Микола Діонісійович Марачевич (7 квітня 1905, Піддубці — 7 квітня 1982) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Микола Діонісійович Марачевич | |
---|---|
Народження | 7 квітня 1905 Піддубці |
Смерть | 7 квітня 1982 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | механізовані війська |
Роки служби | 1919–1922 1926–1953 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 квітня 1905 року в селі Піддубцях (тепер Луцького району Волинської області) в сім'ї селянина. Українець.
У 1919 році добровольцем пішов до Червоної Армії. У 1922 році демобілізувався. Працював слюсарем на залізничній станції Бобринці (тепер Кіровоградської області). Вдруге призваний до лав Червоної Армії в 1926 році. У 1930 закінчив кавалерійську школу. Член ВКП(б) з 1931 року. Закінчив середню школу. В 1941 році закінчив курси удосконалення командного складу при Військовій академії механізації і моторизації. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року.
Командир 45-ї механізованої бригади 5-го механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту підполковник М. Д. Марачевич відзначився в боях при форсуванні річок Гірського Тікича, Південного Буга. Частини бригади першими форсували Дністер і 19 березня 1944 року брали участь у відвоюванні міста Могилева-Подільського Вінницької області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дністра і звільненні міста Могилева-Подільського, підполковнику Миколі Діонісійовічу Марачевичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2522).
У 1945 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ. З 1953 року полковник М. Д. Марачевич в запасі. Жив і працював у Києві. Помер 7 квітня 1982 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9).
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література та посилання
- Марачевич Микола Діонісійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Dionisijovich Marachevich 7 kvitnya 1905 Piddubci 7 kvitnya 1982 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikola Dionisijovich MarachevichNarodzhennya7 kvitnya 1905 1905 04 07 PiddubciSmert7 kvitnya 1982 1982 04 07 77 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskmehanizovani vijskaRoki sluzhbi1919 1922 1926 1953PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 7 kvitnya 1905 roku v seli Piddubcyah teper Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti v sim yi selyanina Ukrayinec U 1919 roci dobrovolcem pishov do Chervonoyi Armiyi U 1922 roci demobilizuvavsya Pracyuvav slyusarem na zaliznichnij stanciyi Bobrinci teper Kirovogradskoyi oblasti Vdruge prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi v 1926 roci U 1930 zakinchiv kavalerijsku shkolu Chlen VKP b z 1931 roku Zakinchiv serednyu shkolu V 1941 roci zakinchiv kursi udoskonalennya komandnogo skladu pri Vijskovij akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Komandir 45 yi mehanizovanoyi brigadi 5 go mehanizovanogo korpusu 6 yi tankovoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu pidpolkovnik M D Marachevich vidznachivsya v boyah pri forsuvanni richok Girskogo Tikicha Pivdennogo Buga Chastini brigadi pershimi forsuvali Dnister i 19 bereznya 1944 roku brali uchast u vidvoyuvanni mista Mogileva Podilskogo Vinnickoyi oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 travnya 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnistra i zvilnenni mista Mogileva Podilskogo pidpolkovniku Mikoli Dionisijovichu Marachevichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2522 Mogila Mikoli Marachevicha U 1945 roci zakinchiv kursi udoskonalennya oficerskogo skladu pri Vijskovij akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk Z 1953 roku polkovnik M D Marachevich v zapasi Zhiv i pracyuvav u Kiyevi Pomer 7 kvitnya 1982 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 9 NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Literatura ta posilannyaMarachevich Mikola Dionisijovich Sajt Geroi strany ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988