Ю́рій Григо́рович Марценю́к (нар. 12 лютого 1960 — пом. 6 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Марценюк Юрій Григорович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 12 лютого 1960 Донецьк | |
Смерть | 6 грудня 2014 (54 роки) Дебальцеве | |
Псевдо | «Дєд» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
З дитинства проживав у місті Тетіїв — після смерті батька родина переїхала з Донеччини. Мама Марія Михайлівна сама виховувала трьох дітей. Закінчив 8 класів, пішов працювати до відгодівельного радгоспу «Тетіївський». Пройшов строкову службу в танкових військах, по демобілізації працював на Київському залізобетонному заводі, цегельному заводі «Керамік», сторожем Дзвеняцької сільської школи. Від 1999 року працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода».
10 серпня добровольцем пішов на фронт, навідник-оператор, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».
Загинув зранку 6 грудня 2014-го під Дебальцевим від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик — там грілися захисники.
10 грудня 2014-го похований на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва, в Тетіївському районі оголошено 3-денну жалобу.
Лишились мама, дружина.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 грудня.
Примітки
- Указ Президента України від 22 вересня року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 6 грудня на YouTube
Посилання
- Марценюк Юрій Григорович [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Grigo rovich Marcenyu k nar 12 lyutogo 1960 19600212 pom 6 grudnya 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Marcenyuk Yurij Grigorovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya12 lyutogo 1960 1960 02 12 DoneckSmert6 grudnya 2014 2014 12 06 54 roki DebalcevePsevdo Dyed Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya Kiyivska Rus Vijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marcenyuk ZhittyepisZ ditinstva prozhivav u misti Tetiyiv pislya smerti batka rodina pereyihala z Donechchini Mama Mariya Mihajlivna sama vihovuvala troh ditej Zakinchiv 8 klasiv pishov pracyuvati do vidgodivelnogo radgospu Tetiyivskij Projshov strokovu sluzhbu v tankovih vijskah po demobilizaciyi pracyuvav na Kiyivskomu zalizobetonnomu zavodi cegelnomu zavodi Keramik storozhem Dzvenyackoyi silskoyi shkoli Vid 1999 roku pracyuvav u privatnomu silskogospodarskomu pidpriyemstvi Sloboda 10 serpnya dobrovolcem pishov na front navidnik operator boyec 25 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Kiyivska Rus Zaginuv zranku 6 grudnya 2014 go pid Debalcevim vid poranennya v golovu pid chas artobstrilu opornogo punktu Raketa vluchila u vagonchik tam grilisya zahisniki 10 grudnya 2014 go pohovanij na kladovishi mikrorajonu Sloboda Tetiyeva v Tetiyivskomu rajoni ogolosheno 3 dennu zhalobu Lishilis mama druzhina Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij 1 bereznya 2016 roku ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 5 grudnya PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 22 veresnya roku 76 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih ukrayinskih geroyiv 6 grudnya na YouTubePosilannyaMarcenyuk Yurij Grigorovich 6 chervnya 2017 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za UkrayinuCe nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi