Картина «Мара випробовує Будду» була створена невідомим китайським або центральноазійським художником, що жив та працював в період П'яти династій (907—960 роки). Експерти відносять її створення до початку X століття. Це полотно релігійного напряму було створене для буддійської літургії, по суті це буддійська ікона. Вона написана на шовку, її розміри 144,4 × 113 см.
Творець: | Невідомий художник |
---|---|
Час створення: | Початок Х століття |
Висота: | 144,4 |
Ширина: | 113 |
Матеріал: | Шовк |
Жанр: | сакральне мистецтво |
Зберігається: | Париж |
Музей: | Національний музей східних мистецтв Ґіме |
Походження
Картина зберігалася в одній з печер великого храмового комплексу в Дуньхуані, в так званій «печері манускриптів», де було складено безліч буддійських рукописних книг. Її виявив в 1908 році в ході експедиції французький синолог Поль Пелліо і разом з іншими буддійськими скарбами — рідкісними рукописами, статуями і творами живопису, відправив з Китаю в Париж. У 1909 році Пелліо повернувся до Франції і зайнявся складанням описового каталогу. Привезені ним рукописи (30 000 примірників) були передані в Національну бібліотеку Франції, а твори мистецтва віддані в Лувр. Пізніше, в 1945—1946 роках, твори живопису і скульптури, привезені Пелліо, з Лувру були передані в Національний музей східних мистецтв Ґіме. Серед них була і картина «Мара випробовує Будду», яка з тих пір зберігається в цьому музеї.
Сюжет
На картині зображена кульмінаційна точка в житті засновника буддизму Будди - Сіддгартхи Ґаутами — ніч, проведена в медитації, його перемога в цю ніч над богом Смерті Марою, і поступове пробудження (або просвітлення). Будда, який пройшов до цього моменту тривалу духовну еволюцію від багатого царського сина до монаха-відлюдника, який зрікся заради цього усіх земних благ, прийшов до висновку, що і те, і інше не веде до істини. Істина, як це буває, відкрилася несподівано. «У 14-й день місяця » Будда звично розташувався для медитації під деревом. Вночі зійшов повний місяць. Чоловік як завжди пройшов чотири стадії споглядання — так Гаутама щодня очищав свій розум. Далі він увійшов в звичний транс, перекривши всі п'ять каналів чуттєвого сприйняття, — так усмиряються бажання. Потім він увійшов у другій транс — в стан зупинки розумового потоку — точка, в якій виникають умиротворення і щастя. Далі він досяг точки рівноваги між тим, що радує, і тим, що відвертає. Потім, відкинувши радість і біль, піднесеність і пригніченість, він перейшов у четвертий транс. Однак кожне з цих чотирьох станів було не тільки внутрішнім психологічним просуванням, але одночасно і проникненням його духу в світову «справжню реальність». Найбільше цього просування Ґаутами до істини побоювався бог Смерті Мара. Бо Ґаутама здобував перемогу, перш за все, над ним — адже смерть невладна над Просвітленим.
Легенди свідчать, що Мара всю ніч Просвітлення бився то як скажений буйвіл, то як бог Зла, всіляко опираючись подвигу Сіддгартхи. Він насилав на нього натовпи злих духів, страшних перевертнів, але Будда навіть не помічав їх. Тоді в небесно-прекрасному образі і в шалено спокусливому вигляді з'явилися дочки Мари — втілення хтивості й інших згубних пороків. Але від них Будда був захищений силою великої Любові (майтри) і великого жалю (каруна) до всього живого. Слідом Мара влаштував землетрус і ураган, але жодна волосина не здригнулася на голові Будди — його охороняли десять якостей, придбаних ним в цьому і минулих життях: щедрість, моральна чистота, здатність до зречення, інтуїтивна мудрість, самовідданість, терпіння, правдивість, рішучість, любов до всіх істот і незворушність. Після цього бог Зла і Смерті відступив, схиливши свою непокірну голову перед Переможцем.
Опис
На картині зображена вища точка атаки нечисті, очолюваної Марою. В її центрі на алмазному троні сидить незворушний Будда. Навколо його тіла і голови світиться гало, що складається з духовної енергії, а за його спиною символічно зображено дерево, під яким він сидить. Вся сцена залита синюватим світлом — так художник хотів дати зрозуміти, що дія розгортається вночі, при місяці. Будда сидить в позі, яку в буддійській іконографії називають «бхуміспарша — мудра». З часів появи махаяни це одна з найпоширеніших поз, в яких зображувався Будда, — він закликає землю засвідчити те, що відбувається, торкаючись до неї, або опустивши праву руку вниз. Злісний Мара зображений біля трону праворуч від Будди; в червоному вбранні і золотій короні, в оточенні своїх хтивих дочок, він, піднявши руки, приголомшує символом своєї влади. На всьому іншому просторі картини твориться такий розгул нечисті, який не зустрінеш навіть на картинах Босха. Зі звірячими головами, з голів яких стирчать змії, з мордами невідомих монстрів, білі, жовті, коричневі, сині, і навіть зелені, вони полчищами наступають на Будду, з вереском та шипінням, стріляючи з усіх видів зброї, але все марно — силою свого просвітління Ґаутама прямо в повітрі перетворює їх стріли в квіти, які падають по всьому простору картини. У цьому злісному диявольському сонмі своєї особливо мерзенної фантазією виділяється демон, який, нахилившись і витріщивши очі, виділяє якийсь сморід з полум'ям прямо під носом Просвітленого. Однак і це демону не приносить успіху — Ґаутама незворушний.
З правого і з лівого боку картини зображені дванадцять образів Будди, а в нижній її частині сім скарбів чакравартіна — восьмикутник, воєначальник, кінь, слон і т. д., які також були символічними атрибутами Будди, і в різних поєднаннях увійшли в іконографію буддійських зображень; вони символізують владу Будди над «трьома світами».
Озброєння
Художник, який написав цю картину, по суті зобразив війну. Незважаючи на всю фантастичність того, що відбувається, армія демонів, що наступає на Ґаутаму, озброєна за останнім словом техніки. У них мечі і луки, одна їх частина сидить на колісниці, організовано стріляючи з луків (у правому нижньому куті картини; в лівій частині картини така ж колісниця перекинута силою духу Ґаутами), інша частина воїнів стріляє зі спин слонів. Однак найдивовижнішим є те, що демони використовують порох. Один з них, на думку вчених, кидає порохову гранату, інший розмахує вогненним (пороховим?) списом або стріляє з примітивного рушниці. Ця картина є непрямим свідченням того, що порох китайці знали задовго до 1044 року, від якого до нас дійшла перша згадка про нього.
Стиль
В іконографічному відношенні ця картина не має прямих аналогів; особливо це стосується зла і войовничості, з якими виступають демони Мари — для буддійського живопису вони безпрецедентні. Відомо безліч більш древніх зображень Будди в позі «бхуміспарша — мудра», але це єдине, що пов'язує попередню буддійську традицію з цією картиною. Її стиль представляє собою складну суміш з різних іконографічних впливів, поширених в буддійському мистецтві Центральної Азії того часу. Безлічі міст-оазисів, що процвітали уздовж Великого шовкового шляху, відповідало більшості тлумачень буддійської доктрини, тому картина буддизму в той період була не менше строкатою, ніж зараз, а результатом її з'явилися такі оригінальні твори живопису, як «Мара відчуває Будду».
Див. також
Література
- Андросов В. П. Будда Шакьямуни и индийский буддизм. М. 2001.
- Les Dieux du Bouddhisme: Guide iconographique. Flammarion. 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kartina Mara viprobovuye Buddu bula stvorena nevidomim kitajskim abo centralnoazijskim hudozhnikom sho zhiv ta pracyuvav v period P yati dinastij 907 960 roki Eksperti vidnosyat yiyi stvorennya do pochatku X stolittya Ce polotno religijnogo napryamu bulo stvorene dlya buddijskoyi liturgiyi po suti ce buddijska ikona Vona napisana na shovku yiyi rozmiri 144 4 113 sm Mara viprobovuye BudduTvorec Nevidomij hudozhnikChas stvorennya Pochatok H stolittyaVisota 144 4Shirina 113Material ShovkZhanr sakralne mistectvoZberigayetsya ParizhMuzej Nacionalnij muzej shidnih mistectv GimePohodzhennyaKartina zberigalasya v odnij z pecher velikogo hramovogo kompleksu v Dunhuani v tak zvanij pecheri manuskriptiv de bulo skladeno bezlich buddijskih rukopisnih knig Yiyi viyaviv v 1908 roci v hodi ekspediciyi francuzkij sinolog Pol Pellio i razom z inshimi buddijskimi skarbami ridkisnimi rukopisami statuyami i tvorami zhivopisu vidpraviv z Kitayu v Parizh U 1909 roci Pellio povernuvsya do Franciyi i zajnyavsya skladannyam opisovogo katalogu Privezeni nim rukopisi 30 000 primirnikiv buli peredani v Nacionalnu biblioteku Franciyi a tvori mistectva viddani v Luvr Piznishe v 1945 1946 rokah tvori zhivopisu i skulpturi privezeni Pellio z Luvru buli peredani v Nacionalnij muzej shidnih mistectv Gime Sered nih bula i kartina Mara viprobovuye Buddu yaka z tih pir zberigayetsya v comu muzeyi SyuzhetNa kartini zobrazhena kulminacijna tochka v zhitti zasnovnika buddizmu Buddi Siddgarthi Gautami nich provedena v meditaciyi jogo peremoga v cyu nich nad bogom Smerti Maroyu i postupove probudzhennya abo prosvitlennya Budda yakij projshov do cogo momentu trivalu duhovnu evolyuciyu vid bagatogo carskogo sina do monaha vidlyudnika yakij zriksya zaradi cogo usih zemnih blag prijshov do visnovku sho i te i inshe ne vede do istini Istina yak ce buvaye vidkrilasya nespodivano U 14 j den misyacya Budda zvichno roztashuvavsya dlya meditaciyi pid derevom Vnochi zijshov povnij misyac Cholovik yak zavzhdi projshov chotiri stadiyi spoglyadannya tak Gautama shodnya ochishav svij rozum Dali vin uvijshov v zvichnij trans perekrivshi vsi p yat kanaliv chuttyevogo sprijnyattya tak usmiryayutsya bazhannya Potim vin uvijshov u drugij trans v stan zupinki rozumovogo potoku tochka v yakij vinikayut umirotvorennya i shastya Dali vin dosyag tochki rivnovagi mizh tim sho raduye i tim sho vidvertaye Potim vidkinuvshi radist i bil pidnesenist i prignichenist vin perejshov u chetvertij trans Odnak kozhne z cih chotiroh staniv bulo ne tilki vnutrishnim psihologichnim prosuvannyam ale odnochasno i proniknennyam jogo duhu v svitovu spravzhnyu realnist Najbilshe cogo prosuvannya Gautami do istini poboyuvavsya bog Smerti Mara Bo Gautama zdobuvav peremogu persh za vse nad nim adzhe smert nevladna nad Prosvitlenim Legendi svidchat sho Mara vsyu nich Prosvitlennya bivsya to yak skazhenij bujvil to yak bog Zla vsilyako opirayuchis podvigu Siddgarthi Vin nasilav na nogo natovpi zlih duhiv strashnih perevertniv ale Budda navit ne pomichav yih Todi v nebesno prekrasnomu obrazi i v shaleno spokuslivomu viglyadi z yavilisya dochki Mari vtilennya htivosti j inshih zgubnih porokiv Ale vid nih Budda buv zahishenij siloyu velikoyi Lyubovi majtri i velikogo zhalyu karuna do vsogo zhivogo Slidom Mara vlashtuvav zemletrus i uragan ale zhodna volosina ne zdrignulasya na golovi Buddi jogo ohoronyali desyat yakostej pridbanih nim v comu i minulih zhittyah shedrist moralna chistota zdatnist do zrechennya intuyitivna mudrist samoviddanist terpinnya pravdivist rishuchist lyubov do vsih istot i nezvorushnist Pislya cogo bog Zla i Smerti vidstupiv shilivshi svoyu nepokirnu golovu pered Peremozhcem OpisNa kartini zobrazhena visha tochka ataki nechisti ocholyuvanoyi Maroyu V yiyi centri na almaznomu troni sidit nezvorushnij Budda Navkolo jogo tila i golovi svititsya galo sho skladayetsya z duhovnoyi energiyi a za jogo spinoyu simvolichno zobrazheno derevo pid yakim vin sidit Vsya scena zalita sinyuvatim svitlom tak hudozhnik hotiv dati zrozumiti sho diya rozgortayetsya vnochi pri misyaci Budda sidit v pozi yaku v buddijskij ikonografiyi nazivayut bhumisparsha mudra Z chasiv poyavi mahayani ce odna z najposhirenishih poz v yakih zobrazhuvavsya Budda vin zaklikaye zemlyu zasvidchiti te sho vidbuvayetsya torkayuchis do neyi abo opustivshi pravu ruku vniz Zlisnij Mara zobrazhenij bilya tronu pravoruch vid Buddi v chervonomu vbranni i zolotij koroni v otochenni svoyih htivih dochok vin pidnyavshi ruki prigolomshuye simvolom svoyeyi vladi Na vsomu inshomu prostori kartini tvoritsya takij rozgul nechisti yakij ne zustrinesh navit na kartinah Bosha Zi zviryachimi golovami z goliv yakih stirchat zmiyi z mordami nevidomih monstriv bili zhovti korichnevi sini i navit zeleni voni polchishami nastupayut na Buddu z vereskom ta shipinnyam strilyayuchi z usih vidiv zbroyi ale vse marno siloyu svogo prosvitlinnya Gautama pryamo v povitri peretvoryuye yih strili v kviti yaki padayut po vsomu prostoru kartini U comu zlisnomu diyavolskomu sonmi svoyeyi osoblivo merzennoyi fantaziyeyu vidilyayetsya demon yakij nahilivshis i vitrishivshi ochi vidilyaye yakijs smorid z polum yam pryamo pid nosom Prosvitlenogo Odnak i ce demonu ne prinosit uspihu Gautama nezvorushnij Z pravogo i z livogo boku kartini zobrazheni dvanadcyat obraziv Buddi a v nizhnij yiyi chastini sim skarbiv chakravartina vosmikutnik voyenachalnik kin slon i t d yaki takozh buli simvolichnimi atributami Buddi i v riznih poyednannyah uvijshli v ikonografiyu buddijskih zobrazhen voni simvolizuyut vladu Buddi nad troma svitami Mara viprobovuye Buddu detal poch 10 st Parizh Muzej Gime U pravomu verhnomu kutku odin demon kidaye pidpalenu granatu drugij cilitsya v Buddu z palayuchoyi piki OzbroyennyaHudozhnik yakij napisav cyu kartinu po suti zobraziv vijnu Nezvazhayuchi na vsyu fantastichnist togo sho vidbuvayetsya armiya demoniv sho nastupaye na Gautamu ozbroyena za ostannim slovom tehniki U nih mechi i luki odna yih chastina sidit na kolisnici organizovano strilyayuchi z lukiv u pravomu nizhnomu kuti kartini v livij chastini kartini taka zh kolisnicya perekinuta siloyu duhu Gautami insha chastina voyiniv strilyaye zi spin sloniv Odnak najdivovizhnishim ye te sho demoni vikoristovuyut poroh Odin z nih na dumku vchenih kidaye porohovu granatu inshij rozmahuye vognennim porohovim spisom abo strilyaye z primitivnogo rushnici Cya kartina ye nepryamim svidchennyam togo sho poroh kitajci znali zadovgo do 1044 roku vid yakogo do nas dijshla persha zgadka pro nogo StilV ikonografichnomu vidnoshenni cya kartina ne maye pryamih analogiv osoblivo ce stosuyetsya zla i vojovnichosti z yakimi vistupayut demoni Mari dlya buddijskogo zhivopisu voni bezprecedentni Vidomo bezlich bilsh drevnih zobrazhen Buddi v pozi bhumisparsha mudra ale ce yedine sho pov yazuye poperednyu buddijsku tradiciyu z ciyeyu kartinoyu Yiyi stil predstavlyaye soboyu skladnu sumish z riznih ikonografichnih vpliviv poshirenih v buddijskomu mistectvi Centralnoyi Aziyi togo chasu Bezlichi mist oazisiv sho procvitali uzdovzh Velikogo shovkovogo shlyahu vidpovidalo bilshosti tlumachen buddijskoyi doktrini tomu kartina buddizmu v toj period bula ne menshe strokatoyu nizh zaraz a rezultatom yiyi z yavilisya taki originalni tvori zhivopisu yak Mara vidchuvaye Buddu Div takozhSpokusi HristaLiteraturaAndrosov V P Budda Shakyamuni i indijskij buddizm M 2001 Les Dieux du Bouddhisme Guide iconographique Flammarion 2001