Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Манькі́вці — село в Україні, у Северинівській сільській громаді Жмеринського району Вінницької області. До 2020 центр Маньковецької сільської ради.
| село Маньківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Облікова картка | Маньківці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1539 |
| Населення | 1025 |
| Площа | 29,5 км² |
| Густота населення | 37,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23030 |
| Телефонний код | +380 4341 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′15″ пн. ш. 27°49′53″ сх. д. / 49.05417° пн. ш. 27.83139° сх. д.Координати: 49°03′15″ пн. ш. 27°49′53″ сх. д. / 49.05417° пн. ш. 27.83139° сх. д. |
| Водойми | р. Рів |
| Відстань до обласного центру | 49,1 км |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23126, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Северинівка, вул. Грушевського, 29 |
| Карта | |
  Маньківці | |
 Маньківці | |
| Мапа | |
| | |
Розташоване за 12 км від міста Бар. На півдні село межує з селом Улянівка, на сході з селом Токарівка (Жмеринський район), на півночі з селом Стодульці (Жмеринський район) та на заході з селом Міжлісся.
Історія села XVI–XIX ст.
Село Маньківці раніше носило назву Тягин. Назва села Маньківці походить від імені пані Маньки, яка проживала у маєтку в Чернятині. Очевидці розповідали, що юна пані жаліла бідних дітей, які юрбою бігли за каретою, коли вона проїздила через село. Пані завжди розсипала цукерки, а діти збирали і дякували її. Після її смерті село Тягин було перейменовано в Маньківці. Перша згадка про село Маньківці зустрічається на початку XVI ст. Коли польська королева Бона Сфорца отримала 1537 році у власність Барське староство, вона для округлення своїх володінь виміняла в 1539 році Маньківці у () на Гусятин і Кутківці. В тому ж столітті в 60-х роках виникло питання, що цей обмін зроблено неправильно, оскільки Свєрч отримав Маньківці як спустошене село. В 1567 виникло питання по заселенню села Маньковець.
Маньківці належали до Барського староства і були переважно власністю панів Виговського, Любомирського і Понінських. В кінці XIX ст. власниками Маньковець були католики Домскіє, на початку XX ст. належали — Вітославському, а потім власницею села стала М.Львова. Більшість жителів села українці, займаються землеробством, а також працюють на винокурні пані Львової. Було в селі також кілька ткачів, столярів, ковалів. В 1765 році був збудований дерев'яний храм на кошти прихожан, присвячений Покрові Пресвятої Богородиці. В 1882 році храм був розібраний. Зведено нову церкву на кошти прихожан, яких було зібрано близько 5000 карбованців. В храмі є ікона в срібній ризі, куплена на кошти А.Петрова. З 1874 року в Маньківцях відкрили міністерське однокласне училище, замість існуючої тут з 60-х років церковної школи. В 1898 році відкрита школа грамоти для дівчат. В 1789 р. в Маньківцях був побудований Тринітарський (Троїцький) костел летичівським суддею Юзефом Демським.
Соціально-економічний і культурний розвиток у XX ст.
Дореволюційне село Маньківці, як і інші села України, являло собою убоге поселення з вічними злиднями і нуждою. Воно, як і сусідні села, Токарівка і Чернятин, належали пану Львову, що проживав у Чернятині (Жмеринського району). Селом розпоряджалися економ Борисов, який жив у приміщені теперішньої школи та управляючий Аверін, що квартирував у приміщені теперішнього сільського клубу. Будівлі і хати в селі були вкриті соломою, лише хати пізніше розкуркулених Диякона Миколи, Івахна Івана і Ткачука Прокопа були під бляхою, і одна чи дві хати на все село були під черепицею. В центрі села виділялися панська конюшня, комори, винокурний завод, земська лікарня, костьол, хата пана і ксьондза. В селі було двокласне училище де навчалося до 40 дітей, де працювали два вчителі Мітлаш і Гушло. В центрі села на самому видному місці розташована церква. За Ленінським декретом 1917 року селяни одержали землю, худобу. Але ця радість була не довгою. Більшовицька війна з УНР спустошила сільське господарство села. Посівна площа скоротилась приблизно на 1/3, а збір зерна — на 30%.
Після закінчення Першої світової війни, у досить важких умовах, жителі району взялись за швидку відбудову і піднесення сільського господарства. В Маньківцях в 1919 р. з'являється перша партійна ячейка на чолі з секретарем партячейки, першим комуністом села Никитюком Леонтієм Панасовичем. Ячейка складалася з трьох комуністів, серед них був Бекас Яків Григорович. Невдовзі «петлюревці» жорстоко катували Л. Никитюка в лісі урочища «Дубина». Пізніше тіло його було перевезене на сільське кладовище і поховано з почестями. Кожного року навесні комуністи, комсомольці з прапорами приходили до могили першого комуніста села на вшанування його пам'яті. В селі створюються перші комітети бідноти, які сприяли колективізації села. Першим головою комнезаму була жінка — Коваленко Юстина, активні комнезавці — Пастушина Оляна, Никитюк Григорій, Кутняк Яків, Кривий Василь та інші. В 1923 р. в селі створюється перша сільськогосподарська артіль «Сніп», куди ввійшло 12 господарств. Першими ввійшли до складу цього господарства Асаулов Василь, Асаулов Аксентій, Мукоїд Пилип, Сплема Харитон, Коваль Афанасій, Хоменко Григорій, Велічко Коземір, Коваленко Микола, Коваленко Микита, Сафігіна Оляна, Сіжанський Василь. Першим головою «Снопа» був Коваленко Микита.
Після ухвалення в 1927 р. на XV з'їзді партії рішення про суцільну колективізацію сільського господарства і ліквідації куркульства як класу, на території Маньковець в 1929 р. створюється 3 господарства — т.з. СОЗ (спільний обробіток землі): СОЗ імені Леніна (перший його керівник Гадасюк Онисько), СОЗ імені Ворошилова (керівники Коваленко, Ободовський) і СОЗ «Сніп». Завдяки діяльності комсомольської організації і його секретаря Сафігіна Константина Михайловича, а також парторганізації на чолі із Сафігіним Констянтином Михайловичем в 1930 р. СОЗи в Маньківцях було об'єднано в колгосп «Комінтерн». Першим його головою був Ободовський. Знаряддя і худоба «куркулів» були передані в колгосп. Незадоволені розкуркуленням в жовтні 1929 року, коли відбувався пленум сільської ради, з-за рогу вбили з обріза голову сільради комуніста Безпалька Бориса Яковича. Його похоронили на подвір'ї теперішньої середньої школи, могилу обгородили ажурною загорожею. Велике значення для колгоспного ладу мало створення в 1930–1934 роках в районі Барської МТС, яка забезпечила колгосп технічною базою і сприяла швидкому розвитку і зміцненню колгоспу. В селі з'явилась перша автомашина — полуторка в 1937 р. Шофером її був Кутнюк Олександр Артемович, потім з'явились ще дві автомашини, косарки і жниварки. В селі з'являються трактори, створюються свої кадри механізаторів, піднялась культура землеробства, врожаї. Так зернових збирали по 11 — 15 ц. з га, цукрових буряків 60 — 70 ц. з га. В 1930–1937 р.р. в країні розгортаються масові рухи за виконання п'ятирічки за 4 роки. В селах Вінниччини розгортається рух п'яти-сотенниців. Ініціатором його була Вероніка Демчек — ланкова п'ятисотинниців. Рух п'ятисотинниць привів до збільшення врожаю в Маньківцях у 1940 році до 125–130 ц. буряків з га. Першою п'ятисотницею була Чайка Настя. Напередодні Німецько-радянської війни в селі були найвищі врожаї всіх культур в порівнянні з минулими роками. Підвищився матеріальний добробут країни, а також колгоспників. Так, в 1940 р. колгоспникам було видано на трудодні по 3 — 4 кг хліба. Головою тоді був Тарнашинський Іван Людвікович. В цей час значно піднялась культура землеробства, додержання правил техніки. Було введено сівозміну, посів багаторічних і озимих трав, що дало можливість значно підвищити врожаї і забезпечити тварин кормами. Поголів'я тварин на селі досягло рівня 1913 р., а продуктивність збільшилась в 2,5 рази. Середній надій молока в 1940 році на одну фуражну корову становив 1100 літрів. У роки Німецько-радянської війни село було окуповано з 16 липня по 23 березня 1944 року. Територія села підпала під румунську окупацію. Під час окупації в село з полону втік Баранов Іван. Його до себе в дім приийняла Шпирко Єфросинія Іванівна. Проте невдовзі його схопила румунська жандармерія. Він був арештований і відправлений в Тирасполь на суд. В цей час йому активно допомагав Барда Сергій Йосипович, який згодом 23 серпня 1946 був репресований, та загинув у Дубравлазі 22 травня 1951, доля його була невідома протягом 15 років. Він неодноразово відправляв Баранову Івану 2 кг сухарів, цукор, борошно, сіль, пачку махорки, також розповсюджував серед жителів села партизанську газету. Відомо, що у 1943 році поблизу села був підірваний нацистський потяг. Сільське господарство прийшло у занепад, тварини знищені і вивезені. В порівнянні з 1941 роком тваринництво зменшилось в 5 разів, а урожайність в 1,5 рази. Сільське господарство села в основному було відбудовано до 1950 року, коли були відновлені довоєнні посівні площі і поголів'я худоби. Починаючи з 1953 року загальна площа закріплених земель за колгоспом становила 1889 га, у тому числі орної землі — 1648 га, садів — 111,5 га, непридатної землі — 125 га. Завдяки доброму і своєчасному обробітку ґрунту середній урожай по колгоспу з року в рік збільшувався. Колгосп мав 15 тракторів, 4 комбайни, 11 автомобілів, 2 кукурудзяних, 2 бурякових комбайни, 2 буряконавантажувачі, 2 зерноочисні машини і т.і. Діти колгоспників з 1957 року почали навчатися у середній школі. До 1957 року вона була семирічною і вперше створилася в 1920 році. З 1957 р. в селі почала функціонувати бібліотека, фонд якої становила 591 книга. Силами художньої самодіяльності влаштовувалися концерти, виступи на художніх оглядах. Село було повністю електрифіковане і радіофіковане. На кінець 70-х років в селі налічувалося 48 телевізорів, понад 100 радіол, 284 радіоточки, стаціонарна кіноустановка в клубі і кіноапарат в школі. В селі нараховувалося понад 100 велосипедів, 30 мотоциклів і одна! легкова автомашина. Всі хати були перебудовані: із 680 дворів, що були у селі, 420 будинків на той час вважалися новими. Було 4 крамниці, функціонували побутові майстерні, поштове відділення і фельдшерський пункт. Кожен колгоспний двір передплачував за 2-3 газети або журнали. На обліку у сільській бібліотеці було 560 читачів. Культурно-масова робота проводилася в сільському клубі, розрахованому на 300 місць. Там працювали драматичний і хоровий гуртки. Колгоспники взимку навчалися в агрошколах, політшколах, якими керували агрономи і зоотехніки. Регулярно працювала лекторна група вінницького тваринництва «Знання», де працювали 22 лектори. Понад 10 років виходила друком багатотиражна газета «Зоря комунізму», яка передусім висвітлювала колгоспне життя.
В селі працює Маньковецька ЗОШ І-ІІІ ступенів.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу новоутвореного Жмеринського району.
Голодомор
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 2 особи. Але точна кількість жертв, через відсутність документів невідома. Старі люди подейкують, що в селі жила жінка, яка через відсутність їжі, з'їла свою дочку, примовляючи: "Тобі так буде краще".
Історія бібліотеки
Сільська бібліотека села була заснована в 1932–1933 роках (відомості про засновників не збереглися). Заклодом керували: 1945–1950 рр. — Бубновська Марія; 1950–1955 рр. — Вівсяний Єдуард; 1955–1964 рр. — Пилипенко Василина; 1964–1976 рр. — Щукіна Надія Миколаївна; 1976–1998 рр. — Гадасюк Надія Кирилівна; з 1998 р. — Тарасюк Олена Василівна.
У зв'язку з аварійним становищем приміщення бібліотеки було переміщено в приміщення шкільної бібліотеки, яка у свою чергу була заснована в 1947 році. Її фонд становили книги, що були зібрані у населення. Першим бібліотекарем школи була Руда Федора. У шкільній бібліотеці проводилися тематичні виставки. Кожного року в селі проводиться свято Івана Купала.
Пам'ятки
-
![image]()
Костел святої Трійці
Костел святої Трійці. Храм засновано 1763 року — ктитор поміщик Йосип Дембський. Новий мурований костел святої Трійці збудовано 1789 року.
Церква Покрови. Храм засновано 1765 року. 1882 року дерев'яну церкву розібрали. Нову церкву збудували 1882 року з використанням старого матеріалу. Старий іконостас 3-ярусний.
У селі діє дитячий санаторій «Зелений гай».
Видатні уродженці
- Бубновський Микита Дмитрович — Герой Соціалістичної Праці.
- Шумигора Іван Іванович — один із засновників і організаторів в 1924 році.
Відомі мешканці
- Водзяновський Роман Анатолійович (19.09.1989 — 13.01.2023) — солдат ЗСУ, учасник Російсько Ураїнської війни
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Голод 1921–1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
Джерела
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храми Поділля [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Ма́ньківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.136-137
Посилання
- Mańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 99. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2018 Manki vci selo v Ukrayini u Severinivskij silskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Do 2020 centr Mankoveckoyi silskoyi radi selo MankivciKostel Presvyatoyi TrijciKostel Presvyatoyi TrijciKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Zhmerinskij rajonOblikova kartka Mankivci Osnovni daniZasnovane 1539Naselennya 1025Plosha 29 5 km Gustota naselennya 37 08 osib km Poshtovij indeks 23030Telefonnij kod 380 4341Geografichni daniGeografichni koordinati 49 03 15 pn sh 27 49 53 sh d 49 05417 pn sh 27 83139 sh d 49 05417 27 83139 Koordinati 49 03 15 pn sh 27 49 53 sh d 49 05417 pn sh 27 83139 sh d 49 05417 27 83139Vodojmi r RivVidstan do oblasnogo centru 49 1 kmVidstan do rajonnogo centru 14 kmMisceva vladaAdresa radi 23126 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Severinivka vul Grushevskogo 29KartaMankivciMankivciMapa Mankivci u Vikishovishi Roztashovane za 12 km vid mista Bar Na pivdni selo mezhuye z selom Ulyanivka na shodi z selom Tokarivka Zhmerinskij rajon na pivnochi z selom Stodulci Zhmerinskij rajon ta na zahodi z selom Mizhlissya Istoriya sela XVI XIX st Selo Mankivci ranishe nosilo nazvu Tyagin Nazva sela Mankivci pohodit vid imeni pani Manki yaka prozhivala u mayetku v Chernyatini Ochevidci rozpovidali sho yuna pani zhalila bidnih ditej yaki yurboyu bigli za karetoyu koli vona proyizdila cherez selo Pani zavzhdi rozsipala cukerki a diti zbirali i dyakuvali yiyi Pislya yiyi smerti selo Tyagin bulo perejmenovano v Mankivci Persha zgadka pro selo Mankivci zustrichayetsya na pochatku XVI st Koli polska koroleva Bona Sforca otrimala 1537 roci u vlasnist Barske starostvo vona dlya okruglennya svoyih volodin viminyala v 1539 roci Mankivci u na Gusyatin i Kutkivci V tomu zh stolitti v 60 h rokah viniklo pitannya sho cej obmin zrobleno nepravilno oskilki Svyerch otrimav Mankivci yak spustoshene selo V 1567 viniklo pitannya po zaselennyu sela Mankovec Mankivci nalezhali do Barskogo starostva i buli perevazhno vlasnistyu paniv Vigovskogo Lyubomirskogo i Poninskih V kinci XIX st vlasnikami Mankovec buli katoliki Domskiye na pochatku XX st nalezhali Vitoslavskomu a potim vlasniceyu sela stala M Lvova Bilshist zhiteliv sela ukrayinci zajmayutsya zemlerobstvom a takozh pracyuyut na vinokurni pani Lvovoyi Bulo v seli takozh kilka tkachiv stolyariv kovaliv V 1765 roci buv zbudovanij derev yanij hram na koshti prihozhan prisvyachenij Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici V 1882 roci hram buv rozibranij Zvedeno novu cerkvu na koshti prihozhan yakih bulo zibrano blizko 5000 karbovanciv V hrami ye ikona v sribnij rizi kuplena na koshti A Petrova Z 1874 roku v Mankivcyah vidkrili ministerske odnoklasne uchilishe zamist isnuyuchoyi tut z 60 h rokiv cerkovnoyi shkoli V 1898 roci vidkrita shkola gramoti dlya divchat V 1789 r v Mankivcyah buv pobudovanij Trinitarskij Troyickij kostel letichivskim suddeyu Yuzefom Demskim Socialno ekonomichnij i kulturnij rozvitok u XX st Dorevolyucijne selo Mankivci yak i inshi sela Ukrayini yavlyalo soboyu uboge poselennya z vichnimi zlidnyami i nuzhdoyu Vono yak i susidni sela Tokarivka i Chernyatin nalezhali panu Lvovu sho prozhivav u Chernyatini Zhmerinskogo rajonu Selom rozporyadzhalisya ekonom Borisov yakij zhiv u primisheni teperishnoyi shkoli ta upravlyayuchij Averin sho kvartiruvav u primisheni teperishnogo silskogo klubu Budivli i hati v seli buli vkriti solomoyu lishe hati piznishe rozkurkulenih Diyakona Mikoli Ivahna Ivana i Tkachuka Prokopa buli pid blyahoyu i odna chi dvi hati na vse selo buli pid cherepiceyu V centri sela vidilyalisya panska konyushnya komori vinokurnij zavod zemska likarnya kostol hata pana i ksondza V seli bulo dvoklasne uchilishe de navchalosya do 40 ditej de pracyuvali dva vchiteli Mitlash i Gushlo V centri sela na samomu vidnomu misci roztashovana cerkva Za Leninskim dekretom 1917 roku selyani oderzhali zemlyu hudobu Ale cya radist bula ne dovgoyu Bilshovicka vijna z UNR spustoshila silske gospodarstvo sela Posivna plosha skorotilas priblizno na 1 3 a zbir zerna na 30 Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni u dosit vazhkih umovah zhiteli rajonu vzyalis za shvidku vidbudovu i pidnesennya silskogo gospodarstva V Mankivcyah v 1919 r z yavlyayetsya persha partijna yachejka na choli z sekretarem partyachejki pershim komunistom sela Nikityukom Leontiyem Panasovichem Yachejka skladalasya z troh komunistiv sered nih buv Bekas Yakiv Grigorovich Nevdovzi petlyurevci zhorstoko katuvali L Nikityuka v lisi urochisha Dubina Piznishe tilo jogo bulo perevezene na silske kladovishe i pohovano z pochestyami Kozhnogo roku navesni komunisti komsomolci z praporami prihodili do mogili pershogo komunista sela na vshanuvannya jogo pam yati V seli stvoryuyutsya pershi komiteti bidnoti yaki spriyali kolektivizaciyi sela Pershim golovoyu komnezamu bula zhinka Kovalenko Yustina aktivni komnezavci Pastushina Olyana Nikityuk Grigorij Kutnyak Yakiv Krivij Vasil ta inshi V 1923 r v seli stvoryuyetsya persha silskogospodarska artil Snip kudi vvijshlo 12 gospodarstv Pershimi vvijshli do skladu cogo gospodarstva Asaulov Vasil Asaulov Aksentij Mukoyid Pilip Splema Hariton Koval Afanasij Homenko Grigorij Velichko Kozemir Kovalenko Mikola Kovalenko Mikita Safigina Olyana Sizhanskij Vasil Pershim golovoyu Snopa buv Kovalenko Mikita Pislya uhvalennya v 1927 r na XV z yizdi partiyi rishennya pro sucilnu kolektivizaciyu silskogo gospodarstva i likvidaciyi kurkulstva yak klasu na teritoriyi Mankovec v 1929 r stvoryuyetsya 3 gospodarstva t z SOZ spilnij obrobitok zemli SOZ imeni Lenina pershij jogo kerivnik Gadasyuk Onisko SOZ imeni Voroshilova kerivniki Kovalenko Obodovskij i SOZ Snip Zavdyaki diyalnosti komsomolskoyi organizaciyi i jogo sekretarya Safigina Konstantina Mihajlovicha a takozh partorganizaciyi na choli iz Safiginim Konstyantinom Mihajlovichem v 1930 r SOZi v Mankivcyah bulo ob yednano v kolgosp Komintern Pershim jogo golovoyu buv Obodovskij Znaryaddya i hudoba kurkuliv buli peredani v kolgosp Nezadovoleni rozkurkulennyam v zhovtni 1929 roku koli vidbuvavsya plenum silskoyi radi z za rogu vbili z obriza golovu silradi komunista Bezpalka Borisa Yakovicha Jogo pohoronili na podvir yi teperishnoyi serednoyi shkoli mogilu obgorodili azhurnoyu zagorozheyu Velike znachennya dlya kolgospnogo ladu malo stvorennya v 1930 1934 rokah v rajoni Barskoyi MTS yaka zabezpechila kolgosp tehnichnoyu bazoyu i spriyala shvidkomu rozvitku i zmicnennyu kolgospu V seli z yavilas persha avtomashina polutorka v 1937 r Shoferom yiyi buv Kutnyuk Oleksandr Artemovich potim z yavilis she dvi avtomashini kosarki i zhnivarki V seli z yavlyayutsya traktori stvoryuyutsya svoyi kadri mehanizatoriv pidnyalas kultura zemlerobstva vrozhayi Tak zernovih zbirali po 11 15 c z ga cukrovih buryakiv 60 70 c z ga V 1930 1937 r r v krayini rozgortayutsya masovi ruhi za vikonannya p yatirichki za 4 roki V selah Vinnichchini rozgortayetsya ruh p yati sotenniciv Iniciatorom jogo bula Veronika Demchek lankova p yatisotinniciv Ruh p yatisotinnic priviv do zbilshennya vrozhayu v Mankivcyah u 1940 roci do 125 130 c buryakiv z ga Pershoyu p yatisotniceyu bula Chajka Nastya Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v seli buli najvishi vrozhayi vsih kultur v porivnyanni z minulimi rokami Pidvishivsya materialnij dobrobut krayini a takozh kolgospnikiv Tak v 1940 r kolgospnikam bulo vidano na trudodni po 3 4 kg hliba Golovoyu todi buv Tarnashinskij Ivan Lyudvikovich V cej chas znachno pidnyalas kultura zemlerobstva doderzhannya pravil tehniki Bulo vvedeno sivozminu posiv bagatorichnih i ozimih trav sho dalo mozhlivist znachno pidvishiti vrozhayi i zabezpechiti tvarin kormami Pogoliv ya tvarin na seli dosyaglo rivnya 1913 r a produktivnist zbilshilas v 2 5 razi Serednij nadij moloka v 1940 roci na odnu furazhnu korovu stanoviv 1100 litriv U roki Nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovano z 16 lipnya po 23 bereznya 1944 roku Teritoriya sela pidpala pid rumunsku okupaciyu Pid chas okupaciyi v selo z polonu vtik Baranov Ivan Jogo do sebe v dim priijnyala Shpirko Yefrosiniya Ivanivna Prote nevdovzi jogo shopila rumunska zhandarmeriya Vin buv areshtovanij i vidpravlenij v Tiraspol na sud V cej chas jomu aktivno dopomagav Barda Sergij Josipovich yakij zgodom 23 serpnya 1946 buv represovanij ta zaginuv u Dubravlazi 22 travnya 1951 dolya jogo bula nevidoma protyagom 15 rokiv Vin neodnorazovo vidpravlyav Baranovu Ivanu 2 kg suhariv cukor boroshno sil pachku mahorki takozh rozpovsyudzhuvav sered zhiteliv sela partizansku gazetu Vidomo sho u 1943 roci poblizu sela buv pidirvanij nacistskij potyag Silske gospodarstvo prijshlo u zanepad tvarini znisheni i vivezeni V porivnyanni z 1941 rokom tvarinnictvo zmenshilos v 5 raziv a urozhajnist v 1 5 razi Silske gospodarstvo sela v osnovnomu bulo vidbudovano do 1950 roku koli buli vidnovleni dovoyenni posivni ploshi i pogoliv ya hudobi Pochinayuchi z 1953 roku zagalna plosha zakriplenih zemel za kolgospom stanovila 1889 ga u tomu chisli ornoyi zemli 1648 ga sadiv 111 5 ga nepridatnoyi zemli 125 ga Zavdyaki dobromu i svoyechasnomu obrobitku gruntu serednij urozhaj po kolgospu z roku v rik zbilshuvavsya Kolgosp mav 15 traktoriv 4 kombajni 11 avtomobiliv 2 kukurudzyanih 2 buryakovih kombajni 2 buryakonavantazhuvachi 2 zernoochisni mashini i t i Diti kolgospnikiv z 1957 roku pochali navchatisya u serednij shkoli Do 1957 roku vona bula semirichnoyu i vpershe stvorilasya v 1920 roci Z 1957 r v seli pochala funkcionuvati biblioteka fond yakoyi stanovila 591 kniga Silami hudozhnoyi samodiyalnosti vlashtovuvalisya koncerti vistupi na hudozhnih oglyadah Selo bulo povnistyu elektrifikovane i radiofikovane Na kinec 70 h rokiv v seli nalichuvalosya 48 televizoriv ponad 100 radiol 284 radiotochki stacionarna kinoustanovka v klubi i kinoaparat v shkoli V seli narahovuvalosya ponad 100 velosipediv 30 motocikliv i odna legkova avtomashina Vsi hati buli perebudovani iz 680 dvoriv sho buli u seli 420 budinkiv na toj chas vvazhalisya novimi Bulo 4 kramnici funkcionuvali pobutovi majsterni poshtove viddilennya i feldsherskij punkt Kozhen kolgospnij dvir peredplachuvav za 2 3 gazeti abo zhurnali Na obliku u silskij biblioteci bulo 560 chitachiv Kulturno masova robota provodilasya v silskomu klubi rozrahovanomu na 300 misc Tam pracyuvali dramatichnij i horovij gurtki Kolgospniki vzimku navchalisya v agroshkolah politshkolah yakimi keruvali agronomi i zootehniki Regulyarno pracyuvala lektorna grupa vinnickogo tvarinnictva Znannya de pracyuvali 22 lektori Ponad 10 rokiv vihodila drukom bagatotirazhna gazeta Zorya komunizmu yaka peredusim visvitlyuvala kolgospne zhittya V seli pracyuye Mankovecka ZOSh I III stupeniv 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Barskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Zhmerinskogo rajonu GolodomorPid chas drugogo golodomoru u 1932 1933 rokah provedenogo radyanskoyu vladoyu zaginulo 2 osobi Ale tochna kilkist zhertv cherez vidsutnist dokumentiv nevidoma Stari lyudi podejkuyut sho v seli zhila zhinka yaka cherez vidsutnist yizhi z yila svoyu dochku primovlyayuchi Tobi tak bude krashe Istoriya bibliotekiSilska biblioteka sela bula zasnovana v 1932 1933 rokah vidomosti pro zasnovnikiv ne zbereglisya Zaklodom keruvali 1945 1950 rr Bubnovska Mariya 1950 1955 rr Vivsyanij Yeduard 1955 1964 rr Pilipenko Vasilina 1964 1976 rr Shukina Nadiya Mikolayivna 1976 1998 rr Gadasyuk Nadiya Kirilivna z 1998 r Tarasyuk Olena Vasilivna U zv yazku z avarijnim stanovishem primishennya biblioteki bulo peremisheno v primishennya shkilnoyi biblioteki yaka u svoyu chergu bula zasnovana v 1947 roci Yiyi fond stanovili knigi sho buli zibrani u naselennya Pershim bibliotekarem shkoli bula Ruda Fedora U shkilnij biblioteci provodilisya tematichni vistavki Kozhnogo roku v seli provoditsya svyato Ivana Kupala Pam yatkiKostel svyatoyi Trijci Kostel svyatoyi Trijci Hram zasnovano 1763 roku ktitor pomishik Josip Dembskij Novij murovanij kostel svyatoyi Trijci zbudovano 1789 roku Cerkva Pokrovi Hram zasnovano 1765 roku 1882 roku derev yanu cerkvu rozibrali Novu cerkvu zbuduvali 1882 roku z vikoristannyam starogo materialu Starij ikonostas 3 yarusnij U seli diye dityachij sanatorij Zelenij gaj Vidatni urodzhenciBubnovskij Mikita Dmitrovich Geroj Socialistichnoyi Praci Shumigora Ivan Ivanovich odin iz zasnovnikiv i organizatoriv v 1924 roci Vidomi meshkanciVodzyanovskij Roman Anatolijovich 19 09 1989 13 01 2023 soldat ZSU uchasnik Rosijsko Urayinskoyi vijniPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Golod 1921 1923 i ukrayinska presa v Kanadi K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2008 1000 s 978 966 355 024 4DzherelaSajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Hrami Podillya 20 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaMa nkivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 136 137PosilannyaMankowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 99 pol