Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мартинов Георгій Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Георгий Сергеевич Мартынов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Георгий Сергеевич Мартынов | |||
| Народився | 2 жовтня (15 жовтня) 1906 Гродно | |||
| Помер | 26 жовтня 1983 (77 років) Ленінград | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1955–1979 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання | |||
| Magnum opus | «Гіанея» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Гео́ргій Сергі́йович Марти́нов (рос. Гео́ргий Серге́евич Марты́нов, 2 жовтня (15 жовтня) 1906, Гродно — пом.26 жовтня 1983, Ленінград) — російський радянський письменник-фантаст.
Біографія
Георгій Мартинов народився у 1906 році у Гродно в сім'ї інженера-залізничника. Дитинство майбутнього письменника було пов'язане із частими переїздами, що призводило до постійної зміни місця навчання хлопця. Це стало причиною того, що він не мав друзів, і єдиним його захопленням було читання. Оскільки Мартинов з дитинства мав дуже розвинуту уяву, то часто прочитані ним книжки він переповідав своїм новим співтоваришам по навчанню із власноруч придуманим доповненням. У 1920 році, коли сім'я майбутнього письменника проживала в Катеринодарі, батьки Георгія розлучились, і мати залишалась сама із двома дітьми. Після цього Мартинов вирішив самостійно заробляти гроші, та влаштувався робітником на залізницю. За кілька років Георгію Мартинову довелось неодноразово змінювати місце роботи та проживання, а в 1927 році він разом із матір'ю та сестрою перебрався на постійне місце проживання до Ленінграда, де в цьому ж році він вирішив стати військовим, і стає курсантом військової школи шляхів сполучення. Проте під час навчання він отримує важку черепно-мозкову травму, яка призвела до значного погіршення слуху із подальшим прогресуванням. Унаслідок цього Мартинова відрахували з військового училища.
Після цього нещасного випадку Георгій Мартинов у 1931 році стає робітником заводу гумових технічних виробів. Паралельно він закінчує екстерном курс середньої школи, і в 1936 році він вступає до , який закінчує в 1941 році. Протягом часу навчання він також піднімається угору по щаблях службової кар'єри, стає спочатку майстром, а пізніше стає начальником цеху заводу. У 1938 році він стає кандидатом у члени ВКП (б), а наступного року стає членом партії.
З початком німецько-радянської війни Георгій Мартинов, незважаючи на проблеми зі слухом, добровольцем пішов у діючу армію. Він брав участь у бойових діях у складі військ Ленінградського, а пізніше Прибалтійського фронту. Після закінчення війни повернувся до роботи на завод.
Розпочав писати Георгій Мартинов у 1951 році, коли розпочав роботу над повістю «220 днів на зорельоті», яка вийшла друком у 1955 році. Наступного року він став членом Спілки письменників СРСР, та стає професійним письменником. Проте прогресуюча втрата слуху зумовила те, що від середини 70-х років Мартинов припинив активну творчу діяльність. Помер письменник 26 жовтня 1983 року в Ленінграді.
Літературна творчість
Літературну творчість Георгій Мартинов розпочав у 1951 році, а в 1955 році вийшла друком його перша повість «220 днів на зорельоті», яка стала першою частиною трилогії , до якої увійшли також повісті «Сестра Землі» та «Спадок фаетонців». Ця трилогія присвячена дослідженням космосу в недалекому майбутньому, причому Мартинов уперше серед письменників-фантастів подав послідовні етапи освоєння космосу людиною: спочатку висадка на Місяць, а потім політ на Венеру і Марс, і саме в такому порядку радянські автоматичні станції розпочали дослідження найближчих до Землі космічних тіл. Сюжет трилогії дещо відрізняється від традиційної радянської фантастики того часу, оскільки, хоча й під час висадки на Венеру відбувається суперництво між радянським та американським космічними кораблями, а також підступні дії представників капіталістичного табору до команди радянського корабля, причому в протистоянні традиційно виграють представники радянського екіпажу, проте у трилогії уперше в радянській фантастиці показано можливість непорозуміння між цивілізаціями з різних планет (на відміну від інших прикладів тогочасної радянської фантастики, радянські космонавти не зуміли розібратися у суспільному устрої розумних жителів Венери, які виявились земноводними, суспільний розвиток яких відповідав зародженню класового суспільства Землі), та не зуміли влаштувати там соціальну революцію. Також у трилогії показано загибель радянських космонавтів під час освоєння космосу, що також нехарактерно для тогочасної радянської фантастики, показано вперше в радянській фантастиці вибір між урятуванням одного члена екседиції із ризиком загибелі решти її членів, а також у третій частині трилогії показано порятунок радянських космонавтів з Церери силами британської експедиції, хоча в тогочасній радянській літературі прийнято було, щоб саме радянські космонавти рятували представників інших країн. Паралельно письменник працював над романом «Гість з безодні», який сюжетно пов'язаний із «Зореплавцями». Цей роман також має суттєві відмінності в сюжеті від більшості творів тогочасної радянської фантастики, адже в ньому говориться про те, що могили героїв німецько-радянської війни не збереглись навічно, і прізвища їх виявились також забутими, й через вісімнадцять століть їх вже не було помітно на поверхні Землі, а тогочасна радянська пропаганда повторювала, що ці могили будуть стояти вічно і пам'ять про героїв війни збережеться також навічно. Проте цим письменник лише підкреслював це, що пам'ять про окрему людину протягом тривалого часу може й не зберегтися, проте людство має завжди пам'ятати свою історію і свої корені, а існування майбутнього, в якому збулись мрії предків, і є найкращим пам'ятником цим людям. Окрім того, в романі на фоні опису комуністичного майбутнього Землі, який перегукується із романом Єфремова «Туманність Андромеди», показано трагедію давно померлого героя німецько-радянської війни, якого потомки оживили через вісімнадцять століть після його смерті, проте він не зумів пристосуватися до життя у суспільстві далекого майбутнього. Окрім того, на відміну від Єфремова, який у своїх творах зумів більш повно показати як технічні досягнення землян майбутнього, так і суспільний устрій та взаємовідносини людей майбутнього, Мартинов лише схематично описав майбутнє, не ризикуючи дати повний опис суспільного устрою та взаємовідносин людей у майбутньому. Біографи письменника Андрій Балабуха та Анатолій Бритиков писали, що як би цей роман вийшов у світ на початку 50-х років XX століття, то він би став у один ряд із «Туманністю Андромеди» Єфремова, проте з цим твердженням не погоджуються інші літературні критики, вважаючи, що Єфремов значно ширше описав майбутнє Землі, у тому числі детально розписав концепцію Великого Кільця світів, а також суспільні взаємовідносини та технічні досягнення людей майбутнього.
Інший роман Мартинова, «Каллісто» присвячений контакту землян 60-х років XX століття із високорозвиненою цивілізацією із планетної системи зірки Сиріус. У цьому романі також помітно сліди змагання двох систем — капіталістичної і соціалістичної, а також лише частково описано комуністичне суспільство на планеті біля Сиріуса, у романі також простежується сюжетна лінія кохання землянина (з Радянського Союзу) та іншопланетянки. Хоча цей роман і викликав велике захоплення шанувальників фантастики, особливо серед дітей, які навіть розпочали гратися у каллістян, критики звертали увагу на деяку схематичність роману, в якому інопланетян, що приземлились на території СРСР, зустрічає військовий оркестр і місцеве партійне керівництво у дусі кращих традицій радянської доби, а іншопланетяни виявляються точною копією землян, точною копією в романі є й планетна система зірки, й рослинний і тваринний світ іншої планети. У романі вперше в радянській фантастиці піднімається тема прогресорства, яке проводять калістяни в сусідній зоряній системі серед препредставників менш розвиненої цивілізації. Роман виглядає дещо незакінченим і тому, що письменник вирішив обірвати сюжетну лінію твору, обірвавши її після опису в романі факту, що земляни довго не можуть перебувати на Каллісто унаслідок шкідливої дії на їх організм випромінювання місцевого світила.
Наступний роман Мартинова «Гіанея» більшість критиків вважають вершиною творчості письменника. У романі також ідеться про контакт землян із високорозвинутою іншопланетною цивілізацією, проте в даному випадку на цій планеті панувало рабовласницьке суспільство, а самі іншопланетяни прибули задля поневолення землян, хоча ця спроба їм не вдається. Ця сюжетна особливість відрізняє роман від традиційного сюжету радянських фантастичних романів, де високорозвинуті іншопланетяни обов'язково будуть високоморальними та дружніми до землян. У цьому романі письменником також висловлюється гіпотеза про генетичну єдність розумних істот нашої галактики, адже головна героїня іншопланетянка Гіанея народжує сина від свого коханого землянина у другому варіанті роману. У першій версії роману Гіанея, яка єдина врятувалася від вибуху на міжпланетному кораблі, влаштованому її коханим із її рідної планети, не може звикнути до перебування на Землі, та закінчує життя самогубством. На вимогу численних читачів Мартинов переробив роман, і в другому його варіанті Гіанею рятують від смерті, а сама вона знаходить кохання на Землі, що зробило роман більш слабшим в плані сюжету, хоча й збільшило його популярність.
Інші твори Георгія Мартинова — роман , повісті «Хто ж він?», «Зовсім поруч» та «Сто одинадцятий», і оповідання «Невидима сутичка» — хоча й написані так само майстерно, як і попередні твори автора, не користувались такою ж популярністю, як перші його романи.
Переклади
Твори Георгія Мартинова перекладені багатьма мовами світу, зокрема англійською, болгарською, угорською, польською, німецькою, монгольською, французькою, корейською, японською, грузинською та іншими. Українською мовою перекладено першу частину трилогії «Зореплавці» — «220 днів у зорельоті».
Нагороди та премії
Георгій Мартинов за участь у німецько-радянській війні нагороджений орденом Червоної зірки та кількома медалями.
Бібліографія
- «Зореплавці». Науково-фантастичний роман в 3-х книгах
- «220 днів на зорельоті» (1955)
- «Сестра Землі» (1959)
- «Спадок фаетонців» (1960)
- «Каллісто». Дилогія
- «Каллісто» (1957). Науково-фантастичний роман
- «Каллістяни» (1960). Науково-фантастичний роман
- «Гість з безодні» (1962). Фантастичний роман
- «Гіанея» (1963, 1971). Фантастичний роман
- «Спіраль часу» (1966). Фантастичний роман
- «Хто ж він?» (1971). Фантастико-пригодницька повість
- «Зовсім поруч» (1973). Фантастичне оповідання
- «Сто одинадцятий (Хроніка Н-ських подій)» (1976; 1979). Фантастична повість
Примітки
- Георгий Мартынов. Гианэя. — Москва : Детская литература, 1989. — С. 5-16. — . (рос.)
- Без скидок (О современном научно-фантастическом романе) [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Г. Мартинов «220 днів на зорельоті» [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Созвездие Георгия Мартынова [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Георгій Мартинов на сайті livelib.ru [ 1 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Георгій Мартинов на сайті fantlab.ru [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Георгій Мартинов в Енциклопедії Фантастики [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Экстелопедия фэнтези и научной фантастики. Мартынов Г. [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Харитонов Е. Звездоплаватель [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Martinov Georgij Sergijovichros Georgij Sergeevich MartynovIm ya pri narodzhenniGeorgij Sergeevich MartynovNarodivsya2 zhovtnya 15 zhovtnya 1906 1906 10 15 GrodnoPomer26 zhovtnya 1983 1983 10 26 77 rokiv LeningradGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayikMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1955 1979NapryamokprozaZhanrfantastichna povist roman opovidannyaMagnum opus Gianeya ChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martinov Geo rgij Sergi jovich Marti nov ros Geo rgij Serge evich Marty nov 2 zhovtnya 15 zhovtnya 1906 19061015 Grodno pom 26 zhovtnya 1983 Leningrad rosijskij radyanskij pismennik fantast BiografiyaGeorgij Martinov narodivsya u 1906 roci u Grodno v sim yi inzhenera zaliznichnika Ditinstvo majbutnogo pismennika bulo pov yazane iz chastimi pereyizdami sho prizvodilo do postijnoyi zmini miscya navchannya hlopcya Ce stalo prichinoyu togo sho vin ne mav druziv i yedinim jogo zahoplennyam bulo chitannya Oskilki Martinov z ditinstva mav duzhe rozvinutu uyavu to chasto prochitani nim knizhki vin perepovidav svoyim novim spivtovarisham po navchannyu iz vlasnoruch pridumanim dopovnennyam U 1920 roci koli sim ya majbutnogo pismennika prozhivala v Katerinodari batki Georgiya rozluchilis i mati zalishalas sama iz dvoma ditmi Pislya cogo Martinov virishiv samostijno zaroblyati groshi ta vlashtuvavsya robitnikom na zaliznicyu Za kilka rokiv Georgiyu Martinovu dovelos neodnorazovo zminyuvati misce roboti ta prozhivannya a v 1927 roci vin razom iz matir yu ta sestroyu perebravsya na postijne misce prozhivannya do Leningrada de v comu zh roci vin virishiv stati vijskovim i staye kursantom vijskovoyi shkoli shlyahiv spoluchennya Prote pid chas navchannya vin otrimuye vazhku cherepno mozkovu travmu yaka prizvela do znachnogo pogirshennya sluhu iz podalshim progresuvannyam Unaslidok cogo Martinova vidrahuvali z vijskovogo uchilisha Pislya cogo neshasnogo vipadku Georgij Martinov u 1931 roci staye robitnikom zavodu gumovih tehnichnih virobiv Paralelno vin zakinchuye eksternom kurs serednoyi shkoli i v 1936 roci vin vstupaye do yakij zakinchuye v 1941 roci Protyagom chasu navchannya vin takozh pidnimayetsya ugoru po shablyah sluzhbovoyi kar yeri staye spochatku majstrom a piznishe staye nachalnikom cehu zavodu U 1938 roci vin staye kandidatom u chleni VKP b a nastupnogo roku staye chlenom partiyi Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Georgij Martinov nezvazhayuchi na problemi zi sluhom dobrovolcem pishov u diyuchu armiyu Vin brav uchast u bojovih diyah u skladi vijsk Leningradskogo a piznishe Pribaltijskogo frontu Pislya zakinchennya vijni povernuvsya do roboti na zavod Rozpochav pisati Georgij Martinov u 1951 roci koli rozpochav robotu nad povistyu 220 dniv na zoreloti yaka vijshla drukom u 1955 roci Nastupnogo roku vin stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR ta staye profesijnim pismennikom Prote progresuyucha vtrata sluhu zumovila te sho vid seredini 70 h rokiv Martinov pripiniv aktivnu tvorchu diyalnist Pomer pismennik 26 zhovtnya 1983 roku v Leningradi Literaturna tvorchistLiteraturnu tvorchist Georgij Martinov rozpochav u 1951 roci a v 1955 roci vijshla drukom jogo persha povist 220 dniv na zoreloti yaka stala pershoyu chastinoyu trilogiyi do yakoyi uvijshli takozh povisti Sestra Zemli ta Spadok faetonciv Cya trilogiya prisvyachena doslidzhennyam kosmosu v nedalekomu majbutnomu prichomu Martinov upershe sered pismennikiv fantastiv podav poslidovni etapi osvoyennya kosmosu lyudinoyu spochatku visadka na Misyac a potim polit na Veneru i Mars i same v takomu poryadku radyanski avtomatichni stanciyi rozpochali doslidzhennya najblizhchih do Zemli kosmichnih til Syuzhet trilogiyi desho vidriznyayetsya vid tradicijnoyi radyanskoyi fantastiki togo chasu oskilki hocha j pid chas visadki na Veneru vidbuvayetsya supernictvo mizh radyanskim ta amerikanskim kosmichnimi korablyami a takozh pidstupni diyi predstavnikiv kapitalistichnogo taboru do komandi radyanskogo korablya prichomu v protistoyanni tradicijno vigrayut predstavniki radyanskogo ekipazhu prote u trilogiyi upershe v radyanskij fantastici pokazano mozhlivist neporozuminnya mizh civilizaciyami z riznih planet na vidminu vid inshih prikladiv togochasnoyi radyanskoyi fantastiki radyanski kosmonavti ne zumili rozibratisya u suspilnomu ustroyi rozumnih zhiteliv Veneri yaki viyavilis zemnovodnimi suspilnij rozvitok yakih vidpovidav zarodzhennyu klasovogo suspilstva Zemli ta ne zumili vlashtuvati tam socialnu revolyuciyu Takozh u trilogiyi pokazano zagibel radyanskih kosmonavtiv pid chas osvoyennya kosmosu sho takozh neharakterno dlya togochasnoyi radyanskoyi fantastiki pokazano vpershe v radyanskij fantastici vibir mizh uryatuvannyam odnogo chlena eksediciyi iz rizikom zagibeli reshti yiyi chleniv a takozh u tretij chastini trilogiyi pokazano poryatunok radyanskih kosmonavtiv z Cereri silami britanskoyi ekspediciyi hocha v togochasnij radyanskij literaturi prijnyato bulo shob same radyanski kosmonavti ryatuvali predstavnikiv inshih krayin Paralelno pismennik pracyuvav nad romanom Gist z bezodni yakij syuzhetno pov yazanij iz Zoreplavcyami Cej roman takozh maye suttyevi vidminnosti v syuzheti vid bilshosti tvoriv togochasnoyi radyanskoyi fantastiki adzhe v nomu govoritsya pro te sho mogili geroyiv nimecko radyanskoyi vijni ne zbereglis navichno i prizvisha yih viyavilis takozh zabutimi j cherez visimnadcyat stolit yih vzhe ne bulo pomitno na poverhni Zemli a togochasna radyanska propaganda povtoryuvala sho ci mogili budut stoyati vichno i pam yat pro geroyiv vijni zberezhetsya takozh navichno Prote cim pismennik lishe pidkreslyuvav ce sho pam yat pro okremu lyudinu protyagom trivalogo chasu mozhe j ne zberegtisya prote lyudstvo maye zavzhdi pam yatati svoyu istoriyu i svoyi koreni a isnuvannya majbutnogo v yakomu zbulis mriyi predkiv i ye najkrashim pam yatnikom cim lyudyam Okrim togo v romani na foni opisu komunistichnogo majbutnogo Zemli yakij peregukuyetsya iz romanom Yefremova Tumannist Andromedi pokazano tragediyu davno pomerlogo geroya nimecko radyanskoyi vijni yakogo potomki ozhivili cherez visimnadcyat stolit pislya jogo smerti prote vin ne zumiv pristosuvatisya do zhittya u suspilstvi dalekogo majbutnogo Okrim togo na vidminu vid Yefremova yakij u svoyih tvorah zumiv bilsh povno pokazati yak tehnichni dosyagnennya zemlyan majbutnogo tak i suspilnij ustrij ta vzayemovidnosini lyudej majbutnogo Martinov lishe shematichno opisav majbutnye ne rizikuyuchi dati povnij opis suspilnogo ustroyu ta vzayemovidnosin lyudej u majbutnomu Biografi pismennika Andrij Balabuha ta Anatolij Britikov pisali sho yak bi cej roman vijshov u svit na pochatku 50 h rokiv XX stolittya to vin bi stav u odin ryad iz Tumannistyu Andromedi Yefremova prote z cim tverdzhennyam ne pogodzhuyutsya inshi literaturni kritiki vvazhayuchi sho Yefremov znachno shirshe opisav majbutnye Zemli u tomu chisli detalno rozpisav koncepciyu Velikogo Kilcya svitiv a takozh suspilni vzayemovidnosini ta tehnichni dosyagnennya lyudej majbutnogo Inshij roman Martinova Kallisto prisvyachenij kontaktu zemlyan 60 h rokiv XX stolittya iz visokorozvinenoyu civilizaciyeyu iz planetnoyi sistemi zirki Sirius U comu romani takozh pomitno slidi zmagannya dvoh sistem kapitalistichnoyi i socialistichnoyi a takozh lishe chastkovo opisano komunistichne suspilstvo na planeti bilya Siriusa u romani takozh prostezhuyetsya syuzhetna liniya kohannya zemlyanina z Radyanskogo Soyuzu ta inshoplanetyanki Hocha cej roman i viklikav velike zahoplennya shanuvalnikiv fantastiki osoblivo sered ditej yaki navit rozpochali gratisya u kallistyan kritiki zvertali uvagu na deyaku shematichnist romanu v yakomu inoplanetyan sho prizemlilis na teritoriyi SRSR zustrichaye vijskovij orkestr i misceve partijne kerivnictvo u dusi krashih tradicij radyanskoyi dobi a inshoplanetyani viyavlyayutsya tochnoyu kopiyeyu zemlyan tochnoyu kopiyeyu v romani ye j planetna sistema zirki j roslinnij i tvarinnij svit inshoyi planeti U romani vpershe v radyanskij fantastici pidnimayetsya tema progresorstva yake provodyat kalistyani v susidnij zoryanij sistemi sered prepredstavnikiv mensh rozvinenoyi civilizaciyi Roman viglyadaye desho nezakinchenim i tomu sho pismennik virishiv obirvati syuzhetnu liniyu tvoru obirvavshi yiyi pislya opisu v romani faktu sho zemlyani dovgo ne mozhut perebuvati na Kallisto unaslidok shkidlivoyi diyi na yih organizm viprominyuvannya miscevogo svitila Nastupnij roman Martinova Gianeya bilshist kritikiv vvazhayut vershinoyu tvorchosti pismennika U romani takozh idetsya pro kontakt zemlyan iz visokorozvinutoyu inshoplanetnoyu civilizaciyeyu prote v danomu vipadku na cij planeti panuvalo rabovlasnicke suspilstvo a sami inshoplanetyani pribuli zadlya ponevolennya zemlyan hocha cya sproba yim ne vdayetsya Cya syuzhetna osoblivist vidriznyaye roman vid tradicijnogo syuzhetu radyanskih fantastichnih romaniv de visokorozvinuti inshoplanetyani obov yazkovo budut visokomoralnimi ta druzhnimi do zemlyan U comu romani pismennikom takozh vislovlyuyetsya gipoteza pro genetichnu yednist rozumnih istot nashoyi galaktiki adzhe golovna geroyinya inshoplanetyanka Gianeya narodzhuye sina vid svogo kohanogo zemlyanina u drugomu varianti romanu U pershij versiyi romanu Gianeya yaka yedina vryatuvalasya vid vibuhu na mizhplanetnomu korabli vlashtovanomu yiyi kohanim iz yiyi ridnoyi planeti ne mozhe zviknuti do perebuvannya na Zemli ta zakinchuye zhittya samogubstvom Na vimogu chislennih chitachiv Martinov pererobiv roman i v drugomu jogo varianti Gianeyu ryatuyut vid smerti a sama vona znahodit kohannya na Zemli sho zrobilo roman bilsh slabshim v plani syuzhetu hocha j zbilshilo jogo populyarnist Inshi tvori Georgiya Martinova roman povisti Hto zh vin Zovsim poruch ta Sto odinadcyatij i opovidannya Nevidima sutichka hocha j napisani tak samo majsterno yak i poperedni tvori avtora ne koristuvalis takoyu zh populyarnistyu yak pershi jogo romani PerekladiTvori Georgiya Martinova perekladeni bagatma movami svitu zokrema anglijskoyu bolgarskoyu ugorskoyu polskoyu nimeckoyu mongolskoyu francuzkoyu korejskoyu yaponskoyu gruzinskoyu ta inshimi Ukrayinskoyu movoyu perekladeno pershu chastinu trilogiyi Zoreplavci 220 dniv u zoreloti Nagorodi ta premiyiGeorgij Martinov za uchast u nimecko radyanskij vijni nagorodzhenij ordenom Chervonoyi zirki ta kilkoma medalyami Bibliografiya Zoreplavci Naukovo fantastichnij roman v 3 h knigah 220 dniv na zoreloti 1955 Sestra Zemli 1959 Spadok faetonciv 1960 Kallisto Dilogiya Kallisto 1957 Naukovo fantastichnij roman Kallistyani 1960 Naukovo fantastichnij roman Gist z bezodni 1962 Fantastichnij roman Gianeya 1963 1971 Fantastichnij roman Spiral chasu 1966 Fantastichnij roman Hto zh vin 1971 Fantastiko prigodnicka povist Zovsim poruch 1973 Fantastichne opovidannya Sto odinadcyatij Hronika N skih podij 1976 1979 Fantastichna povistPrimitkiGeorgij Martynov Gianeya Moskva Detskaya literatura 1989 S 5 16 ISBN 5 08 000190 9 ros Bez skidok O sovremennom nauchno fantasticheskom romane 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros G Martinov 220 dniv na zoreloti 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaSozvezdie Georgiya Martynova 18 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Georgij Martinov na sajti livelib ru 1 listopada 2021 u Wayback Machine ros Georgij Martinov na sajti fantlab ru 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Georgij Martinov v Enciklopediyi Fantastiki 13 listopada 2017 u Wayback Machine ros Ekstelopediya fentezi i nauchnoj fantastiki Martynov G 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Haritonov E Zvezdoplavatel 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros