Марія I (Maria I; 2 липня 1363 —25 травня 1401) — королева Тринакрії (Сицилії), герцогиня Афінська у 1377—1401 роках.
Марія I | |
---|---|
італ. Maria | |
Народилася | 2 липня 1363 м. Катанья |
Померла | 25 травня 1401 м. Лентіні ·чума |
Поховання | d |
Країна | Сицилійське королівство |
Діяльність | політична діячка |
Знання мов | латина, італійська і каталанська |
Титул | королева Тринакрії герцогиня Афінська |
Посада | правляча королева, d і d |
Термін | 1377—1401 роки |
Попередник | Фредерік III |
Наступник | Мартин I |
Конфесія | католицтво |
Рід | Барселонська династія |
Батько | Фредерік III |
Мати | Констанція Арагонська |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Мартин I |
Діти | Петро |
|
Життєпис
Походила з Барселонської династії. Донька Фредеріка III, короля Тринакії, та Констанції Арагонської. Після смерті батька у 1377 році стала королевою. Втім з огляду на молодий вік владу перебрала регентська рада, що складалася з представників найвпливовіших родин королівства: Артале I де Алагон, графа Франческо II Вентімілья, Манфреда III К'ярамонте, граф Модіка, Вільгельма Перальти, граф Кальтабеллотта. За домовленістю ці аристократи поділити Сицилію між собою.
У 1379 році королеву було викрадено графом Вільягельмом Раймондом III де Монкада, щоб запобігти її шлюбу з Джангалеаццо Вісконті, герцогом Міланським. Вона мешкала в Лікаті, який взяв в облогу Артале I де Алагон. У 1382 році арагонський флот переміг міланський флот, звільнив її і переправив до Сардинії. У 1384 році відправлено до Арагону, де вона вийшла заміж за онука Педро IV, короля Арагону. Весілля відбулося у 1389 році. У 1391 році сицилійські барони закликали на сицилійський трон Людовика II, короля Неаполя.
У відповідь подружжя висадилося з військом зайнявши увесь острів, коронувашись в Палермо. Втім у 1393 році почалося нове повстання баронів. Тоді на допомогу прибув інфант Мартин, батько чоловіка Марії I. У результаті усі повсталі аристократи зазнали поразки. Втім арагонським військам у 1398 році довелося ще раз прибути на Сицилію задля придушення нового повстання знаті.
Померла Марія I від чуми в м. Лентіні у 1401 році. Поховано в Кальярі на Сардинії. Після неї продовжував правити чоловік Мартин I. З цього моменту Сицилія остаточно перейшла під контроль Арагону.
Родина
Чоловік — Мартин I, син Мартина I, короля Арагону
Діти:
- Педро (1398—1400)
Джерела
- Mario Caravale (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 70 (Marcora–Marsilio), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 2007, S. 195—198.
- Rafael Altamira, Spagna, 1412—1516, in Storia del mondo medievale, vol. VII, 1999, pp. 546—575.
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya I Maria I 2 lipnya 1363 25 travnya 1401 koroleva Trinakriyi Siciliyi gercoginya Afinska u 1377 1401 rokah Mariya Iital MariaNarodilasya2 lipnya 1363 13630702 m KatanyaPomerla25 travnya 1401 m Lentini chumaPohovannyadKrayina Sicilijske korolivstvoDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movlatina italijska i katalanskaTitulkoroleva Trinakriyi gercoginya AfinskaPosadapravlyacha koroleva d i dTermin1377 1401 rokiPoperednikFrederik IIINastupnikMartin IKonfesiyakatolictvoRidBarselonska dinastiyaBatkoFrederik IIIMatiKonstanciya AragonskaBrati sestridU shlyubi zMartin IDitiPetro Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z Barselonskoyi dinastiyi Donka Frederika III korolya Trinakiyi ta Konstanciyi Aragonskoyi Pislya smerti batka u 1377 roci stala korolevoyu Vtim z oglyadu na molodij vik vladu perebrala regentska rada sho skladalasya z predstavnikiv najvplivovishih rodin korolivstva Artale I de Alagon grafa Franchesko II Ventimilya Manfreda III K yaramonte graf Modika Vilgelma Peralti graf Kaltabellotta Za domovlenistyu ci aristokrati podiliti Siciliyu mizh soboyu U 1379 roci korolevu bulo vikradeno grafom Vilyagelmom Rajmondom III de Monkada shob zapobigti yiyi shlyubu z Dzhangaleacco Viskonti gercogom Milanskim Vona meshkala v Likati yakij vzyav v oblogu Artale I de Alagon U 1382 roci aragonskij flot peremig milanskij flot zvilniv yiyi i perepraviv do Sardiniyi U 1384 roci vidpravleno do Aragonu de vona vijshla zamizh za onuka Pedro IV korolya Aragonu Vesillya vidbulosya u 1389 roci U 1391 roci sicilijski baroni zaklikali na sicilijskij tron Lyudovika II korolya Neapolya U vidpovid podruzhzhya visadilosya z vijskom zajnyavshi uves ostriv koronuvashis v Palermo Vtim u 1393 roci pochalosya nove povstannya baroniv Todi na dopomogu pribuv infant Martin batko cholovika Mariyi I U rezultati usi povstali aristokrati zaznali porazki Vtim aragonskim vijskam u 1398 roci dovelosya she raz pributi na Siciliyu zadlya pridushennya novogo povstannya znati Pomerla Mariya I vid chumi v m Lentini u 1401 roci Pohovano v Kalyari na Sardiniyi Pislya neyi prodovzhuvav praviti cholovik Martin I Z cogo momentu Siciliya ostatochno perejshla pid kontrol Aragonu RodinaCholovik Martin I sin Martina I korolya Aragonu Diti Pedro 1398 1400 DzherelaMario Caravale Hrsg Dizionario Biografico degli Italiani DBI Band 70 Marcora Marsilio Istituto della Enciclopedia Italiana Rom 2007 S 195 198 Rafael Altamira Spagna 1412 1516 in Storia del mondo medievale vol VII 1999 pp 546 575 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi