Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маруся Чурай історичний роман у віршах української письменниці Ліни Костенко опублікований 1979 року Сюжет вибудовано на

Маруся Чурай (роман)

Маруся Чурай (роман)

«Маруся Чурай» — історичний роман у віршах української письменниці Ліни Костенко, опублікований 1979 року. Сюжет вибудовано навколо легенди про Марусю Чурай — відому українську піснярку. У міні-пролозі роману є вказівка на історичну основу твору: «Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту». Справжні події XVII ст., на тлі яких розвивається сюжет твору, відтворено в образах Богдана Хмельницького, Якова Остряниці, Северина Наливайка, Павла Павлюка, Яреми Вишневецького. У 1987 році за роман авторка була відзначена премією імені Тараса Шевченка.

«Маруся Чурай»
image
Обкладинка першого видання роману «Маруся Чурай», 1979 рік
АвторЛіна Костенко
Ілюстрації
  • Н. М. Прожогіна
  • В. В. Терещенко
Країнаimage Україна
Моваукраїнська
Жанрісторичний роман у віршах, ліро-епос
Місцеimage Гетьманщина, Полтава
Видавництвоimage Український письменник
Видано1979
Сторінок188
Попередній твір (1977)
Наступний твір (1980)
  • image Маруся Чурай у Вікіцитатах

Тема та ідея твору

Темою роману є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст. Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Сюжет та композиція

Події розгортаються протягом року: судять Марусю влітку, а помирає дівчина від сухот навесні. Особливістю композиційної побудови є ретроспективний показ подій: спочатку подія, а потім те, що їй передувало. Центральним розділом роману дослідники визнають третій розділ під назвою «Сповідь».

I розділ — «Якби знайшлась неопалима книга»

Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

II розділ — «Полтавський полк виходить на зорі»

Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.

III розділ — «Сповідь»

Маруся перебуває у в'язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу Марусю виводять на страту.

IV розділ — «Гінець до гетьмана»

Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ — «Страта»

Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.

VI розділ — «Проща»

Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та князя Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

VII розділ — «Дідова балка»

Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ — «Облога Полтави»

Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

IX розділ — «Весна, і смерть, і світле воскресіння»

Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».

У романі переплітаються дві сюжетні лінії — особиста (взаємини Марусі Чурай та Грицька Бобренка) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).

Головні персонажі

Проблематика роману

У романі авторка порушує цілу низку проблем, які не втрачали своєї актуальності в усі часи.

Тема любові є однією з головних. Твір дає змогу кожному читачу відкрити для себе красу й силу людської любові, хай навіть ця любов зазнала зради й призвела до трагічної розв'язки. «Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією любові», у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність. Проблема любові і зради, що теж належить до «вічних» тем, вирішується як складова частина філософії любові. Любовний трикутник розгортається у творі не лише через образи Марусі-Гриця-Галі, а й Марусі-Гриця-Івана. Саме останній, хлопець, який щиро кохає Марусю, козак, полковий обозний, звиклий до випробувань і битв, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду), звертається за допомогою до самого гетьмана Хмельницького. Коли заграли знову труби до походу, Іван відразу відгукується на поклик гетьмана, він у перших лавах, під корогвами. Для нього обов'язок — найперше і святе.

Чільне місце у творі займає інша «вічна» проблема літератури — митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману, Маруся Чурай, цілком справедливо показана Л. Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найбільшого поширення й принесли всесвітню славу нашому народу. У часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабо розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, його душею. Маруся Чурай — одна з них. Дівчина мала власне розуміння завдань творчості, її суспільного значення. Як митець, як людина незвичайна, виняткова, вона відчувала й глибоко переживала різне ставлення до себе з боку сучасників — від щирого захоплення й любові до повного нерозуміння і навіть агресивності до себе як до людини, що є «не такою, як усі». Немає сумніву, що Л. Костенко, змальовуючи образ своєї попередниці, української поетеси XVII ст., внесла в цей образ багато чого зі свого часу, зі своїх стосунків з українським «застійним» суспільством 70-80-х років.

Примітки

  1. . www.ukrlib.com.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  2. Брюховецький, В'ячеслав (1990). Ліна Костенко: Нарис творчості (українською) . Київ: Дніпро. с. 262.
  3. Клочек, с. .

Джерела

  1. Брюховецький В. С. Ліна Костенко: Нарис творчості. — К. : Дніпро, 1990. — 262 с. — (Літ. портрет).
  2. Клочек Г. Д. Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай»: навч. посіб. — Кіровоград : Степова Еллада, 1998. — 51 с. — .
  3. Костенко Л. Маруся Чурай Електронний ресурс [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]: Бібліотека української літератури. — Режим доступу: (дата звернення: 20.04.2018). — Назва з екрана.

Посилання

  • «Маруся Чурай» в е-бібліотеці «ЛітАрхів» [ 7 лютого 2024 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marusya Churaj istorichnij roman u virshah ukrayinskoyi pismennici Lini Kostenko opublikovanij 1979 roku Syuzhet vibudovano navkolo legendi pro Marusyu Churaj vidomu ukrayinsku pisnyarku U mini prolozi romanu ye vkazivka na istorichnu osnovu tvoru Vlitku 1658 roku Poltava zgorila doshentu Spravzhni podiyi XVII st na tli yakih rozvivayetsya syuzhet tvoru vidtvoreno v obrazah Bogdana Hmelnickogo Yakova Ostryanici Severina Nalivajka Pavla Pavlyuka Yaremi Vishneveckogo U 1987 roci za roman avtorka bula vidznachena premiyeyu imeni Tarasa Shevchenka Marusya Churaj Obkladinka pershogo vidannya romanu Marusya Churaj 1979 rikAvtorLina KostenkoIlyustraciyiN M Prozhogina V V TereshenkoKrayina UkrayinaMovaukrayinskaZhanristorichnij roman u virshah liro eposMisceGetmanshina PoltavaVidavnictvoUkrayinskij pismennikVidano1979Storinok188Poperednij tvir 1977 Nastupnij tvir 1980 Marusya Churaj u VikicitatahTema ta ideya tvoruTemoyu romanu ye zobrazhennya neshaslivogo kohannya Marusi Churaj i Gricka Bobrenka na tli istorichnih podij drugoyi polovini XVII st Osnovnoyu ideyeyu tvoru doslidniki vvazhayut zmalyuvannya neznishennosti osobistosti z bagatim duhovnim svitom i ukrayinskogo narodu gliboka vira v yihnyu duhovnu silu Syuzhet ta kompoziciyaPodiyi rozgortayutsya protyagom roku sudyat Marusyu vlitku a pomiraye divchina vid suhot navesni Osoblivistyu kompozicijnoyi pobudovi ye retrospektivnij pokaz podij spochatku podiya a potim te sho yij pereduvalo Centralnim rozdilom romanu doslidniki viznayut tretij rozdil pid nazvoyu Spovid I rozdil Yakbi znajshlas neopalima kniga Doshentu znishena pozhezheyu Poltava 1658 r Sud nad Maruseyu yaku zvinuvacheno v otruyenni kohanogo Gricka Bobrenka Na zahist Marusi stayut kozaki polkovnik Martin Pushkar ta Ivan Iskra Marusi vinosyat smertnij virok II rozdil Poltavskij polk vihodit na zori Poltavskij polk na zori virushaye v pohid boroniti volyu svogo narodu III rozdil Spovid Marusya perebuvaye u v yaznici vona zgaduye ditinstvo batkiv rodinni stosunki ditinstvo Gricya jogo batkiv i yihni simejni stosunki dali postaye istoriya kohannya Marusi j Gricya i jogo zrada z Galeyu Vishnyakivnoyu U kinci rozdilu Marusyu vivodyat na stratu IV rozdil Ginec do getmana Ivan Iskra mchit do getmana Bogdana Hmelnickogo shob spovistiti pro sud nad Maruseyu Getman svoyim universalom skasovuye smertnij virok Marusi V rozdil Strata Marusyu vivodyat na ploshu dlya strati de zibralasya chi ne vsya Poltava lyudi po riznomu vislovlyuyutsya shodo Marusinoyi tragediyi V ostannij moment pered stratoyu na ploshu vrivayetsya Ivan Iskra z dobutim universalom u yakomu nakazano skasuvati virok z oglyadu na pisennij talant Marusi i geroyizm yiyi batka Gordiya yakogo yak oboroncya Ukrayini bulo pokarano na gorlo u Varshavi VI rozdil Prosha Marusya virushaye na proshu do Kiyeva i po dorozi znajomitsya z mandrivnim dyakom filosofom yakij rozpovidaye yij pro Yakova Ostryanicyu Severina Nalivajka ta knyazya Yaremu Vishneveckogo Marusya gliboko osmislyuye istoriyu Ukrayini z rozpovidej dyaka i z pobachenih u dorozi kartin zrujnovanoyi Batkivshini VII rozdil Didova balka Ivan Iskra vidviduye starogo zaporozhcya kolis vizvolenogo z dvadcyatilitnoyi tureckoyi nevoli yakij oselivsya pid Poltavoyu j zajmayetsya rizbyarstvom Ivan poperedzhaye dida pro nastup vorozhih vijsk ale toj virishiv ne pokidati svoyu domivku VIII rozdil Obloga Poltavi Brami Poltavi zachineni garmati nacileni na voroga Poltava muzhno trimayetsya v polskij oblozi vzhe chetvertij tizhden Ivan Iskra vidviduye samotnyu Marusyu yiyi mati pomerla i proponuye odruzhitisya Marusya vidmovlyaye parubkovi IX rozdil Vesna i smert i svitle voskresinnya Marusya poproshalasya z Iskroyu visnazhena gorem i hvoroboyu chekaye svogo kincya Oblogu znyato i misto povertayetsya do zvichnogo zhittya Povz budinok Marusi prohodyat kozaki j spivayut yiyi pisni a dali divchata pisnyu Oj ne hodi Gricyu U romani pereplitayutsya dvi syuzhetni liniyi osobista vzayemini Marusi Churaj ta Gricka Bobrenka j istorichna borotba ukrayinskogo narodu proti zagarbnickoyi politiki polskoyi shlyahti Golovni personazhiMarusya Churaj Gric Bobrenko Galya Vishnyakivna polkovij oboznij Ivan Iskra kozak Lesko Cherkes vijt Semen Gorban poltavskij polkovnik Martin Pushkar Bogdan Hmelnickij mandrivnij dyakProblematika romanuU romani avtorka porushuye cilu nizku problem yaki ne vtrachali svoyeyi aktualnosti v usi chasi Tema lyubovi ye odniyeyu z golovnih Tvir daye zmogu kozhnomu chitachu vidkriti dlya sebe krasu j silu lyudskoyi lyubovi haj navit cya lyubov zaznala zradi j prizvela do tragichnoyi rozv yazki Marusya Churaj zbagachuye nas svoyeyu filosofiyeyu lyubovi u yakij ce pochuttya viznayetsya yak osobliva duhovna cinnist Problema lyubovi i zradi sho tezh nalezhit do vichnih tem virishuyetsya yak skladova chastina filosofiyi lyubovi Lyubovnij trikutnik rozgortayetsya u tvori ne lishe cherez obrazi Marusi Gricya Gali a j Marusi Gricya Ivana Same ostannij hlopec yakij shiro kohaye Marusyu kozak polkovij oboznij zviklij do viprobuvan i bitv shob uryatuvati kohanu vid strati za virokom sudu zvertayetsya za dopomogoyu do samogo getmana Hmelnickogo Koli zagrali znovu trubi do pohodu Ivan vidrazu vidgukuyetsya na poklik getmana vin u pershih lavah pid korogvami Dlya nogo obov yazok najpershe i svyate Chilne misce u tvori zajmaye insha vichna problema literaturi mitec i narod mitec i suspilstvo Golovna geroyinya romanu Marusya Churaj cilkom spravedlivo pokazana L Kostenko yak genialno obdarovanij mitec yak odin iz tvorciv ukrayinskih pisen sho nabuli najbilshogo poshirennya j prinesli vsesvitnyu slavu nashomu narodu U chasi koli zhila Marusya Churaj ukrayinska pisemna literatura cherez pevni umovi bula she slabo rozvinutoyu Prote narod mav svoyih mitciv yaki buli jogo golosom jogo dusheyu Marusya Churaj odna z nih Divchina mala vlasne rozuminnya zavdan tvorchosti yiyi suspilnogo znachennya Yak mitec yak lyudina nezvichajna vinyatkova vona vidchuvala j gliboko perezhivala rizne stavlennya do sebe z boku suchasnikiv vid shirogo zahoplennya j lyubovi do povnogo nerozuminnya i navit agresivnosti do sebe yak do lyudini sho ye ne takoyu yak usi Nemaye sumnivu sho L Kostenko zmalovuyuchi obraz svoyeyi poperednici ukrayinskoyi poetesi XVII st vnesla v cej obraz bagato chogo zi svogo chasu zi svoyih stosunkiv z ukrayinskim zastijnim suspilstvom 70 80 h rokiv Primitki www ukrlib com ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 20 kvitnya 2018 Bryuhoveckij V yacheslav 1990 Lina Kostenko Naris tvorchosti ukrayinskoyu Kiyiv Dnipro s 262 Klochek s DzherelaBryuhoveckij V S Lina Kostenko Naris tvorchosti K Dnipro 1990 262 s Lit portret Klochek G D Istorichnij roman Lini Kostenko Marusya Churaj navch posib Kirovograd Stepova Ellada 1998 51 s ISBN 966 7514 00 5 Kostenko L Marusya Churaj Elektronnij resurs 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine Biblioteka ukrayinskoyi literaturi Rezhim dostupu data zvernennya 20 04 2018 Nazva z ekrana Posilannya Marusya Churaj v e biblioteci LitArhiv 7 lyutogo 2024 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ