Стовпи вивітрювання (мансійські боввани) — геологічна пам'ятка у Троїцько-Печорському районі Республіки Комі Російської Федерації на горі Мань Пупу Ньор (ця назва мовою мансі означає «Мала гора ідолів»), в межиріччі річок Ічотляга і Печори. Останців 7, висота від 30 до 42 м. З ними пов'язані численні легенди, раніше ці стовпи вивітрювання були об'єктами культу мансі. Знаходяться досить далеко від населених місць. Дістатися до стовпів можуть лише підготовлені туристи. З боку Свердловської області і Пермського краю є піший маршрут.
Маньпупуньор | ||||
Російська марка № 1497 | ||||
62°15′28″ пн. ш. 59°17′52″ сх. д. / 62.25790000002777447° пн. ш. 59.29800000002777693° сх. д.Координати: 62°15′28″ пн. ш. 59°17′52″ сх. д. / 62.25790000002777447° пн. ш. 59.29800000002777693° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Республіка Комі | |||
Розташування | Росія, Республіка Комі | |||
Система | Хребет Мань Пупу Ньор | |||
Тип | d і d | |||
Висота | 42 м | |||
Маньпупуньор Маньпупуньор (Росія) | ||||
Маньпупуньор Маньпупуньор (Республіка Комі) | ||||
Маньпупуньор у Вікісховищі |
Стовпи вважаються одним із Семи чудес Росії.
Близько 200 мільйонів років тому на місці кам'яних стовпів були високі гори. Проходили тисячоліття. Дощ, сніг, вітер, мороз і спека поступово руйнували гори, і в першу чергу слабкі породи. Тверді серицито-кварцитові сланці, з яких складені останці, руйнувалися менше і збереглися до наших днів, а м'які породи були зруйновані вивітрюванням і знесені водою та вітром у зниження рельєфу.
Один стовп, заввишки 34 м, стоїть дещо осторонь від інших; він нагадує величезну пляшку, перевернуту догори дном. Шість інших вишикувалися в ряд біля краю урвища. Стовпи мають химерні обриси і залежно від місця огляду нагадують то фігуру величезної людини, то голову коня чи барана. В давнину мансі обожнювали грандіозні кам'яні статуї, поклонялися їм, але підніматися на Мань Пупу Ньор було найбільшим гріхом.
Стародавня мансійська легенда
«У далекі часи в густих лісах, що підступали до самих Уральських гір, жило могутнє плем'я мансі. Чоловіки племені були такі сильні, що один на один перемагали ведмедя, і так швидкі, що могли наздогнати втікаючого оленя.
У юртах мансі було багато хутра і шкур убитих тварин. З них жінки робили красивий хутряний одяг. Добрі духи, що жили на священній горі Ялпінг-Ньєр, допомагали мансі, тому, що на чолі племені стояв мудрий вождь Куущай, який був у великій дружбі з ними. Були у вождя дочка — красуня Аім і син Пигричум. Далеко за гори рознеслася звістка про красу юної Аім. Вона була струнка, як сосна, що виросла в густому лісі, а співала так добре, що послухати її збігалися олені з долини Иджід-Лягі.
Почув про красу дочки вождя мансі і велетень Торев (Ведмідь), чий рід полював в горах Хараіз. Зажадав він, щоб Куущай віддав йому свою дочку Аім. Але відмовилася, сміючись Аім і від цієї пропозиції. Розгніваний Торев покликав своїх братів велетнів і рушив до вершини Торре-Порро-Із, щоб силою схопити Аім. Неочікувано, коли Пигричум з частиною воїнів був на полюванні, з'явилися велетні перед воротами кам'яного міста. Цілий день тривала гаряча битва біля кріпосних стін.
Під хмарами стріл піднялася Аім на високу вежу і крикнула: — О, добрі духи, врятуйте нас від загибелі! Пошліть додому Пигричума! У ту ж мить у горах заблищали блискавки, вдарив грім, і чорні хмари густою пеленою закрили місто. — Підступна, — заревів Торев, побачивши на вежі Аім. Він кинувся вперед, розтрощуючи все на своєму шляху. І як тільки Аім встигла спуститися з вежі, та впала під страшним ударом дубини велетня. Потім Торев знову підняв свою величезну ломаку і вдарив по кришталевому замку. Замок розсипався на дрібні шматочки, які підхопив вітер і розніс по всьому Уралу. З тих пір і знаходять в Уральських горах прозорі уламки гірського кришталю.
Аім зі жменькою воїнів сховалася під покровом ночі в горах. На світанку почули шум погоні. І раптом, коли вже велетні готові були схопити їх, в променях вранішнього сонця з'явився Пигричум з блискучим щитом і гострим мечем у руках, які дали йому добрі духи. Пигричум повернув щит у бік сонця, і вогненний сніп світла вдарив у вічі велетню, який відкинув убік бубон. На очах здивованих братів велетень і відкинутий вбік бубон стали повільно кам'яніти. З жахом кинулися брати назад, але, потрапивши під промінь щита Пигричума, самі перетворилися на камені.
З тих пір тисячі років стоять вони на горі, яку народ назвав Мань Пупу Ньор (Гора кам'яних ідолів), а неподалік від неї височить велична вершина Койп (Барабан)».
Посилання
- Official images of the Manpupuner rocks [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
- В гости к семерым великанам [ 7 вересня 2009 у Wayback Machine.] (Известия, 9 квітня 2009)
- Столбы выветривания на плато Мань-Пупу-нёр [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (7 чудес России)
- Manpupuner. Seven Wonders of Russia. Seven Wonders of Komi. [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stovpi vivitryuvannya mansijski bovvani geologichna pam yatka u Troyicko Pechorskomu rajoni Respubliki Komi Rosijskoyi Federaciyi na gori Man Pupu Nor cya nazva movoyu mansi oznachaye Mala gora idoliv v mezhirichchi richok Ichotlyaga i Pechori Ostanciv 7 visota vid 30 do 42 m Z nimi pov yazani chislenni legendi ranishe ci stovpi vivitryuvannya buli ob yektami kultu mansi Znahodyatsya dosit daleko vid naselenih misc Distatisya do stovpiv mozhut lishe pidgotovleni turisti Z boku Sverdlovskoyi oblasti i Permskogo krayu ye pishij marshrut ManpupunorRosijska marka 1497Rosijska marka 149762 15 28 pn sh 59 17 52 sh d 62 25790000002777447 pn sh 59 29800000002777693 sh d 62 25790000002777447 59 29800000002777693 Koordinati 62 15 28 pn sh 59 17 52 sh d 62 25790000002777447 pn sh 59 29800000002777693 sh d 62 25790000002777447 59 29800000002777693Krayina RosiyaRegion Respublika KomiRoztashuvannya Rosiya Respublika KomiSistema Hrebet Man Pupu NorTip d i dVisota 42 mManpupunorManpupunor Rosiya ManpupunorManpupunor Respublika Komi Manpupunor u Vikishovishi Stovpi vvazhayutsya odnim iz Semi chudes Rosiyi Blizko 200 miljoniv rokiv tomu na misci kam yanih stovpiv buli visoki gori Prohodili tisyacholittya Dosh snig viter moroz i speka postupovo rujnuvali gori i v pershu chergu slabki porodi Tverdi sericito kvarcitovi slanci z yakih skladeni ostanci rujnuvalisya menshe i zbereglisya do nashih dniv a m yaki porodi buli zrujnovani vivitryuvannyam i zneseni vodoyu ta vitrom u znizhennya relyefu Odin stovp zavvishki 34 m stoyit desho ostoron vid inshih vin nagaduye velicheznu plyashku perevernutu dogori dnom Shist inshih vishikuvalisya v ryad bilya krayu urvisha Stovpi mayut himerni obrisi i zalezhno vid miscya oglyadu nagaduyut to figuru velicheznoyi lyudini to golovu konya chi barana V davninu mansi obozhnyuvali grandiozni kam yani statuyi poklonyalisya yim ale pidnimatisya na Man Pupu Nor bulo najbilshim grihom Starodavnya mansijska legendaOstanci na plato Manpupuner U daleki chasi v gustih lisah sho pidstupali do samih Uralskih gir zhilo mogutnye plem ya mansi Choloviki plemeni buli taki silni sho odin na odin peremagali vedmedya i tak shvidki sho mogli nazdognati vtikayuchogo olenya U yurtah mansi bulo bagato hutra i shkur ubitih tvarin Z nih zhinki robili krasivij hutryanij odyag Dobri duhi sho zhili na svyashennij gori Yalping Nyer dopomagali mansi tomu sho na choli plemeni stoyav mudrij vozhd Kuushaj yakij buv u velikij druzhbi z nimi Buli u vozhdya dochka krasunya Aim i sin Pigrichum Daleko za gori rozneslasya zvistka pro krasu yunoyi Aim Vona bula strunka yak sosna sho virosla v gustomu lisi a spivala tak dobre sho posluhati yiyi zbigalisya oleni z dolini Idzhid Lyagi Pochuv pro krasu dochki vozhdya mansi i veleten Torev Vedmid chij rid polyuvav v gorah Haraiz Zazhadav vin shob Kuushaj viddav jomu svoyu dochku Aim Ale vidmovilasya smiyuchis Aim i vid ciyeyi propoziciyi Rozgnivanij Torev poklikav svoyih brativ veletniv i rushiv do vershini Torre Porro Iz shob siloyu shopiti Aim Neochikuvano koli Pigrichum z chastinoyu voyiniv buv na polyuvanni z yavilisya veletni pered vorotami kam yanogo mista Cilij den trivala garyacha bitva bilya kriposnih stin Pid hmarami stril pidnyalasya Aim na visoku vezhu i kriknula O dobri duhi vryatujte nas vid zagibeli Poshlit dodomu Pigrichuma U tu zh mit u gorah zablishali bliskavki vdariv grim i chorni hmari gustoyu pelenoyu zakrili misto Pidstupna zareviv Torev pobachivshi na vezhi Aim Vin kinuvsya vpered roztroshuyuchi vse na svoyemu shlyahu I yak tilki Aim vstigla spustitisya z vezhi ta vpala pid strashnim udarom dubini veletnya Potim Torev znovu pidnyav svoyu velicheznu lomaku i vdariv po krishtalevomu zamku Zamok rozsipavsya na dribni shmatochki yaki pidhopiv viter i roznis po vsomu Uralu Z tih pir i znahodyat v Uralskih gorah prozori ulamki girskogo krishtalyu Aim zi zhmenkoyu voyiniv shovalasya pid pokrovom nochi v gorah Na svitanku pochuli shum pogoni I raptom koli vzhe veletni gotovi buli shopiti yih v promenyah vranishnogo soncya z yavivsya Pigrichum z bliskuchim shitom i gostrim mechem u rukah yaki dali jomu dobri duhi Pigrichum povernuv shit u bik soncya i vognennij snip svitla vdariv u vichi veletnyu yakij vidkinuv ubik bubon Na ochah zdivovanih brativ veleten i vidkinutij vbik bubon stali povilno kam yaniti Z zhahom kinulisya brati nazad ale potrapivshi pid promin shita Pigrichuma sami peretvorilisya na kameni Z tih pir tisyachi rokiv stoyat voni na gori yaku narod nazvav Man Pupu Nor Gora kam yanih idoliv a nepodalik vid neyi visochit velichna vershina Kojp Baraban PosilannyaOfficial images of the Manpupuner rocks 24 bereznya 2019 u Wayback Machine V gosti k semerym velikanam 7 veresnya 2009 u Wayback Machine Izvestiya 9 kvitnya 2009 Stolby vyvetrivaniya na plato Man Pupu nyor 6 veresnya 2017 u Wayback Machine 7 chudes Rossii Manpupuner Seven Wonders of Russia Seven Wonders of Komi 3 lipnya 2020 u Wayback Machine