Маргарет Бурк-Вайт (англ. Margaret Bourke-White /ˌbərkˈ(h)ʍaɪt/, 14 червня 1904 — 27 серпня 1971) — американська фотографка, фотожурналістка, письменниця. Перша жінка-військова кореспондентка. Фотографії Маргарет Бурк-Вайт зберігаються у Бруклінському музеї, Клівлендському музеї мистецтва, Музеї сучасного мистецтва, а також у Бібліотеці Конгресу.
Маргарет Бурк-Вайт | |
---|---|
Margaret Bourke-White | |
Ім'я при народженні | англ. Margaret White |
Псевдо | Bourke White, Margaret, Caldwell, Margaret Bourke-White і mbw |
Народилася | 14 червня 1904[1][2][…] Бронкс, Нью-Йорк, США[4][5] |
Померла | 27 серпня 1971[1][2][…](67 років) Стемфорд, Коннектикут, США[4][5] ·хвороба Паркінсона |
Країна | США[6] |
Діяльність | фотографка, військовий фотограф, фотокореспондентка, журналістка, письменниця, мисткиня |
Галузь | документальна фотографія |
Alma mater | Університет Мічигану, Корнелльський університет, Університет Пердью, Колумбійський університет, Кейс-Вестерн-Резерв університет, d і d |
Знання мов | англійська[1] |
Роки активності | 1927[7] — 1969[7] |
Напрямок | Q3454438?[8] |
Жанр | портрет[4][5] і міський пейзаж[4][5] |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Ерскін Колдвелл |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 1862642 |
|
Біографія
Народилася у Бронксі (Нью-Йорк, США) в сім'ї натураліста й інженера Джозефа Вайта і домогосподарки Мінні Бурк. Молодість провела в Баунд Брук (Нью-Джерсі).
У 1922 році Бурк-Вайт вступила до університету Колумбії і навчалася герпетології. У цей період зацікавилася фотографією. У 1925 році Бурк-Вайт пошлюбила Еверетта Чапмена. Змінила кілька університетів і, нарешті, у 1927 році закінчила Корнеллський університет. Роком пізніше переїхала до Клівленда (Огайо), де влаштувалася промисловою фотографкою у компанію «Отіс Стіл» (англ. Otis Steel Company).
Фотожурналістика
У 1929 році Бурк-Вайт стала редакторкою журналу Fortune. У 1930 вона стала першою західною фотографинею, яка відвідала промислові об'єкти СРСР. Пізніше Генрі Люс запросив її на роботу до журналу Life, де Бурк-Вайт стала першою жінкою-фотожурналісткою.
23 листопада 1936 року у Life опублікована її перша робота — фотографії з будівництва дамби Форт-Пек. Фотографія, що потрапила на обкладинку, згодом була використана на американських поштових марках.
У 1939 — 1942 роках Бурк-Вайт пошлюбила Ерскіна Колдвелла, разом з яким випустила книгу «Ви бачили їхні обличчя» ([en], 1937), присвячену Великій депресії на американському Півдні.
У 1946 році Брук-Вайт за дорученням журналу Life вирушила до Індії для того, щоб задокументувати боротьбу цієї країни за свободу. У фотографії Ґанді Бурк-Вайт виразно підкреслила колесо прядки, яка є символом індійської незалежності, помістивши його на передній план.
У кінці 1949 року журнал Life на кілька місяців відрядив Брук-Вайт до Південної Африки. Там, на глибині 1500 метрів, у шахті поблизу Йоганнесбурга, в умовах нестерпної спеки, вона сфотографувала двох місцевих шахтарів.
Друга світова і повоєнні роки
Маргарет Брук-Вайт стала першою жінкою-військовою журналісткою і першою жінкою, що добилась дозволу працювати на фронті. У травні — вересні 1941 року вона побувала в СРСР. Її візит збігся з порушенням Німеччиною пакту про ненапад. Вона була єдиною іноземною фотографинею, присутньою у Москві під час нападу Німеччини.
Згодом Брук-Вайт супроводжувала американські війська в північній Африці, а потім — в Італії та Німеччині.
Навесні 1945 року Бурк-Вайт супроводжувала американського генерала Джорджа Паттона в його поїздці Німеччиною. В цей же період відвідала концентраційний табір Бухенвальд. Пізніше вона сказала: "Використання камери давало деяке полегшення. Вона створювала невеликий бар'єр між мною і оточуючим мене жахом" (англ. Using a camera was almost a relief. It interposed a slight barrier between myself and the horror in front of me.)
Після війни Бурк-Вайт опублікувала книгу «Дорога Батьківщино, відпочивай спокійно» (англ. Dear Fatherland, Rest Quietly), у якій відобразила побачене під час війни і безпосередньо після неї.
Характерні особливості робіт
Маргарет Брук-Вайт спочатку з'ясовувала об'єктивну сутність події, виділяла головне і потім знімала так, щоб кожен окремий знімок демонстрував її ставлення до матеріалу. Вона створювала динамічні журналістські фотоесе, закінчені розповіді, що передавали її візуальні враження не тільки про те, як людина виглядає, але і про те, що вона їй говорила.
Вона прагнула знімати зовнішнє оточення і соціальний фон своїх героїв, їх роботу, життя. Вона знала їхній зовнішній вигляд, знала, що вони являють собою як особистості, і та частка секунди, коли робився знімок, була живою, наповненою глибоким змістом. Той, хто дивився поверхнево, швидко впізнавав об'єкт зйомки, а більш проникливі — бачили глибокий сенс. Її спосіб передачі образу викликає емоційні відгуки різних рівнів, а її есе є складними композиціями, новими дослідами в журналістській фотографії.
Подальше життя
Маргарет Бурк-Вайт висвітлювала конфлікт між Індією і Пакистаном, є авторкою багатьох фотографій Мухаммеда Алі Джинни і Магатми Ґанді.
У 1950-х роках 50-річній Бурк-Вайт діагностовано хворобу Паркінсона. Вона скорочує обсяг роботи, періодично звертаючись до фізіотерапії та хірургії, щоб уповільнити розвиток хвороби.
У 1963 році опублікувала автобіографію „Власний портрет“ (англ. Portrait of Myself), яка стала бестселером. Однак через прогресування хвороби була змушена фактично зачинитися у власному будинку в Деріене (Коннектикут).
Маргарет Бурк-Вайт померла 27 серпня 1971 року у Коннектикуті в віці 67 років.
Вибрана бібліографія
- You Have Seen Their Faces (укр. «Ви бачили їх обличчя», 1937; разом із Ерскіном Колдуеллом)
- North of the Danube (укр. «На північ від Дунаю», 1939; разом із Ерскіном Колдуеллом)
- Shooting the Russian War (укр. «Знімки російської війни», 1942)
- They Called it «Purple Heart Valley» (укр. «Вони називають її „Purple Heart Valley“» , 1944)
- Halfway to Freedom (укр. «На пів шляху до свободи»); репортаж з нової Індії (1949)
- Portrait of Myself (укр. «Мій автопортрет», 1963)
- Dear Fatherland (укр. «Дорога Батьківщина», 1946)
- The Taste of War (вибране під редакцією Джонатана Сілвермена, «Смак війни»)
- Say, Is This the USA? (укр. «Скажіть, це США?», Перевидано в 1977)
- The Photographs of Margaret Bourke-White («Фотографії Маргарет Бурк-Вайт»)
Джерела
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Margaret Bourke-White
- Artnet — 1998.
- http://www.artnet.com/artists/margaret-bourke-white/
- Museum of Modern Art online collection
- RKDartists
- Bourke-White. Merriam-Webster Online Dictionary (англ.). , Incorporated. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 1 сентября 2007.
- Bourke-White, Margaret — Definitions from Dictionary.com [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Gallery M [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фотографії XX століття. Музей Людвіга в Кельні / пер. з англ. А.А. Сосинова. — Видавництво АТС, 2008. — .
- Sengupta, Somini, «Bearing Steady Witness To Partition's Wounds, , сторінки E1, E7
Література
- Siegel B. An eye on the world: Margaret Bourke-White, photographer. New York: F. Warne, 1980
- Goldberg W. Margaret Bourke-White: a biography. New York: Harper & Row, 1986.
- Kay Flavell M. You Have Seen Their Faces: Gisèle Freund, Walter Benjamin and Margaret Bourke-White as Headhunters of the Thirties. Berkeley: University of California Press, 1994
Посилання
- Маргарет Бурк-Вайт
- Історія фотографії: Маргарет Бурк-Вайт — Мандрівний репортер [ 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- (англ.)
- Майстри фотографії: Маргарет Бурк-Вайт [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рус. [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.] ) [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.]
- (рус. [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.] ) [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Росія очима Маргарет Берк-Вайт (1931—1941): Магнітогорськ, 1931 рік
- Росія очима Маргарет Берк-Вайт (1931—1941): Фотокор «LIFE» в Москві літа 1941-го
- World War II: Women at War
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margaret Burk Vajt angl Margaret Bourke White ˌberkˈ h ʍaɪt 14 chervnya 1904 27 serpnya 1971 amerikanska fotografka fotozhurnalistka pismennicya Persha zhinka vijskova korespondentka Fotografiyi Margaret Burk Vajt zberigayutsya u Bruklinskomu muzeyi Klivlendskomu muzeyi mistectva Muzeyi suchasnogo mistectva a takozh u Biblioteci Kongresu Margaret Burk VajtMargaret Bourke WhiteIm ya pri narodzhenniangl Margaret WhitePsevdoBourke White Margaret Caldwell Margaret Bourke White i mbwNarodilasya14 chervnya 1904 1904 06 14 1 2 Bronks Nyu Jork SShA 4 5 Pomerla27 serpnya 1971 1971 08 27 1 2 67 rokiv Stemford Konnektikut SShA 4 5 hvoroba ParkinsonaKrayina SShA 6 Diyalnistfotografka vijskovij fotograf fotokorespondentka zhurnalistka pismennicya mistkinyaGaluzdokumentalna fotografiyaAlma materUniversitet Michiganu Kornellskij universitet Universitet Perdyu Kolumbijskij universitet Kejs Vestern Rezerv universitet d i dZnannya movanglijska 1 Roki aktivnosti1927 7 1969 7 NapryamokQ3454438 8 Zhanrportret 4 5 i miskij pejzazh 4 5 Brati sestridU shlyubi zErskin KoldvellAvtografNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1990 d 2015 d 1948 IMDbID 1862642 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya u Bronksi Nyu Jork SShA v sim yi naturalista j inzhenera Dzhozefa Vajta i domogospodarki Minni Burk Molodist provela v Baund Bruk Nyu Dzhersi U 1922 roci Burk Vajt vstupila do universitetu Kolumbiyi i navchalasya gerpetologiyi U cej period zacikavilasya fotografiyeyu U 1925 roci Burk Vajt poshlyubila Everetta Chapmena Zminila kilka universitetiv i nareshti u 1927 roci zakinchila Kornellskij universitet Rokom piznishe pereyihala do Klivlenda Ogajo de vlashtuvalasya promislovoyu fotografkoyu u kompaniyu Otis Stil angl Otis Steel Company FotozhurnalistikaPoshtova marka z fotografiyeyu Burk Vajt U 1929 roci Burk Vajt stala redaktorkoyu zhurnalu Fortune U 1930 vona stala pershoyu zahidnoyu fotografineyu yaka vidvidala promislovi ob yekti SRSR Piznishe Genri Lyus zaprosiv yiyi na robotu do zhurnalu Life de Burk Vajt stala pershoyu zhinkoyu fotozhurnalistkoyu 23 listopada 1936 roku u Life opublikovana yiyi persha robota fotografiyi z budivnictva dambi Fort Pek Fotografiya sho potrapila na obkladinku zgodom bula vikoristana na amerikanskih poshtovih markah U 1939 1942 rokah Burk Vajt poshlyubila Erskina Koldvella razom z yakim vipustila knigu Vi bachili yihni oblichchya en 1937 prisvyachenu Velikij depresiyi na amerikanskomu Pivdni U 1946 roci Bruk Vajt za doruchennyam zhurnalu Life virushila do Indiyi dlya togo shob zadokumentuvati borotbu ciyeyi krayini za svobodu U fotografiyi Gandi Burk Vajt virazno pidkreslila koleso pryadki yaka ye simvolom indijskoyi nezalezhnosti pomistivshi jogo na perednij plan U kinci 1949 roku zhurnal Life na kilka misyaciv vidryadiv Bruk Vajt do Pivdennoyi Afriki Tam na glibini 1500 metriv u shahti poblizu Jogannesburga v umovah nesterpnoyi speki vona sfotografuvala dvoh miscevih shahtariv Druga svitova i povoyenni roki Margaret Bruk Vajt stala pershoyu zhinkoyu vijskovoyu zhurnalistkoyu i pershoyu zhinkoyu sho dobilas dozvolu pracyuvati na fronti U travni veresni 1941 roku vona pobuvala v SRSR Yiyi vizit zbigsya z porushennyam Nimechchinoyu paktu pro nenapad Vona bula yedinoyu inozemnoyu fotografineyu prisutnoyu u Moskvi pid chas napadu Nimechchini Zgodom Bruk Vajt suprovodzhuvala amerikanski vijska v pivnichnij Africi a potim v Italiyi ta Nimechchini Navesni 1945 roku Burk Vajt suprovodzhuvala amerikanskogo generala Dzhordzha Pattona v jogo poyizdci Nimechchinoyu V cej zhe period vidvidala koncentracijnij tabir Buhenvald Piznishe vona skazala Vikoristannya kameri davalo deyake polegshennya Vona stvoryuvala nevelikij bar yer mizh mnoyu i otochuyuchim mene zhahom angl Using a camera was almost a relief It interposed a slight barrier between myself and the horror in front of me Pislya vijni Burk Vajt opublikuvala knigu Doroga Batkivshino vidpochivaj spokijno angl Dear Fatherland Rest Quietly u yakij vidobrazila pobachene pid chas vijni i bezposeredno pislya neyi Harakterni osoblivosti robit Margaret Bruk Vajt spochatku z yasovuvala ob yektivnu sutnist podiyi vidilyala golovne i potim znimala tak shob kozhen okremij znimok demonstruvav yiyi stavlennya do materialu Vona stvoryuvala dinamichni zhurnalistski fotoese zakincheni rozpovidi sho peredavali yiyi vizualni vrazhennya ne tilki pro te yak lyudina viglyadaye ale i pro te sho vona yij govorila Vona pragnula znimati zovnishnye otochennya i socialnij fon svoyih geroyiv yih robotu zhittya Vona znala yihnij zovnishnij viglyad znala sho voni yavlyayut soboyu yak osobistosti i ta chastka sekundi koli robivsya znimok bula zhivoyu napovnenoyu glibokim zmistom Toj hto divivsya poverhnevo shvidko vpiznavav ob yekt zjomki a bilsh proniklivi bachili glibokij sens Yiyi sposib peredachi obrazu viklikaye emocijni vidguki riznih rivniv a yiyi ese ye skladnimi kompoziciyami novimi doslidami v zhurnalistskij fotografiyi Podalshe zhittya Margaret Burk Vajt visvitlyuvala konflikt mizh Indiyeyu i Pakistanom ye avtorkoyu bagatoh fotografij Muhammeda Ali Dzhinni i Magatmi Gandi U 1950 h rokah 50 richnij Burk Vajt diagnostovano hvorobu Parkinsona Vona skorochuye obsyag roboti periodichno zvertayuchis do fizioterapiyi ta hirurgiyi shob upovilniti rozvitok hvorobi U 1963 roci opublikuvala avtobiografiyu Vlasnij portret angl Portrait of Myself yaka stala bestselerom Odnak cherez progresuvannya hvorobi bula zmushena faktichno zachinitisya u vlasnomu budinku v Deriene Konnektikut Margaret Burk Vajt pomerla 27 serpnya 1971 roku u Konnektikuti v vici 67 rokiv Vibrana bibliografiyaYou Have Seen Their Faces ukr Vi bachili yih oblichchya 1937 razom iz Erskinom Kolduellom ISBN 0 8203 1692 X North of the Danube ukr Na pivnich vid Dunayu 1939 razom iz Erskinom Kolduellom ISBN 0 306 70877 9 Shooting the Russian War ukr Znimki rosijskoyi vijni 1942 They Called it Purple Heart Valley ukr Voni nazivayut yiyi Purple Heart Valley 1944 Halfway to Freedom ukr Na piv shlyahu do svobodi reportazh z novoyi Indiyi 1949 Portrait of Myself ukr Mij avtoportret 1963 ISBN 0 671 59434 6 Dear Fatherland ukr Doroga Batkivshina 1946 The Taste of War vibrane pid redakciyeyu Dzhonatana Silvermena Smak vijni ISBN 0 7126 1030 8 Say Is This the USA ukr Skazhit ce SShA Perevidano v 1977 ISBN 0 306 77434 8 The Photographs of Margaret Bourke White Fotografiyi Margaret Burk Vajt ISBN 0 517 16603 8DzherelaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Margaret Bourke White d Track Q17299517 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 http www artnet com artists margaret bourke white Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 RKDartists d Track Q17299517 https public wsu edu delahoyd 20th social html Bourke White Merriam Webster Online Dictionary angl Incorporated Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 1 sentyabrya 2007 Bourke White Margaret Definitions from Dictionary com 7 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Gallery M 28 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Fotografiyi XX stolittya Muzej Lyudviga v Kelni per z angl A A Sosinova Vidavnictvo ATS 2008 ISBN 978 5 17 047116 4 Sengupta Somini Bearing Steady Witness To Partition s Wounds storinki E1 E7LiteraturaSiegel B An eye on the world Margaret Bourke White photographer New York F Warne 1980 Goldberg W Margaret Bourke White a biography New York Harper amp Row 1986 Kay Flavell M You Have Seen Their Faces Gisele Freund Walter Benjamin and Margaret Bourke White as Headhunters of the Thirties Berkeley University of California Press 1994PosilannyaMargaret Burk Vajt Istoriya fotografiyi Margaret Burk Vajt Mandrivnij reporter 20 grudnya 2019 u Wayback Machine ukr angl Majstri fotografiyi Margaret Burk Vajt 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl rus 19 lipnya 2020 u Wayback Machine 19 lipnya 2020 u Wayback Machine rus 28 sichnya 2020 u Wayback Machine 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Rosiya ochima Margaret Berk Vajt 1931 1941 Magnitogorsk 1931 rik Rosiya ochima Margaret Berk Vajt 1931 1941 Fotokor LIFE v Moskvi lita 1941 go World War II Women at War