У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґропіус Ма ртін Ґро піус нім Martin Gropius 11 серпня 1824 Берлін 13 г

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґропіус.

Ма́ртін Ґро́піус (нім. Martin Gropius; 11 серпня 1824, Берлін — 13 грудня 1880, там само) — німецький архітектор.

Мартін Ґропіус Martin Gropius
нім. Martin Gropius

Народження	11 серпня 1824(1824-08-11) Берлін
Смерть	13 грудня 1880(1880-12-13) (56 років) Берлін
Країна (підданство)	Королівство Пруссія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Берлін, Лейпциг, Саарбрюкен, Грайфсвальд, Фрідріхсгайн, Кіль, Нойруппін-Гентцроде, Еберсвальде
Архітектурний стиль	історизм, неокласицизм
Членство	Прусська академія наук і Австрійська академія наук
Батько	^d
Брати, сестри	^d
Мартін Ґропіус у Вікісховищі

Біографія

Будівля колишнього Музею декоративного мистецтва в Берліні, нині музей Мартін-Ґропіус-Бау

Архітектором мріяв стати з дитинства. У 1843—1846 роках навчався в Королівському технічному інституті, потому до 1855 року займався практикою архітектури, зокрема здійснював нагляд за спорудженням різних будівель. Був послідовником ідей Карла Фрідріха Шинкеля та учнем . На початку кар'єри проєктував житлові будинки, вілли та заміські резиденції переважно в стилі класицизму. 1856 року став членом Академії прикладних мистецтв, пізніше — академіком Берлінсько-Бранденбурзької академії наук та Австрійської академії наук. 1865 року спільно з Гейно Шмайденом створив архітектурну фірму «Gropius & Schmieden», після чого почав активну роботу архітектором. З 1869 року й до смерті очолював освітні класи при Музеї декоративного мистецтва в Берліні.

Серед найвідоміших будівель, споруджених за його проєктами, — Королівський музей декоративного мистецтва, , бібліотека Грайфсвальдского університету, а також чимало інших лікарень, приватних особняків та інших споруд.

Галерея

Університетська бібліотека в Грайфсвальді
Лікарня в Еберсвальде
Зоологчно-етнографічний музей Кільського університету
Особняк e Нойруппін-Гентцроде
Фрагмент фасаду особняка
Фрагмент вікна особняка
Будинок Дирекції шахт в Саарбрюкені
Другий у Лейпцигу (1882-1884)

Родина

Він був одним з шістьох дітей у родині багатого виробника шовкових тканих Карла Ґропіуса (1781–1854) і Берт Ваншаффе (1799–1873). Був одруженим з Елізабет Альтґельт (1828–1863), дочкою дюссельдорфського шкільного радника Германа Альтґельта, і вдруге — з Юлією де Ґрайф (1837–1889). У цих двох подружжях народилось семеро дочок; одна з його дочок Кете Ґропіус (1870–1911) одружилася з художником Мартіном Керте, у свою чергу інша дочка Фріда Ґропіус (1873–1963) вийшла за брата художника, класичного філолога Альфреда Керте. Його внучатий племінник, також архітектор Вальтер Ґропіус став засновником архітектурного стилю «Баугауз».

Посилання

Gropius, Martin // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 49. — Lpz.: Duncker & Humblot, 1904. — S. 558–561. [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Стаття в NDB (нім.). [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
Стаття в Nordisk familjebook (шв.). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
Charlotte Louise Bennecke und ihr Kreis, 2 Bände, Beilage Band 2, Phillippka Verlag, 3. Auflage, Münster 1979.
* Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.].

[1] . Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.

[2] Charlotte Louise Bennecke und ihr Kreis, 2 Bände, Beilage Band 2, Phillippka Verlag, 3. Auflage, Münster 1979.

[3] * Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.].