Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ксав'є Марм'є (фр. Xavier Marmier; 22 червня 1808 — 11 жовтня 1892) — французький письменник, перекладач, мандрівник.
| Ксав'є Марм'є | |
|---|---|
| фр. Xavier Marmier | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean Marie Xavier Marmier[1] |
| Народився | 22 червня 1808[2][1][…] Понтарльє |
| Помер | 11 жовтня 1892[2] (84 роки) або 12 жовтня 1892 (84 роки) d, VII округ Парижа[4] або Париж[5] |
| Поховання | Понтарльє[6] |
| Країна |  Франція |
| Місце проживання | d |
| Діяльність | поет, перекладач, письменник, мандрівник, бібліотекар, літературознавець, літературознавець |
| Галузь | література[5], перекладацтво[d][5], літературознавство[5], бібліотекознавство[5] і подорож[5] |
| Знання мов | французька[2][5] |
| Заклад | d |
| Членство | Французька академія, d і Q130758335? |
| Посада | куратор, посадова особа, бібліотекар і d |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Походив зі священницького роду. Син Жан-Франсуа-Ксав'є Марм'є, митника, і Марі Габріель Онорін Майо. Народився 1808 року в Понтарльє. У віці 7 років він втік з дому, щоб без грошей подорожувати до Швейцарії. 1816 року втік із семінарії Нозерой, куди його влаштували.
У 1828 році він вирушив до Безансону. Його друг Чарльз Вайс запропонував йому посаду заступника бібліотекаря, від чого він відмовився, вирушивши до Парижу. Потім подорожував до Піренеїв, за цим відвідав Лондон. Повернувшись до Франш-Конте, написав статтю для газети «L'Impartial».
1831 року переїхав до Лейпцигу, потім до Дрездену із рештою оселився в Берліні. Прекрасно вивчивши німецьку мову, звернув на себе увагу статями про німецьку літературу. На початку 1830-х років став редактором «Nouvelle Revue Germanique». Він опублікував десятки статей про Німеччину, етюди про Гете (1835 рік), Шіллера, Гофмана у провідних французьких журналах. Також добре вивчив російську мову. У 1834 року у журналі «Телескоп» у перекладах У. Р. Бєлінського було надруковано 5 статей Марм'є, в 1837 року «Московський спостерігач» надрукував його «Німецькі перекази».
У 1836 році брав участь у науковій експедиції, спорядженій Французькою академією на корветі «Recherche», для вивчення північних морів. Побував в Ісландії, Данії, Швеції, де вивчав місцеву літературу, історію та культуру. 1838 року в Стокгольмі йому запропонували приєднатися до експедиції до північної Норвегії, якою Мар'є дістався Шпіцбергену. У 1839 році він був призначений професором іноземної літератури на факультеті Реннського університету, але через кілька місяців виїхав на Північний полюс.
Продовжуючи подорожувати, відвідав королівством Нідерланди, Російською імперією (зокрема в царстві Польському і великому князівстві Фінляндському). У травні 1842 року Марм'є познайомився в Ґельсінгфорсі з Яковом Гротом і незабаром прибув до Санкт-Петербурга, а потім рушив до Москви. Був знайомий з Миколою Гоголем, Іваном Тургенєвим і Левом Толстим. Потім побував в Сирії та Алжирі. Повернувшись до Парижу, він був призначений бібліотекарем у Міністерстві народної освіти. У 1846 році він став куратором, а потім головним адміністратором бібліотеки Сент-Женев'єв у Парижі та історіографом Морського міністерства.
9 вересня 1848 року він виїхав до Америки, де послідовно відвідав Кубу, Аргентину та Уругвай. Потім він повернувся до Франції в серпні 1850 року, але через два роки вирушив у подорож, яка привела його до Німеччини, Швейцарії, Італії та Чорногорії. Одружується, але наступного року дружина з дитиною помирають під час пологів.
1870 року стає членом Французької академії. 1873 року отримав орден Почесного легіону. У 1876 і 1877 роках він двічі виставляв кандидатуру в парламент від легістів по округу Понтарльє і зазнав невдачі проти свого супротивника-республіканця. 1879 року через погіршення здоров'я вимушен був відмовитися від дипломатичної посади в Канаді. Решту життя займався дослідженням та письменництвом, практично не залишаючи Париж. Помер 1892 року. Залишив у своєму заповіті 6000 книг бібліотеці Понтарльє і 1000 франків книготорговцям на набережних Парижа. Також заповів гроші благодійним установам, 30 000 франків Академії на допомогу бідним письменникам.
Творчість
Зібрані під час мандрівкою Скандинавією матеріали він опублікував у низці праць: «Історія Ісландії» (1838), «Історія літератури в Данії та Швеції» (1839), «Спогади про подорожі» (1841), «Популярні пісні Півночі» (1842), «Вірші мандрівника» (1843), «Подорож Північної вченої комісії» (1844).
У 1843 році у 2-х томах вийшла його книга «Долаючи Росію, Фінляндію та Польщу», яка в німецькому перекладі з'явилася в 1844 році, а в 1851 була перевидана. У Російській імперії її було негайно заборонено через «надто вільних суджень», а саме, те що автор виокремлював Фінляндію та Польщу від Росії.
Свої подорожі У 1840-х роках він описав у кількох книгах: «Від Рейну до Нілу» (1847), «Листи про Алжир» (1847), «Листи про Америку» (1852), «Листи про Адріатику і Чорногорію» (1854), «Від Дунаю до Кавказу» (1854), «Літо біля Балтики» (1856), «Мальовнича подорож до Німеччини» (1858-59), «Америка і Європа» (1859), «Подорож до Швейцарії» (1861), «Подорожі та література» (1862, 1888), «Зі сходу на захід, подорожі та література» (1867), «Сполучені Штати і Канада» (1875), «У далеких країнах: Франція та її колонії» (1876); «У Франш-Конта» (1884).
Марм'є написав кілька романів і оповідань: «Наречені Шпіцбергену» (1858), «Газіда» (1860), «Німецькі та скандинавські оповідання» (1860), «Елен і Сюзанна» (1862), «В Ельзасі— скупий і його скарб» (1863)
Ксав'є Марм'є зробив передусім внесок у те, щоб скандинавська та німецька література стала відомою у Франції. Здійснив низку перекладів творів Миколи Гоголя, Володимира Соллогуба, Василя Жуковського, Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова.
Стиль
Праці, які стосуються побуту і словесності народів, страждають часом поверховістю, але загалом відповідали реаліям. Їх написано дотепно та легко.
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- https://books.google.com/books?id=qCxlAAAAMAAJ&pg=PA330
- Чеська національна авторитетна база даних
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article4976
Джерела
- Louis Mairry, Le département du Doubs sous la IIIe République, Besançon, Cêtre, 1992.
- Wendy S. Mercer, Xavier Marmier : 1808—1892, Pontarlier, Les Amis du Musée, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksav ye Marm ye fr Xavier Marmier 22 chervnya 1808 11 zhovtnya 1892 francuzkij pismennik perekladach mandrivnik Ksav ye Marm yefr Xavier MarmierIm ya pri narodzhennifr Jean Marie Xavier Marmier 1 Narodivsya22 chervnya 1808 1808 06 22 2 1 PontarlyePomer11 zhovtnya 1892 1892 10 11 2 84 roki abo 12 zhovtnya 1892 1892 10 12 84 roki rue de Babyloned VII okrug Parizha 4 abo Parizh 5 PohovannyaPontarlye 6 Krayina FranciyaMisce prozhivannyarue Saint Thomas d AquindDiyalnistpoet perekladach pismennik mandrivnik bibliotekar literaturoznavec literaturoznavecGaluzliteratura 5 perekladactvo d 5 literaturoznavstvo 5 bibliotekoznavstvo 5 i podorozh 5 Znannya movfrancuzka 2 5 ZakladUniversitet RennadChlenstvoFrancuzka akademiya Academie des sciences belles lettres et arts de Besancon et de Franche Comted i Q130758335 Posadakurator posadova osoba bibliotekar i seat 31 of the Academie francaisedAvtografNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Stil 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepisred Pohodiv zi svyashennickogo rodu Sin Zhan Fransua Ksav ye Marm ye mitnika i Mari Gabriel Onorin Majo Narodivsya 1808 roku v Pontarlye U vici 7 rokiv vin vtik z domu shob bez groshej podorozhuvati do Shvejcariyi 1816 roku vtik iz seminariyi Nozeroj kudi jogo vlashtuvali U 1828 roci vin virushiv do Bezansonu Jogo drug Charlz Vajs zaproponuvav jomu posadu zastupnika bibliotekarya vid chogo vin vidmovivsya virushivshi do Parizhu Potim podorozhuvav do Pireneyiv za cim vidvidav London Povernuvshis do Fransh Konte napisav stattyu dlya gazeti L Impartial 1831 roku pereyihav do Lejpcigu potim do Drezdenu iz reshtoyu oselivsya v Berlini Prekrasno vivchivshi nimecku movu zvernuv na sebe uvagu statyami pro nimecku literaturu Na pochatku 1830 h rokiv stav redaktorom Nouvelle Revue Germanique Vin opublikuvav desyatki statej pro Nimechchinu etyudi pro Gete 1835 rik Shillera Gofmana u providnih francuzkih zhurnalah Takozh dobre vivchiv rosijsku movu U 1834 roku u zhurnali Teleskop u perekladah U R Byelinskogo bulo nadrukovano 5 statej Marm ye v 1837 roku Moskovskij sposterigach nadrukuvav jogo Nimecki perekazi U 1836 roci brav uchast u naukovij ekspediciyi sporyadzhenij Francuzkoyu akademiyeyu na korveti Recherche dlya vivchennya pivnichnih moriv Pobuvav v Islandiyi Daniyi Shveciyi de vivchav miscevu literaturu istoriyu ta kulturu 1838 roku v Stokgolmi jomu zaproponuvali priyednatisya do ekspediciyi do pivnichnoyi Norvegiyi yakoyu Mar ye distavsya Shpicbergenu U 1839 roci vin buv priznachenij profesorom inozemnoyi literaturi na fakulteti Rennskogo universitetu ale cherez kilka misyaciv viyihav na Pivnichnij polyus Prodovzhuyuchi podorozhuvati vidvidav korolivstvom Niderlandi Rosijskoyu imperiyeyu zokrema v carstvi Polskomu i velikomu knyazivstvi Finlyandskomu U travni 1842 roku Marm ye poznajomivsya v Gelsingforsi z Yakovom Grotom i nezabarom pribuv do Sankt Peterburga a potim rushiv do Moskvi Buv znajomij z Mikoloyu Gogolem Ivanom Turgenyevim i Levom Tolstim Potim pobuvav v Siriyi ta Alzhiri Povernuvshis do Parizhu vin buv priznachenij bibliotekarem u Ministerstvi narodnoyi osviti U 1846 roci vin stav kuratorom a potim golovnim administratorom biblioteki Sent Zhenev yev u Parizhi ta istoriografom Morskogo ministerstva 9 veresnya 1848 roku vin viyihav do Ameriki de poslidovno vidvidav Kubu Argentinu ta Urugvaj Potim vin povernuvsya do Franciyi v serpni 1850 roku ale cherez dva roki virushiv u podorozh yaka privela jogo do Nimechchini Shvejcariyi Italiyi ta Chornogoriyi Odruzhuyetsya ale nastupnogo roku druzhina z ditinoyu pomirayut pid chas pologiv 1870 roku staye chlenom Francuzkoyi akademiyi 1873 roku otrimav orden Pochesnogo legionu U 1876 i 1877 rokah vin dvichi vistavlyav kandidaturu v parlament vid legistiv po okrugu Pontarlye i zaznav nevdachi proti svogo suprotivnika respublikancya 1879 roku cherez pogirshennya zdorov ya vimushen buv vidmovitisya vid diplomatichnoyi posadi v Kanadi Reshtu zhittya zajmavsya doslidzhennyam ta pismennictvom praktichno ne zalishayuchi Parizh Pomer 1892 roku Zalishiv u svoyemu zapoviti 6000 knig biblioteci Pontarlye i 1000 frankiv knigotorgovcyam na naberezhnih Parizha Takozh zapoviv groshi blagodijnim ustanovam 30 000 frankiv Akademiyi na dopomogu bidnim pismennikam Tvorchistred Zibrani pid chas mandrivkoyu Skandinaviyeyu materiali vin opublikuvav u nizci prac Istoriya Islandiyi 1838 Istoriya literaturi v Daniyi ta Shveciyi 1839 Spogadi pro podorozhi 1841 Populyarni pisni Pivnochi 1842 Virshi mandrivnika 1843 Podorozh Pivnichnoyi vchenoyi komisiyi 1844 U 1843 roci u 2 h tomah vijshla jogo kniga Dolayuchi Rosiyu Finlyandiyu ta Polshu yaka v nimeckomu perekladi z yavilasya v 1844 roci a v 1851 bula perevidana U Rosijskij imperiyi yiyi bulo negajno zaboroneno cherez nadto vilnih sudzhen a same te sho avtor viokremlyuvav Finlyandiyu ta Polshu vid Rosiyi Svoyi podorozhi U 1840 h rokah vin opisav u kilkoh knigah Vid Rejnu do Nilu 1847 Listi pro Alzhir 1847 Listi pro Ameriku 1852 Listi pro Adriatiku i Chornogoriyu 1854 Vid Dunayu do Kavkazu 1854 Lito bilya Baltiki 1856 Malovnicha podorozh do Nimechchini 1858 59 Amerika i Yevropa 1859 Podorozh do Shvejcariyi 1861 Podorozhi ta literatura 1862 1888 Zi shodu na zahid podorozhi ta literatura 1867 Spolucheni Shtati i Kanada 1875 U dalekih krayinah Franciya ta yiyi koloniyi 1876 U Fransh Konta 1884 Marm ye napisav kilka romaniv i opovidan Narecheni Shpicbergenu 1858 Gazida 1860 Nimecki ta skandinavski opovidannya 1860 Elen i Syuzanna 1862 V Elzasi skupij i jogo skarb 1863 Ksav ye Marm ye zrobiv peredusim vnesok u te shob skandinavska ta nimecka literatura stala vidomoyu u Franciyi Zdijsniv nizku perekladiv tvoriv Mikoli Gogolya Volodimira Solloguba Vasilya Zhukovskogo Oleksandra Pushkina ta Mihajla Lermontova Stilred Praci yaki stosuyutsya pobutu i slovesnosti narodiv strazhdayut chasom poverhovistyu ale zagalom vidpovidali realiyam Yih napisano dotepno ta legko Primitkired a b baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 https books google com books id qCxlAAAAMAAJ amp pg PA330 a b v g d e zh Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 https www landrucimetieres fr spip spip php article4976Dzherelared Louis Mairry Le departement du Doubs sous la IIIe Republique Besancon Cetre 1992 Wendy S Mercer Xavier Marmier 1808 1892 Pontarlier Les Amis du Musee 1992 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ksav 27ye Marm 27ye amp oldid 42706527