Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Маріон Денгофф

Маріон Денгофф
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (травень 2013)

Маріон Гедда Ільзе Графиня фон Денгофф (нім. Marion Dönhoff; 2 грудня 1909, Каменка — 11 березня 2002, Замок Кротторф) — німецька журналістка, яка брала участь в опорі гітлерівським націонал-соціалістам (з Гельмутом Джеймсом графом фон Мольтке, Пітером Йорком фон Вартенбургом і Клаусом Шенком графом фон Штауффенбергом). Після війни вона стала однією з провідних німецьких журналістів та інтелектуалів. Працювала протягом 55 років для гамбурзької щотижневої газети Die Zeit редактором, а потім видавцем.

Маріон Денгофф
нім. Marion Dönhoff
image
Ім'я при народженні нім. Marion Hedda Ilse Gräfin Dönhoff
Народилася 2 грудня 1909(1909-12-02)[1][2]
d, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Померла 11 березня 2002(2002-03-11)[1][2] (92 роки)
d, Рейнланд-Пфальц, Німеччина
Поховання Рейнланд-Пфальц
Країна image Німеччина
Діяльність журналістка, боєць опору, головна редакторка, публіцистка
Галузь політологія
Alma mater Франкфуртський університет і Базельський університет
Науковий керівник d
Знання мов німецька[3][4]
Заклад Die Zeit
Членство d, Американська академія мистецтв і наук, d[5], d[6], d[6], d і d[7]
Титул граф[d]
Посада головний редактор і редактор
Рід Денгоффи
Батько d
Родичі d
Брати, сестри d
Нагороди

Біографія

Денгофф народилася у старовинній дворянській родині (про що свідчить титул «графиня» в її імені) в Шлос Фрідріхштайн, Східна Пруссія, в 1909 році. Батько Денгофф був граф , дипломат і член Прусської палати лордів і парламенту Німеччини. Він працював дипломатом у Вашингтоні протягом деякого часу, і став близьким другом сенатора Карла Шурца. Денгофф писала у своїх спогадах, як її батько був затягнений в один з останніх епізодів війни з індіанцями (війна Білої річки). Її мати Марія Графиня фон Денгофф народилася у Фон Лепелі (1869—1940).

В юності вона вивчала економіку в Франкфурті, де прихильники націонал-соціалістів називали її «червоною графинею» за її непокору, відколи вони прийшли до влади в 1933 році. Незабаром вона залишила Німеччину, переїхавши до Базеля, Швейцарія, де отримала докторський ступінь. Але у 1938 році вона повернулася до своєї сім'ї в Квітайнен, Східна Пруссія, і приєдналася до руху опору, що призвело до допиту в гестапо після невдалого замаху на Гітлера в 1944 році. Хоча багато її колег-активістів опору було страчено, вона була звільнена. У той час як вона підпільно сприяла розвитку організації державної влади, яка повинна була взяти верх у Східній Пруссії як тільки вдалось усунути Гітлера, її ім'я не було знайдено ні в одному з документів, вилучених нацистами. У січні 1945 року, коли радянські війська захопили регіон, Денгофф втекла зі Східної Пруссії, її подорож до Гамбурга тривала сім тижнів на конях. Спогади про цю подорож вона виклала у 1962 році у книзі-есе, згадуючи свої рідні землі. (нині це Калінінградська область Росії тв Вармія і Мазур Польщі. Незважаючи на глибоку емоційну прихильність до свого регіону, вона була одним із перших громадських діячів, який схвалив остаточний кордон між Німеччиною і Польщею після Другої світової війни.

У 1946 році Денгофф долучилась до діяльності гамбурзького інтелектуального тижневика Die Zeit, працюючи редактором. Згодом її підвищили до заступника головного редактора у 1955 році; у 1968 році вона стала головним редактором видання; у 1972 — видавцем. На момент її смерті, 11 березня 202 року, коли їй було 92 роки, Денгофф була ще видавцем впливової газети, відомої як відомий голос мудрості, терпимості й моральності. Вона є авторкою понад 20 книг, у тому числі політичних та історичних про Німеччину, також вона дала оцінку зовнішньої політики США. Денгофф була почесним доктором Колумбійського університету й Університету Джорджтауна.

New York Times про Маріон Денгофф

«Графиня Маріон Денгофф, 92, провідна журналістка, котра виступала проти Гітлера» Вольфганг САКСОН Опубліковано: 12 березня 2002

Графиня Маріон Денгофф, архітектор повоєнної німецької журналістики, над якою вона постала як співвидавець ліберального тижневика Die Zeit, померла вчора. Їй було 92 і жила у Гамбурзі, де власне і виходить вельми впливова інтелектуальна газета. Вона походила з прусського дворянства і була одним з останніх очевидців, котрі пережили німецький опір Гітлеру. Доктор Денгофф — графиня, як вона була відома в і поза офісом — була авторитетним автором, чиї нариси та коментарі поважали далеко за межами Німеччини.

У 1946 році вона приєдналася до політичних співробітників молодого видання Цайт. Його редактори відзначили її звіти про Нюрнберзький процес помічників Гітлера і її спроби показати союзникам, чим, по суті, був німецький опір нацистському диктатору. В 1955 році її призначили на посаду голови політичного відділу тижневика. Вона також стала помічником головного редактора. Вона була призначена головним редактором в 1968 році, то рідкісний випадок для жінки в журналістиці, зокрема в Західній Німеччині. Чотири роки по тому, вона піднялася до видавця. Доктор Денгофф була лібералом в європейській традиції, консерватором, який вважав, що капіталізм мав бути цивілізованим у суспільну свідомість. Вона була силою для об'єднання Німеччини. Тим не менш, вона швидко віддала свій голос за прийняття Німеччиною її усічених східних кордонів, коли більшість німців ще не могли змиритися з ними. Її постать була особливо чудовою в світлі її особистої історії. Маріон Гедда Графиня Ільзе Денгофф народилася у великому маєтку, спадкоємиця Шлос Фрідріхштайн, одного з найкращих замків у Східній Пруссії. Її предки оселилися там в 1633 році, як дворяни завдяки вірності німецькому імператору. Східну Пруссію захопила Радянської армія, Замок Фрідріхштайн було зруйновано. Велика частина Східної Пруссії увійшла до складу Радянського Союзу і стала забороненою військовою зоною. І тільки в 1989 році, коли радянська імперія впала, графиня була в змозі повернутися до своєї батьківщини. Вона була автором багатьох книг, деякі з яких з'явилися в іноземних перекладах. Зокрема, «Спогади про мою юність в старій Пруссії», опублікована в Нью-Йорку в 1990 році. Графиня ніколи не була одружена, відтак не залишила нащадків. «Це загублений світ», сказала вона про свою поїздку додому. «Я мала намір ніколи не повертатися туди, тому що це було страшно красиве місце, дуже красивий маєток, з чудового періоду, і я не хотіла побачити все зруйнованим, і піти».

Книга «Перед бурею: спогади моєї юності в Старій Пруссії»

Книжка «Перед бурею: Спогади моєї юності у старій Пруссії» вийшла 21 листопада 1990 року.

Про той час, коли німці програли Росії і Червоній Армії, Маріон Денгофф через 60 років написала мемуари про її чарівне і щасливе дитинство у Фрідріхштайні і про те, як вона сприйняла те, що східні землі Німеччини мали відійти Росії. Авторка виросла у родинному маєтку в передвоєнній Пруссії, здобутій Радянськими військами у 1945 році. Її на перший погляд безтурботне дитинство пройшло під пильним материнським керівництвом і духом відданості прусському дворянству. Наприкінці війни Денгофф покидає свій маєток, вирушає верхи на конях до Західної Німеччини, де невдовзі стає редактор видання «Die Zeit» («Ді Цайт»). За словами Джорджа Кеннана, автора передмови, у книжці охоплено аромати спустошеного війною світу, про який майже не залишилось пам'яті.

Відгуки читачів:

  • Джон Лейн: «Де її батьківщина? Спробуйте знайти на карті колишню Східну Пруссію. Ви навіть не знайдете Фрідріхштайна. Всі географічні назви були змінені. Зараз там не використовується жоден німецький знак чи топонім. А колись це було королівство 700-літнього віку, розгромлене у 1945 році. Навіть надгробні камені росіяни використали як бруківку для вулиць. Таким чином знищивши останні залишки німецької культури і майна. Замість цього вона змалює портрет свого дитинство, королівство, яким воно було колись. Книга включає в себе деякі великі карти та фотографії. Східна Пруссія відіграла важливу роль в історії Європи, але зараз про це мало згадується. Якщо ви зацікавлені у європейські історії, ви захоплюватиметесь цією книгою. На мій погляд, це класика.»
  • Брайан О'Дрісколл: «Авторка мала аристократичний маєток у Східній Пруссії, оскільки її родина була пов'язана з впливовим німецьким дворянством. Деннофф була освіченою і прихильною до землі і людей. Вона подає задумливі і ностальгічні спогади про щасливе дитинство у маєтку неподалік Кенігсберга (Калінінграда). Німецький народ впродовж століть жив на цих землях і створив там процвітаюче суспільство. Однак у 1945 році народ і суспільство було жорстоко стерті з лиця землі Червоною армією. Але Денгофф несправедливо покладає всю провину на Гітлера. Вона брала участь у спробі його вбивства у липні 1944 року, але не була заарештована, бо не було жодних доказів у її причетності до діла. Велика частина німецької аристократії була проти Гітлера і його націонал-соціалістів, бо вважала, що може знайти порозуміння з ворогами Німеччини і зберегти її привілейоване становище. Остання частина її книги присвячена розповідям про втечу від кровожерливого Союзу у січні-лютому 1945 року, коли вона залишила маєток, який належав її родині понад 400 років. Її пощастило, вона вціліла, на відміну від мільйонів своїх співвітчизників, котрі були піддані тортурам або вбиті „червоними“. Вся висока цивілізація і культура у Європі була знищена, і це ніколи повернути не вдасться.»

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118680056 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. https://www.friedenspreis-des-deutschen-buchhandels.de/alle-preistraeger-seit-1950/1970-1979/marion-graefin-doenhoff
  6. http://www.marion-doenhoff.de/?seite=stifterin&sprache=de
  7. http://www.zonta-sanktpoelten.net/ueber-zonta/zonta-organisation/bekannte-zontians/
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (липень 2018)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2013 Marion Gedda Ilze Grafinya fon Dengoff nim Marion Donhoff 2 grudnya 1909 Kamenka 11 bereznya 2002 Zamok Krottorf nimecka zhurnalistka yaka brala uchast v opori gitlerivskim nacional socialistam z Gelmutom Dzhejmsom grafom fon Moltke Piterom Jorkom fon Vartenburgom i Klausom Shenkom grafom fon Shtauffenbergom Pislya vijni vona stala odniyeyu z providnih nimeckih zhurnalistiv ta intelektualiv Pracyuvala protyagom 55 rokiv dlya gamburzkoyi shotizhnevoyi gazeti Die Zeit redaktorom a potim vidavcem Marion Dengoffnim Marion DonhoffIm ya pri narodzhenni nim Marion Hedda Ilse Grafin DonhoffNarodilasya 2 grudnya 1909 1909 12 02 1 2 d Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomerla 11 bereznya 2002 2002 03 11 1 2 92 roki d Rejnland Pfalc NimechchinaPohovannya Rejnland PfalcKrayina NimechchinaDiyalnist zhurnalistka boyec oporu golovna redaktorka publicistkaGaluz politologiyaAlma mater Frankfurtskij universitet i Bazelskij universitetNaukovij kerivnik dZnannya mov nimecka 3 4 Zaklad Die ZeitChlenstvo d Amerikanska akademiya mistectv i nauk d 5 d 6 d 6 d i d 7 Titul graf d Posada golovnij redaktor i redaktorRid DengoffiBatko dRodichi dBrati sestri dNagorodi Premiya miru nimeckih knigariv 17 zhovtnya 1971 d d 1996 d d 1966 d d 1987 d 1996 d 1999 Q1610469 d d 1964 d 1995 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDengoff narodilasya u starovinnij dvoryanskij rodini pro sho svidchit titul grafinya v yiyi imeni v Shlos Fridrihshtajn Shidna Prussiya v 1909 roci Batko Dengoff buv graf diplomat i chlen Prusskoyi palati lordiv i parlamentu Nimechchini Vin pracyuvav diplomatom u Vashingtoni protyagom deyakogo chasu i stav blizkim drugom senatora Karla Shurca Dengoff pisala u svoyih spogadah yak yiyi batko buv zatyagnenij v odin z ostannih epizodiv vijni z indiancyami vijna Biloyi richki Yiyi mati Mariya Grafinya fon Dengoff narodilasya u Fon Lepeli 1869 1940 V yunosti vona vivchala ekonomiku v Frankfurti de prihilniki nacional socialistiv nazivali yiyi chervonoyu grafineyu za yiyi nepokoru vidkoli voni prijshli do vladi v 1933 roci Nezabarom vona zalishila Nimechchinu pereyihavshi do Bazelya Shvejcariya de otrimala doktorskij stupin Ale u 1938 roci vona povernulasya do svoyeyi sim yi v Kvitajnen Shidna Prussiya i priyednalasya do ruhu oporu sho prizvelo do dopitu v gestapo pislya nevdalogo zamahu na Gitlera v 1944 roci Hocha bagato yiyi koleg aktivistiv oporu bulo stracheno vona bula zvilnena U toj chas yak vona pidpilno spriyala rozvitku organizaciyi derzhavnoyi vladi yaka povinna bula vzyati verh u Shidnij Prussiyi yak tilki vdalos usunuti Gitlera yiyi im ya ne bulo znajdeno ni v odnomu z dokumentiv viluchenih nacistami U sichni 1945 roku koli radyanski vijska zahopili region Dengoff vtekla zi Shidnoyi Prussiyi yiyi podorozh do Gamburga trivala sim tizhniv na konyah Spogadi pro cyu podorozh vona viklala u 1962 roci u knizi ese zgaduyuchi svoyi ridni zemli nini ce Kaliningradska oblast Rosiyi tv Varmiya i Mazur Polshi Nezvazhayuchi na gliboku emocijnu prihilnist do svogo regionu vona bula odnim iz pershih gromadskih diyachiv yakij shvaliv ostatochnij kordon mizh Nimechchinoyu i Polsheyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1946 roci Dengoff doluchilas do diyalnosti gamburzkogo intelektualnogo tizhnevika Die Zeit pracyuyuchi redaktorom Zgodom yiyi pidvishili do zastupnika golovnogo redaktora u 1955 roci u 1968 roci vona stala golovnim redaktorom vidannya u 1972 vidavcem Na moment yiyi smerti 11 bereznya 202 roku koli yij bulo 92 roki Dengoff bula she vidavcem vplivovoyi gazeti vidomoyi yak vidomij golos mudrosti terpimosti j moralnosti Vona ye avtorkoyu ponad 20 knig u tomu chisli politichnih ta istorichnih pro Nimechchinu takozh vona dala ocinku zovnishnoyi politiki SShA Dengoff bula pochesnim doktorom Kolumbijskogo universitetu j Universitetu Dzhordzhtauna New York Times pro Marion Dengoff Grafinya Marion Dengoff 92 providna zhurnalistka kotra vistupala proti Gitlera Volfgang SAKSON Opublikovano 12 bereznya 2002 Grafinya Marion Dengoff arhitektor povoyennoyi nimeckoyi zhurnalistiki nad yakoyu vona postala yak spivvidavec liberalnogo tizhnevika Die Zeit pomerla vchora Yij bulo 92 i zhila u Gamburzi de vlasne i vihodit velmi vplivova intelektualna gazeta Vona pohodila z prusskogo dvoryanstva i bula odnim z ostannih ochevidciv kotri perezhili nimeckij opir Gitleru Doktor Dengoff grafinya yak vona bula vidoma v i poza ofisom bula avtoritetnim avtorom chiyi narisi ta komentari povazhali daleko za mezhami Nimechchini U 1946 roci vona priyednalasya do politichnih spivrobitnikiv molodogo vidannya Cajt Jogo redaktori vidznachili yiyi zviti pro Nyurnberzkij proces pomichnikiv Gitlera i yiyi sprobi pokazati soyuznikam chim po suti buv nimeckij opir nacistskomu diktatoru V 1955 roci yiyi priznachili na posadu golovi politichnogo viddilu tizhnevika Vona takozh stala pomichnikom golovnogo redaktora Vona bula priznachena golovnim redaktorom v 1968 roci to ridkisnij vipadok dlya zhinki v zhurnalistici zokrema v Zahidnij Nimechchini Chotiri roki po tomu vona pidnyalasya do vidavcya Doktor Dengoff bula liberalom v yevropejskij tradiciyi konservatorom yakij vvazhav sho kapitalizm mav buti civilizovanim u suspilnu svidomist Vona bula siloyu dlya ob yednannya Nimechchini Tim ne mensh vona shvidko viddala svij golos za prijnyattya Nimechchinoyu yiyi usichenih shidnih kordoniv koli bilshist nimciv she ne mogli zmiritisya z nimi Yiyi postat bula osoblivo chudovoyu v svitli yiyi osobistoyi istoriyi Marion Gedda Grafinya Ilze Dengoff narodilasya u velikomu mayetku spadkoyemicya Shlos Fridrihshtajn odnogo z najkrashih zamkiv u Shidnij Prussiyi Yiyi predki oselilisya tam v 1633 roci yak dvoryani zavdyaki virnosti nimeckomu imperatoru Shidnu Prussiyu zahopila Radyanskoyi armiya Zamok Fridrihshtajn bulo zrujnovano Velika chastina Shidnoyi Prussiyi uvijshla do skladu Radyanskogo Soyuzu i stala zaboronenoyu vijskovoyu zonoyu I tilki v 1989 roci koli radyanska imperiya vpala grafinya bula v zmozi povernutisya do svoyeyi batkivshini Vona bula avtorom bagatoh knig deyaki z yakih z yavilisya v inozemnih perekladah Zokrema Spogadi pro moyu yunist v starij Prussiyi opublikovana v Nyu Jorku v 1990 roci Grafinya nikoli ne bula odruzhena vidtak ne zalishila nashadkiv Ce zagublenij svit skazala vona pro svoyu poyizdku dodomu Ya mala namir nikoli ne povertatisya tudi tomu sho ce bulo strashno krasive misce duzhe krasivij mayetok z chudovogo periodu i ya ne hotila pobachiti vse zrujnovanim i piti Kniga Pered bureyu spogadi moyeyi yunosti v Starij Prussiyi Knizhka Pered bureyu Spogadi moyeyi yunosti u starij Prussiyi vijshla 21 listopada 1990 roku Pro toj chas koli nimci prograli Rosiyi i Chervonij Armiyi Marion Dengoff cherez 60 rokiv napisala memuari pro yiyi charivne i shaslive ditinstvo u Fridrihshtajni i pro te yak vona sprijnyala te sho shidni zemli Nimechchini mali vidijti Rosiyi Avtorka virosla u rodinnomu mayetku v peredvoyennij Prussiyi zdobutij Radyanskimi vijskami u 1945 roci Yiyi na pershij poglyad bezturbotne ditinstvo projshlo pid pilnim materinskim kerivnictvom i duhom viddanosti prusskomu dvoryanstvu Naprikinci vijni Dengoff pokidaye svij mayetok virushaye verhi na konyah do Zahidnoyi Nimechchini de nevdovzi staye redaktor vidannya Die Zeit Di Cajt Za slovami Dzhordzha Kennana avtora peredmovi u knizhci ohopleno aromati spustoshenogo vijnoyu svitu pro yakij majzhe ne zalishilos pam yati Vidguki chitachiv Dzhon Lejn De yiyi batkivshina Sprobujte znajti na karti kolishnyu Shidnu Prussiyu Vi navit ne znajdete Fridrihshtajna Vsi geografichni nazvi buli zmineni Zaraz tam ne vikoristovuyetsya zhoden nimeckij znak chi toponim A kolis ce bulo korolivstvo 700 litnogo viku rozgromlene u 1945 roci Navit nadgrobni kameni rosiyani vikoristali yak brukivku dlya vulic Takim chinom znishivshi ostanni zalishki nimeckoyi kulturi i majna Zamist cogo vona zmalyuye portret svogo ditinstvo korolivstvo yakim vono bulo kolis Kniga vklyuchaye v sebe deyaki veliki karti ta fotografiyi Shidna Prussiya vidigrala vazhlivu rol v istoriyi Yevropi ale zaraz pro ce malo zgaduyetsya Yaksho vi zacikavleni u yevropejski istoriyi vi zahoplyuvatimetes ciyeyu knigoyu Na mij poglyad ce klasika Brajan O Driskoll Avtorka mala aristokratichnij mayetok u Shidnij Prussiyi oskilki yiyi rodina bula pov yazana z vplivovim nimeckim dvoryanstvom Dennoff bula osvichenoyu i prihilnoyu do zemli i lyudej Vona podaye zadumlivi i nostalgichni spogadi pro shaslive ditinstvo u mayetku nepodalik Kenigsberga Kaliningrada Nimeckij narod vprodovzh stolit zhiv na cih zemlyah i stvoriv tam procvitayuche suspilstvo Odnak u 1945 roci narod i suspilstvo bulo zhorstoko sterti z licya zemli Chervonoyu armiyeyu Ale Dengoff nespravedlivo pokladaye vsyu provinu na Gitlera Vona brala uchast u sprobi jogo vbivstva u lipni 1944 roku ale ne bula zaareshtovana bo ne bulo zhodnih dokaziv u yiyi prichetnosti do dila Velika chastina nimeckoyi aristokratiyi bula proti Gitlera i jogo nacional socialistiv bo vvazhala sho mozhe znajti porozuminnya z vorogami Nimechchini i zberegti yiyi privilejovane stanovishe Ostannya chastina yiyi knigi prisvyachena rozpovidyam pro vtechu vid krovozherlivogo Soyuzu u sichni lyutomu 1945 roku koli vona zalishila mayetok yakij nalezhav yiyi rodini ponad 400 rokiv Yiyi poshastilo vona vcilila na vidminu vid miljoniv svoyih spivvitchiznikiv kotri buli piddani torturam abo vbiti chervonimi Vsya visoka civilizaciya i kultura u Yevropi bula znishena i ce nikoli povernuti ne vdastsya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118680056 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https www friedenspreis des deutschen buchhandels de alle preistraeger seit 1950 1970 1979 marion graefin doenhoff http www marion doenhoff de seite stifterin amp sprache de http www zonta sanktpoelten net ueber zonta zonta organisation bekannte zontians Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018

Дата публікації:
Топ