Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2023) |
Маргарет Мадлен Чейс Сміт (дошлюбне Чейс; 14 грудня 1897, Скаген, штат Мен — 29 травня 1995, там само) — американська політик, освітянка, бізнес-директорка. Першою з американок представляла штат Мен в обох палатах Конгресу США.
Маргарет Чейс Сміт | |
---|---|
англ. Margaret Chase Smith | |
Ім'я при народженні | англ. Margaret Madeline Chase[1] |
Народилася | 14 грудня 1897[2][3][…] Сковеган, Мен, США[5][1][6] |
Померла | 29 травня 1995[2][3][…] (97 років) Сковеган, Мен, США[5][6] ·рак легень |
Країна | США |
Діяльність | політична діячка, вчителька, бізнес-директор |
Галузь | засіб масової інформації[7] |
Alma mater | d[8] і d (1916)[8][9] |
Знання мов | англійська[2] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук і d |
Посада | член Палати представників США[d][1][8][6], d, секретар[d][7], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1], сенатор США[1] і сенатор США[1] |
Військове звання | лейтенант-полковник[d][7] |
Партія | Республіканська партія США |
Батько | d[10] |
У шлюбі з | d[6] |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 2987949 |
|
Раннє життя
Донька Джорджа Емері Чейса і його дружини Керрі Мюррей. Відвідувала обов'язкову школу у рідному місті Скаген і працювала з 1916 до 1917 року помічницею вчителя у так званій малокомлектній школі (цвергшуле). Пізніше працювала на телефонній станції, згодом у тижневику «Незалежний репортер», пізніше — секретаркою на текстильній фабриці. Перші публічні виступи зробила у 1920-х роках, відстоюючи рівні права жінок.
Політична кар'єра
У 1930 році одружилася з 21-річним республіканським політиком Клайдом Смітом, з січня 1937 року був представником штату Мен у Палаті представників США. Маргарет Чейс Сміт почала свій політичний шлях як радниця та помічниця чоловіка. Після його ранньої смерті в квітні 1940 Чейс Сміт у квітні переїхала як його наступниця у Першій палаті парламенту США. Вважалася емансипованою жінкою, зацікавленою в інтересах американської армії під час Другої світової війни, засідала в комітеті морських справ.
Через 8 років, коли Чейс Сміт була у Палаті представників, вона успішно отримала місце в Сенаті США у 1948 році й написала історію про свою роботу в праймеріз Гораса Гілдрета (виконувач обов'язків губернатора штату Мен) і Самнера Сеуала, колишнього губернатора Maines. Увійшовши до Сенату в січні 1949 року, Чейс Сміт стала першою жінкою в історії Конгресу, обраною в обидві палати. Її опозиція політиці сенатора Джозефа Маккарті викликала хвилювання. У своїй «Декларації совісті», яку Маргарет Чейс Сміт видала у квітні 1950 року, вона виступала за право на незалежну думку і право на свободу вираження поглядів. Центральною фразою заяви було: "Нація гостро потребує республіканської перемоги на майбутніх виборах, але я не хочу дивитися на видовище, яке Республіканська партія, за допомогою чотирьох апокаліптичних вершників вбивства — страху, невігластва, фанатизму і дифамації — []обрала Американську академію мистецтв і наук. Зусилля Маккарті, які мали запобігти переобранню Чейз Сміт як сенаторки в 1954 році, не схвалив електорат штату Мен, тому вона обрана на другий термін.
Під час свого сенаторства Маргарет Чейз Сміт відвідала 23 держави світу і зустрілася з такими лідерами, як Вінстон Черчілль, Конрад Аденауер, В'ячеслав Молотов і Шарль де Голль. У 1960 році вона успішно виступила проти демократки Лючіі Корм'є, членкині Палати представників штату Мен, за місце в Сенаті. Це була перша виборча зустріч двох жінок в історії Сенату. Вона вважалася противницею політики Джона Кеннеді і навіть балотувалася на посаду президента США у 1964 році. У праймеріз того року вона перемогла, але на Республіканському національному з'їзді в Сан-Франциско зайняла лише п'яте, останнє місце після остаточного підрахунку голосів. У фактичній виборчій кампанії вона палко виступала за свого партійного колегу Баррі Голдуотера. В останній час Чейс Сміт вважалася прихильницею війни у В'єтнамі та політики Річарда Ніксона, хоча вона також голосувала проти свого кандидата Клемента Гансворта та Г. Гарролда Карсуелла, які хотіли призначити Ніксона суддею Верховного суду США.
Маргарет Чейс Сміт переобиралася тричі, засідала в Сенаті 24 роки і служила до 3 січня 1973 року. Під час свого перебування в Сенаті вона проголосувала за 2941 законопроєкт.
Пізніше життя
Покинувши Сенат і політику, три роки відвідувала як професорка численні університети США. Нагороджена не менш ніж 95 почесними ступенями, включаючи доктора юридичних наук в Університеті Рутгерса. У липні 1989 року отримала Президентську медаль за свободу з рук президента США Джорджа Буша.
Не одружилася після смерті чоловіка, проте існують підозри, що вона співпрацювала з генерал-майором Вільямом К. Льюїсом, начальником її штабу в Сенаті. Дітей не мала.
Померла Маргарет Чейс Сміт після короткої хвороби в травні 1995 року, у віці 97 років.
Примітки
- Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- https://www.nps.gov/people/margaret-chase-smith.htm
- http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=S000590
- NNDB — 2002.
- https://www.womenofthehall.org/inductee/margaret-chase-smith/
- Geni.com — 2006.
Посилання
- Маргарет Чейз Сміт [ 4 квітня 2011 у Wayback Machine.] у Біографічному довіднику Конгресу США (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2023 Margaret Madlen Chejs Smit doshlyubne Chejs 14 grudnya 1897 Skagen shtat Men 29 travnya 1995 tam samo amerikanska politik osvityanka biznes direktorka Pershoyu z amerikanok predstavlyala shtat Men v oboh palatah Kongresu SShA Margaret Chejs Smitangl Margaret Chase SmithIm ya pri narodzhenniangl Margaret Madeline Chase 1 Narodilasya14 grudnya 1897 1897 12 14 2 3 Skovegan Men SShA 5 1 6 Pomerla29 travnya 1995 1995 05 29 2 3 97 rokiv Skovegan Men SShA 5 6 rak legenKrayina SShADiyalnistpolitichna diyachka vchitelka biznes direktorGaluzzasib masovoyi informaciyi 7 Alma materd 8 i d 1916 8 9 Znannya movanglijska 2 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i dPosadachlen Palati predstavnikiv SShA d 1 8 6 d sekretar d 7 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 senator SShA 1 i senator SShA 1 Vijskove zvannyalejtenant polkovnik d 7 PartiyaRespublikanska partiya SShABatkod 10 U shlyubi zd 6 AvtografNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1973 d d 2007 d 1991 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d d Time 100 2020 IMDbID 2987949 Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaDonka Dzhordzha Emeri Chejsa i jogo druzhini Kerri Myurrej Vidviduvala obov yazkovu shkolu u ridnomu misti Skagen i pracyuvala z 1916 do 1917 roku pomichniceyu vchitelya u tak zvanij malokomlektnij shkoli cvergshule Piznishe pracyuvala na telefonnij stanciyi zgodom u tizhneviku Nezalezhnij reporter piznishe sekretarkoyu na tekstilnij fabrici Pershi publichni vistupi zrobila u 1920 h rokah vidstoyuyuchi rivni prava zhinok Politichna kar yeraU 1930 roci odruzhilasya z 21 richnim respublikanskim politikom Klajdom Smitom z sichnya 1937 roku buv predstavnikom shtatu Men u Palati predstavnikiv SShA Margaret Chejs Smit pochala svij politichnij shlyah yak radnicya ta pomichnicya cholovika Pislya jogo rannoyi smerti v kvitni 1940 Chejs Smit u kvitni pereyihala yak jogo nastupnicya u Pershij palati parlamentu SShA Vvazhalasya emansipovanoyu zhinkoyu zacikavlenoyu v interesah amerikanskoyi armiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zasidala v komiteti morskih sprav Cherez 8 rokiv koli Chejs Smit bula u Palati predstavnikiv vona uspishno otrimala misce v Senati SShA u 1948 roci j napisala istoriyu pro svoyu robotu v prajmeriz Gorasa Gildreta vikonuvach obov yazkiv gubernatora shtatu Men i Samnera Seuala kolishnogo gubernatora Maines Uvijshovshi do Senatu v sichni 1949 roku Chejs Smit stala pershoyu zhinkoyu v istoriyi Kongresu obranoyu v obidvi palati Yiyi opoziciya politici senatora Dzhozefa Makkarti viklikala hvilyuvannya U svoyij Deklaraciyi sovisti yaku Margaret Chejs Smit vidala u kvitni 1950 roku vona vistupala za pravo na nezalezhnu dumku i pravo na svobodu virazhennya poglyadiv Centralnoyu frazoyu zayavi bulo Naciya gostro potrebuye respublikanskoyi peremogi na majbutnih viborah ale ya ne hochu divitisya na vidovishe yake Respublikanska partiya za dopomogoyu chotiroh apokaliptichnih vershnikiv vbivstva strahu neviglastva fanatizmu i difamaciyi sho obrala Amerikansku akademiyu mistectv i nauk Zusillya Makkarti yaki mali zapobigti pereobrannyu Chejz Smit yak senatorki v 1954 roci ne shvaliv elektorat shtatu Men tomu vona obrana na drugij termin Pid chas svogo senatorstva Margaret Chejz Smit vidvidala 23 derzhavi svitu i zustrilasya z takimi liderami yak Vinston Cherchill Konrad Adenauer V yacheslav Molotov i Sharl de Goll U 1960 roci vona uspishno vistupila proti demokratki Lyuchii Korm ye chlenkini Palati predstavnikiv shtatu Men za misce v Senati Ce bula persha viborcha zustrich dvoh zhinok v istoriyi Senatu Vona vvazhalasya protivniceyu politiki Dzhona Kennedi i navit balotuvalasya na posadu prezidenta SShA u 1964 roci U prajmeriz togo roku vona peremogla ale na Respublikanskomu nacionalnomu z yizdi v San Francisko zajnyala lishe p yate ostannye misce pislya ostatochnogo pidrahunku golosiv U faktichnij viborchij kampaniyi vona palko vistupala za svogo partijnogo kolegu Barri Golduotera V ostannij chas Chejs Smit vvazhalasya prihilniceyu vijni u V yetnami ta politiki Richarda Niksona hocha vona takozh golosuvala proti svogo kandidata Klementa Gansvorta ta G Garrolda Karsuella yaki hotili priznachiti Niksona suddeyu Verhovnogo sudu SShA Margaret Chejs Smit pereobiralasya trichi zasidala v Senati 24 roki i sluzhila do 3 sichnya 1973 roku Pid chas svogo perebuvannya v Senati vona progolosuvala za 2941 zakonoproyekt Piznishe zhittyaPokinuvshi Senat i politiku tri roki vidviduvala yak profesorka chislenni universiteti SShA Nagorodzhena ne mensh nizh 95 pochesnimi stupenyami vklyuchayuchi doktora yuridichnih nauk v Universiteti Rutgersa U lipni 1989 roku otrimala Prezidentsku medal za svobodu z ruk prezidenta SShA Dzhordzha Busha Ne odruzhilasya pislya smerti cholovika prote isnuyut pidozri sho vona spivpracyuvala z general majorom Vilyamom K Lyuyisom nachalnikom yiyi shtabu v Senati Ditej ne mala Pomerla Margaret Chejs Smit pislya korotkoyi hvorobi v travni 1995 roku u vici 97 rokiv PrimitkiBiographical Directory of the United States Congress GPO 1903 d Track Q1150348d Track Q2928358 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 https www nps gov people margaret chase smith htm http bioguide congress gov scripts biodisplay pl index S000590 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www womenofthehall org inductee margaret chase smith Geni com 2006 d Track Q2621214PosilannyaMargaret Chejz Smit 4 kvitnya 2011 u Wayback Machine u Biografichnomu dovidniku Kongresu SShA angl