Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Марія Ростворовскі Товар де Дієс-Кансеко (ісп. María Rostworowski Tovar de Diez Canseco, 8 серпня 1915 — 6 березня 2016) — перуанська історикиня, відома своїми обширними і детальними публікаціями про стародавні культури Перу та імперію інків.
Марія Ростворовскі | |
---|---|
María Rostworowski Tovar de Diez Canseco | |
Народилася | 8 серпня 1915[1] d, Ліма, Перу або Ліма, Перу[2] |
Померла | 6 березня 2016 (100 років) Ліма, Перу |
Країна | Перу |
Діяльність | історик, етнолог, науковиця |
Галузь | історія[2], етнологія[2], Сім'я інків[2] і соціальна історія[2] |
Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
Знання мов | іспанська[3][2] |
Партія | d |
Рід | d |
Родичі | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Народилася в районі Барранко міста Ліма, Перу. Її батьком був Ян Яцек Ростворовський, польський аристократ, а мати, Ріта Товар дель Вальє, походила з Пуно. Її дід, Агустін Товар Агілар, був президентом Сенату, а дядько, Кароль Губерт Ростворовський, був драматургом. Навчалася в різних школах-інтернатах Польщі, Бельгії, Франції та Англії, де вивчила французьку, англійську та польську мови. Була студенткою перуанського історика Рауля Порраса Барренечеа в Національному університеті Сан-Маркоса. Брала участь у політичній партії «Народна дія», перуанській політичній партії, під час її заснування.
Ростворовскі вийшла заміж за свого далекого двоюрідного брата, графа Зигмунта Броель-Платера, представника польського дворянства. Його батьком був граф Едвард Цезар Маріан Броель-Платер, а матір'ю — графиня Яніна Тишкевич-Логойська. У Ростворовські та графа Броель-Плейтера була одна дочка, Крістіна Броель-Плейтер Ростворовська, але згодом подружжя розлучилося. Пізніше вона вийшла заміж за бізнесмена Алехандро Дієса-Кансеко Коронель-Зегарра, який був сином Мануеля Дієса-Кансеко і родичем графів Аластая. Дієс-Кансеко, який згодом стане генеральним секретарем політичної партії «Народна дія», відіграв велику роль у формуванні історичних інтересів Марії. Після раптової смерті чоловіка в березні 1961 року вона переїхала до колонії для прокажених у Сан-Пабло, якою керував німець Максим Кучинський-Годард, щоб працювати місіонеркою. Їй знадобився один день, щоб подолати річку Амазонку і дістатися до колонії прокажених. Перший уряд Фернандо Белаунде Террі призначив її асистентом з питань культури в посольстві Перу в Іспанії.
Ростворовскі була студенткою Національного університету Сан-Майор-де-Сан-Маркос. В університеті двома її викладачами були Рауль Поррас Барренечеа, який познайомив її з історіографічним процесом та аналізом історичних джерел, та північноамериканський антрополог Джон Мурра, який мотивував її почати вивчати етнічну історію. Під час навчання в університеті вона також контактувала з іншими професорами, такими як Хуліо К. Телло, Луїс Валькарсель та Луїс Хайме Сіснерос. Пов'язана з Інститутом перуанських досліджень з самого початку його заснування, Марія Ростворовскі редагувала численні публікації під егідою Інституту. Одне з видань, яке вона редагувала, називається «Historia del Tahuantinsuyo», найбільш продаваний журнал з суспільних наук за всю історію Перу.
Внесок Ростворовскі в історіографію, особливо перуанської історії, є численним. У своїй першій книзі «Пачакутекський інка Юпанкі» (1953) вона підкреслює важливість уряду інків для будівництва Тауантінсуйо. Вона також зробила важливі і відомі дослідження в галузі доколумбових суспільств на перуанському узбережжі, тема, яка до того часу не була широко вивчена. Інші її роботи стосуються різноманітних історичних тем, починаючи від історичних гендерних досліджень (La mujer en la época prehispánica, 1986) до доколумбових культів та їх подальшої християнізації (Pachacamac y el Señor de los Milagros: una trayectoria milenaria, 1992).
Смерть
Марія Ростворовська померла в неділю 6 березня 2016 року у віці 100 років, між 3:30 і 3:38 пополудні.
Книги
- Pachacutec inca Yupanqui (1953)
- Curacas y sucesiones: costa norte (1961)
- Los ascendientes de Pumacahua (1963)
- Etnia y sociedad: costa peruana prehispánica (1977 y 1989)
- Señoríos indígenas de Lima y Canta (1978)
- Recursos naturales renovables y pesca: siglos XVI y XVII (1981)
- Estructuras andinas del poder: ideología religiosa y política (1983)
- La mujer en la época prehispánica (1986)
- Entre el mito y la historia: psicoanálisis y pasado andino, con Max Hernández, Moisés Lemlij, Luis Millones y Alberto Péndola (1987)
- Conflicts over Coca Fields in XVI century Perú (1988)
- Historia del Tahuantinsuyu (перше видання: 1988)...[ 2001].
- Doña Francisca Pizarro: una ilustre mestiza (1534–1598) (1989)
- Pachacámac y el Señor de los Milagros: una trayectoria milenaria (1992)
- Las visitas a Cajamarca. 1571-72/1578.
- Documentos (1992, 2 томи, з Пілар Ремі)
- Ensayos de historia andina (1993 y 1998)
- La mujer en el Perú prehispánico (1995)
- Kon, el dios volador y el pequeño Naycashca, with illustrations by Claudine Gaime (1995)
- La muerte del sol y otros cuentos del Antiguo Perú (1996)
- El origen de los hombres y otros cuentos del Antiguo Perú (1996)
- María Fernanda Alvarado Ágreda (1996)
- Pachacútec y la leyenda de los chancas (1997)
- El señorío de Pachacámac (1999)
- Historia de los Incas (Lima: Editorial Bruño, 1999)
- Los Incas (Lima: Fundación Telefónica, 2000) (in CD-ROM).
- Incas Enciclopedia temática del Perú. видання El Comercio, Ліма (2004) ISBN 9972-752-00-3 збірника; ISBN 9972-752-01-1 книги; тираж 120 тис. примірників
- Obras completas (2005)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120716186 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . web.archive.org. 30 квітня 2007. Архів оригіналу за 30 квітня 2007. Процитовано 7 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Mariya Rostvorovski Tovar de Diyes Kanseko isp Maria Rostworowski Tovar de Diez Canseco 8 serpnya 1915 6 bereznya 2016 peruanska istorikinya vidoma svoyimi obshirnimi i detalnimi publikaciyami pro starodavni kulturi Peru ta imperiyu inkiv Mariya RostvorovskiMaria Rostworowski Tovar de Diez CansecoNarodilasya8 serpnya 1915 1915 08 08 1 d Lima Peru abo Lima Peru 2 Pomerla6 bereznya 2016 2016 03 06 100 rokiv Lima PeruKrayina PeruDiyalnististorik etnolog naukovicyaGaluzistoriya 2 etnologiya 2 Sim ya inkiv 2 i socialna istoriya 2 Alma materNacionalnij universitet San MarkosZnannya movispanska 3 2 PartiyadRiddRodichidNagorodid 2004 Q16621590 2001 d 2015 Grant Guggengajma Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v rajoni Barranko mista Lima Peru Yiyi batkom buv Yan Yacek Rostvorovskij polskij aristokrat a mati Rita Tovar del Valye pohodila z Puno Yiyi did Agustin Tovar Agilar buv prezidentom Senatu a dyadko Karol Gubert Rostvorovskij buv dramaturgom Navchalasya v riznih shkolah internatah Polshi Belgiyi Franciyi ta Angliyi de vivchila francuzku anglijsku ta polsku movi Bula studentkoyu peruanskogo istorika Raulya Porrasa Barrenechea v Nacionalnomu universiteti San Markosa Brala uchast u politichnij partiyi Narodna diya peruanskij politichnij partiyi pid chas yiyi zasnuvannya Rostvorovski vijshla zamizh za svogo dalekogo dvoyuridnogo brata grafa Zigmunta Broel Platera predstavnika polskogo dvoryanstva Jogo batkom buv graf Edvard Cezar Marian Broel Plater a matir yu grafinya Yanina Tishkevich Logojska U Rostvorovski ta grafa Broel Plejtera bula odna dochka Kristina Broel Plejter Rostvorovska ale zgodom podruzhzhya rozluchilosya Piznishe vona vijshla zamizh za biznesmena Alehandro Diyesa Kanseko Koronel Zegarra yakij buv sinom Manuelya Diyesa Kanseko i rodichem grafiv Alastaya Diyes Kanseko yakij zgodom stane generalnim sekretarem politichnoyi partiyi Narodna diya vidigrav veliku rol u formuvanni istorichnih interesiv Mariyi Pislya raptovoyi smerti cholovika v berezni 1961 roku vona pereyihala do koloniyi dlya prokazhenih u San Pablo yakoyu keruvav nimec Maksim Kuchinskij Godard shob pracyuvati misionerkoyu Yij znadobivsya odin den shob podolati richku Amazonku i distatisya do koloniyi prokazhenih Pershij uryad Fernando Belaunde Terri priznachiv yiyi asistentom z pitan kulturi v posolstvi Peru v Ispaniyi Rostvorovski bula studentkoyu Nacionalnogo universitetu San Major de San Markos V universiteti dvoma yiyi vikladachami buli Raul Porras Barrenechea yakij poznajomiv yiyi z istoriografichnim procesom ta analizom istorichnih dzherel ta pivnichnoamerikanskij antropolog Dzhon Murra yakij motivuvav yiyi pochati vivchati etnichnu istoriyu Pid chas navchannya v universiteti vona takozh kontaktuvala z inshimi profesorami takimi yak Hulio K Tello Luyis Valkarsel ta Luyis Hajme Sisneros Pov yazana z Institutom peruanskih doslidzhen z samogo pochatku jogo zasnuvannya Mariya Rostvorovski redaguvala chislenni publikaciyi pid egidoyu Institutu Odne z vidan yake vona redaguvala nazivayetsya Historia del Tahuantinsuyo najbilsh prodavanij zhurnal z suspilnih nauk za vsyu istoriyu Peru Vnesok Rostvorovski v istoriografiyu osoblivo peruanskoyi istoriyi ye chislennim U svoyij pershij knizi Pachakutekskij inka Yupanki 1953 vona pidkreslyuye vazhlivist uryadu inkiv dlya budivnictva Tauantinsujo Vona takozh zrobila vazhlivi i vidomi doslidzhennya v galuzi dokolumbovih suspilstv na peruanskomu uzberezhzhi tema yaka do togo chasu ne bula shiroko vivchena Inshi yiyi roboti stosuyutsya riznomanitnih istorichnih tem pochinayuchi vid istorichnih gendernih doslidzhen La mujer en la epoca prehispanica 1986 do dokolumbovih kultiv ta yih podalshoyi hristiyanizaciyi Pachacamac y el Senor de los Milagros una trayectoria milenaria 1992 SmertMariya Rostvorovska pomerla v nedilyu 6 bereznya 2016 roku u vici 100 rokiv mizh 3 30 i 3 38 popoludni KnigiPachacutec inca Yupanqui 1953 Curacas y sucesiones costa norte 1961 Los ascendientes de Pumacahua 1963 Etnia y sociedad costa peruana prehispanica 1977 y 1989 Senorios indigenas de Lima y Canta 1978 Recursos naturales renovables y pesca siglos XVI y XVII 1981 Estructuras andinas del poder ideologia religiosa y politica 1983 La mujer en la epoca prehispanica 1986 Entre el mito y la historia psicoanalisis y pasado andino con Max Hernandez Moises Lemlij Luis Millones y Alberto Pendola 1987 Conflicts over Coca Fields in XVI century Peru 1988 Historia del Tahuantinsuyu pershe vidannya 1988 2001 Dona Francisca Pizarro una ilustre mestiza 1534 1598 1989 Pachacamac y el Senor de los Milagros una trayectoria milenaria 1992 Las visitas a Cajamarca 1571 72 1578 Documentos 1992 2 tomi z Pilar Remi Ensayos de historia andina 1993 y 1998 La mujer en el Peru prehispanico 1995 Kon el dios volador y el pequeno Naycashca with illustrations by Claudine Gaime 1995 La muerte del sol y otros cuentos del Antiguo Peru 1996 El origen de los hombres y otros cuentos del Antiguo Peru 1996 Maria Fernanda Alvarado Agreda 1996 Pachacutec y la leyenda de los chancas 1997 El senorio de Pachacamac 1999 Historia de los Incas Lima Editorial Bruno 1999 Los Incas Lima Fundacion Telefonica 2000 in CD ROM Incas Enciclopedia tematica del Peru vidannya El Comercio Lima 2004 ISBN 9972 752 00 3 zbirnika ISBN 9972 752 01 1 knigi tirazh 120 tis primirnikiv Obras completas 2005 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120716186 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 web archive org 30 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2007 Procitovano 7 zhovtnya 2022