Матильда Фібігер (13 грудня 1830 — 17 червня 1872) — данська феміністка, прозаїкиня і телеграфістка. Феміністка-піонерка, яка писала на підтримку прав жінок. Перш жінка, найнята на посаду телеграфістки в Данії, відкривши двері для працевлаштування жінок у службі державного телеграфу.
Матильда Фібігер | |
---|---|
Народилася | 13 грудня 1830[1] Копенгаген |
Померла | 17 червня 1872[1] (41 рік) Оргус, Данія |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | авторка, активістка за права жінок |
Знання мов | данська |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
|
Біографія
Народилася в 1830 році в Копенгагені. Її батько, капітан Йохан Адольф Фібігер, був армійським офіцером; її мати — Маргрете Сесілія Нільсен Асен, старша сестра — Ілія Фібігер.
Літературна творчість
Матильда Фібігер у своєму першому романі «Clara Raphael, Tolv Breve» (Клара Рафаель, Дванадцять листів), опублікованому в 1851 році, відстоювала права жінок. Це частково автобіографічна історія молодої жінки Клари Рафаель, яка працює гувернанткою в провінції; вона базується на досвіді Фібігер як приватної репетиторки на острові Лоллан у 1849 році. Роман складається здебільшого з листів, написаних Кларою до її подруги Матильди. Уявлення Клари про самостійне життя жінок суперечать переконанням місцевого населення, і вона вирішує зробити жіночу емансипацію об'єктом свого життя. Після публікації в 1851 році книга викликала багато суперечок; хоча данський літературний істеблішмент розділився на тих, хто підтримували її, і тих, хто вважали її ідеї надто радикальними, усі погоджувалися щодо літературних переваг її творчості.
Підтримка прав жінок
Матильда Фібігер була першою громадською діячкою у Данії, яка порушила питання прав жінок. Починаючи з 20 років у 1851 році, вона писала романи, статті та дискусійні статті.
На противагу думкам у суспільстві проти прав жінок Фібігер опублікувала дві брошури: Hvad er Emancipation? (Що таке емансипація?) і Et Besøg (Візит). Її пізніші романи включали En Skizze efter det virkelige Liv (Нарис із реального життя, 1853) і Minona. En Fortaelling (Мінона: Повість, 1854). En Skizze efter det virkelige Liv — це історія двох сестер, які рано залишилися сиротами, та чоловіків, з якими вони зав'язали стосунки; старша сестра відкидає залицяльника, відчуваючи, що чоловіки слабкі, а молодша сестра закохується. Мінона викликала нову суперечку своїм складним сюжетом, пов'язаним із неодруженими матерями та інцестом; Мінона, головна героїня, долає свій кровозмішний потяг після прийняття християнства.
Робота телеграфісткою
Незважаючи на те, що романи Фібігер викликали визнання критики, вони не мали комерційного успіху. Тому, щоб прогодувати себе, вона почала шукати інші засоби. Вона доповнювала мізерне грошове утримання, одержуване від держави, шиттям і перекладом німецьких літературних творів. У 1863 році вона почала навчання на телеграфістку для Данської державної телеграфної служби. Дана інституція під керівництвом директора Пітера Фабера вирішила найняти жінок як операторок. У 1866 році Фібігер закінчила навчання на телеграфній станції Гельсінгер і стала першою жінкою в Данії, яку взяли на роботу операторкою телеграфу.
Після двох років у Гельсінгері у 1869 році її перевели в Ністед для управління нововідкритою станцією. Не дивно, що вона наштовхнулася на опір операторів-чоловіків, які вважали працевлаштування жінок операторками загрозою для свого існування. Незважаючи на її керівну посаду, її зарплати в Nysted було ледве достатньо, щоб дозволити їй оплатити свої витрати. Наступного року вона подала заяву про переведення на телеграфну станцію в Орхусі.
В Орхусі Фібігер продовжувала стикатися з опором, коли начальник станції виступав проти її призначення. Проблеми, які вона переживала під час телеграфної роботи, почали позначатися на її здоров'ї. В 1872 році у віці 41 року вона померла в Орхусі. Сьогодні в Данії її пам'ятають не лише як феміністку-піонерку, яка писала на підтримку прав жінок, а й як жінку, яка відкрила двері для працевлаштування жінок у службі державного телеграфу Данії.
Нагороди та відзнаки
Щоб вшанувати її славу прихильниці рівності жінок, Dansk Kvindesamfund (Датське жіноче товариство) створило Mathildeprisen (Премію Матильди). Премія Матильди була заснована в 1970 році і присуджується як чоловікам, так і жінкам за роботу, спрямовану на просування гендерної рівності. Серед лауреаток(-ів) премії , , Кеннет Рейніке, Аня Андерсен та .
На її честь у Фредеріксберзі названа вулиця «Матильда Фібігерс Вей». У центрі Орхуса невеликий сквер у саду, що примикає до Жіночого музею, названий на її честь «Матильда Фібігерс».
На честь Фібігер названа Clara Raphaels Hus, Будівля Kvindernes Boligforening на Østerbrogade 85 у Копенгагені.
Література
- Mathilde Fibiger, Life in Shirt Sleeves. Danish Post & Telegraph Museum Online. Процитовано 13 лютого 2011.
- Mathilde Fibiger, Women's Emancipation Pioneer. KVINFO - All About Gender in Denmark. Процитовано 13 лютого 2011.
- Mathilde Fibiger. Det Kongelige Bibliotek. Процитовано 13 лютого 2011.
Список літератури
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mathilde Fibiger - womens' emancipation pioneer. KVINFO - All About Gender in Denmark. Процитовано 24 березня 2011.
- Mathilde Fibiger (Danish) . arkic for Dansk Literatur. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- Mathilde Fibiger - womens' emancipation pioneer. Процитовано 24 березня 2011.
- Marie Ørstedholm. Life in Shirt Sleeves. Post & TeleMuseum Danmark. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 24 березня 2011.
- Mathildeprisen (Danish) . Dansk Kvindesamfund. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 4 лютого 2013.
Джерела
- The Fibiger family history (Danish) . Fibiger.NET.
Посилання
- Твори Матильди Фібігер або про неї в Internet Archive
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Matilda Fibiger 13 grudnya 1830 17 chervnya 1872 danska feministka prozayikinya i telegrafistka Feministka pionerka yaka pisala na pidtrimku prav zhinok Persh zhinka najnyata na posadu telegrafistki v Daniyi vidkrivshi dveri dlya pracevlashtuvannya zhinok u sluzhbi derzhavnogo telegrafu Matilda FibigerNarodilasya13 grudnya 1830 1830 12 13 1 KopengagenPomerla17 chervnya 1872 1872 06 17 1 41 rik Orgus DaniyaKrayinaKorolivstvo DaniyaDiyalnistavtorka aktivistka za prava zhinokZnannya movdanskaBatkodBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v 1830 roci v Kopengageni Yiyi batko kapitan Johan Adolf Fibiger buv armijskim oficerom yiyi mati Margrete Sesiliya Nilsen Asen starsha sestra Iliya Fibiger Literaturna tvorchistMatilda Fibiger u svoyemu pershomu romani Clara Raphael Tolv Breve Klara Rafael Dvanadcyat listiv opublikovanomu v 1851 roci vidstoyuvala prava zhinok Ce chastkovo avtobiografichna istoriya molodoyi zhinki Klari Rafael yaka pracyuye guvernantkoyu v provinciyi vona bazuyetsya na dosvidi Fibiger yak privatnoyi repetitorki na ostrovi Lollan u 1849 roci Roman skladayetsya zdebilshogo z listiv napisanih Klaroyu do yiyi podrugi Matildi Uyavlennya Klari pro samostijne zhittya zhinok superechat perekonannyam miscevogo naselennya i vona virishuye zrobiti zhinochu emansipaciyu ob yektom svogo zhittya Pislya publikaciyi v 1851 roci kniga viklikala bagato superechok hocha danskij literaturnij isteblishment rozdilivsya na tih hto pidtrimuvali yiyi i tih hto vvazhali yiyi ideyi nadto radikalnimi usi pogodzhuvalisya shodo literaturnih perevag yiyi tvorchosti Pidtrimka prav zhinokMatilda Fibiger bula pershoyu gromadskoyu diyachkoyu u Daniyi yaka porushila pitannya prav zhinok Pochinayuchi z 20 rokiv u 1851 roci vona pisala romani statti ta diskusijni statti Na protivagu dumkam u suspilstvi proti prav zhinok Fibiger opublikuvala dvi broshuri Hvad er Emancipation Sho take emansipaciya i Et Besog Vizit Yiyi piznishi romani vklyuchali En Skizze efter det virkelige Liv Naris iz realnogo zhittya 1853 i Minona En Fortaelling Minona Povist 1854 En Skizze efter det virkelige Liv ce istoriya dvoh sester yaki rano zalishilisya sirotami ta cholovikiv z yakimi voni zav yazali stosunki starsha sestra vidkidaye zalicyalnika vidchuvayuchi sho choloviki slabki a molodsha sestra zakohuyetsya Minona viklikala novu superechku svoyim skladnim syuzhetom pov yazanim iz neodruzhenimi materyami ta incestom Minona golovna geroyinya dolaye svij krovozmishnij potyag pislya prijnyattya hristiyanstva Robota telegrafistkoyuNezvazhayuchi na te sho romani Fibiger viklikali viznannya kritiki voni ne mali komercijnogo uspihu Tomu shob progoduvati sebe vona pochala shukati inshi zasobi Vona dopovnyuvala mizerne groshove utrimannya oderzhuvane vid derzhavi shittyam i perekladom nimeckih literaturnih tvoriv U 1863 roci vona pochala navchannya na telegrafistku dlya Danskoyi derzhavnoyi telegrafnoyi sluzhbi Dana instituciya pid kerivnictvom direktora Pitera Fabera virishila najnyati zhinok yak operatorok U 1866 roci Fibiger zakinchila navchannya na telegrafnij stanciyi Gelsinger i stala pershoyu zhinkoyu v Daniyi yaku vzyali na robotu operatorkoyu telegrafu Pislya dvoh rokiv u Gelsingeri u 1869 roci yiyi pereveli v Nisted dlya upravlinnya novovidkritoyu stanciyeyu Ne divno sho vona nashtovhnulasya na opir operatoriv cholovikiv yaki vvazhali pracevlashtuvannya zhinok operatorkami zagrozoyu dlya svogo isnuvannya Nezvazhayuchi na yiyi kerivnu posadu yiyi zarplati v Nysted bulo ledve dostatno shob dozvoliti yij oplatiti svoyi vitrati Nastupnogo roku vona podala zayavu pro perevedennya na telegrafnu stanciyu v Orhusi V Orhusi Fibiger prodovzhuvala stikatisya z oporom koli nachalnik stanciyi vistupav proti yiyi priznachennya Problemi yaki vona perezhivala pid chas telegrafnoyi roboti pochali poznachatisya na yiyi zdorov yi V 1872 roci u vici 41 roku vona pomerla v Orhusi Sogodni v Daniyi yiyi pam yatayut ne lishe yak feministku pionerku yaka pisala na pidtrimku prav zhinok a j yak zhinku yaka vidkrila dveri dlya pracevlashtuvannya zhinok u sluzhbi derzhavnogo telegrafu Daniyi Nagorodi ta vidznakiNadgrobok u miskomu parku Orhusa Shob vshanuvati yiyi slavu prihilnici rivnosti zhinok Dansk Kvindesamfund Datske zhinoche tovaristvo stvorilo Mathildeprisen Premiyu Matildi Premiya Matildi bula zasnovana v 1970 roci i prisudzhuyetsya yak cholovikam tak i zhinkam za robotu spryamovanu na prosuvannya gendernoyi rivnosti Sered laureatok iv premiyi Kennet Rejnike Anya Andersen ta Na yiyi chest u Frederiksberzi nazvana vulicya Matilda Fibigers Vej U centri Orhusa nevelikij skver u sadu sho primikaye do Zhinochogo muzeyu nazvanij na yiyi chest Matilda Fibigers Na chest Fibiger nazvana Clara Raphaels Hus Budivlya Kvindernes Boligforening na Osterbrogade 85 u Kopengageni LiteraturaMathilde Fibiger Life in Shirt Sleeves Danish Post amp Telegraph Museum Online Procitovano 13 lyutogo 2011 Mathilde Fibiger Women s Emancipation Pioneer KVINFO All About Gender in Denmark Procitovano 13 lyutogo 2011 Mathilde Fibiger Det Kongelige Bibliotek Procitovano 13 lyutogo 2011 Spisok literaturiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mathilde Fibiger womens emancipation pioneer KVINFO All About Gender in Denmark Procitovano 24 bereznya 2011 Mathilde Fibiger Danish arkic for Dansk Literatur Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 4 listopada 2016 Mathilde Fibiger womens emancipation pioneer Procitovano 24 bereznya 2011 Marie Orstedholm Life in Shirt Sleeves Post amp TeleMuseum Danmark Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2011 Mathildeprisen Danish Dansk Kvindesamfund Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2013 DzherelaThe Fibiger family history Danish Fibiger NET PosilannyaTvori Matildi Fibiger abo pro neyi v Internet Archive