Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мар'я́нівка — село в Україні, у Макарівській селищній громаді Бучанського району Київської області. Населення становить 812 осіб.
| село Мар'янівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бучанський район | ||||
| Громада | Макарівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32080190280015915 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1863 (161 рік) | ||||
| Населення | 812 осіб | ||||
| Площа | 0,219 км² | ||||
| Густота населення | 3707,76 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08051 | ||||
| Телефонний код | +380 4578 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°20′10″ пн. ш. 29°43′11″ сх. д. / 50.33611° пн. ш. 29.71972° сх. д.Координати: 50°20′10″ пн. ш. 29°43′11″ сх. д. / 50.33611° пн. ш. 29.71972° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 181 м | ||||
| Відстань до обласного центру | 40 км | ||||
| Відстань до районного центру | 38 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Фастів I | ||||
| Відстань до залізничної станції | 28 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08051, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мар'янівка, вул. Миру, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Мар'янівка | |||||
 Мар'янівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село розташоване за 40 км від обласного центру та 38 км від районного центру|. За 12 км на південь від автомагістралі М06E40 (Київ — Чоп). Найближча залізнична станція Фастів I (за 28 км).
Символіка
Герб. Щит прямокутний зверху і заокруглений знизу, співвідношення пропорцій висоти до ширини щита 8:7. На синьому полі зображено засновницю села в срібній сукні, яка в правій руці тримає срібну каплицю, а в лівій — срібний вітряний млин. Покрівля каплиці і млина золоті. Обличчя та руки тілесного, волосся — золоте. Синій колір символізує красу. Золотий — знатність, багатство та силу. Срібний — символ чистоти.
Прапор. Співвідношення пропорцій 2:3, розділений на три рівні вертикальні смуги. Зліва і справа — жовтий колір, у центрі — синій. На тло прапора може накладатися щит герба або один із його елементів.
Історія
На території Мар'янівської сільської ради — урочище Князьке, де розташовані дві курганні групи датовані ІІІ тисячоліттям до н. е. — І тисячоліттям н. е., одна з яких налічує 8, інша — 6 могил. Неподалік на полях — Змієві вали — стародавні укріплення слов'ян.
За легендою, у часи Київської Русі Князьке служило місцем відпочинку мисливців із княжого двору, а навколо був старий дрімучий ліс, що називався Чорним.
Російська імперія
1863 (за іншими даними 1864) рік — 216 десятин землі у генерал-майора П. І. Багсуша купила Мар'яна Мегедь, вдова купця другої гільдії зі ст. Мотовилівки. Вона переїхала на цю землю, заснувавши хутір Мегеді (в деяких джерелах — Мервін хутір).
1870 рік — 10 німців-колоністів купили 160 десятин землі неподалік від Мар'янівки. Німецька колонія була названа Паулинівкою. Пізніше, німцям за плату по контракту було надано ще 63 десятини землі.
1876 рік — засноване село Мар'янівка на землях Мегедів між селами Грузьке, Великий Карашин, Фасова та колоніями Павленковою (Старицьке) і Паулинівкою було обміряне, а його землі розподілені між власниками.
1887 рік — Мар'янівка належала чотирьом родичам — міщанам Мегедям, які тримали пасіку — 300 дуплянок бджіл. На хуторі проживало 46 чоловік. Згодом село складалося з трьох поселень: з північного сходу — Мегеді, з півдня — хутір лісового сторожа Василівщина (Василівка) і між ними — заселення Машовців, першим з яких був Павло Якович Машовець (1893—1894 рр. переселення).
Станом на 1900 рік на хуторі Мар'янівка було дев'ять дворів, проживало 64 мешканці. 218 десятин землі належало міщанам Мегедям. На хуторі була одна каплиця та один вітряний млин, що належав міщанину Микиті Прокоповичу Мегедю. На хуторі Паулинівка було 11 дворів, мешкало 47 чоловік. 57 десятин було у власності чотирьох селянських господарств, 112 — належало міщанам з числа іноземних поселенців. В єдиній хаті хутора Василівка мешкало 5 осіб. Після Столипінської реформи він швидко збільшується за рахунок жителів села Грузької. Дуже велике переселення селян із с. Грузьке у Мар'янівку (у тому числі і хутір Василівку) припало на 1923—1928 рр. у першій половині НЕПу (1921—1936 рр). У цей час активно проходило переселення на хутори Василівка, Піхурівщина.
Радянські часи
1920 рік — у Мар'янівці організовано комнезам на чолі з Е. К. Прибитком.
1924 рік — хутори Мар'янівка (26 дворів, 165 мешканців), Василівка (60 дворів, 312 мешканців) та німецька колонія Паулинівка (23 двори, 171 мешканець) утворили Мар'янівську сільську раду.
У 1920-х роках Олександр Григорович Мегедь закінчив учительські класи й організував лікнеп у Мар'янівці. Багато людей хотіло навчитися читати й писати. Були проведені збори села, для ухвалення рішення про будівництво школи. Гроші збирали з кожного двору для того, щоб закупити будматеріали. У 1925 р. у Радомишльському районі Житомирської області був куплений великий будинок і перероблений у школу, яка згодом розпочинає свою роботу. Відкрито чотири класи, побудовано спортивний майданчик на хуторі. У 1936 р. школа була перенесена у більш населене місце Мар'янівки. У воєнні роки у приміщенні школи розташувалася санчастина. Частина приміщення була зруйнована ворожим снарядом, інша — продовжувала діяти до 70-х рр. З часом кількість дітей у школі зменшувалася. Як наслідок — школу закрили.
1932 — створено колгосп імені Мічуріна. Першим головою був Форостовець (Брунька), головою сільської ради — Чередніченко з Козичанки, а секретарем — Микола Іванович Міщенко. У роки колективізації багато з тих, у кого забрали будинки, були вислані на північ, а значна частина селян завчасно сама виїхала з села та хутора. У час проведення колективізації з 1930 по 1934 р. у колгосп вступали (записувалися) лише ті жителі, у кого не було чого здавати. Селяни чинили опір. У Мар'янівці проживали заможні селяни, які знали, що колгоспи несуть нове кріпосне право. Тому вступати в об'єднання не хотіли і стримували інших. Почалися арешти й висилка селян до Сибіру. У селі працювала «бригада», яка складалася з п'яти осіб, вона викликала кожного господаря села у сільську раду і умовляла вступити у колективне господарство.
1933 рік — найтрагічніший час і в історії села. Навесні 1934 року мешканці села стали зміцнювати своє господарство: заводили кролів, курей, поросят, купляли теличок і вирощували корів.
У вересні 1935 року проходили у селі маневри, для проведення яких було проведено велику військову підготовку. Протягом місяця трактори тягали причеплені грейдери, за допомогою яких ґрунтові дороги між селами та великі дороги села профілювали, тобто робили їх широкими зі стічними каналами. Люди повірили у Радянську владу. Після зустрічі з військовими на маневрах і в час їх проведення молоді хлопці вирішили піти вчитися у військові училища.
1935 — хутори Мар'янівка, Василівка і Паулинівка об'єднані в одне село. Третє велике переселення садиб з хуторів у с. Мар'янівку проходило з 1935 до 1938 рр. Більше 150 господарств до початку колективізації 1929—1930 років були розселені по всіх землях села. Рішенням загальних зборів села на вимогу з верху (розпорядження) з 1935 по 1937 роки, проводилось переселення садиб з хуторів у с. Мар'янівку. А переселилися у село лише 70 % жителів. У зв'язку з переселенням садиб із хуторів у село всі землі Мегедів, Г. Я. Машовця та Івана Машовця були поділені на ділянки під забудову по 0,5-0,6 га, на які мали право переселитися хуторяни. Крім того, було прирізано землі ще трьох вулиць. Це зроблено за рахунок земель у сторону Грузького (на схід) від Мегедів та в центрі села між Мегедями та Машовцями. Право вибору ділянки мали ті, хто раніше переселився. Ділянок було виділено із запасом. У 1936 р. у колгоспі зібрали хороші врожаї зернових. Люди вперше на трудодні одержали зерно. Після 1937 р. на хуторі Василівка не лишилося жодної хати, всі були перенесені у с. Мар'яінвку.
1937—1938 рр. — як вороги народу були заарештовані дев'ять німців та три українці.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни у боротьбі з нацистами брало участь 114 жителів Мар'янівки. За спогадами генерала К. А. Малигіна командира 9-го мехкорпусу, активного учасника боїв за Мар'янівку та сусідніх із нею сіл, у селі Мар'янівці знаходились штаби 211 і 237 стрілецьких дивізій 38-ї армії, один із них був у хаті Ілька Савовича Машовця. Командували цими дивізіями генерал-майори В. Л. Мехліновський та Ф. Н. Пархоменко Штаб 69 мехбригади 9-го мехкорпусу 3-ї гвардії, танкової армії знаходився у хаті Л. П. Машовця. Командував згаданою бригадою полковник Левон Хигясович Дарбинян.
Післявоєння
Після війни відновлюється колгосп.
1956 — встановлено пам'ятник загиблим в роки війни.
5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Мар'янівську сільраду Фастівського району до складу Макарівського району.
1968 — в селі працювали млин, майстерня, фельдшерсько-акушерський пункт, початкова школа, бібліотека, клуб.
1971 — колгосп імені Мічуріна приєднано до колгоспу «Комунар» села Великий Карашин.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Мар'янівку початку 1970-х років було подано таку інформацію:
Мар'янівка — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від районного центру та за 28 км від залізничної станції Фастів. Населення — 331 осіб. У селі — комплексна бригада колгоспу «Комунар» (центральна садиба в с. Великому Карашині), яка обробляє 1500 га землі, у т. ч. 872 га орної, вирощує картоплю, льон. Основний напрям господарства — м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуті садівництво та городництво. У Мар'янівці є початкова школа, клуб, бібліотека.
1986 рік — у 315 нових будинків переселено 780 мешканців сіл Старі Шепеличі та Бенівка Чорнобильського району. Будівництво вела Львівська область. До села евакуйований і колгосп імені Калініна. Тоді ж у новому будинку запрацював ФАП.
1988 рік — відкрито дитячий садок на 50 та клуб на 210 місць.
1989 рік — Збудована нова школа (нині — ЗОШ І-ІІІ ступенів, навчається 132 учні).
1992 рік — На базі колгоспу створено КСП «Шепелицьке». В старому приміщенні школи відкрита церква. Нове приміщення церкви у наш час[] недобудоване.
2000 рік — КСП реорганізовано у СТОВ.
2002 рік — СТОВ «Шепелицьке» ліквідовано.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мар'янівка (Макарівська селищна громада) |
- Н. В. Ащенко, Є. В. Букет, Д. С. Нетреба та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006.
- (Інформація) про Мар'янівку[недоступне посилання з липня 2019] на
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mar ya nivka selo v Ukrayini u Makarivskij selishnij gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 812 osib selo Mar yanivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaKod KATOTTG UA32080190280015915Osnovni daniZasnovane 1863 161 rik Naselennya 812 osibPlosha 0 219 km Gustota naselennya 3707 76 osib km Poshtovij indeks 08051Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 20 10 pn sh 29 43 11 sh d 50 33611 pn sh 29 71972 sh d 50 33611 29 71972 Koordinati 50 20 10 pn sh 29 43 11 sh d 50 33611 pn sh 29 71972 sh d 50 33611 29 71972Serednya visota nad rivnem morya 181 mVidstan do oblasnogo centru 40 kmVidstan do rajonnogo centru 38 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Fastiv IVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 28 kmMisceva vladaAdresa radi 08051 Kiyivska obl Buchanskij r n s Mar yanivka vul Miru 1KartaMar yanivkaMar yanivkaMapa Mar yanivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mar yanivka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mar yanivka Buchanskij rajon GeografiyaSelo roztashovane za 40 km vid oblasnogo centru ta 38 km vid rajonnogo centru Za 12 km na pivden vid avtomagistrali M06E40 Kiyiv Chop Najblizhcha zaliznichna stanciya Fastiv I za 28 km SimvolikaGerb Shit pryamokutnij zverhu i zaokruglenij znizu spivvidnoshennya proporcij visoti do shirini shita 8 7 Na sinomu poli zobrazheno zasnovnicyu sela v sribnij sukni yaka v pravij ruci trimaye sribnu kaplicyu a v livij sribnij vitryanij mlin Pokrivlya kaplici i mlina zoloti Oblichchya ta ruki tilesnogo volossya zolote Sinij kolir simvolizuye krasu Zolotij znatnist bagatstvo ta silu Sribnij simvol chistoti Prapor Spivvidnoshennya proporcij 2 3 rozdilenij na tri rivni vertikalni smugi Zliva i sprava zhovtij kolir u centri sinij Na tlo prapora mozhe nakladatisya shit gerba abo odin iz jogo elementiv IstoriyaNa teritoriyi Mar yanivskoyi silskoyi radi urochishe Knyazke de roztashovani dvi kurganni grupi datovani III tisyacholittyam do n e I tisyacholittyam n e odna z yakih nalichuye 8 insha 6 mogil Nepodalik na polyah Zmiyevi vali starodavni ukriplennya slov yan Za legendoyu u chasi Kiyivskoyi Rusi Knyazke sluzhilo miscem vidpochinku mislivciv iz knyazhogo dvoru a navkolo buv starij drimuchij lis sho nazivavsya Chornim Rosijska imperiya 1863 za inshimi danimi 1864 rik 216 desyatin zemli u general majora P I Bagsusha kupila Mar yana Meged vdova kupcya drugoyi gildiyi zi st Motovilivki Vona pereyihala na cyu zemlyu zasnuvavshi hutir Megedi v deyakih dzherelah Mervin hutir 1870 rik 10 nimciv kolonistiv kupili 160 desyatin zemli nepodalik vid Mar yanivki Nimecka koloniya bula nazvana Paulinivkoyu Piznishe nimcyam za platu po kontraktu bulo nadano she 63 desyatini zemli 1876 rik zasnovane selo Mar yanivka na zemlyah Megediv mizh selami Gruzke Velikij Karashin Fasova ta koloniyami Pavlenkovoyu Staricke i Paulinivkoyu bulo obmiryane a jogo zemli rozpodileni mizh vlasnikami 1887 rik Mar yanivka nalezhala chotirom rodicham mishanam Megedyam yaki trimali pasiku 300 duplyanok bdzhil Na hutori prozhivalo 46 cholovik Zgodom selo skladalosya z troh poselen z pivnichnogo shodu Megedi z pivdnya hutir lisovogo storozha Vasilivshina Vasilivka i mizh nimi zaselennya Mashovciv pershim z yakih buv Pavlo Yakovich Mashovec 1893 1894 rr pereselennya Stanom na 1900 rik na hutori Mar yanivka bulo dev yat dvoriv prozhivalo 64 meshkanci 218 desyatin zemli nalezhalo mishanam Megedyam Na hutori bula odna kaplicya ta odin vitryanij mlin sho nalezhav mishaninu Mikiti Prokopovichu Megedyu Na hutori Paulinivka bulo 11 dvoriv meshkalo 47 cholovik 57 desyatin bulo u vlasnosti chotiroh selyanskih gospodarstv 112 nalezhalo mishanam z chisla inozemnih poselenciv V yedinij hati hutora Vasilivka meshkalo 5 osib Pislya Stolipinskoyi reformi vin shvidko zbilshuyetsya za rahunok zhiteliv sela Gruzkoyi Duzhe velike pereselennya selyan iz s Gruzke u Mar yanivku u tomu chisli i hutir Vasilivku pripalo na 1923 1928 rr u pershij polovini NEPu 1921 1936 rr U cej chas aktivno prohodilo pereselennya na hutori Vasilivka Pihurivshina Radyanski chasi 1920 rik u Mar yanivci organizovano komnezam na choli z E K Pribitkom 1924 rik hutori Mar yanivka 26 dvoriv 165 meshkanciv Vasilivka 60 dvoriv 312 meshkanciv ta nimecka koloniya Paulinivka 23 dvori 171 meshkanec utvorili Mar yanivsku silsku radu U 1920 h rokah Oleksandr Grigorovich Meged zakinchiv uchitelski klasi j organizuvav liknep u Mar yanivci Bagato lyudej hotilo navchitisya chitati j pisati Buli provedeni zbori sela dlya uhvalennya rishennya pro budivnictvo shkoli Groshi zbirali z kozhnogo dvoru dlya togo shob zakupiti budmateriali U 1925 r u Radomishlskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti buv kuplenij velikij budinok i pereroblenij u shkolu yaka zgodom rozpochinaye svoyu robotu Vidkrito chotiri klasi pobudovano sportivnij majdanchik na hutori U 1936 r shkola bula perenesena u bilsh naselene misce Mar yanivki U voyenni roki u primishenni shkoli roztashuvalasya sanchastina Chastina primishennya bula zrujnovana vorozhim snaryadom insha prodovzhuvala diyati do 70 h rr Z chasom kilkist ditej u shkoli zmenshuvalasya Yak naslidok shkolu zakrili 1932 stvoreno kolgosp imeni Michurina Pershim golovoyu buv Forostovec Brunka golovoyu silskoyi radi Cherednichenko z Kozichanki a sekretarem Mikola Ivanovich Mishenko U roki kolektivizaciyi bagato z tih u kogo zabrali budinki buli vislani na pivnich a znachna chastina selyan zavchasno sama viyihala z sela ta hutora U chas provedennya kolektivizaciyi z 1930 po 1934 r u kolgosp vstupali zapisuvalisya lishe ti zhiteli u kogo ne bulo chogo zdavati Selyani chinili opir U Mar yanivci prozhivali zamozhni selyani yaki znali sho kolgospi nesut nove kriposne pravo Tomu vstupati v ob yednannya ne hotili i strimuvali inshih Pochalisya areshti j visilka selyan do Sibiru U seli pracyuvala brigada yaka skladalasya z p yati osib vona viklikala kozhnogo gospodarya sela u silsku radu i umovlyala vstupiti u kolektivne gospodarstvo 1933 rik najtragichnishij chas i v istoriyi sela Navesni 1934 roku meshkanci sela stali zmicnyuvati svoye gospodarstvo zavodili kroliv kurej porosyat kuplyali telichok i viroshuvali koriv U veresni 1935 roku prohodili u seli manevri dlya provedennya yakih bulo provedeno veliku vijskovu pidgotovku Protyagom misyacya traktori tyagali prichepleni grejderi za dopomogoyu yakih gruntovi dorogi mizh selami ta veliki dorogi sela profilyuvali tobto robili yih shirokimi zi stichnimi kanalami Lyudi povirili u Radyansku vladu Pislya zustrichi z vijskovimi na manevrah i v chas yih provedennya molodi hlopci virishili piti vchitisya u vijskovi uchilisha 1935 hutori Mar yanivka Vasilivka i Paulinivka ob yednani v odne selo Tretye velike pereselennya sadib z hutoriv u s Mar yanivku prohodilo z 1935 do 1938 rr Bilshe 150 gospodarstv do pochatku kolektivizaciyi 1929 1930 rokiv buli rozseleni po vsih zemlyah sela Rishennyam zagalnih zboriv sela na vimogu z verhu rozporyadzhennya z 1935 po 1937 roki provodilos pereselennya sadib z hutoriv u s Mar yanivku A pereselilisya u selo lishe 70 zhiteliv U zv yazku z pereselennyam sadib iz hutoriv u selo vsi zemli Megediv G Ya Mashovcya ta Ivana Mashovcya buli podileni na dilyanki pid zabudovu po 0 5 0 6 ga na yaki mali pravo pereselitisya hutoryani Krim togo bulo pririzano zemli she troh vulic Ce zrobleno za rahunok zemel u storonu Gruzkogo na shid vid Megediv ta v centri sela mizh Megedyami ta Mashovcyami Pravo viboru dilyanki mali ti hto ranishe pereselivsya Dilyanok bulo vidileno iz zapasom U 1936 r u kolgospi zibrali horoshi vrozhayi zernovih Lyudi vpershe na trudodni oderzhali zerno Pislya 1937 r na hutori Vasilivka ne lishilosya zhodnoyi hati vsi buli pereneseni u s Mar yainvku 1937 1938 rr yak vorogi narodu buli zaareshtovani dev yat nimciv ta tri ukrayinci Nimecko radyanska vijna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u borotbi z nacistami bralo uchast 114 zhiteliv Mar yanivki Za spogadami generala K A Maligina komandira 9 go mehkorpusu aktivnogo uchasnika boyiv za Mar yanivku ta susidnih iz neyu sil u seli Mar yanivci znahodilis shtabi 211 i 237 strileckih divizij 38 yi armiyi odin iz nih buv u hati Ilka Savovicha Mashovcya Komanduvali cimi diviziyami general majori V L Mehlinovskij ta F N Parhomenko Shtab 69 mehbrigadi 9 go mehkorpusu 3 yi gvardiyi tankovoyi armiyi znahodivsya u hati L P Mashovcya Komanduvav zgadanoyu brigadoyu polkovnik Levon Higyasovich Darbinyan Pislyavoyennya Pislya vijni vidnovlyuyetsya kolgosp 1956 vstanovleno pam yatnik zagiblim v roki vijni 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Mar yanivsku silradu Fastivskogo rajonu do skladu Makarivskogo rajonu 1968 v seli pracyuvali mlin majsternya feldshersko akusherskij punkt pochatkova shkola biblioteka klub 1971 kolgosp imeni Michurina priyednano do kolgospu Komunar sela Velikij Karashin V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Mar yanivku pochatku 1970 h rokiv bulo podano taku informaciyu Mar yanivka selo centr silskoyi Radi roztashovane za 22 km vid rajonnogo centru ta za 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Fastiv Naselennya 331 osib U seli kompleksna brigada kolgospu Komunar centralna sadiba v s Velikomu Karashini yaka obroblyaye 1500 ga zemli u t ch 872 ga ornoyi viroshuye kartoplyu lon Osnovnij napryam gospodarstva m yaso molochne tvarinnictvo Rozvinuti sadivnictvo ta gorodnictvo U Mar yanivci ye pochatkova shkola klub biblioteka 1986 rik u 315 novih budinkiv pereseleno 780 meshkanciv sil Stari Shepelichi ta Benivka Chornobilskogo rajonu Budivnictvo vela Lvivska oblast Do sela evakujovanij i kolgosp imeni Kalinina Todi zh u novomu budinku zapracyuvav FAP 1988 rik vidkrito dityachij sadok na 50 ta klub na 210 misc 1989 rik Zbudovana nova shkola nini ZOSh I III stupeniv navchayetsya 132 uchni 1992 rik Na bazi kolgospu stvoreno KSP Shepelicke V staromu primishenni shkoli vidkrita cerkva Nove primishennya cerkvi u nash chas koli nedobudovane 2000 rik KSP reorganizovano u STOV 2002 rik STOV Shepelicke likvidovano Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mar yanivka Makarivska selishna gromada N V Ashenko Ye V Buket D S Netreba ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 Informaciya pro Mar yanivku nedostupne posilannya z lipnya 2019 na