Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Марков Георгій Мокійович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Марков Георгий Мокеевич | |||||||||||
| Народився | 6 (19) квітня 1911 | ||||||||||
| Помер | 26 вересня 1991 (80 років) Москва | ||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||
| Громадянство |  СРСР | ||||||||||
| Національність | росіянин | ||||||||||
| Діяльність | письменник, політик | ||||||||||
| Alma mater | Томський державний університет (1932) | ||||||||||
| Мова творів | російська | ||||||||||
| Членство | СП СРСР і ЦК КПРС | ||||||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||||||
| Родичі | Тараторкіна Ганна Георгіївна і d | ||||||||||
| У шлюбі з | d | ||||||||||
| Діти | d | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
| Премії |
| ||||||||||
| | |||||||||||
Гео́ргій Мокі́йович Ма́рков (рос. Марков Георгий Мокеевич; 6 (19) квітня 1911 — 26 вересня 1991) — російський радянський письменник, двічі Герой Соціалістичної Праці (1974, 1984). Голова правління Спілки письменників СРСР (1986—1989). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.
Біографія
Народився 6 (19) квітня 1911 року в селі Томської губернії (тепер Томської області) в сім'ї мисливця. Росіянин. Допомагав батькові, наймитував. Закінчив сільську школу.
Після вступу до ВЛКСМ у березні 1924 року розпочав активну громадську діяльність. Пройшов шлях до секретаря районного комітету комсомолу. Редагував дитячо-юнацькі періодичні видання. Член ВКП(б) з 1931 року. У 1932 році закінчив (заочно) Томський державний університет.
З 1932 року — завідувач відділу пропоганди Новосибірського міського комітету ВЛКСМ, у грудні того ж року обирається членом крайкому ВЛКСМ й призначається редактором крайової молодіжної газети «Большевистская смена» (Більшовицька зміна).
У грудні 1934 року призначається членом оргбюро ЦК ВЛКСМ по Омській області, згодом обирається членом бюро Омського обкому ВЛКСМ й затверджується редактором газети «Молодой большевик» (Молодий більшовик).
У 1935 році, після арешту брата, виключений з лав ВКП(б) та усунутий з посади редактора. Повернувся до рідного села.
Після переїзду до Іркутська у 1936 році керує літературною студією при обласній бібліотеці, починає роботу над своїм першим великим твором — романом «Строгови». Одночасно є постійним позаштатним кореспондентом іркутських газет «Восточно-Сибирская правда» (Східно-Сибірська правда) та «Советская молодёжь» (Радянська молодь).
У липня 1941 року добровольцем вступає до лав РСЧА. Протягом усієї німецько-радянської війни перебуває на посаді кореспондента газети Забайкальського військового округу «На боевом посту» (На бойовому посту). У 1943 році приймається до Спілки письменників СРСР.
Учасник радянсько-японської війни. У складі військ 17-ї армії Забайкальського фронту здійснював перехід через Хінган, брав участь у розгромі Квантунської армії. У грудні 1945 року вийшов у запас.
Оселяється в Іркутську, займається літературною діяльністю. Одночасно працює редактором літературно-художнього альманаху «Новая Сибирь» (Новий Сибір), відповідальним секретарем Іркутської організації СП СРСР.
У 1956 році переїздить до Москви, де обирається секретарем правління Спілки письменників СРСР. У подальшому протягом 30 років — на керівних посадах: перший секретар правління (1971—1986), голова правління Спілки письменників СРСР (1986—1989).
Помер 26 вересня 1991 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі.
Літературна діяльність
Перша стаття Г. Маркова «Волки одолели» була надрукована у 1922 році в газеті «Томский крестьянин» (Томський селянин). Згодом постійно друкується у періодичній пресі.
У 1931 році, за завданням крайкому ВЛКСМ, написав брошуру «Комсомольські резерви — Великому Кузбасу», а наступного року — брошуру «У боях за Урало-Кузбас».
У 1938 році в журналі «Новая Сибирь» під псевдонімом Єгор Дубрава надруковано перші глави роману , а 1939 року вийшла друком перша книга роману. Друга книга цього роману вийшла в світ у 1946 році.
У 1948 році окремим виданням побачила світ повість «Солдат піхоти», яка пізніше під назвою «Орли над Хінганом» неодноразово перевидавалась.
З 1949 року розпочинає роботу над романом , що є продовженням роману «Строгови». Перша книга цього роману виходить друком у Іркутську в 1955 році. Закінчив написання роману у 1960 році.
У 1952 році Іркутське книжкове видавництво видає збірку оповідань і нарисів про сибіряків «Лист у Маріївку».
У 1963—1964 роках створив роман «Батько і син», до якого увійшло багато автобіографічного матеріалу. 1966 року в журналі «Дружба народів» друкується п'єса про життя сибірського села у 1919 році «Нещадне літо».
У 1969—1973 роках працює над романом «Сибір» про діяльність декабристів у Сибіру, про життя і революційну діяльність у Російській імперії.
У 1972—1974 роках видавництво «Художественная литература» (Художня література) видає зібрання творів Георгія Маркова у п'яти томах.
Також у різні роки виходять друком повіті письменника «Земля Івана Єгорича» (1974), «Заповіт» (1975), «Тростинка на вітрі» (1977), «Моя військова пора» (1979).
У 1978 році видавництво «Советский писатель» (Радянський письменник) видає публіцистичну та літературно-критичну збірку «Горизонти життя і праця письменника».
Працював також і як перекладач: спільно з дочкою переклав російською мовою романи узбецького письменника Рахмата Файзі «Його величність Людина» й таджицького письменника Юсуфа Акобірова «Земля батьків», які у різні роки виходили окремими виданнями.
Твори Георгія Маркова перекладалися й іншими мовами, зокрема українською мовою його твори перекладала Лариса Яценко.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1974 року за вагомий внесок у розвиток радянської літератури, активну громадську діяльність та в зв'язку з 40-річчям утворення Спілки письменників СРСР Маркову Георгію Мокійовичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна й золотої медалі «Серп і Молот».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 листопада 1984 року за значні заслуги у розвитку радянської літератури, плідну громадську діяльність та з нагоди 50-ряччя створення Спілки письменників СРСР Марков Георгій Мокійович нагороджений орденом Леніна й другою золотою медаллю «Серп і Молот».
Нагороджений чотирма орденами Леніна (28.10.1967, 19.04.1971, 27.09.1974, 16.11.1984), орденами Жовтневої Революції (17.04.1981), Червоного Прапора , Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Трудового Червоного Прапора (18.04.1961), медалями.
Лауреат Сталінської премії 3-го ступеня (1951), Ленінської премії (1976), премії Ленінського комсомолу (1984), Державної преміїя РРФСР імені братів Васильєвих (1984), Великої літературної премії Болгарії «Софія-85» (1985).
Почесний громадянин міст Іркутськ (1973) і Томськ (1981).
Посилання
- Марков Георгій Мокійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markov Ukrcenter Primitki Markov Georgij Mokijovichros Markov Georgij MokeevichNarodivsya6 19 kvitnya 1911 1911 04 19 Pomer26 veresnya 1991 1991 09 26 80 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistpismennik politikAlma materTomskij derzhavnij universitet 1932 Mova tvorivrosijskaChlenstvoSP SRSR i CK KPRSPartiyaVKP b RodichiTaratorkina Ganna Georgiyivna i dU shlyubi zdDitidNagorodiPremiyiDerzhavna premiya RRFSR imeni brativ VasilyevihPremiya Leninskogo komsomolu Geo rgij Moki jovich Ma rkov ros Markov Georgij Mokeevich 6 19 kvitnya 1911 19110419 26 veresnya 1991 rosijskij radyanskij pismennik dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 1984 Golova pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR 1986 1989 Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi KPRS u 1966 1971 rokah Chlen CK KPRS u 1971 1990 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 11 go sklikan BiografiyaNarodivsya 6 19 kvitnya 1911 19110419 roku v seli Tomskoyi guberniyi teper Tomskoyi oblasti v sim yi mislivcya Rosiyanin Dopomagav batkovi najmituvav Zakinchiv silsku shkolu Pislya vstupu do VLKSM u berezni 1924 roku rozpochav aktivnu gromadsku diyalnist Projshov shlyah do sekretarya rajonnogo komitetu komsomolu Redaguvav dityacho yunacki periodichni vidannya Chlen VKP b z 1931 roku U 1932 roci zakinchiv zaochno Tomskij derzhavnij universitet Z 1932 roku zaviduvach viddilu propogandi Novosibirskogo miskogo komitetu VLKSM u grudni togo zh roku obirayetsya chlenom krajkomu VLKSM j priznachayetsya redaktorom krajovoyi molodizhnoyi gazeti Bolshevistskaya smena Bilshovicka zmina U grudni 1934 roku priznachayetsya chlenom orgbyuro CK VLKSM po Omskij oblasti zgodom obirayetsya chlenom byuro Omskogo obkomu VLKSM j zatverdzhuyetsya redaktorom gazeti Molodoj bolshevik Molodij bilshovik U 1935 roci pislya areshtu brata viklyuchenij z lav VKP b ta usunutij z posadi redaktora Povernuvsya do ridnogo sela Pislya pereyizdu do Irkutska u 1936 roci keruye literaturnoyu studiyeyu pri oblasnij biblioteci pochinaye robotu nad svoyim pershim velikim tvorom romanom Strogovi Odnochasno ye postijnim pozashtatnim korespondentom irkutskih gazet Vostochno Sibirskaya pravda Shidno Sibirska pravda ta Sovetskaya molodyozh Radyanska molod U lipnya 1941 roku dobrovolcem vstupaye do lav RSChA Protyagom usiyeyi nimecko radyanskoyi vijni perebuvaye na posadi korespondenta gazeti Zabajkalskogo vijskovogo okrugu Na boevom postu Na bojovomu postu U 1943 roci prijmayetsya do Spilki pismennikiv SRSR Uchasnik radyansko yaponskoyi vijni U skladi vijsk 17 yi armiyi Zabajkalskogo frontu zdijsnyuvav perehid cherez Hingan brav uchast u rozgromi Kvantunskoyi armiyi U grudni 1945 roku vijshov u zapas Oselyayetsya v Irkutsku zajmayetsya literaturnoyu diyalnistyu Odnochasno pracyuye redaktorom literaturno hudozhnogo almanahu Novaya Sibir Novij Sibir vidpovidalnim sekretarem Irkutskoyi organizaciyi SP SRSR U 1956 roci pereyizdit do Moskvi de obirayetsya sekretarem pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR U podalshomu protyagom 30 rokiv na kerivnih posadah pershij sekretar pravlinnya 1971 1986 golova pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR 1986 1989 Pomer 26 veresnya 1991 roku v Moskvi Pohovanij na Troyekurovskomu cvintari Literaturna diyalnistPersha stattya G Markova Volki odoleli bula nadrukovana u 1922 roci v gazeti Tomskij krestyanin Tomskij selyanin Zgodom postijno drukuyetsya u periodichnij presi U 1931 roci za zavdannyam krajkomu VLKSM napisav broshuru Komsomolski rezervi Velikomu Kuzbasu a nastupnogo roku broshuru U boyah za Uralo Kuzbas U 1938 roci v zhurnali Novaya Sibir pid psevdonimom Yegor Dubrava nadrukovano pershi glavi romanu a 1939 roku vijshla drukom persha kniga romanu Druga kniga cogo romanu vijshla v svit u 1946 roci U 1948 roci okremim vidannyam pobachila svit povist Soldat pihoti yaka piznishe pid nazvoyu Orli nad Hinganom neodnorazovo perevidavalas Z 1949 roku rozpochinaye robotu nad romanom sho ye prodovzhennyam romanu Strogovi Persha kniga cogo romanu vihodit drukom u Irkutsku v 1955 roci Zakinchiv napisannya romanu u 1960 roci U 1952 roci Irkutske knizhkove vidavnictvo vidaye zbirku opovidan i narisiv pro sibiryakiv List u Mariyivku U 1963 1964 rokah stvoriv roman Batko i sin do yakogo uvijshlo bagato avtobiografichnogo materialu 1966 roku v zhurnali Druzhba narodiv drukuyetsya p yesa pro zhittya sibirskogo sela u 1919 roci Neshadne lito U 1969 1973 rokah pracyuye nad romanom Sibir pro diyalnist dekabristiv u Sibiru pro zhittya i revolyucijnu diyalnist u Rosijskij imperiyi U 1972 1974 rokah vidavnictvo Hudozhestvennaya literatura Hudozhnya literatura vidaye zibrannya tvoriv Georgiya Markova u p yati tomah Takozh u rizni roki vihodyat drukom poviti pismennika Zemlya Ivana Yegoricha 1974 Zapovit 1975 Trostinka na vitri 1977 Moya vijskova pora 1979 U 1978 roci vidavnictvo Sovetskij pisatel Radyanskij pismennik vidaye publicistichnu ta literaturno kritichnu zbirku Gorizonti zhittya i pracya pismennika Pracyuvav takozh i yak perekladach spilno z dochkoyu pereklav rosijskoyu movoyu romani uzbeckogo pismennika Rahmata Fajzi Jogo velichnist Lyudina j tadzhickogo pismennika Yusufa Akobirova Zemlya batkiv yaki u rizni roki vihodili okremimi vidannyami Tvori Georgiya Markova perekladalisya j inshimi movami zokrema ukrayinskoyu movoyu jogo tvori perekladala Larisa Yacenko Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 veresnya 1974 roku za vagomij vnesok u rozvitok radyanskoyi literaturi aktivnu gromadsku diyalnist ta v zv yazku z 40 richchyam utvorennya Spilki pismennikiv SRSR Markovu Georgiyu Mokijovichu prisvoyene zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina j zolotoyi medali Serp i Molot Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 listopada 1984 roku za znachni zaslugi u rozvitku radyanskoyi literaturi plidnu gromadsku diyalnist ta z nagodi 50 ryachchya stvorennya Spilki pismennikiv SRSR Markov Georgij Mokijovich nagorodzhenij ordenom Lenina j drugoyu zolotoyu medallyu Serp i Molot Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina 28 10 1967 19 04 1971 27 09 1974 16 11 1984 ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi 17 04 1981 Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Trudovogo Chervonogo Prapora 18 04 1961 medalyami Laureat Stalinskoyi premiyi 3 go stupenya 1951 Leninskoyi premiyi 1976 premiyi Leninskogo komsomolu 1984 Derzhavnoyi premiyiya RRFSR imeni brativ Vasilyevih 1984 Velikoyi literaturnoyi premiyi Bolgariyi Sofiya 85 1985 Pochesnij gromadyanin mist Irkutsk 1973 i Tomsk 1981 PosilannyaMarkov Georgij Mokijovich Sajt Geroi strany ros