Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Пахомович Маріїнський (27 січня 1923 — 22 березня 1993) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ланки 129-го гвардійського винищувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
| Євген Пахомович Маріїнський | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 27 січня 1923 Балта, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР | |||||||||
| Смерть | 22 березня 1993 (70 років) Москва, Росія | |||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР Росія | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  винищувальна авіація | |||||||||
| Освіта | факультет журналістики МДУ | |||||||||
| Роки служби | 1941–1954 | |||||||||
| Звання |  Підполковник авіації | |||||||||
| Формування | ||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Маріїнський Євген Пахомович у Вікісховищі | ||||||||||
Життєпис
Народився 27 січня 1923 року в Балті, повітовому місті Одеської губернії (нині — районний центр Одеської області) в родині службовця. Росіянин. Після закінчення 10 класів у 1940 році вступив до Московського геолого-розвідувального інституту, за направленням ЦК ВЛКСМ направлений на навчання до Центрального аероклубу СРСР.
До лав РСЧА призваний у листопаді 1941 року. У 1942 році закінчив В'язниківську військову авіаційну школу пілотів. Після закінчення школи проходив службу в запасному авіаційному полку. В діючій армії з 14 жовтня 1943 року. Воював на 2-у і 1-у Українських фронтах.
До 18 січня 1945 року на винищувачеві «Аерокобра» здійснив 156 вдалих бойових вильотів, провів 48 повітряних боїв, у яких особисто збив 17 літаків супротивника.
Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1954 році демобілізований у званні підполковника.
У 1961 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету. Жив у Москві, працював у видавництві . З 1961 по 1980 роки був головним редактором альманаху «Подвиг».
Помер 22 березня 1993 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії лейтенантові Маріїнському Євгену Пахомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7918).
Також був нагороджений орденами Червоного Прапора (21.06.1944), двома Вітчизняної війни 1-го (10.07.1944, 11.03.1985) і 2-го (05.02.1945) ступенів, Червоної Зірки (22.02.1944) і медалями.
Твори
Євген Маріїнський є автором військових спогадів:
- «Внизу — передний край».
- «До земли 15 сантиметров».
- «Жаркое лето боёв».
- «Военно-Воздушные Силы» (у співавторстві з О. Г. Лебедєвим).
- «Тропой подвига».
- «Подвиг на Висле».
- «Я дрался на „Аэрокобре“» [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.].
Примітки
- «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 17 липня 2015.
Література
- Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984. — С. 190–192. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Pahomovich Mariyinskij 27 sichnya 1923 19230127 22 bereznya 1993 radyanskij vijskovij lotchik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir lanki 129 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku gvardiyi lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Yevgen Pahomovich MariyinskijNarodzhennya27 sichnya 1923 1923 01 27 Balta Odeska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert22 bereznya 1993 1993 03 22 70 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitafakultet zhurnalistiki MDURoki sluzhbi1941 1954Zvannya Pidpolkovnik aviaciyiFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Mariyinskij Yevgen Pahomovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 27 sichnya 1923 roku v Balti povitovomu misti Odeskoyi guberniyi nini rajonnij centr Odeskoyi oblasti v rodini sluzhbovcya Rosiyanin Pislya zakinchennya 10 klasiv u 1940 roci vstupiv do Moskovskogo geologo rozviduvalnogo institutu za napravlennyam CK VLKSM napravlenij na navchannya do Centralnogo aeroklubu SRSR Do lav RSChA prizvanij u listopadi 1941 roku U 1942 roci zakinchiv V yaznikivsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv Pislya zakinchennya shkoli prohodiv sluzhbu v zapasnomu aviacijnomu polku V diyuchij armiyi z 14 zhovtnya 1943 roku Voyuvav na 2 u i 1 u Ukrayinskih frontah Do 18 sichnya 1945 roku na vinishuvachevi Aerokobra zdijsniv 156 vdalih bojovih vilotiv proviv 48 povitryanih boyiv u yakih osobisto zbiv 17 litakiv suprotivnika Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu v chastinah VPS SRSR U 1954 roci demobilizovanij u zvanni pidpolkovnika U 1961 roci zakinchiv fakultet zhurnalistiki Moskovskogo derzhavnogo universitetu Zhiv u Moskvi pracyuvav u vidavnictvi Z 1961 po 1980 roki buv golovnim redaktorom almanahu Podvig Pomer 22 bereznya 1993 roku Pohovanij na Troyekurivskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi lejtenantovi Mariyinskomu Yevgenu Pahomovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7918 Takozh buv nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora 21 06 1944 dvoma Vitchiznyanoyi vijni 1 go 10 07 1944 11 03 1985 i 2 go 05 02 1945 stupeniv Chervonoyi Zirki 22 02 1944 i medalyami TvoriYevgen Mariyinskij ye avtorom vijskovih spogadiv Vnizu perednij kraj Do zemli 15 santimetrov Zharkoe leto boyov Voenno Vozdushnye Sily u spivavtorstvi z O G Lebedyevim Tropoj podviga Podvig na Visle Ya dralsya na Aerokobre 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki Podvig naroda Predstavlennya do prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 17 lipnya 2015 LiteraturaPodvig vo imya zhizni Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Odesskoj oblasti Sost Abramov A F Bulba A I Odesa Mayak 1984 S 190 192 ros