Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саркис Согомонович Мартиросян (нар. 21 вересня 1900 — 15 лютого 1984) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (1945), генерал-лейтенант (1945).
Біографія
Народився 21 вересня 1900 в селі Матраса Бакинської губернії (нині Шемахінський район Азербайджану) в родині священика. Вірменин. Закінчив сільську школу і духовну семінарію. У травні 1918 року вступив в 19-й робочий батальйон Червоної Гвардії Бакинської комуни, брав участь у . Потім воював у складі повстанських і партизанських загонів. Служив в армії Вірменської республіки при дашнакскому уряді з липня 1919 по листопад 1920 року.
У Червону Армію вступив добровільно після заняття нею Вірменії в листопаді 1920 року. Служив навідником кулемета і командиром кулеметного взводу, брав участь у боях Громадянської війни у Вірменії. З червня 1922 служив у 2-му Вірменському стрілецькому полку 76-ї Вірменської стрілецької дивізії Окремої Кавказької армії: командир взводу, роти, начальник штабу полку. Закінчив кулеметне відділення повторних курсів комскладу при штабу Окремої Кавказької армії в Тбілісі в 1924 році, розвідувальне відділення цих же курсів у 1925 році, Курси удосконалення командного складу з розвідки в Москві в 1928 році.
У жовтні-листопаді 1930 брав участь у бойових діях при придушенні антирадянського повстання у Вірменії. З квітня 1931 — помічник начальника відділу та начальник 2-ї частини штабу 76-ї Вірменської стрілецької дивізії. З жовтня 1937 року — помічник начальника штабу 76-ї гірськострілецької дивізії імені К. Є. Ворошилова.
У липні 1938 заарештований і перебував у в'язниці НКВС під слідством, при цьому був звільнений з РСЧА. У червні 1939 року звільнений з в'язниці «за відсутністю складу злочину» і відновлений в РСЧА та призначений начальником оперативного відділення штабу 121-ї стрілецької дивізії в Білоруському військовому окрузі.
Брав участь у польському поході радянських військ до Західної Білорусі в вересні 1939 року. З березня 1941 року — начальник штабу 227-ї стрілецької дивізії Харківського військового округу.
На фронтах німецько-радянської війни підполковник С. С. Мартиросян в тій же посаді з червня 1941 року, воював на Південному фронті, в кінці липня 1941 виконував посаду командира дивізії. З вересня 1941 командував 340-ю стрілецькою дивізією в 50-й, 49-й і 38-й арміях на Брянському, Західному та Воронезькому фронтах. Брав участь в оборонних боях першого періоду війни в Західній Україні, в битві за Москву на Тульському напрямі, в літніх оборонних боях 1942 року. Відзначився в Острогожсько-Россошанській наступальній операції: з 12 по 19 січня 1943 його дивізія пройшла з боями понад 100 кілометрів на захід, звільнила сотні населених пунктів. Потім були знову оборонні бої під Харковом з березні 1943 року, Курська битва та Бєлгород-Харківська наступальна операція. Бійці дивізії звільняли міста Старий Оскол, Бєлгород, Харків, Тростянець, Охтирка, Гадяч. З вересня 1943 командував 50-м стрілецьким корпусом у складі Воронезького (з 20 жовтня перейменованого в 1-й Український фронт). На чолі цього корпусу брав участь у Київській наступальній, Житомирсько-Бердичевській, Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській операціях. Під його командуванням корпус отримав почесні звання «Сумський» і «Київський».
У листопаді 1943 року генерал-майор С. С. Мартиросян став першим радянським військовим комендантом звільненого Києва. З квітня 1944 до кінця війни — командир 73-го стрілецького корпусу в 52-й армії на 2-му і 1-му Українському фронтах, відзначився в Яссько-Кишинівській, Вісло-Одерської, Нижньо-Сілезької, Берлінській і Празькій операціях.
73-й стрілецький корпус (52-га армія, 1-й Український фронт) під командуванням генерал-майора Мартиросяна С. С. відзначився в Сандомирско-Сілезької наступальної операції — складової частини Вісло-Одерської стратегічної операції. Перейшовши 12 січня 1945 в наступ, частини корпусу стрімко прорвали довготривалу оборону противника і розгорнули швидке настання до західного кордону Польщі. На цьому шляху корпус звільнив польські міста Хмільник (13 січня) і Велюнь (19 січня), 21 січня першим в армії увірвався на територію Німеччини, зайняв з боєм велике місто Йольс (Олесниця, 25 січня) і ще 15 невеликих німецьких містечок і багато інших населених пунктів. До 28 січня корпус підійшов до міста-фортеці Бреслау (нині Вроцлав, Польща).
29 травня 1945 генерал-майору Мартиросяну Саркіс Согомоновічу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6068).
Після війни продовжував службу в Радянській Армії. У 1947 році закінчив Вищі академічні курси при академії імені К. Є. Ворошилова. З квітня 1947 року — командир 27-го стрілецького корпусу Прикарпатського військового округу. З лютого 1951 — помічник командувача 7-ю гвардійською армією Закавказького військового округу.
З квітня 1953 генерал-лейтенант Мартиросян С. С. у запасі. Жив у столиці Вірменської РСР місті Єревані. Помер 15 лютого 1984 року.
Почесні звання та вшанування пам'яті
Почесний громадянин міст Суми, Велюнь, Вроцлав, та Єреван.
Ім'ям Саркиса Согомоновича Мартиросяна названа вулиця в Києві, де він був першим післявоєнним начальником гарнізону міста. На початку вулиці йому встановлено меморіальну дошку. У Єревані, на будівлі де останні роки жив Саркис Согомонович також встановлена меморіальна дошка.
Примітки
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 349–350.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 42
Посилання
- Біографія С. С. Мартиросяна на сайті «Герои страны» [ 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія С. С. Мартиросяна на сайті вірменської електронної енциклопедії фонду «Хайазг» [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія С. С. Мартиросяна на сайті «Так было… 60-летию Курской битвы посвящается» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarkis Sogomonovich Martirosyan nar 21 veresnya 1900 19000921 15 lyutogo 1984 radyanskij voyenachalnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 general lejtenant 1945 Sarkis Sogomonovich Martirosyanvirm Սարգիս Սողոմոնի ՄարտիրոսյանNarodzhennya21 veresnya 1900 1900 09 21 s Matrasa Bakinska guberniya Rosijskoyi imperiyiSmert15 lyutogo 1984 1984 02 15 83 roki Yerevan Virmenska RSR SRSRKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaGevorkyanska teologichna seminariya 1 Kursi udoskonalennya komandnogo skladu i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1920 1953PartiyaKPRS 1 Zvannya General lejtenantKomanduvannyaVijni bitviTurecko virmenska vijna Polskij pohid RSChA Nimecko radyanska vijna Ostrogozko Rossoshanska operaciya Byelgorodsko Harkivska operaciya Kiyivska nastupalna operaciya 1943 Zhitomirsko Berdichivska nastupalna operaciya 1943 1944 Korsun Shevchenkivska operaciya Umansko Botoshanska operaciya Yassko Kishinivska operaciya Sandomirsko Silezka operaciya Nizhno Silezka operaciya Berlinska nastupalna operaciya Prazka operaciyaNagorodiMedal Za oboronu Moskvi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal Za vizvolennya Pragi InozemniLegion Zaslug Komandor SShA Orden Bilogo Leva I stupenya Martirosyan Sarkis Sogomonovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martirosyan BiografiyaNarodivsya 21 veresnya 1900 v seli Matrasa Bakinskoyi guberniyi nini Shemahinskij rajon Azerbajdzhanu v rodini svyashenika Virmenin Zakinchiv silsku shkolu i duhovnu seminariyu U travni 1918 roku vstupiv v 19 j robochij bataljon Chervonoyi Gvardiyi Bakinskoyi komuni brav uchast u Potim voyuvav u skladi povstanskih i partizanskih zagoniv Sluzhiv v armiyi Virmenskoyi respubliki pri dashnakskomu uryadi z lipnya 1919 po listopad 1920 roku U Chervonu Armiyu vstupiv dobrovilno pislya zanyattya neyu Virmeniyi v listopadi 1920 roku Sluzhiv navidnikom kulemeta i komandirom kulemetnogo vzvodu brav uchast u boyah Gromadyanskoyi vijni u Virmeniyi Z chervnya 1922 sluzhiv u 2 mu Virmenskomu strileckomu polku 76 yi Virmenskoyi strileckoyi diviziyi Okremoyi Kavkazkoyi armiyi komandir vzvodu roti nachalnik shtabu polku Zakinchiv kulemetne viddilennya povtornih kursiv komskladu pri shtabu Okremoyi Kavkazkoyi armiyi v Tbilisi v 1924 roci rozviduvalne viddilennya cih zhe kursiv u 1925 roci Kursi udoskonalennya komandnogo skladu z rozvidki v Moskvi v 1928 roci U zhovtni listopadi 1930 brav uchast u bojovih diyah pri pridushenni antiradyanskogo povstannya u Virmeniyi Z kvitnya 1931 pomichnik nachalnika viddilu ta nachalnik 2 yi chastini shtabu 76 yi Virmenskoyi strileckoyi diviziyi Z zhovtnya 1937 roku pomichnik nachalnika shtabu 76 yi girskostrileckoyi diviziyi imeni K Ye Voroshilova U lipni 1938 zaareshtovanij i perebuvav u v yaznici NKVS pid slidstvom pri comu buv zvilnenij z RSChA U chervni 1939 roku zvilnenij z v yaznici za vidsutnistyu skladu zlochinu i vidnovlenij v RSChA ta priznachenij nachalnikom operativnogo viddilennya shtabu 121 yi strileckoyi diviziyi v Biloruskomu vijskovomu okruzi Brav uchast u polskomu pohodi radyanskih vijsk do Zahidnoyi Bilorusi v veresni 1939 roku Z bereznya 1941 roku nachalnik shtabu 227 yi strileckoyi diviziyi Harkivskogo vijskovogo okrugu Na frontah nimecko radyanskoyi vijni pidpolkovnik S S Martirosyan v tij zhe posadi z chervnya 1941 roku voyuvav na Pivdennomu fronti v kinci lipnya 1941 vikonuvav posadu komandira diviziyi Z veresnya 1941 komanduvav 340 yu strileckoyu diviziyeyu v 50 j 49 j i 38 j armiyah na Bryanskomu Zahidnomu ta Voronezkomu frontah Brav uchast v oboronnih boyah pershogo periodu vijni v Zahidnij Ukrayini v bitvi za Moskvu na Tulskomu napryami v litnih oboronnih boyah 1942 roku Vidznachivsya v Ostrogozhsko Rossoshanskij nastupalnij operaciyi z 12 po 19 sichnya 1943 jogo diviziya projshla z boyami ponad 100 kilometriv na zahid zvilnila sotni naselenih punktiv Potim buli znovu oboronni boyi pid Harkovom z berezni 1943 roku Kurska bitva ta Byelgorod Harkivska nastupalna operaciya Bijci diviziyi zvilnyali mista Starij Oskol Byelgorod Harkiv Trostyanec Ohtirka Gadyach Z veresnya 1943 komanduvav 50 m strileckim korpusom u skladi Voronezkogo z 20 zhovtnya perejmenovanogo v 1 j Ukrayinskij front Na choli cogo korpusu brav uchast u Kiyivskij nastupalnij Zhitomirsko Berdichevskij Korsun Shevchenkivskij Umansko Botoshanskij operaciyah Pid jogo komanduvannyam korpus otrimav pochesni zvannya Sumskij i Kiyivskij U listopadi 1943 roku general major S S Martirosyan stav pershim radyanskim vijskovim komendantom zvilnenogo Kiyeva Z kvitnya 1944 do kincya vijni komandir 73 go strileckogo korpusu v 52 j armiyi na 2 mu i 1 mu Ukrayinskomu frontah vidznachivsya v Yassko Kishinivskij Vislo Oderskoyi Nizhno Silezkoyi Berlinskij i Prazkij operaciyah 73 j strileckij korpus 52 ga armiya 1 j Ukrayinskij front pid komanduvannyam general majora Martirosyana S S vidznachivsya v Sandomirsko Silezkoyi nastupalnoyi operaciyi skladovoyi chastini Vislo Oderskoyi strategichnoyi operaciyi Perejshovshi 12 sichnya 1945 v nastup chastini korpusu strimko prorvali dovgotrivalu oboronu protivnika i rozgornuli shvidke nastannya do zahidnogo kordonu Polshi Na comu shlyahu korpus zvilniv polski mista Hmilnik 13 sichnya i Velyun 19 sichnya 21 sichnya pershim v armiyi uvirvavsya na teritoriyu Nimechchini zajnyav z boyem velike misto Jols Olesnicya 25 sichnya i she 15 nevelikih nimeckih mistechok i bagato inshih naselenih punktiv Do 28 sichnya korpus pidijshov do mista forteci Breslau nini Vroclav Polsha 29 travnya 1945 general majoru Martirosyanu Sarkis Sogomonovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6068 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v Radyanskij Armiyi U 1947 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z kvitnya 1947 roku komandir 27 go strileckogo korpusu Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z lyutogo 1951 pomichnik komanduvacha 7 yu gvardijskoyu armiyeyu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1953 general lejtenant Martirosyan S S u zapasi Zhiv u stolici Virmenskoyi RSR misti Yerevani Pomer 15 lyutogo 1984 roku Memorialna doshka v Yerevani na budinku v yakomu prozhivav S MartirosyanMemorialna doshka na vulici Martirosyana v KiyeviPochesni zvannya ta vshanuvannya pam yatiPochesnij gromadyanin mist Sumi Velyun Vroclav ta Yerevan Im yam Sarkisa Sogomonovicha Martirosyana nazvana vulicya v Kiyevi de vin buv pershim pislyavoyennim nachalnikom garnizonu mista Na pochatku vulici jomu vstanovleno memorialnu doshku U Yerevani na budivli de ostanni roki zhiv Sarkis Sogomonovich takozh vstanovlena memorialna doshka PrimitkiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 349 350 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1988 stor 42PosilannyaBiografiya S S Martirosyana na sajti Geroi strany 29 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Biografiya S S Martirosyana na sajti virmenskoyi elektronnoyi enciklopediyi fondu Hajazg 29 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Biografiya S S Martirosyana na sajti Tak bylo 60 letiyu Kurskoj bitvy posvyashaetsya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros