Мартин Леополіта, також Мартин зі Львова, (лат. Martinus Leopolita, Leopolitanus, пол. Marcin ze Lwowa, лит. Martynas Lvovietis) (близько 1530, Львів — близько 1589, Львів) — український композитор епохи Ренесансу.
Мартин Леополіта | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1540[1] |
Місце народження | Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Королівство Польське |
Дата смерті | 1589[2][1] |
Місце смерті | Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Громадянство | Річ Посполита |
Професії | композитор |
Освіта | Ягеллонський університет[1][2] |
Вчителі | Себастіан з Фельштина[2] |
Інструменти | орган[d][1] |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Навчався в Себастіана (Роксолануса) з Фельштину. З 1560 до 1564 — придворний музикант короля Сигізмунда II Августа до обов'язків якого входила також і праця в славнозвісній вавельській Капелі рорантистів. Перший біограф композитора Шимон Старовольскі стверджував, що окрім своїх обов'язків при капелі, Леополіта вивчав поетику в Ягелльонському університеті. Після 1564 повернувся до Львова.
Мартин Леополіта вважається одним з найяскравіших представників польської ренесансної музики. У його творчості синтезувалися традиції закладені його вчителем Себастіаном з Фельштину та здобутки нідерландської поліфонічної школи, італійської та французької музики. Без сумніву його музика, як і творчість його вчителя — Себастіана з Фельштину, впливала на становлення української багатоголосної церковної музики.
З досить великої творчої спадщини композитора збереглась лише п'ятиголосна (в Agnus Dei — 6-ти голосна) «Великодня меса» («Missa Paschalis») та чотири п'ятиголосні мотети («Cibavit eos», «Mihi autem», «Resurgente Christo», «Spiritus Domini»).
Примітки
- https://doi.org/10.1093/gmo/9781561592630.article.16445
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin Leopolita takozh Martin zi Lvova lat Martinus Leopolita Leopolitanus pol Marcin ze Lwowa lit Martynas Lvovietis blizko 1530 Lviv blizko 1589 Lviv ukrayinskij kompozitor epohi Renesansu Martin LeopolitaOsnovna informaciyaData narodzhennya1540 1 Misce narodzhennyaLviv Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Korolivstvo PolskeData smerti1589 2 1 Misce smertiLviv Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaGromadyanstvoRich PospolitaProfesiyikompozitorOsvitaYagellonskij universitet 1 2 VchiteliSebastian z Felshtina 2 Instrumentiorgan d 1 Fajli u VikishovishiBiografiyaNavchavsya v Sebastiana Roksolanusa z Felshtinu Z 1560 do 1564 pridvornij muzikant korolya Sigizmunda II Avgusta do obov yazkiv yakogo vhodila takozh i pracya v slavnozvisnij vavelskij Kapeli rorantistiv Pershij biograf kompozitora Shimon Starovolski stverdzhuvav sho okrim svoyih obov yazkiv pri kapeli Leopolita vivchav poetiku v Yagellonskomu universiteti Pislya 1564 povernuvsya do Lvova Martin Leopolita vvazhayetsya odnim z najyaskravishih predstavnikiv polskoyi renesansnoyi muziki U jogo tvorchosti sintezuvalisya tradiciyi zakladeni jogo vchitelem Sebastianom z Felshtinu ta zdobutki niderlandskoyi polifonichnoyi shkoli italijskoyi ta francuzkoyi muziki Bez sumnivu jogo muzika yak i tvorchist jogo vchitelya Sebastiana z Felshtinu vplivala na stanovlennya ukrayinskoyi bagatogolosnoyi cerkovnoyi muziki Z dosit velikoyi tvorchoyi spadshini kompozitora zbereglas lishe p yatigolosna v Agnus Dei 6 ti golosna Velikodnya mesa Missa Paschalis ta chotiri p yatigolosni moteti Cibavit eos Mihi autem Resurgente Christo Spiritus Domini Primitkihttps id loc gov authorities names no93019091 html https doi org 10 1093 gmo 9781561592630 article 16445 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2010 Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 9 veresnya 2010