Ма́ртін Ґро́піус (нім. Martin Gropius; 11 серпня 1824, Берлін — 13 грудня 1880, там само) — німецький архітектор.
Мартін Ґропіус Martin Gropius | |
---|---|
нім. Martin Gropius | |
Народження | 11 серпня 1824 |
Смерть | 13 грудня 1880 (56 років) |
Країна (підданство) | Королівство Пруссія |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Берлін, Лейпциг, Саарбрюкен, Грайфсвальд, Фрідріхсгайн, Кіль, Нойруппін-Гентцроде, Еберсвальде |
Архітектурний стиль | історизм, неокласицизм |
Членство | Прусська академія наук і Австрійська академія наук |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Мартін Ґропіус у Вікісховищі |
Біографія
Архітектором мріяв стати з дитинства. У 1843—1846 роках навчався в Королівському технічному інституті, потому до 1855 року займався практикою архітектури, зокрема здійснював нагляд за спорудженням різних будівель. Був послідовником ідей Карла Фрідріха Шинкеля та учнем . На початку кар'єри проєктував житлові будинки, вілли та заміські резиденції переважно в стилі класицизму. 1856 року став членом Академії прикладних мистецтв, пізніше — академіком Берлінсько-Бранденбурзької академії наук та Австрійської академії наук. 1865 року спільно з Гейно Шмайденом створив архітектурну фірму «Gropius & Schmieden», після чого почав активну роботу архітектором. З 1869 року й до смерті очолював освітні класи при Музеї декоративного мистецтва в Берліні.
Серед найвідоміших будівель, споруджених за його проєктами, — Королівський музей декоративного мистецтва, , бібліотека Грайфсвальдского університету, а також чимало інших лікарень, приватних особняків та інших споруд.
Галерея
- Університетська бібліотека в Грайфсвальді
- Лікарня в Еберсвальде
- Зоологчно-етнографічний музей Кільського університету
- Особняк e Нойруппін-Гентцроде
- Фрагмент фасаду особняка
- Фрагмент вікна особняка
- Будинок Дирекції шахт в Саарбрюкені
- Другий у Лейпцигу (1882-1884)
Родина
Він був одним з шістьох дітей у родині багатого виробника шовкових тканих Карла Ґропіуса (1781–1854) і Берт Ваншаффе (1799–1873). Був одруженим з Елізабет Альтґельт (1828–1863), дочкою дюссельдорфського шкільного радника Германа Альтґельта, і вдруге — з Юлією де Ґрайф (1837–1889). У цих двох подружжях народилось семеро дочок; одна з його дочок Кете Ґропіус (1870–1911) одружилася з художником Мартіном Керте, у свою чергу інша дочка Фріда Ґропіус (1873–1963) вийшла за брата художника, класичного філолога Альфреда Керте. Його внучатий племінник, також архітектор Вальтер Ґропіус став засновником архітектурного стилю «Баугауз».
Посилання
- Gropius, Martin // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 49. — Lpz.: Duncker & Humblot, 1904. — S. 558–561. [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Стаття в NDB (нім.). [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття в Nordisk familjebook (шв.). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- Charlotte Louise Bennecke und ihr Kreis, 2 Bände, Beilage Band 2, Phillippka Verlag, 3. Auflage, Münster 1979.
- * Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gropius Ma rtin Gro pius nim Martin Gropius 11 serpnya 1824 Berlin 13 grudnya 1880 tam samo nimeckij arhitektor Martin Gropius Martin Gropiusnim Martin GropiusNarodzhennya11 serpnya 1824 1824 08 11 BerlinSmert13 grudnya 1880 1880 12 13 56 rokiv BerlinKrayina piddanstvo Korolivstvo PrussiyaDiyalnistarhitektorPracya v mistahBerlin Lejpcig Saarbryuken Grajfsvald Fridrihsgajn Kil Nojruppin Gentcrode EbersvaldeArhitekturnij stilistorizm neoklasicizmChlenstvoPrusska akademiya nauk i Avstrijska akademiya naukBatkodBrati sestrid Martin Gropius u VikishovishiBiografiyaBudivlya kolishnogo Muzeyu dekorativnogo mistectva v Berlini nini muzej Martin Gropius Bau Arhitektorom mriyav stati z ditinstva U 1843 1846 rokah navchavsya v Korolivskomu tehnichnomu instituti potomu do 1855 roku zajmavsya praktikoyu arhitekturi zokrema zdijsnyuvav naglyad za sporudzhennyam riznih budivel Buv poslidovnikom idej Karla Fridriha Shinkelya ta uchnem Na pochatku kar yeri proyektuvav zhitlovi budinki villi ta zamiski rezidenciyi perevazhno v stili klasicizmu 1856 roku stav chlenom Akademiyi prikladnih mistectv piznishe akademikom Berlinsko Brandenburzkoyi akademiyi nauk ta Avstrijskoyi akademiyi nauk 1865 roku spilno z Gejno Shmajdenom stvoriv arhitekturnu firmu Gropius amp Schmieden pislya chogo pochav aktivnu robotu arhitektorom Z 1869 roku j do smerti ocholyuvav osvitni klasi pri Muzeyi dekorativnogo mistectva v Berlini Sered najvidomishih budivel sporudzhenih za jogo proyektami Korolivskij muzej dekorativnogo mistectva biblioteka Grajfsvaldskogo universitetu a takozh chimalo inshih likaren privatnih osobnyakiv ta inshih sporud GalereyaUniversitetska biblioteka v Grajfsvaldi Likarnya v Ebersvalde Zoologchno etnografichnij muzej Kilskogo universitetu Osobnyak e Nojruppin Gentcrode Fragment fasadu osobnyaka Fragment vikna osobnyaka Budinok Direkciyi shaht v Saarbryukeni Drugij u Lejpcigu 1882 1884 RodinaVin buv odnim z shistoh ditej u rodini bagatogo virobnika shovkovih tkanih Karla Gropiusa 1781 1854 i Bert Vanshaffe 1799 1873 Buv odruzhenim z Elizabet Altgelt 1828 1863 dochkoyu dyusseldorfskogo shkilnogo radnika Germana Altgelta i vdruge z Yuliyeyu de Grajf 1837 1889 U cih dvoh podruzhzhyah narodilos semero dochok odna z jogo dochok Kete Gropius 1870 1911 odruzhilasya z hudozhnikom Martinom Kerte u svoyu chergu insha dochka Frida Gropius 1873 1963 vijshla za brata hudozhnika klasichnogo filologa Alfreda Kerte Jogo vnuchatij pleminnik takozh arhitektor Valter Gropius stav zasnovnikom arhitekturnogo stilyu Baugauz PosilannyaGropius Martin Allgemeine Deutsche Biographie ADB Bd 49 Lpz Duncker amp Humblot 1904 S 558 561 Arhivovano 12 veresnya 2014 u Wayback Machine Stattya v NDB nim 16 bereznya 2016 u Wayback Machine Stattya v Nordisk familjebook shv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 13 grudnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Charlotte Louise Bennecke und ihr Kreis 2 Bande Beilage Band 2 Phillippka Verlag 3 Auflage Munster 1979 Lesya Yurchenko Baugauz ikoni modernizmu 90 rokiv Deutsche Welle 03 04 2009 26 travnya 2021 u Wayback Machine