Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ків Микола́йович Марко́вич (1872—1963) — доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
| Маркович Яків Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 липня 1872 Біловежі Другі |
| Помер | 10 грудня 1963 (91 рік) Київ |
| Alma mater | Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
| Науковий ступінь | професор |
| Нагороди |     |
Життєпис
Народився в селі Біловежі Другі Конотопського повіту Чернігівської губернії.
1902 року запрошений на роботу в Київський політехнічний інститут на посаду штатного викладача з технічного креслення. Він закінчив механічне відділення у 1897 р. в «Харківському технологічному інституту», завдяки чому отримав звання інженера-технолога. Потім працював на підприємствах Харкова конструктором, оплатив за власні кошти і пройшов навчання в Німеччині, а саме: в Дортмундській вищій технічній школі.
Невдовзі йому доручили читати лекції та керувати дипломним проектуванням з курсу обробки металів тиском, що з 1913 року офіційно введений у навчальну програму. В 1913 році захистив та опублікував у Києві власну дисертацію на тему: «Розрахунок і теоретичне дослідження парового молота з автоматичним паророзподілом», завдяки чому отримав науковий ступінь ад'ютанта механічної технології з обробки металів тиском. В цій праці ним закладено найпершу наукову концепцію теорії ковальських машин ударної дії. Розглядав ковальські машини не лише як обладнання для виробництва, але й як машини в повному розумінні даного слова. Саме цей напрям в теорії ковальських машин став базою для наступних теоретичних робіт в області ковальсько-пресових машин ударної дії й інших типів.
Розроблену методику побудови індикаторних теоретичних діаграм для всіх можливих режимів роботи 1-го молота було використано у наступній його фундаментальній роботі: «Дослідження пневматичного приводного молота типу Беше і Грос», яка була видана в 1932 р. Саме цю роботу можна вважати видатною працею з ковальських приводних молотів, найпершою у науково-технічній світовій літературі. Саме тому, можна вважати, що заснування Наукової школи Процеси та машини обробки матеріалів тиском відбулося 1 вересня 1930 року.
Джерела
- ЕСУ [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/MarkovichYaN [ 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про науковця або науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Mikola jovich Marko vich 1872 1963 doktor tehnichnih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR Markovich Yakiv MikolajovichNarodivsya10 lipnya 1872 1872 07 10 Bilovezhi DrugiPomer10 grudnya 1963 1963 12 10 91 rik KiyivAlma materNacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Naukovij stupinprofesorNagorodiOrden Svyatogo StanislavaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markovich ZhittyepisNarodivsya v seli Bilovezhi Drugi Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi 1902 roku zaproshenij na robotu v Kiyivskij politehnichnij institut na posadu shtatnogo vikladacha z tehnichnogo kreslennya Vin zakinchiv mehanichne viddilennya u 1897 r v Harkivskomu tehnologichnomu institutu zavdyaki chomu otrimav zvannya inzhenera tehnologa Potim pracyuvav na pidpriyemstvah Harkova konstruktorom oplativ za vlasni koshti i projshov navchannya v Nimechchini a same v Dortmundskij vishij tehnichnij shkoli Nevdovzi jomu doruchili chitati lekciyi ta keruvati diplomnim proektuvannyam z kursu obrobki metaliv tiskom sho z 1913 roku oficijno vvedenij u navchalnu programu V 1913 roci zahistiv ta opublikuvav u Kiyevi vlasnu disertaciyu na temu Rozrahunok i teoretichne doslidzhennya parovogo molota z avtomatichnim parorozpodilom zavdyaki chomu otrimav naukovij stupin ad yutanta mehanichnoyi tehnologiyi z obrobki metaliv tiskom V cij praci nim zakladeno najpershu naukovu koncepciyu teoriyi kovalskih mashin udarnoyi diyi Rozglyadav kovalski mashini ne lishe yak obladnannya dlya virobnictva ale j yak mashini v povnomu rozuminni danogo slova Same cej napryam v teoriyi kovalskih mashin stav bazoyu dlya nastupnih teoretichnih robit v oblasti kovalsko presovih mashin udarnoyi diyi j inshih tipiv Rozroblenu metodiku pobudovi indikatornih teoretichnih diagram dlya vsih mozhlivih rezhimiv roboti 1 go molota bulo vikoristano u nastupnij jogo fundamentalnij roboti Doslidzhennya pnevmatichnogo privodnogo molota tipu Beshe i Gros yaka bula vidana v 1932 r Same cyu robotu mozhna vvazhati vidatnoyu praceyu z kovalskih privodnih molotiv najpershoyu u naukovo tehnichnij svitovij literaturi Same tomu mozhna vvazhati sho zasnuvannya Naukovoyi shkoli Procesi ta mashini obrobki materialiv tiskom vidbulosya 1 veresnya 1930 roku DzherelaESU 19 grudnya 2021 u Wayback Machine http library kpi kharkov ua uk graduate MarkovichYaN 11 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro naukovcya abo naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi