Zi staroyi derev yanoyi cerkvi zbereglisya chotiri namisni obrazi Napis na obrazi sv Mikolaya povidomlyaye sho Sij 4 Ikony darovali vo Slavu Bozhiyu obyvatyeliye Varickii 1898 Na obrazi Pokrovi napisano Goda 1898 Aprilya 6go pisal Aleksander Ivanchov P Pivec i Uchitel Bula v Matiyevi i reformatska gromada yaka spochatku mala derev yanu cerkvu sho zgorila Teperishnya cerkva zbudovana u 1896 roci ale iz nezakinchenoyu vezheyu Shpil cerkvi dobuduvali u 1935 roci Do 1975 roku navkolo cerkvi bula derev yana ogorozha todi pobuduvali zaliznij parkan iz betonnim fundamentom V cerkvi ye shestireyestrova garmoniya i elektroorgan hlibnicya z 1818 roku a posudina dlya hreshennya z 1937 roku Zaraz u cerkvi sluzhit pastorom Gavrilo Gomoki Starozhili sela zgaduyut sho v Matiyevi bula i rimo katolicka cerkva sv korolya Ishtvana Na zhal ne vdalosya tochno vstanoviti datu koli vona zgorila Faktichno vid pozhezhi postrazhdala pokrivlya vnutrishnye oblashtuvannya Vona tak stoyala dovgij chas cherez vidsutnist koshtiv dlya vidnovlennya V radyanski chasi pid chas kolektivizaciyi vinikla potreba v budivnictvi kolektivnih hliviv i ferm Todi cerkvu rozibrali na budmateriali bo todishni optimizatori logistiki mali velikij vigrash u transportnih vitratah i priskorenni budivnictva oskilki butovij kamin vozili z kar yeru na Chornij gori v osnovnomu vozami V chehoslovacki chasi vidkrili v seli gorozhansku shestiklasnu shkolu z shistma vchitelyami Zgidno z perepisom naselennya v 1921 roci v seli bulo 98 budinkiv u yakih prozhivalo 532 zhiteli u tomu chisli 250 cholovikiv ta 282 zhinki Za nacionalnostyu 69 rusiniv 382 ugorci ta 81 yevrej Za virospovidannyam 292 rimo katoliki 475 greko katolikiv 2 protestanti 92 yudeyi 101 yevangelist Navkolo sela buli hutori Fozekosha Fegera Sivovsha Yakuba NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1046 osib z yakih 511 cholovikiv ta 535 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1069 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokugorska 66 54 ukrayinska 33 36 rosijska 0 09 UrodzhenciImre Sijkej pianist kompozitor muzichnij pedagog narodivsya 8 travnya 1823 roku v seli Na pochatku 1840 h rokiv pracyuvav uchitelem muziki v rodini aristokrativ Teleki v Domre U 1845 roci debyutuvav yak kompozitor na koncerti v Nacionalnomu teatri v Budapeshti U 1846 roci vin vidpravivsya z gastrolyami v Transilvaniyu potim vidpravivsya za kordon Koncertuvav neodnorazovo z velikim uspihom v Londoni de kzhiv trivalij chas Parizhi Gamburzi ta in U 1852 roci oselivsya ostatochno v Peshti de koristuvavsya velikoyu populyarnistyu v yakosti muzichnogo vchitelya Z 1879 roku do svoyeyi smerti vin buv pianistom Nacionalnogo teatru Vidav bagato simfonij kamernoyi muziki fortepiannih tvoriv koncerti fantaziyi ansambli a takozh orkestrovi tvori ta ansambli dlya strunnih instrumentiv i in Turchenko Vadim Oleksandrovich 1969 2015 starshij praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Turistichni miscya Hram Pokrovi pr bogorodici 1937 kanaliPrimitkiKartka postanovi pro perejmenuvannya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi