Марцинконіс (лит. Marcinkonys) — село у Литві, розташоване у Варенському районі Алітуського повіту. Одне з найбільших за площею (143 га) у країні. Центр сільського туризму, має однойменну залізничну станцію. Станом на 2011 рік населення складало 640 осіб.
Марцинконіс Marcinkonys
Координати H G O
Марцинконіс у Вікісховищі |
Історія
Перші згадки про людські поселення у місцевих лісах датовані 1637 роком. У 1770 році в Марцинконісі звели церкву святих апостолів Симона і Юди Тадея, втім через малолюдність села і погану забезпеченість вона не мала власного священника. Ріст населення тут почався в другій половині XIX сторіччя у зв'язку із будівництвом залізничної гілки Санкт-Петербург — Варшава. Для її обслуговування в селі збудували однойменну залізничну станцію. В той час навкруги Марцинконіса сільськогосподарських угідь було мало, більшість його мешканців займалися ремеслами (особливо виготовленням дерев'яних хрестів), лісовим господарством, збиранням журавлини та грибів. Після пожвавлення торгівлі, спричиненого перевезенням вантажів залізницею, у селі з'явилися євреї, які займалися торгівлею. З 1896 року в селі почала розповсюджуватись литовська преса.
Початок XX століття село зустріло економічним ростом: в 1912 році тут запустили в роботу сушарку для грибів, у роки Першої світової війни задля потреб німецького війська почали сплавляти місцеву деревину по річці Котра. Для її відвантаження проклали окрему вузькоколійну гілку залізниці, яка експлуатувалась кілька десятків років. У період з 1920 по 1939 рік Марцинконіс знаходився під польською окупацією. Цей період відзначився етнічними переслідуваннями корінного населення, у 1933 році через знесення хреста навіть сталися заворушення, які розглядав польський сейм. За часів польської влади в Марцинконісі працювали два кооперативи (польський і литовський).
За радянської окупації село спочатку включили до складу Білоруської РСР (1939—1940), однак вже 3 серпня 1940 року підпорядкували Литовській РСР. В роки Другої світової війни Марцинконіс увійшов до зони німецької окупації: у вересні 1941 року близько 600 євреїв з Марцинконіса і Варени вбито у місцевому лісі, навесні 1942 організоване марцинконіське гетто. По завершенню війни в околицях села до 1946 року порядкували литовські партизани. Опір радянській владі призвів до чисток серед місцевого населення: у період з 1944 по 1953 рік 103 селянина було переміщено. Ще за німецької влади у селі відкрили початкову школу, яка працює і по сьогодні. Радянський період відзначився повільним економічним зростанням. Так, у 1957 році тут організували Марцинконіське лісництво, яке постачало деревину варенським лісопереробчим підприємствам аж до набуття Литвою незалежності в 1990 році. Після короткого періоду економічного занепаду село відновило свій добробут. В XXI столітті основу місцевої економіки складають лісівництво та сільський туризм.
Опис
Марцинконіс розташований у лісистій місцевості, де піщані континентальні дюни, порослі соснами, чергуються з відкритими болотами. Клімат його околиць помірний із м'якою зимою та прохолодним дощовим літом. На заході населеного пункту протікає річка . В околицях населеного пункту розташований Дзукійський національний парк і природний заповідник Чяпкяляй. Керівництво обома установами здійснює єдине управління, розташоване в Марцинконісі. Крім того, від села до кордону заповідника веде туристична стежка (сам заповідник для відвідин закритий).
Найближче містечко Меркіне знаходиться за 22 км від Марцинконіса, районний центр Варена — за 21 км. До залізничних станцій у Варені, Меркіне та Друскінінкаї з села ведуть асфальтовані дороги, крім того, безпосередньо залізницею воно пов'язане із Вареною, Вільнюсом та Гродно.
Більшість мешканців зайняті у сфері лісівництва і туризму. В Марцинконісі діють загальноосвітня школа, амбулаторія, пошта, аптека і готель. Сфера культури представлена бібліотекою та будинком культури, у якому працює етнографічний ансамбль (заснований 1973) і гумористичний гурток. Село багате на об'єкти туристичної інфраструктури. Інформаційний центр Дзукійського національного парку пропонує прокат велосипедів і каяків. Адміністрацією заповідника Чяпкяляй у 1996 році створений музей природи, експозиції якого розповідають про місцевих тварин, а живі еспонати можна побачити у місцевому філіалі зоопарку ім. Тадаса Іванаускаса. Також у селі з 1994 року діє етнографічний музей. До культових місць Марцинконіса відносять готичну церкву святих апостолів Симона і Юди Тадея, у якій збереглися старовинні ікони, скульптура і дзвін, а також два місця масових поховань: цвинтар жертв нацизму і кладовище литовських партизанів.
- Церква святих апостолів Симона і Юди Тадея.
- Пам'ятний хрест.
- Дорожній вказівник.
- Будівля пошти.
- Експозиція етнографічного музею.
- Сільський фестиваль.
Видатні особи
- Альбінас Марчінскас — доктор економічних наук, професор;
- Вацлавас Чіочіс — математик, доктор фізичних наук, народився в Марцинконісі;
- — доктор фізико-математичних наук, член Академії наук Литви, професор, вчився у місцевій школі.
Джерела
- [Село Марцинконіс]. www.lithuania.travel ((англ.)) . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- Christopher R. Browning Nazi policy, Jewish workers, German killers. — Cambridge University Press, 2000. — С. 157—160, 166. (англ.)
- Marcinkonys [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] // Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XIV (Magdalena-México). — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008. — 253 с.(лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marcinkonis lit Marcinkonys selo u Litvi roztashovane u Varenskomu rajoni Alituskogo povitu Odne z najbilshih za plosheyu 143 ga u krayini Centr silskogo turizmu maye odnojmennu zaliznichnu stanciyu Stanom na 2011 rik naselennya skladalo 640 osib Marcinkonis Marcinkonys Gerb Koordinati 54 03 40 pn sh 24 24 00 sh d H G O Krayina Litva LitvaPovit Alituskij povitRajon Varenskij rajonPlosha 1 43 km Visota centru 118 mNaselennya 640 osib 2011 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 310 Varenskij rajon GeoNames 597248OSM 1076929 R Varenskij rajon MarcinkonisMarcinkonis Litva Marcinkonis u VikishovishiIstoriyaViglyad stanciyi Marcinkonis z ptashinogo letu Pershi zgadki pro lyudski poselennya u miscevih lisah datovani 1637 rokom U 1770 roci v Marcinkonisi zveli cerkvu svyatih apostoliv Simona i Yudi Tadeya vtim cherez malolyudnist sela i poganu zabezpechenist vona ne mala vlasnogo svyashennika Rist naselennya tut pochavsya v drugij polovini XIX storichchya u zv yazku iz budivnictvom zaliznichnoyi gilki Sankt Peterburg Varshava Dlya yiyi obslugovuvannya v seli zbuduvali odnojmennu zaliznichnu stanciyu V toj chas navkrugi Marcinkonisa silskogospodarskih ugid bulo malo bilshist jogo meshkanciv zajmalisya remeslami osoblivo vigotovlennyam derev yanih hrestiv lisovim gospodarstvom zbirannyam zhuravlini ta gribiv Pislya pozhvavlennya torgivli sprichinenogo perevezennyam vantazhiv zalizniceyu u seli z yavilisya yevreyi yaki zajmalisya torgivleyu Z 1896 roku v seli pochala rozpovsyudzhuvatis litovska presa Pochatok XX stolittya selo zustrilo ekonomichnim rostom v 1912 roci tut zapustili v robotu susharku dlya gribiv u roki Pershoyi svitovoyi vijni zadlya potreb nimeckogo vijska pochali splavlyati miscevu derevinu po richci Kotra Dlya yiyi vidvantazhennya proklali okremu vuzkokolijnu gilku zaliznici yaka ekspluatuvalas kilka desyatkiv rokiv U period z 1920 po 1939 rik Marcinkonis znahodivsya pid polskoyu okupaciyeyu Cej period vidznachivsya etnichnimi peresliduvannyami korinnogo naselennya u 1933 roci cherez znesennya hresta navit stalisya zavorushennya yaki rozglyadav polskij sejm Za chasiv polskoyi vladi v Marcinkonisi pracyuvali dva kooperativi polskij i litovskij Za radyanskoyi okupaciyi selo spochatku vklyuchili do skladu Biloruskoyi RSR 1939 1940 odnak vzhe 3 serpnya 1940 roku pidporyadkuvali Litovskij RSR V roki Drugoyi svitovoyi vijni Marcinkonis uvijshov do zoni nimeckoyi okupaciyi u veresni 1941 roku blizko 600 yevreyiv z Marcinkonisa i Vareni vbito u miscevomu lisi navesni 1942 organizovane marcinkoniske getto Po zavershennyu vijni v okolicyah sela do 1946 roku poryadkuvali litovski partizani Opir radyanskij vladi prizviv do chistok sered miscevogo naselennya u period z 1944 po 1953 rik 103 selyanina bulo peremisheno She za nimeckoyi vladi u seli vidkrili pochatkovu shkolu yaka pracyuye i po sogodni Radyanskij period vidznachivsya povilnim ekonomichnim zrostannyam Tak u 1957 roci tut organizuvali Marcinkoniske lisnictvo yake postachalo derevinu varenskim lisopererobchim pidpriyemstvam azh do nabuttya Litvoyu nezalezhnosti v 1990 roci Pislya korotkogo periodu ekonomichnogo zanepadu selo vidnovilo svij dobrobut V XXI stolitti osnovu miscevoyi ekonomiki skladayut lisivnictvo ta silskij turizm OpisZima v okolicyah Marcinkonisa Marcinkonis roztashovanij u lisistij miscevosti de pishani kontinentalni dyuni porosli sosnami cherguyutsya z vidkritimi bolotami Klimat jogo okolic pomirnij iz m yakoyu zimoyu ta proholodnim doshovim litom Na zahodi naselenogo punktu protikaye richka V okolicyah naselenogo punktu roztashovanij Dzukijskij nacionalnij park i prirodnij zapovidnik Chyapkyalyaj Kerivnictvo oboma ustanovami zdijsnyuye yedine upravlinnya roztashovane v Marcinkonisi Krim togo vid sela do kordonu zapovidnika vede turistichna stezhka sam zapovidnik dlya vidvidin zakritij Najblizhche mistechko Merkine znahoditsya za 22 km vid Marcinkonisa rajonnij centr Varena za 21 km Do zaliznichnih stancij u Vareni Merkine ta Druskininkayi z sela vedut asfaltovani dorogi krim togo bezposeredno zalizniceyu vono pov yazane iz Varenoyu Vilnyusom ta Grodno Bilshist meshkanciv zajnyati u sferi lisivnictva i turizmu V Marcinkonisi diyut zagalnoosvitnya shkola ambulatoriya poshta apteka i gotel Sfera kulturi predstavlena bibliotekoyu ta budinkom kulturi u yakomu pracyuye etnografichnij ansambl zasnovanij 1973 i gumoristichnij gurtok Selo bagate na ob yekti turistichnoyi infrastrukturi Informacijnij centr Dzukijskogo nacionalnogo parku proponuye prokat velosipediv i kayakiv Administraciyeyu zapovidnika Chyapkyalyaj u 1996 roci stvorenij muzej prirodi ekspoziciyi yakogo rozpovidayut pro miscevih tvarin a zhivi esponati mozhna pobachiti u miscevomu filiali zooparku im Tadasa Ivanauskasa Takozh u seli z 1994 roku diye etnografichnij muzej Do kultovih misc Marcinkonisa vidnosyat gotichnu cerkvu svyatih apostoliv Simona i Yudi Tadeya u yakij zbereglisya starovinni ikoni skulptura i dzvin a takozh dva miscya masovih pohovan cvintar zhertv nacizmu i kladovishe litovskih partizaniv Cerkva svyatih apostoliv Simona i Yudi Tadeya Pam yatnij hrest Dorozhnij vkazivnik Budivlya poshti Ekspoziciya etnografichnogo muzeyu Silskij festival Vidatni osobiAlbinas Marchinskas doktor ekonomichnih nauk profesor Vaclavas Chiochis matematik doktor fizichnih nauk narodivsya v Marcinkonisi doktor fiziko matematichnih nauk chlen Akademiyi nauk Litvi profesor vchivsya u miscevij shkoli Dzherela Selo Marcinkonis www lithuania travel angl Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 29 bereznya 2019 Christopher R Browning Nazi policy Jewish workers German killers Cambridge University Press 2000 S 157 160 166 angl Marcinkonys 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Visuotine lietuviu enciklopedija T XIV Magdalena Mexico Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2008 253 s lit