Маріка південна Самець південної маріки Грейтон Західнокапська провінція ПАР source source Охоронний статус Найменший ри

Маріка південна

Самець південної маріки (Грейтон, Західнокапська провінція, ПАР)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	Маріка (Cinnyris)
Вид:	Маріка південна

Біноміальна назва

Cinnyris chalybeus
(Linnaeus, 1766)

Ареал виду Більша щільність заселення, пристутність протягом всього року Менша щільність заселення, кочовий спосіб життя

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Certhia chalybea Linnaeus, 1766
Nectarinia chalybea (Linnaeus, 1766)

Посилання

Вікісховище:	Cinnyris chalybeus
Віківиди:	Cinnyris chalybeus
ITIS:	916421
МСОП:	22717869
NCBI:	282501

Ма́ріка південна (Cinnyris chalybeus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південній Африці.

Опис

Самець південної маріки (Кірстенбош, ПАР)

Довжина птаха становить 12 см. У дорослих самців голова, горло, верхня частина грудей і спина зелені, металево-блискучі. На грудях широкий червоний, металево-блискучий комірець, відділений від зеленої верхньої частини грудей вузькою металево-блискучою синьою смугою. Решта нижньої частини тіла білувата. Плечі поцятковані жовтуватими плямками. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий. Очі темно-карі, лапи чорні. Самець південної маріки відрізняється від самця червоногрудої маріки меншими розмірами, вужчим червоним «комірцем» і коротшим дзьобом.

Самиці південної маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самиць. Нижня частина тіла у самиць південної маріки є сірішою, ніж у самиць капських нектарок, і тьмянішою, ніж у самиць брунатних нектарок.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

C. c. subalaris Reichenow, 1899 — схід ПАР;
C. c. chalybeus (Linnaeus, 1766) — південь Намібії і захід ПАР.

Поширення і екологія

Південні маріки поширені в Південно-Африканській Республіці, Намібії, Лесото і Есватіні. Вони живуть у фінбоші і кару, в чагарникових заростях поблизу річок і струмків, в садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться переважно нектаром, а також (особливо пташенята) комахами і павуками. Сезон розмноження триває з квітня по грудень, в залежності від регіону. Гніздо овальне, закрите з бічним входом, робиться з трави, лишайників та іншого рослинного матеріалу, скріплюється павутинням, встелюється шерстю, пухом і пір'ям.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Джерела

Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa,

Посилання

(Lesser =) Southern double-collared sunbird — Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.