Ма́рковичі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення за переписом 2001 року становить 391 осіб.
село Марковичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Горохівський |
Рада | Скобелківська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1450 року |
Населення | 391 особа |
Площа | 9,9 км² |
Густота населення | 39,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45787 |
Телефонний код | +380 3379 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°32′00″ пн. ш. 24°45′06″ сх. д. / 50.53333° пн. ш. 24.75167° сх. д.Координати: 50°32′00″ пн. ш. 24°45′06″ сх. д. / 50.53333° пн. ш. 24.75167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 233 м |
Водойми | Липа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45703, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Скобелка |
Карта | |
Марковичі | |
Марковичі | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Безіменки, лівої притоки Липи.
Археологічні відомості
Перше перебування людей на цій території належить до ранньої кам'яної доби, підтвердженням цього є знайдені в середині 70-х р. XX ст. кремнієві сокири епохи палеоліту.
На території села у 2013 р. було знайдено скіфську вуздечкову зооморфну прикрасу, яка датується IV—III ст. до н. е. Прикраса являє собою фігурний щиток, від верхнього кінця якого відходить вперед голівка тварини, повернута у фас. Вона оздоблювала кінську вуздечку. Ця історична знахідка підтверджує факт перебування на території сучасного села скіфських вершників, з якими племена , що проживали тоді на цій території, підтримували торговельні контакти.
На території села біля урочища «Безодня» виявлено багатошарове поселення, а в урочищі «Замогилля» — курган невизначеного часу, які віднесено до пам'яток археології Волинської області, що перебувають під охороною держави. Село Марковичі як населений пункт утворилося в період Київської Русі (Х-ХІ ст.), свідченням цього є археологічні старожитності цього періоду, виявлені на території села.
Історія
Першою писемною згадкою про село Марковичі є грамота польського короля Казимира Ягеллончика 1450 року, якою він надав луцькому зем'янину Олізару Шиловичу Марковичі, а також Серники, Любче, Горохів, Губин тільки в Луцькому повіті. В наступному році Казимир IV підтвердив Олізару Шиловичу його вотчинні маєтності. З часом Олізар Шилович займав посади володимирського старости та маршалка волинського.
З 1496 році село Марковичі належить володимирському наміснику Василеві Хрептовичу, що підтверджується грамотою польського короля Олександра Ягеллончика. Разом з Марковичами одержав довічно у власність Горохів з присілками Підліски, , Рачин, Озірці , які після смерті Олізара Шиловича його вдова Федка Юршанка у 1486 році подарувала польському королю. У 1514 році Василь Хрептович заповідає частину своїх володінь дочці Ганні — дружині князя Андрія Михайловича Сангушковича-Кошерського.
30 червня 1545 року в маєтку Конюхи княжна Ганна Василівна Хрептович підписує заповіт (тестамент) про дарування частини Горохова з селами Марковичі, Підліски, Старий Став, Рачин і Озірці своєму синові Олександру Андрійовичу Сангушковичу. Ревізія Луцького замку 1552 року підтверджує, що Горохів і частина сіл, у тому числі і Марковичі, належать князеві Олександру Сангушко-Кошерському. Наступними власниками села Марковичі були також князі Сангушки — Лев Олександрович (1536?-1571), Григорій Львович (1566?-1602), Адам Григорович (? — 1653).
Шляхта і магнати часто здавали свої маєтки або їх частину в оренду за відповідну плату, адже вони завжди потребували грошей. Так, 21 квітня 1620 р. за сприяння возного Томаша Мицевського князь Адам Сангушко надав в оренду на чотири роки колківському підприємливому єврею Маєру Давидовичу місто Горохів і села Старий Горохів, Озерці, Марковичі та Рачин. В угоді застерігалося, що до оренди не входив замок. Все це з «дворами, фолварками, зе збожями вшелякими, з бояры, людми тяглыми, огородниками и подсуседками, з их платы, чинъшами, подводами и всякими повинъностями, з кгрунъты пашными и сеножатными, з ставами, млынами и их вымерками и их спустами и зъ ловенъем рыбъ вшеляких, з гаями, дубровами, лесами, запустами и зо всими пожитками малыми и великими».
В грудні 1622 р. горохівський війт Омелян Никифорович Островський здав Маєру Давидовичу за 2000 злотих на рік (від Великодня 1622 р. до такого ж свята 1623 р.) в оренду горілчану корчму, міські млини, а також корчми в селах, що належали до м. Горохова: Старому Горохові, Марковичах, Рачині та Озерцях «при томъ мыта, капъщизну од пива и меду водле звычаю давного зовсими тое аренъды пожитъками и приходами и приналежностями», але у грудні позбавив його оренди.
У 1629 році мешканці села Марковичі сплачували податку 50 димів. Подимне («дим») — податок з хати. За кількістю «димів» (хат) можна визначити приблизну кількість людності в селі. Припустімо, що в кожному «димі» проживала родина із шести осіб, то загальна чисельність мешканців села Марковичі мала б на той час становити 300 осіб. Для порівняння, у 1629 р. у Горохові було 152 будинки.
У 1629 році в селі вже діяла дерев'яна церква Святого Архістратига Михаїла, що підтверджують відомості сплати подимного податку (серед інших димів (хат) згадується хата священника, з якої подимне не було сплачено).
У 1645 році село Марковичі вже належало Киліану Вельгорському (нар. 1600 р.), підстарості володимирському (1637 р.), королівському ротмістру, підчашому волинському (1649—1653 рр.), якому продав його князь Адам Сангушко [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.], обтяжений на той час багатьма боргами.
Наступними власниками села ймовірно були: Юрій Вельгорський (помер в 1684 р.), підкоморій володимирський, каштелян волинський (1681 р.), полковник, учасник битви під Віднем 12 вересня 1683 року, у якій об'єднані польсько-австрійсько-німецько-козацькі війська під проводом Яна Собеського розгромили турецькі війська; Анна Вельгорська, волинська каштелянка, вдова за Юрієм Вельгорським, фундаторка створення мурованого костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв у Львові; Вацлав Вельгорський (1679—1709), каштелян волинський; Іоанна Вельгорська, вдова за Вацлавом Вельгорським; Фелікс Вельгорський (помер у 1737 р.), ротмістр королівського війська, волинський урядник, посол до сейму від Володимирського повіту у 1730 р.; Михайло Вельгорський (1730—1794), відомий державний діяч Речі Посполитої, граф, великий коронний (1758-1762), кухмістр великий литовський у роках 1763-1774, учасник Барської Конфедерації, політичний письменник.
Щоб покрити свої борги, Михайло Вельгорський у 1791 році змушений був продати частину своїх маєтків разом з Марковичами принцу Станіславу Понятовскому, племіннику короля.
Наступний власник села Марковичі Станіслав Понятовський, племінник польського короля, великий екс-скарбник литовський, емігруючи за кордон, у 1795 році перепродав село Валеріанові Стройновському (1753—1834), земському судді, відомому політичному і громадському діячеві Речі Посполитої. 1821 року село успадкувала його дочка Валерія Тарновська (1782—1849), а після її переїзду на постійне місце проживання в Дзіковський замок, село перейшло у власність до її сина Тадея Тарновського (1819—1890). Загальна площа його володінь у селі Марковичі становила 477 десятин, або 521,1 га. Площа орних земель у даному маєтку становила 375 десятин, площа лісів — 102 десятини.
Відомості про соціальне становище мешканців села у період з 1841 до 1927 року, їх прізвища, дати народження, шлюбів, смерті містяться в метричних книгах православної церкви Святого Архістратига Михаїла, які зберігаються у державному архіві Волинської області.[1] [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
За переписом 1911 року в селі М. було 487 мешканців, кредитове товариство, водяний млин. 1921 року в селі М. проживало 413 мешканців, з них: 191 — чоловіки, 221 — жінка. Кількість будинків у селі — 78. За національною приналежністю мешканці села становили: поляків — 9, українців — 404. За віросповіданням: 2 — римокатолики, 404 — православні, 7 — інших віросповідань.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 405 осіб, з яких 193 чоловіки та 212 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 385 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,74 % |
вірменська | 0,26 % |
Відомі люди
- Лотоцький Микола Логінович — підполковник Армії УНР.
- Корецька Клавдія Данилівна — поетеса. Серед книг письменниці — «Час пік» (1990), «Збирачі купальського вогню» (1993), «Відкрите небо» (1999), «Між зіркою і Аїдом» (2002), «В очікуванні Адама» (2007), «Еміграція в осінь» (2011), «Павутинка» (2012), «Маленький український ангел» (2016).
- (1954—2017), у 1981 році закінчив з відзнакою Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Електропостачання промислових підприємств, міст і сільського господарства», з 1981 року працював у Нововолинському електромеханічному технікумі на посадах викладача електротехнічних дисциплін, завідувача заочного відділення, з 2000 року — заступником директора закладу освіти з навчально-виробничої роботи.
Книга пам'яті мешканців села Марковичі, які віддали своє життя у боротьбі з фашизмом в роки Другої світової війни
- Бомбалюк Петро Іванович, 1906 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 15 лютого 1945 р. Похований у с. Нойхальселдорф, Польща.
- Бороновський Іван Йосипович, 1919 р. Волинська область, Горохівський район, с. Марковичі. Мобілізований Горохівським РВК. Зник безвісти. Знайдений під час пошукових робіт на місці колишнього табору військовополонених у м. Борисові (Шталаг 382) військовослужбовцями 52 оспб ЗС РБ. Встановлений по медальйону.
- Гань Яків Павлович, 1914 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 26 січня 1945 р. Похований у с. Завєти, Нестеровський район, Калінінградська область.
- Дацюк Володимир Корнійович, 1924 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Помер від ран 26 лютого 1945 р. Похований у р. Гродзанув, Вроцлавське воєводство, Польща.
- Дацюк Іван Матвійович, 1903 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув у 1945 р. Похований у м. Клострин, Польща.
- Дацюк Онуфрій Ілліч, 1923 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у м. Люблін, Польща.
- .Загоруйко Давид Кіндратович, 1901 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 14 квітня 1945 р. Похований у с. Черепаново, Гурєвський район, Калінінградська область.
- .Затірка Арсеній Степанович, 1916 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув у вересні 1944 р.
- .Звонковський Іван Васильович, 1906 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти у жовтні 1944 р.
- Кекоцький Іван Андрійович, 1913 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 15 вересня 1944 р. Похований у с. Вимерки, Тарнобжегське воєводство, Польща.
- Косюк Онуфрій Павлович, 1912 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув у 1944 р. Похований у Польщі.
- Куб'як Максим Йосипович, 1901 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Зник безвісти в 1945 р.
- Кульчицький Василь Антонович, 1907 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Зник безвісти в 1944 р. в Польщі.
- Мушит Павло Пилипович, 1903 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 26 березня 1945 р. Похований у с. Мала Гура, Чехія.
- Павлик Михайло Спиридонович, 1912 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Зник безвісти в 1944 р.
- Притула Максим Васильович, 1922 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований в 1944 р. Молодший лейтенант. Загинув 23 березня 1945 р. Похований у с. Вайянова, Гданське воєводство, Польща.
- Приходько Степан Захарович, 1911 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у грудні 1944 р.
- Пудровський Максим Михайлович, 1905 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув у 1944 р. в Санкт-Петербурзі.
- Солтис Микола Петрович, 1925 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Помер від ран 27 вересня 1944 р. Похований у м. Сандомир, Тарнобжегське воєводство, Польща.
- Солтис Петро Петрович, 1912 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув у червні 1941 р. поблизу м. Сокаля, Львівська область.
- Солтис Степан Митрофанович, 1904 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 12 березня 1945 р. Похований у с. Лансиняс, Тукумський район, Латвія.
- Харчук Максим Сидорович, 1918 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув у 1944 р. Похований у Польщі.
- Харчук Семен Павлович, 1912 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 12 жовтня 1945 р. Похований у м. Пряшів, Словаччина.
- Хіль Євтихій Данилович, 1903 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув у 1944 р.
- Швайковський Іван Якович, 1922 р. с. Марковичі Горохівського району Волинської області. Мобілізований у 1944 р. Рядовий. Загинув 7 лютого 1945 р. Похований у м. Бредельвитц, Польща.
- Жельчик Левко Федорович
Село у творчості поетів
Примітки
- Андрій Заяць «Єврейське» щастя: як волинський єврей Маєр Давидович збирав свій капітал (перша половина XVII ст.) [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Соціум. Альманах соціальної історії. — Випуск 11-12, Київ, 2015. — С.268. — ISSN 1995-03
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Джерела
- Блануца А. Земельні надання та підтвердження Казимира Ягеллончика на українські землі Великого князівства Литовського. — Режим доступу: http:// history.org.ua/journall/uacenter/7/6./pdf
- Добинда І. П. Історико-культурні рекреаційні ресурси поселень Волинської області: суспільно-географічна оцінка. Чернівці, 2016.
- Заяць А. «Єврейське» щастя: як волинський єврей Маєр Давидович збирав свій капітал (перша половина XVII ст.). с. 255—274. — СОЦІУМ. Альманах соціальної історії / Гол. ред. В. Смолій; Відп. ред. В. Горобець. НАН України. Інститут історії України, Центр соціальної історії. — Вип. 11–12. — К.: Інститут історії України, 2015. — 410 с. [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] — * Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 254 с. — .
- Markowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 128. (пол.)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 2. Вінніпег, 1986.
- Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej. T.V.- Wroclaw, 1994.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 wrzesnia 1921 r. i innych źródeł urzedowych. T. 9 : Województwo Wołyńskie | Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej.
- Epsztein Tadeusz. Polska własność ziemska na Ukrainie w 1890 roku. Wydawnictwo: Neriton. Instytut Historii PAN. 2009, s. 476.
- Книга пам'яті України.1941-1945. Електронна база даних. — http://www.memory-book.com.ua/people/book/24?page=129
- Луцький музей збагатився унікальною знахідкою скіфського часу. - https://p-p.com.ua/news/40473/ [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України : міжархів. довідник: Том 1: Метричні книги у фондах державних архівів Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської областей / Держкомархів України, Укр. наук.-досл. ін-т архів. справи та документознавства; упоряд.: С. Зворський, М. Ковтун. – К., 2009. – 810 с.
- Kłaczewski W. Sanguszko Adam Aleksander, książę z linii koszyrskiej (ok. 1590—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/3. — Zeszyt 142. — S. 464—467. Режим доступу: https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/adam-aleksander-sanguszko
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Markovichi Ma rkovichi selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 391 osib selo Markovichi Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Gorohivskij Rada Skobelkivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1450 roku Naselennya 391 osoba Plosha 9 9 km Gustota naselennya 39 49 osib km Poshtovij indeks 45787 Telefonnij kod 380 3379 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 00 pn sh 24 45 06 sh d 50 53333 pn sh 24 75167 sh d 50 53333 24 75167 Koordinati 50 32 00 pn sh 24 45 06 sh d 50 53333 pn sh 24 75167 sh d 50 53333 24 75167 Serednya visota nad rivnem morya 233 m Vodojmi Lipa Misceva vlada Adresa radi 45703 Volinska obl Gorohivskij r n s Skobelka Karta Markovichi Markovichi MapaGeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Bezimenki livoyi pritoki Lipi Arheologichni vidomostiPershe perebuvannya lyudej na cij teritoriyi nalezhit do rannoyi kam yanoyi dobi pidtverdzhennyam cogo ye znajdeni v seredini 70 h r XX st kremniyevi sokiri epohi paleolitu Na teritoriyi sela u 2013 r bulo znajdeno skifsku vuzdechkovu zoomorfnu prikrasu yaka datuyetsya IV III st do n e Prikrasa yavlyaye soboyu figurnij shitok vid verhnogo kincya yakogo vidhodit vpered golivka tvarini povernuta u fas Vona ozdoblyuvala kinsku vuzdechku Cya istorichna znahidka pidtverdzhuye fakt perebuvannya na teritoriyi suchasnogo sela skifskih vershnikiv z yakimi plemena sho prozhivali todi na cij teritoriyi pidtrimuvali torgovelni kontakti Na teritoriyi sela bilya urochisha Bezodnya viyavleno bagatosharove poselennya a v urochishi Zamogillya kurgan neviznachenogo chasu yaki vidneseno do pam yatok arheologiyi Volinskoyi oblasti sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Selo Markovichi yak naselenij punkt utvorilosya v period Kiyivskoyi Rusi H HI st svidchennyam cogo ye arheologichni starozhitnosti cogo periodu viyavleni na teritoriyi sela IstoriyaPershoyu pisemnoyu zgadkoyu pro selo Markovichi ye gramota polskogo korolya Kazimira Yagellonchika 1450 roku yakoyu vin nadav luckomu zem yaninu Olizaru Shilovichu Markovichi a takozh Serniki Lyubche Gorohiv Gubin tilki v Luckomu poviti V nastupnomu roci Kazimir IV pidtverdiv Olizaru Shilovichu jogo votchinni mayetnosti Z chasom Olizar Shilovich zajmav posadi volodimirskogo starosti ta marshalka volinskogo Z 1496 roci selo Markovichi nalezhit volodimirskomu namisniku Vasilevi Hreptovichu sho pidtverdzhuyetsya gramotoyu polskogo korolya Oleksandra Yagellonchika Razom z Markovichami oderzhav dovichno u vlasnist Gorohiv z prisilkami Pidliski Rachin Ozirci yaki pislya smerti Olizara Shilovicha jogo vdova Fedka Yurshanka u 1486 roci podaruvala polskomu korolyu U 1514 roci Vasil Hreptovich zapovidaye chastinu svoyih volodin dochci Ganni druzhini knyazya Andriya Mihajlovicha Sangushkovicha Kosherskogo 30 chervnya 1545 roku v mayetku Konyuhi knyazhna Ganna Vasilivna Hreptovich pidpisuye zapovit testament pro daruvannya chastini Gorohova z selami Markovichi Pidliski Starij Stav Rachin i Ozirci svoyemu sinovi Oleksandru Andrijovichu Sangushkovichu Reviziya Luckogo zamku 1552 roku pidtverdzhuye sho Gorohiv i chastina sil u tomu chisli i Markovichi nalezhat knyazevi Oleksandru Sangushko Kosherskomu Nastupnimi vlasnikami sela Markovichi buli takozh knyazi Sangushki Lev Oleksandrovich 1536 1571 Grigorij Lvovich 1566 1602 Adam Grigorovich 1653 Shlyahta i magnati chasto zdavali svoyi mayetki abo yih chastinu v orendu za vidpovidnu platu adzhe voni zavzhdi potrebuvali groshej Tak 21 kvitnya 1620 r za spriyannya voznogo Tomasha Micevskogo knyaz Adam Sangushko nadav v orendu na chotiri roki kolkivskomu pidpriyemlivomu yevreyu Mayeru Davidovichu misto Gorohiv i sela Starij Gorohiv Ozerci Markovichi ta Rachin V ugodi zasterigalosya sho do orendi ne vhodiv zamok Vse ce z dvorami folvarkami ze zbozhyami vshelyakimi z boyary lyudmi tyaglymi ogorodnikami i podsusedkami z ih platy chinshami podvodami i vsyakimi povinnostyami z kgrunty pashnymi i senozhatnymi z stavami mlynami i ih vymerkami i ih spustami i z lovenem ryb vshelyakih z gayami dubrovami lesami zapustami i zo vsimi pozhitkami malymi i velikimi V grudni 1622 r gorohivskij vijt Omelyan Nikiforovich Ostrovskij zdav Mayeru Davidovichu za 2000 zlotih na rik vid Velikodnya 1622 r do takogo zh svyata 1623 r v orendu gorilchanu korchmu miski mlini a takozh korchmi v selah sho nalezhali do m Gorohova Staromu Gorohovi Markovichah Rachini ta Ozercyah pri tom myta kapshiznu od piva i medu vodle zvychayu davnogo zovsimi toe arendy pozhitkami i prihodami i prinalezhnostyami ale u grudni pozbaviv jogo orendi U 1629 roci meshkanci sela Markovichi splachuvali podatku 50 dimiv Podimne dim podatok z hati Za kilkistyu dimiv hat mozhna viznachiti pribliznu kilkist lyudnosti v seli Pripustimo sho v kozhnomu dimi prozhivala rodina iz shesti osib to zagalna chiselnist meshkanciv sela Markovichi mala b na toj chas stanoviti 300 osib Dlya porivnyannya u 1629 r u Gorohovi bulo 152 budinki U 1629 roci v seli vzhe diyala derev yana cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila sho pidtverdzhuyut vidomosti splati podimnogo podatku sered inshih dimiv hat zgaduyetsya hata svyashennika z yakoyi podimne ne bulo splacheno U 1645 roci selo Markovichi vzhe nalezhalo Kilianu Velgorskomu nar 1600 r pidstarosti volodimirskomu 1637 r korolivskomu rotmistru pidchashomu volinskomu 1649 1653 rr yakomu prodav jogo knyaz Adam Sangushko 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine obtyazhenij na toj chas bagatma borgami Nastupnimi vlasnikami sela jmovirno buli Yurij Velgorskij pomer v 1684 r pidkomorij volodimirskij kashtelyan volinskij 1681 r polkovnik uchasnik bitvi pid Vidnem 12 veresnya 1683 roku u yakij ob yednani polsko avstrijsko nimecko kozacki vijska pid provodom Yana Sobeskogo rozgromili turecki vijska Anna Velgorska volinska kashtelyanka vdova za Yuriyem Velgorskim fundatorka stvorennya murovanogo kostelu Svyatoyi Trijci ta monastirya trinitariyiv u Lvovi Vaclav Velgorskij 1679 1709 kashtelyan volinskij Ioanna Velgorska vdova za Vaclavom Velgorskim Feliks Velgorskij pomer u 1737 r rotmistr korolivskogo vijska volinskij uryadnik posol do sejmu vid Volodimirskogo povitu u 1730 r Mihajlo Velgorskij 1730 1794 vidomij derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi graf velikij koronnij 1758 1762 kuhmistr velikij litovskij u rokah 1763 1774 uchasnik Barskoyi Konfederaciyi politichnij pismennik Shob pokriti svoyi borgi Mihajlo Velgorskij u 1791 roci zmushenij buv prodati chastinu svoyih mayetkiv razom z Markovichami princu Stanislavu Ponyatovskomu pleminniku korolya Nastupnij vlasnik sela Markovichi Stanislav Ponyatovskij pleminnik polskogo korolya velikij eks skarbnik litovskij emigruyuchi za kordon u 1795 roci pereprodav selo Valerianovi Strojnovskomu 1753 1834 zemskomu suddi vidomomu politichnomu i gromadskomu diyachevi Rechi Pospolitoyi 1821 roku selo uspadkuvala jogo dochka Valeriya Tarnovska 1782 1849 a pislya yiyi pereyizdu na postijne misce prozhivannya v Dzikovskij zamok selo perejshlo u vlasnist do yiyi sina Tadeya Tarnovskogo 1819 1890 Zagalna plosha jogo volodin u seli Markovichi stanovila 477 desyatin abo 521 1 ga Plosha ornih zemel u danomu mayetku stanovila 375 desyatin plosha lisiv 102 desyatini Vidomosti pro socialne stanovishe meshkanciv sela u period z 1841 do 1927 roku yih prizvisha dati narodzhennya shlyubiv smerti mistyatsya v metrichnih knigah pravoslavnoyi cerkvi Svyatogo Arhistratiga Mihayila yaki zberigayutsya u derzhavnomu arhivi Volinskoyi oblasti 1 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Za perepisom 1911 roku v seli M bulo 487 meshkanciv kreditove tovaristvo vodyanij mlin 1921 roku v seli M prozhivalo 413 meshkanciv z nih 191 choloviki 221 zhinka Kilkist budinkiv u seli 78 Za nacionalnoyu prinalezhnistyu meshkanci sela stanovili polyakiv 9 ukrayinciv 404 Za virospovidannyam 2 rimokatoliki 404 pravoslavni 7 inshih virospovidan NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 405 osib z yakih 193 choloviki ta 212 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 385 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 74 virmenska 0 26 Vidomi lyudiLotockij Mikola Loginovich pidpolkovnik Armiyi UNR Korecka Klavdiya Danilivna poetesa Sered knig pismennici Chas pik 1990 Zbirachi kupalskogo vognyu 1993 Vidkrite nebo 1999 Mizh zirkoyu i Ayidom 2002 V ochikuvanni Adama 2007 Emigraciya v osin 2011 Pavutinka 2012 Malenkij ukrayinskij angel 2016 1954 2017 u 1981 roci zakinchiv z vidznakoyu Lvivskij politehnichnij institut za specialnistyu Elektropostachannya promislovih pidpriyemstv mist i silskogo gospodarstva z 1981 roku pracyuvav u Novovolinskomu elektromehanichnomu tehnikumi na posadah vikladacha elektrotehnichnih disciplin zaviduvacha zaochnogo viddilennya z 2000 roku zastupnikom direktora zakladu osviti z navchalno virobnichoyi roboti Kniga pam yati meshkanciv sela Markovichi yaki viddali svoye zhittya u borotbi z fashizmom v roki Drugoyi svitovoyi vijniBombalyuk Petro Ivanovich 1906 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 15 lyutogo 1945 r Pohovanij u s Nojhalseldorf Polsha Boronovskij Ivan Josipovich 1919 r Volinska oblast Gorohivskij rajon s Markovichi Mobilizovanij Gorohivskim RVK Znik bezvisti Znajdenij pid chas poshukovih robit na misci kolishnogo taboru vijskovopolonenih u m Borisovi Shtalag 382 vijskovosluzhbovcyami 52 ospb ZS RB Vstanovlenij po medaljonu Gan Yakiv Pavlovich 1914 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 26 sichnya 1945 r Pohovanij u s Zavyeti Nesterovskij rajon Kaliningradska oblast Dacyuk Volodimir Kornijovich 1924 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Pomer vid ran 26 lyutogo 1945 r Pohovanij u r Grodzanuv Vroclavske voyevodstvo Polsha Dacyuk Ivan Matvijovich 1903 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv u 1945 r Pohovanij u m Klostrin Polsha Dacyuk Onufrij Illich 1923 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Pomer vid ran 20 bereznya 1945 r Pohovanij u m Lyublin Polsha Zagorujko David Kindratovich 1901 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 14 kvitnya 1945 r Pohovanij u s Cherepanovo Guryevskij rajon Kaliningradska oblast Zatirka Arsenij Stepanovich 1916 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv u veresni 1944 r Zvonkovskij Ivan Vasilovich 1906 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1941 r Ryadovij Propav bezvisti u zhovtni 1944 r Kekockij Ivan Andrijovich 1913 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 15 veresnya 1944 r Pohovanij u s Vimerki Tarnobzhegske voyevodstvo Polsha Kosyuk Onufrij Pavlovich 1912 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv u 1944 r Pohovanij u Polshi Kub yak Maksim Josipovich 1901 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Znik bezvisti v 1945 r Kulchickij Vasil Antonovich 1907 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Znik bezvisti v 1944 r v Polshi Mushit Pavlo Pilipovich 1903 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 26 bereznya 1945 r Pohovanij u s Mala Gura Chehiya Pavlik Mihajlo Spiridonovich 1912 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Znik bezvisti v 1944 r Pritula Maksim Vasilovich 1922 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij v 1944 r Molodshij lejtenant Zaginuv 23 bereznya 1945 r Pohovanij u s Vajyanova Gdanske voyevodstvo Polsha Prihodko Stepan Zaharovich 1911 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Propav bezvisti u grudni 1944 r Pudrovskij Maksim Mihajlovich 1905 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1941 r Ryadovij Zaginuv u 1944 r v Sankt Peterburzi Soltis Mikola Petrovich 1925 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Pomer vid ran 27 veresnya 1944 r Pohovanij u m Sandomir Tarnobzhegske voyevodstvo Polsha Soltis Petro Petrovich 1912 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1941 r Ryadovij Zaginuv u chervni 1941 r poblizu m Sokalya Lvivska oblast Soltis Stepan Mitrofanovich 1904 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 12 bereznya 1945 r Pohovanij u s Lansinyas Tukumskij rajon Latviya Harchuk Maksim Sidorovich 1918 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv u 1944 r Pohovanij u Polshi Harchuk Semen Pavlovich 1912 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 12 zhovtnya 1945 r Pohovanij u m Pryashiv Slovachchina Hil Yevtihij Danilovich 1903 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv u 1944 r Shvajkovskij Ivan Yakovich 1922 r s Markovichi Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Mobilizovanij u 1944 r Ryadovij Zaginuv 7 lyutogo 1945 r Pohovanij u m Bredelvitc Polsha Zhelchik Levko FedorovichSelo u tvorchosti poetivPrimitkiAndrij Zayac Yevrejske shastya yak volinskij yevrej Mayer Davidovich zbirav svij kapital persha polovina XVII st 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Socium Almanah socialnoyi istoriyi Vipusk 11 12 Kiyiv 2015 S 268 ISSN 1995 03 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 DzherelaBlanuca A Zemelni nadannya ta pidtverdzhennya Kazimira Yagellonchika na ukrayinski zemli Velikogo knyazivstva Litovskogo Rezhim dostupu http history org ua journall uacenter 7 6 pdf Dobinda I P Istoriko kulturni rekreacijni resursi poselen Volinskoyi oblasti suspilno geografichna ocinka Chernivci 2016 Zayac A Yevrejske shastya yak volinskij yevrej Mayer Davidovich zbirav svij kapital persha polovina XVII st s 255 274 SOCIUM Almanah socialnoyi istoriyi Gol red V Smolij Vidp red V Gorobec NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Centr socialnoyi istoriyi Vip 11 12 K Institut istoriyi Ukrayini 2015 410 s 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 254 s ISBN 966 8201 26 4 Markowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 128 pol Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya T 2 Vinnipeg 1986 Aftanazy R Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej T V Wroclaw 1994 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 9 Wojewodztwo Wolynskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Epsztein Tadeusz Polska wlasnosc ziemska na Ukrainie w 1890 roku Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN 2009 s 476 Kniga pam yati Ukrayini 1941 1945 Elektronna baza danih http www memory book com ua people book 24 page 129 Luckij muzej zbagativsya unikalnoyu znahidkoyu skifskogo chasu https p p com ua news 40473 15 listopada 2019 u Wayback Machine Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini mizharhiv dovidnik Tom 1 Metrichni knigi u fondah derzhavnih arhiviv Volinskoyi Dnipropetrovskoyi Zakarpatskoyi oblastej Derzhkomarhiv Ukrayini Ukr nauk dosl in t arhiv spravi ta dokumentoznavstva uporyad S Zvorskij M Kovtun K 2009 810 s Klaczewski W Sanguszko Adam Aleksander ksiaze z linii koszyrskiej ok 1590 1653 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1993 T XXXIV 3 Zeszyt 142 S 464 467 Rezhim dostupu https www ipsb nina gov pl a biografia adam aleksander sanguszko Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi