Мара (латис. Māra) — в латиській міфології богиня, що опікується коровами. У неї просять молока, сиру, телят. У деяких випадках вона збігається з міфологізованим образом діви Марії. Її день відзначали чотири рази на рік: взимку — на святки, навесні — день «капустяної Марії» (), коли саджають капусту, влітку — 15 серпня (Обжинки) та восени 8 вересня (Осеніни).
Мара | |
---|---|
Частина від | латиська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Подвійну природу цього образу, в якому злилися язичницькі та християнські вірування, відображає звернення «Мила Мара худоби, мати Ісуса Христа, боронь від чаклунів та відьом!». Іноді її називають матір'ю Лайми.
В неоязичництві
Прихильники латиського неоязичницького руху «Діевтуріба» вважають, що Мара розташована в ієрархічному підпорядкуванні Діевса (Бога) або, за іншою версією, є його протилежністю. На думку Е. Брастиньша, засновника «Діевтуріби»: «Мара — це Земля або Матерія, з усіма її різноманітними силами та видами, тому й землю в наших народних творах називають землею Мари».
Мара — Мати, подателька життя (латис. auklētāja). Вона пов'язана з усіма предметами, особливо з домашньою худобою, багатством, покрова жінкам та дарує родючість. «Проте часом Мара, як і Лайма, може бути злою по відношенню до людей, особливо перед смертю, оскільки Мара вимагає у душі дане їй тіло». Згідно з «Діевтурібе» Мару можна бачити та чути: все, що людина сприймає за допомогою органів чуття, має сутністю Мари.
Ймовірно, сучасний образ Мари склався із з'єднання декількох язичницьких культів з християнським культом Діви Марії на тлі збігу коренів власних назв.
Див. також
Примітки
- Латышское неоязычство: заметки этнографа. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 11 грудня 2014.
Література
- Іванов В. В., Топоров В. Н. Маря / Гл. ред. // Міфологічний словник. — М. : Радянська енциклопедія, 1991. — С. 350. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mara znachennya Mara latis Mara v latiskij mifologiyi boginya sho opikuyetsya korovami U neyi prosyat moloka siru telyat U deyakih vipadkah vona zbigayetsya z mifologizovanim obrazom divi Mariyi Yiyi den vidznachali chotiri razi na rik vzimku na svyatki navesni den kapustyanoyi Mariyi koli sadzhayut kapustu vlitku 15 serpnya Obzhinki ta voseni 8 veresnya Osenini MaraChastina vidlatiska mifologiya Mediafajli u Vikishovishi Podvijnu prirodu cogo obrazu v yakomu zlilisya yazichnicki ta hristiyanski viruvannya vidobrazhaye zvernennya Mila Mara hudobi mati Isusa Hrista boron vid chakluniv ta vidom Inodi yiyi nazivayut matir yu Lajmi V neoyazichnictviPrihilniki latiskogo neoyazichnickogo ruhu Dievturiba vvazhayut sho Mara roztashovana v iyerarhichnomu pidporyadkuvanni Dievsa Boga abo za inshoyu versiyeyu ye jogo protilezhnistyu Na dumku E Brastinsha zasnovnika Dievturibi Mara ce Zemlya abo Materiya z usima yiyi riznomanitnimi silami ta vidami tomu j zemlyu v nashih narodnih tvorah nazivayut zemleyu Mari Mara Mati podatelka zhittya latis aukletaja Vona pov yazana z usima predmetami osoblivo z domashnoyu hudoboyu bagatstvom pokrova zhinkam ta daruye rodyuchist Prote chasom Mara yak i Lajma mozhe buti zloyu po vidnoshennyu do lyudej osoblivo pered smertyu oskilki Mara vimagaye u dushi dane yij tilo Zgidno z Dievturibe Maru mozhna bachiti ta chuti vse sho lyudina sprijmaye za dopomogoyu organiv chuttya maye sutnistyu Mari Jmovirno suchasnij obraz Mari sklavsya iz z yednannya dekilkoh yazichnickih kultiv z hristiyanskim kultom Divi Mariyi na tli zbigu koreniv vlasnih nazv Div takozhMarena Mara PrimitkiLatyshskoe neoyazychstvo zametki etnografa Arhiv originalu za 17 kvitnya 2013 Procitovano 11 grudnya 2014 LiteraturaIvanov V V Toporov V N Marya Gl red Mifologichnij slovnik M Radyanska enciklopediya 1991 S 350 ISBN 5 85270 068 1