Маргарита термін який має кілька значень Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них Якщо ви потрапи

Маргарита — термін, який має кілька значень. Ця містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Маргарита — жіноче ім'я грецького походження.

Відомі особистості

Свята Маргарита
Маргарита Шотландська (1045—1093) — королева Шотландії, дочка давньоруської князівни Агати (доньки Ярослава Мудрого).
Маргарита Угорська — католицька свята
Маргарита I Данська — королева Норвегії з 1388 до 1412 року, Данії з 1377 до 1412 року, Швеції з 1389 до 1412 року.

Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них.
Якщо Ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю.

Маргарита де Валуа — дочка короля Франції Генріха II і Катерини де Медичі
Маргарет Тетчер — 71-й прем'єр-міністр Великої Британії
Маргарита — персонаж багатьох романів.
^[de] (1902—1968) — німецька оперна співачка (мецо-сопрано) і педагог.

Географія

Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Маргарита — острів у Карибському морі.
Маргарита — муніципалітет в Італії, у регіоні П'ємонт, провінція Кунео.

Астрономічні об'єкти

310 Маргарита — астероїд головного поясу.
Маргарита — нерегулярний супутник планети Уран.

Інще

Маргарита — алкогольний коктейль.
Маргарита (фільм, 2015) — кінофільм режисера Ксав'є Джаннолі.

Примітки

Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 139. — .

[1] Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 139. — .