Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мар'ян Козина (словен. Marjan Kozina 4 червня 1907 — 19 червня 1966) — словенський композитор, один з видатних словенських композиторів XX століття. Відомий як автор симфонії, що складалася в перші повоєнні роки; єдиної опери « Еквінокс» (1943), двох балетів початку 1950-х і музики до фільму «На своїй землі», пізніше переробленої в сюїту для оркестру. Перший художній керівник симфонічного оркестру Словенської філармонії в 1947–1950 рр.
| Мар'ян Козина | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 червня 1907[1][2] |
| Місце народження | Ново Место, Словенія |
| Дата смерті | 20 червня 1966[2] (59 років) |
| Поховання | d |
| Громадянство | Югославія, Королівство Югославія, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців і Долитавщина |
| Професії | композитор, партизан, письменник, музичний педагог, перекладач |
| Освіта | d |
| Інструменти | скрипка |
| Членство | Словенська академія наук та мистецтв |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в Ново-Место в музичній сім'ї. Вивчав в Любляні філософію і математику, захоплювався грою на скрипці і фортепіано. Закінчив Віденську консерваторію в 1930 як композитор, в Празі вивчав диригентське мистецтво і мистецтво композиції.
У 1932 — 1934 працював у Люблінській та Маріборській операх, а також в музичному товаристві Марибора.
У 1940–1943 і 1945–1947 — викладач Музичної академії в Белграді.
Під час Другої світової війни його будинок був розбомблений, а дружину заарештували гестапівці.
З вересня 1943 Козина перебував у лавах югославських партизанів.
У 1948 очолив Словенський філармонічний оркестр (або симфонічний оркестр Словенської філармонії), в 1951 став професором Музичної академії Любляни.
У 1953 обраний до Словенської академії наук і мистецтв.
Жив і займався творчістю в Нове-Місто і Тршке-Горі до кінця своїх днів.
Творчість
У 1940 — 1943 Козина писав лібрето до своєї єдиної опери «Еквінокс», заснованої на п'єсі Іво Войновича.
Перед тим, як піти до лав партизанів, він сховав лібрето в саду, закопавши в землю, щоб не втратити під час війни цінні документи.
У травні 1946 оперу поставили в Люблінському оперному театрі, а в 1948 Козина був удостоєний престижної премії Франца Прешерна. Однак головним внеском Козини до словенської симфонічної музики є симфонія з чотирьох частин, які самі по собі є симфонічними поемами — це «Біла Країна» (1946), «Гора Ілова» (1947), «Полеглим» (1948) і «До моря» (1949).
Перша частина, «Біла Країна», є найбільш відомим післявоєнним словенським симфонічним твором, який виконувався всіма відомими музичними колективами Словенії та за допомогою різних інструментів (від духових до акордеона). Вся симфонія виконується дуже рідко.
Козина є також автором балетів «Казки про горянців» (1952 — 1961) і «Діптіхон» (1952), музики до фільмів «На своїй землі» (1948), «Кекец» (1951), «Долина світу» (1956) та інших творів. Писав багаторазово статті про музику і естетику, ролі мистецтва і художника в сучасному світі. Переклав низку романів, щоденників і відгуків експертів про твори мистецтва. Автор вокальних творів — «Балада Петріци Керемпуха» (1939), «Льопа Віда» (1939), «Тлака» (1956) і «Чотири китайські мініатюри» (1955); низки хорових вокальних творів про партизанів — «Встань, молодь» (1946), «Кузня» (1948), «Вітчизна» (1957), «Гей, товариші» (1947) і т. д.
Нагороди
- Премія Франца Прешерна (1948)
- Премія Трдіни (1956)
- Премія «Золота арена» за кращу музику до фільму (1956)
Пам'ять
- Іменем Мар'яна Козини названа премія кращим диригентам Словенії.
- З 1970 ім'я Мар'яна Козини носить вулиця в Ново-Место; в 1971 там був встановлений бронзовий бюст композитора (скульптор Зденко Калін). Також ім'я Козини носить музична школа в Ново-Место.
- У 2007 був знятий документальний фільм про Мар'яна Козину, а в Ново-Место пройшли пам'ятні заходи.
- 13 січня 2008 великому залу Люблінської філармонії присвоєно ім'я Мар'яна Козини.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Discogs — 2000.
- . Slovene Press Agency. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 22 March 2014. Процитовано 22 березня 2014.
- [Marjan Kozina Street]. Kamra: Digitalized Cultural Heritage of Slovenian Regions (Slovenian) . 8 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 22 березня 2014.
{{}}: Вказано більш, ніж один|deadlink=та|deadurl=()
Література
- Cvetko, Ciril: Marjan Kozina, zbirka Znameniti Slovenci, Partizanska knjiga, Ljubljana 1983.
Посилання
- Marjan Kozina [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mar yan Kozina sloven Marjan Kozina 4 chervnya 1907 19 chervnya 1966 slovenskij kompozitor odin z vidatnih slovenskih kompozitoriv XX stolittya Vidomij yak avtor simfoniyi sho skladalasya v pershi povoyenni roki yedinoyi operi Ekvinoks 1943 dvoh baletiv pochatku 1950 h i muziki do filmu Na svoyij zemli piznishe pereroblenoyi v syuyitu dlya orkestru Pershij hudozhnij kerivnik simfonichnogo orkestru Slovenskoyi filarmoniyi v 1947 1950 rr Mar yan KozinaOsnovna informaciyaData narodzhennya4 chervnya 1907 1907 06 04 1 2 Misce narodzhennyaNovo Mesto SloveniyaData smerti20 chervnya 1966 1966 06 20 2 59 rokiv PohovannyadGromadyanstvoYugoslaviya Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv i DolitavshinaProfesiyikompozitor partizan pismennik muzichnij pedagog perekladachOsvitadInstrumentiskripkaChlenstvoSlovenska akademiya nauk ta mistectvNagorodipremiya Presherna d Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Novo Mesto v muzichnij sim yi Vivchav v Lyublyani filosofiyu i matematiku zahoplyuvavsya groyu na skripci i fortepiano Zakinchiv Vidensku konservatoriyu v 1930 yak kompozitor v Prazi vivchav dirigentske mistectvo i mistectvo kompoziciyi U 1932 1934 pracyuvav u Lyublinskij ta Mariborskij operah a takozh v muzichnomu tovaristvi Maribora U 1940 1943 i 1945 1947 vikladach Muzichnoyi akademiyi v Belgradi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni jogo budinok buv rozbomblenij a druzhinu zaareshtuvali gestapivci Z veresnya 1943 Kozina perebuvav u lavah yugoslavskih partizaniv U 1948 ocholiv Slovenskij filarmonichnij orkestr abo simfonichnij orkestr Slovenskoyi filarmoniyi v 1951 stav profesorom Muzichnoyi akademiyi Lyublyani U 1953 obranij do Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Zhiv i zajmavsya tvorchistyu v Nove Misto i Trshke Gori do kincya svoyih dniv TvorchistU 1940 1943 Kozina pisav libreto do svoyeyi yedinoyi operi Ekvinoks zasnovanoyi na p yesi Ivo Vojnovicha Pered tim yak piti do lav partizaniv vin shovav libreto v sadu zakopavshi v zemlyu shob ne vtratiti pid chas vijni cinni dokumenti U travni 1946 operu postavili v Lyublinskomu opernomu teatri a v 1948 Kozina buv udostoyenij prestizhnoyi premiyi Franca Presherna Odnak golovnim vneskom Kozini do slovenskoyi simfonichnoyi muziki ye simfoniya z chotiroh chastin yaki sami po sobi ye simfonichnimi poemami ce Bila Krayina 1946 Gora Ilova 1947 Poleglim 1948 i Do morya 1949 Persha chastina Bila Krayina ye najbilsh vidomim pislyavoyennim slovenskim simfonichnim tvorom yakij vikonuvavsya vsima vidomimi muzichnimi kolektivami Sloveniyi ta za dopomogoyu riznih instrumentiv vid duhovih do akordeona Vsya simfoniya vikonuyetsya duzhe ridko Kozina ye takozh avtorom baletiv Kazki pro goryanciv 1952 1961 i Diptihon 1952 muziki do filmiv Na svoyij zemli 1948 Kekec 1951 Dolina svitu 1956 ta inshih tvoriv Pisav bagatorazovo statti pro muziku i estetiku roli mistectva i hudozhnika v suchasnomu sviti Pereklav nizku romaniv shodennikiv i vidgukiv ekspertiv pro tvori mistectva Avtor vokalnih tvoriv Balada Petrici Kerempuha 1939 Lopa Vida 1939 Tlaka 1956 i Chotiri kitajski miniatyuri 1955 nizki horovih vokalnih tvoriv pro partizaniv Vstan molod 1946 Kuznya 1948 Vitchizna 1957 Gej tovarishi 1947 i t d NagorodiPremiya Franca Presherna 1948 Premiya Trdini 1956 Premiya Zolota arena za krashu muziku do filmu 1956 Pam yatImenem Mar yana Kozini nazvana premiya krashim dirigentam Sloveniyi Z 1970 im ya Mar yana Kozini nosit vulicya v Novo Mesto v 1971 tam buv vstanovlenij bronzovij byust kompozitora skulptor Zdenko Kalin Takozh im ya Kozini nosit muzichna shkola v Novo Mesto U 2007 buv znyatij dokumentalnij film pro Mar yana Kozinu a v Novo Mesto projshli pam yatni zahodi 13 sichnya 2008 velikomu zalu Lyublinskoyi filarmoniyi prisvoyeno im ya Mar yana Kozini PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Discogs 2000 d Track Q504063 Slovene Press Agency 30 bereznya 2007 Arhiv originalu za 22 March 2014 Procitovano 22 bereznya 2014 Marjan Kozina Street Kamra Digitalized Cultural Heritage of Slovenian Regions Slovenian 8 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 22 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka LiteraturaCvetko Ciril Marjan Kozina zbirka Znameniti Slovenci Partizanska knjiga Ljubljana 1983 PosilannyaMarjan Kozina 27 listopada 2020 u Wayback Machine