Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Токарі́вка — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області.
| село Токарівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський |
| Рада | Чернятинська сільська рада |
| Облікова картка | Чернятин |
| Основні дані | |
| Населення | 549 |
| Площа | 1,53 км² |
| Густота населення | 358,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23125 |
| Телефонний код | +380 4332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′04″ пн. ш. 27°52′03″ сх. д. / 49.06778° пн. ш. 27.86750° сх. д.Координати: 49°04′04″ пн. ш. 27°52′03″ сх. д. / 49.06778° пн. ш. 27.86750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 275 м |
| Водойми | Рів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23124, с. Чернятин, вул. Першотравнева, 29 |
| Карта | |
  Токарівка | |
 Токарівка | |
| Мапа | |
| | |
Археологічні розвідки
У районі Токарівки мегалітичні поховання XIV—XII ст. до нашої ери стали відомі в 1901 році з карти археологічних пам'яток Поділля . Місце зберігання матеріалів невідоме. Біля села знаходились два кургани з похованнями культури кулястих амфор. У 1886 році один курган розкопали. Під насипом була відкрита конструкція з кам'яних плит. Усередині кам'яної скрині знайдено дві керамічні сокири, уламки посудини та рештки дерева. Другий курган розкопаний в 1889 році. Під насипом знайдена конструкція з двох кам'яних плит на ребро, прикритих третьою. В гробниці знайдено кам'яну шліфовану сокиру. Обряд поховання невідомий. Поховання мають велике значення для вивчення історії, культури, території розселення племен культури кулястих амфор.
Історія
Село Токарівка засноване близько 1725 року токарями, що виточували млинарське каміння (жорнова). Спочатку це село було серед лісу і на березі річки Рів називали цей хутір Заозерне і сюди власники Чернятинського палацу Вітославські висилали на поселення кріпаків, які не хотіли коритись панським посіпакам, поселення було на лівому березі річки, яка в той час була широка і повноводна. Церкуву було споруджено у 1744 році на кошти токарівчан, які проживали в 33 дворах. Близько 1800 р. пани почали будувати млин і насипали греблю, якою перегородили річку зробивши таким чином дорогу на Маньківці, крім того в кінці греблі було збудовано будинок в якому товкли просо в механічних ступах і вибивали сукно з грубої шерсті з якого селяни шили свити. Механізація у млинах, на той час, була досить досконалою. На греблі зроблено деревяний шлюз, однак його змила вода. В 1861 р. збудований новий шлюз, який проіснував до 1965 р.
Пани Вітославські, мабуть, були учасниками польського повстання в 1861-1862 рр., в наслідок чого їх величезні маєтки було конфісковано і частину продано чи подаровано новим панам. Села Чернятин, Токарівка та Маньківці потрапили у володіння княгині Марії Михайлівни Львової, потім сина Олександра. Після скасування кріпаччини частину поміщицької землі було передано селянам. По опису 1865 р. було закінчено обвод і виділено землі селянам, яких по списку було 370 чоловік і проживали в 65 дворах. Частину землі 120 десятин селянам було наділено за 10 км від с. Токарівка на Південь від теперішнього села Голубівка, де був рідкий ліс і чагарники.
Наприкінці XIX ст. селом володіла поміщиця . Тут нараховувалось 153 двори і проживало 995 осіб. Діяла православна церква, церковно-парафіяльна школа, був водяний млин.
У 1900 році в селі проживало 412 чоловіків і 409 жінок. Українці, крім землеробства, займалися ткацтвом, візництвом, працювали на сусідніх пивоварному і винокурному заводах, а також гендлярували. При селі рахувалася 691 десятина землі — власниці Марії Львової і ще при селі Маньківцях була церковної 38 десятин землі, селянської надільної — було 653 десятини.
До 1917 р. в Токарівці було 1000 десятин землі, 650 з них належало поміщикам, 300 куркулям, 50 селянам. Будинків накритих «залізом» та черепицею було 13. Селяни наймалися на роботу до економії поміщика, працювали на пивоварному заводі, який було побудовано у 1880 р., (спочатку він був цукровим заводом, а з 1893 р. його переобладнали на виготовлення пива).
Однокласна церковно-приходська школа відкрита в 1900 році. В ній навчалося 37 хлопчиків і 3 дівчинки. Токарівка належала до Межирівської волості Літинського району.
Ця будівля проіснувала до 1976 р. З 480 чоловік, письменних було 34. На той час не було медичного обслуговування, лише в Чернятині був один фельдшер.
Після Лютневої революції 1917 р., у польській економії було розірвано коні, воли і реманент, однак, при гетьманаті Скоропадського все було повернуто Львовим. Наприкінці листопада 1917 р. в с. Чернятин було створено Раду сільських депутатів. Першим головою було обрано Кулика Павла Омеляновича. В 1919 р. в с. Токарівку вступили війська С. Петлюри, однак були вигнані денікінцями. В 1920 р. токарівчани зазнали знущань білополяків. Впродовж 1918-1920 рр. в селі було створено загін самооборони, куди ввійшло біля 50 чоловік, керував цим загоном Кулик П.О. Остаточно Радянську владу в селі було встановлено у лютому 1920 р.
В 1922 р. утворюється комітет незаможних селян (комнезам), його очолив Христюк Михайло. При розподілі землі у деяких селян вийшло по 10-15 наділів. Тому у 1928 р. було проведено землевпорядкування і всі землі зведено в чотири поля, відведено землю під нові садиби – сьогодні цей куток села називається Цимбалівка.
В 1931 р. в Токарівці виник колгосп головою якого обрали Христюка Р.І. і назвали «Артіль імені Свердлова», головою сільської ради обрано Кулика П.О., пізніше було обрано Бабича Дениса, в тому ж році головою колгоспу було переобрано Бадюка Івана, в 1932 р. нова зміна – головою обрано двадцятипятитисячника Кирилюка. В 1932-33 рр. керував господарством Завируха, а в 1933-37 рр. Варцаба Михайло.
Голодні 30-ті не обминули і Токарівку… невеликі дослідження було зроблено старшокласниками Чернятинської СЗШ І-ІІІ ступенів Тарган Тетяною та Ставнійчук Зоєю. За дослідженими даними в голод 1932-33 рр. загинуло 59 чоловік.
Ось що розповіли жительки сіл Чернятина і Токарівки – Мацанюк Ганна Федорівна (нар. 07.06.1913 р.), Штовба Євдокія Полікарпівна, Дякова Федора Андріївна.
Тоді, у 1933 р. на землю прийшла не небесна, а державна кара. Запамятався такий випадок – у родині жило семеро дітей, мати та батько. Першим помер батько, а потім мати на драбині повиносила всіх своїх дітей до цвинтаря, бо коней не було. Щоб вижити люди ходили до лісу і рвали з дуба листя. По-людськи ніхто людей не ховав: їх скидали до однієї ями і не закопували, а навіщо, хіба чергову жертву довго чекати? Ніде не було видно ні котів, ні собак. Розповідали, що в сусідньому селі Маньківцях мати зїла свою дочку. Вона не розуміла, що робить і лише весь час приповідала: «Так тобі буде легше…». Присадибні ділянки пустували, не було що садити, та й навіть якби садили б – біда заставила б вчинити великий гріх – вкрасти. Харчувалися люди супами, звареними за допомогою великої кількості води на 1-2 картоплин і щипочки крупи (власноруч розтертої з кількох зернин двома каменями). На жаль, точної цифри замучених голодомором встановити по с. Токарівка не вдалося.
В 1930 р. церкву було розібрано, ікони і цінні речі були вивезені, за те, щоб зняти хреста з церкви давали пуд гороху. На місці розібраної церкви побудували клуб, в якому розміщувались і бібліотека. Після війни клубом завідував Бабич Гордій, а бібліотекою – Рудоман Ніна. Новий клуб розпочали будувати 1974 р., а закінчили в 1979 р., в тій же будівлі знаходиться сільська бібліотека.
16-17 липня 1941 р. село було окуповано німецькими ворогами, за роки окупації села, окупантами вивезено 37 волів, 721 свиню, 18177 ц. зерна, загальна сума збитків дорівнювала 550 тис. карб. 521 токарівчанин боровся тоді з фашистськими загарбниками на фронтах, в партизанських загонах, в підпіллі. Під час окупації на території сіл Чернятин, Токарівка, Слобода-Чернятинська діяла підпільна група на чолі з Федоровим Олександром (схоплений і закатований фашистами). Активними учасниками партизанського руху були: Никитюк Михайло Данилович, Полумисло Олексій Георгієвич. Список жителів с. Токарівка, які були репресовані сталінським режимом:
1. Бабич Микола Мусійович – не повернувся;
2. Бабич Филимон Мусійович – не повернувся;
3. Кузевич Яків – не повернувся;
4. Ставнійчук Михайло – не повернувся;
5. Огоцький Кузьма – повернувся живим.
За подвиги у Великій Вітчизняній війні 136 токарівчан були нагороджені орденами і медалями. 24 березня 1944 р. село було звільнено від окупантів 151 стрілецькою дивізією.
В 1958 р. була проведена електрифікація села.
В 1959 р. до Чернятинського колгоспу імені Сталіна було приєднано колгосп імені Свердлова, а з 1962 р. він отримав назву імені ХХІІ зїзду КПРС. В Токарівці було розміщено підрозділ колгоспу під назвою «Бригада №2» бригадир Рудоман А.Т., бригада зберегла універсальний напрямок розвитку: зерно-бурякове виробництво у поєднанні з молочно-мясним тваринництвом. За даними 1956 р. в колгоспі всього нараховувалося 2896 га землі, із них 2147 га орної. Багата токарівська земля на працьовитих людей, так у 1963 р. ланкова Кравчук Надія виростила по 280 ц цукрових буряків на площі 70 га, а в 1964 р. Рудоман А.Т. виростив по 300 ц буряків на площі 135 га, в 1965 р. Танань В.Ф. зібрав по 29 ц пшениці на площі 419 га, а механізована ланка Дякона В.А. виростила 281 ц цукрових буряків на площі 130 га, за сумлінну працю Василя Артемовича нагороджено медаллю «За трудову доблесть».
У 1979 р. колгосп імені ХХІІ зїзду КПРС приєднано до Чернятинського технікуму. Після зєднання 6 місяців був директором Зрібняк Б.І. На час передачі тракторної бригади Волкотрубом О.П. тракторів було 17, комбайнів 7, сівалок 7, с/г машин 11, культиваторів 17, фуражир 1, борін 44, силосних комбайнів 2, був побудований фінський домік для механіків – розібрали, склад для горючого – розібрали, склад для запчастин -розібрали, токарний станок на сьогодні знаходиться в с. Слобода-Межирівська, на птахофермі було побудовано 3 комплекси. Рільнича бригада, яку очолював Рудоман А.Т., вирощувала цукрові буряки врожайністю 400 ц/га. Добре розвинено тваринництво, за рік на кожну фуражну корову було надоєно більше 3000 молока.
Радгосп-технікум з серпня 1981 р. очолив Малюта В.Ф. При його керівництві в Токарівці було побудовано нову школу в центрі села, приміщення для дитячого садка, двоповерховий дім для спеціалістів сільського господарства, а також дім ветеринара.
Двоповерховий будинок для механізаторів, приміщення для овець, а коли не стало овець приміщення розібрали. Старі приміщення, які були побудовані при колгоспі реконструювали, а також побудовані були три комплекси.
Його заслуги перед селянами села Токарівка дуже великі. Під час його керівництва було побудовано нові мости біля Козюри О.І., а також біля Проценюка М. був відремонтований міст, який зєднує Токарівку з Чернятином. По селі прокладена асфальтна дорога до міста Бар і до ферми. Завдяки йому всі землі в селі оброблялися, коли в сусідніх селах позаростали буряном. На утриманні ВРХ знаходилося 1500 голів, а дійних корів 510, овець 500 голів, а також кури. Худобу доїли механізовано.
В 2005 р. село газифіковано, винесено подяки Никонюку Г.І. та Ставнічук К.Б. які доклали зусиль та організували весь процес.
В 2007 р. господарство реорганізовано, Токарівку відєднано від Чернятина і 26 вересня 2007 р. розпочато паювання токарівської землі, землі орендував СТОВ «Мир» під керівництвом Шевчука.
Пізніше, кількість орендарів збільшено – ТОВ «УКР-Терра+», ФГ Ставнічук М.О., ФГ Кулик В.С.
Нову школу в Токарівці побудовано в 1988 р. завідувала нею Бабич Ольга Федорівна, на протязі певного періоду це була філія Чернятинської СЗШ І-ІІІ ступенів. Пізніше, школу було закрито і в її приміщенні створено сільську бібліотеку та музей.
Визначальною подією для токарівчан стало відкриття в 2007 р. церкви Київського Патріархату.
Уродженці села
- Кузьмінський Володимир Олександрович (нар. 1972 в Токарівці) — український проєктний менеджер вищої ланки, науковець і експерт у галузі соціальної політики, розвитку соціальних послуг та забезпечення прав дитини, громадський діяч, журналіст. Автор книг і посібників, кандидат економічних наук.
- – український фінансист, заслужений економіст України, громадський діяч, кандидат економічних наук, удостоєний почесного звання «Заслужений економіст України», а ще – співавтор з письменником Василем Васканом двох Гімнів – «Гімн держслужбовців» та «Гімн державного казначейства України» музику до яких створив народний артист України Іван Дерда.
- Мельник Василь Романович (нар. 1890) - лицар георгіївських хрестів 2, 3 та 4 ступенів, лицар георгіївських медалей 2, 3 та 4 ступенів. Військовослужбовець 12 Охтирського гусарського полку, учасник боїв Першої світової війни. Одну з медалей йому вручала сестра царя Миколи 2 - Ольга Олександрівна.
- (22.08.1975 — 10.08.2022) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Джерела
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» видавництво Київ «ЕксОб» — 2002 р. -ст. 275
Література
- Черня́тин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.239 (Токарівка)
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tokari vka selo v Ukrayini u Zhmerinskomu rajoni Vinnickoyi oblasti selo Tokarivka Pam yatnik 91 voyinu odnoselchaninu zagiblim na frontah VVVPam yatnik 91 voyinu odnoselchaninu zagiblim na frontah VVV Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij Rada Chernyatinska silska rada Oblikova kartka Chernyatin Osnovni dani Naselennya 549 Plosha 1 53 km Gustota naselennya 358 82 osib km Poshtovij indeks 23125 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 04 04 pn sh 27 52 03 sh d 49 06778 pn sh 27 86750 sh d 49 06778 27 86750 Koordinati 49 04 04 pn sh 27 52 03 sh d 49 06778 pn sh 27 86750 sh d 49 06778 27 86750 Serednya visota nad rivnem morya 275 m Vodojmi Riv Misceva vlada Adresa radi 23124 s Chernyatin vul Pershotravneva 29 Karta Tokarivka Tokarivka Mapa Tokarivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Tokarivka Arheologichni rozvidkiU rajoni Tokarivki megalitichni pohovannya XIV XII st do nashoyi eri stali vidomi v 1901 roci z karti arheologichnih pam yatok Podillya Misce zberigannya materialiv nevidome Bilya sela znahodilis dva kurgani z pohovannyami kulturi kulyastih amfor U 1886 roci odin kurgan rozkopali Pid nasipom bula vidkrita konstrukciya z kam yanih plit Useredini kam yanoyi skrini znajdeno dvi keramichni sokiri ulamki posudini ta reshtki dereva Drugij kurgan rozkopanij v 1889 roci Pid nasipom znajdena konstrukciya z dvoh kam yanih plit na rebro prikritih tretoyu V grobnici znajdeno kam yanu shlifovanu sokiru Obryad pohovannya nevidomij Pohovannya mayut velike znachennya dlya vivchennya istoriyi kulturi teritoriyi rozselennya plemen kulturi kulyastih amfor IstoriyaSelo Tokarivka zasnovane blizko 1725 roku tokaryami sho vitochuvali mlinarske kaminnya zhornova Spochatku ce selo bulo sered lisu i na berezi richki Riv nazivali cej hutir Zaozerne i syudi vlasniki Chernyatinskogo palacu Vitoslavski visilali na poselennya kripakiv yaki ne hotili koritis panskim posipakam poselennya bulo na livomu berezi richki yaka v toj chas bula shiroka i povnovodna Cerkuvu bulo sporudzheno u 1744 roci na koshti tokarivchan yaki prozhivali v 33 dvorah Blizko 1800 r pani pochali buduvati mlin i nasipali greblyu yakoyu peregorodili richku zrobivshi takim chinom dorogu na Mankivci krim togo v kinci grebli bulo zbudovano budinok v yakomu tovkli proso v mehanichnih stupah i vibivali sukno z gruboyi shersti z yakogo selyani shili sviti Mehanizaciya u mlinah na toj chas bula dosit doskonaloyu Na grebli zrobleno derevyanij shlyuz odnak jogo zmila voda V 1861 r zbudovanij novij shlyuz yakij proisnuvav do 1965 r Pani Vitoslavski mabut buli uchasnikami polskogo povstannya v 1861 1862 rr v naslidok chogo yih velichezni mayetki bulo konfiskovano i chastinu prodano chi podarovano novim panam Sela Chernyatin Tokarivka ta Mankivci potrapili u volodinnya knyagini Mariyi Mihajlivni Lvovoyi potim sina Oleksandra Pislya skasuvannya kripachchini chastinu pomishickoyi zemli bulo peredano selyanam Po opisu 1865 r bulo zakincheno obvod i vidileno zemli selyanam yakih po spisku bulo 370 cholovik i prozhivali v 65 dvorah Chastinu zemli 120 desyatin selyanam bulo nadileno za 10 km vid s Tokarivka na Pivden vid teperishnogo sela Golubivka de buv ridkij lis i chagarniki Naprikinci XIX st selom volodila pomishicya Tut narahovuvalos 153 dvori i prozhivalo 995 osib Diyala pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola buv vodyanij mlin U 1900 roci v seli prozhivalo 412 cholovikiv i 409 zhinok Ukrayinci krim zemlerobstva zajmalisya tkactvom viznictvom pracyuvali na susidnih pivovarnomu i vinokurnomu zavodah a takozh gendlyaruvali Pri seli rahuvalasya 691 desyatina zemli vlasnici Mariyi Lvovoyi i she pri seli Mankivcyah bula cerkovnoyi 38 desyatin zemli selyanskoyi nadilnoyi bulo 653 desyatini Do 1917 r v Tokarivci bulo 1000 desyatin zemli 650 z nih nalezhalo pomishikam 300 kurkulyam 50 selyanam Budinkiv nakritih zalizom ta cherepiceyu bulo 13 Selyani najmalisya na robotu do ekonomiyi pomishika pracyuvali na pivovarnomu zavodi yakij bulo pobudovano u 1880 r spochatku vin buv cukrovim zavodom a z 1893 r jogo pereobladnali na vigotovlennya piva Odnoklasna cerkovno prihodska shkola vidkrita v 1900 roci V nij navchalosya 37 hlopchikiv i 3 divchinki Tokarivka nalezhala do Mezhirivskoyi volosti Litinskogo rajonu Cya budivlya proisnuvala do 1976 r Z 480 cholovik pismennih bulo 34 Na toj chas ne bulo medichnogo obslugovuvannya lishe v Chernyatini buv odin feldsher Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r u polskij ekonomiyi bulo rozirvano koni voli i remanent odnak pri getmanati Skoropadskogo vse bulo povernuto Lvovim Naprikinci listopada 1917 r v s Chernyatin bulo stvoreno Radu silskih deputativ Pershim golovoyu bulo obrano Kulika Pavla Omelyanovicha V 1919 r v s Tokarivku vstupili vijska S Petlyuri odnak buli vignani denikincyami V 1920 r tokarivchani zaznali znushan bilopolyakiv Vprodovzh 1918 1920 rr v seli bulo stvoreno zagin samooboroni kudi vvijshlo bilya 50 cholovik keruvav cim zagonom Kulik P O Ostatochno Radyansku vladu v seli bulo vstanovleno u lyutomu 1920 r V 1922 r utvoryuyetsya komitet nezamozhnih selyan komnezam jogo ocholiv Hristyuk Mihajlo Pri rozpodili zemli u deyakih selyan vijshlo po 10 15 nadiliv Tomu u 1928 r bulo provedeno zemlevporyadkuvannya i vsi zemli zvedeno v chotiri polya vidvedeno zemlyu pid novi sadibi sogodni cej kutok sela nazivayetsya Cimbalivka V 1931 r v Tokarivci vinik kolgosp golovoyu yakogo obrali Hristyuka R I i nazvali Artil imeni Sverdlova golovoyu silskoyi radi obrano Kulika P O piznishe bulo obrano Babicha Denisa v tomu zh roci golovoyu kolgospu bulo pereobrano Badyuka Ivana v 1932 r nova zmina golovoyu obrano dvadcyatipyatitisyachnika Kirilyuka V 1932 33 rr keruvav gospodarstvom Zaviruha a v 1933 37 rr Varcaba Mihajlo Golodni 30 ti ne obminuli i Tokarivku neveliki doslidzhennya bulo zrobleno starshoklasnikami Chernyatinskoyi SZSh I III stupeniv Targan Tetyanoyu ta Stavnijchuk Zoyeyu Za doslidzhenimi danimi v golod 1932 33 rr zaginulo 59 cholovik Os sho rozpovili zhitelki sil Chernyatina i Tokarivki Macanyuk Ganna Fedorivna nar 07 06 1913 r Shtovba Yevdokiya Polikarpivna Dyakova Fedora Andriyivna Todi u 1933 r na zemlyu prijshla ne nebesna a derzhavna kara Zapamyatavsya takij vipadok u rodini zhilo semero ditej mati ta batko Pershim pomer batko a potim mati na drabini povinosila vsih svoyih ditej do cvintarya bo konej ne bulo Shob vizhiti lyudi hodili do lisu i rvali z duba listya Po lyudski nihto lyudej ne hovav yih skidali do odniyeyi yami i ne zakopuvali a navisho hiba chergovu zhertvu dovgo chekati Nide ne bulo vidno ni kotiv ni sobak Rozpovidali sho v susidnomu seli Mankivcyah mati zyila svoyu dochku Vona ne rozumila sho robit i lishe ves chas pripovidala Tak tobi bude legshe Prisadibni dilyanki pustuvali ne bulo sho saditi ta j navit yakbi sadili b bida zastavila b vchiniti velikij grih vkrasti Harchuvalisya lyudi supami zvarenimi za dopomogoyu velikoyi kilkosti vodi na 1 2 kartoplin i shipochki krupi vlasnoruch roztertoyi z kilkoh zernin dvoma kamenyami Na zhal tochnoyi cifri zamuchenih golodomorom vstanoviti po s Tokarivka ne vdalosya V 1930 r cerkvu bulo rozibrano ikoni i cinni rechi buli vivezeni za te shob znyati hresta z cerkvi davali pud gorohu Na misci rozibranoyi cerkvi pobuduvali klub v yakomu rozmishuvalis i biblioteka Pislya vijni klubom zaviduvav Babich Gordij a bibliotekoyu Rudoman Nina Novij klub rozpochali buduvati 1974 r a zakinchili v 1979 r v tij zhe budivli znahoditsya silska biblioteka 16 17 lipnya 1941 r selo bulo okupovano nimeckimi vorogami za roki okupaciyi sela okupantami vivezeno 37 voliv 721 svinyu 18177 c zerna zagalna suma zbitkiv dorivnyuvala 550 tis karb 521 tokarivchanin borovsya todi z fashistskimi zagarbnikami na frontah v partizanskih zagonah v pidpilli Pid chas okupaciyi na teritoriyi sil Chernyatin Tokarivka Sloboda Chernyatinska diyala pidpilna grupa na choli z Fedorovim Oleksandrom shoplenij i zakatovanij fashistami Aktivnimi uchasnikami partizanskogo ruhu buli Nikityuk Mihajlo Danilovich Polumislo Oleksij Georgiyevich Spisok zhiteliv s Tokarivka yaki buli represovani stalinskim rezhimom 1 Babich Mikola Musijovich ne povernuvsya 2 Babich Filimon Musijovich ne povernuvsya 3 Kuzevich Yakiv ne povernuvsya 4 Stavnijchuk Mihajlo ne povernuvsya 5 Ogockij Kuzma povernuvsya zhivim Za podvigi u Velikij Vitchiznyanij vijni 136 tokarivchan buli nagorodzheni ordenami i medalyami 24 bereznya 1944 r selo bulo zvilneno vid okupantiv 151 strileckoyu diviziyeyu V 1958 r bula provedena elektrifikaciya sela V 1959 r do Chernyatinskogo kolgospu imeni Stalina bulo priyednano kolgosp imeni Sverdlova a z 1962 r vin otrimav nazvu imeni HHII zyizdu KPRS V Tokarivci bulo rozmisheno pidrozdil kolgospu pid nazvoyu Brigada 2 brigadir Rudoman A T brigada zberegla universalnij napryamok rozvitku zerno buryakove virobnictvo u poyednanni z molochno myasnim tvarinnictvom Za danimi 1956 r v kolgospi vsogo narahovuvalosya 2896 ga zemli iz nih 2147 ga ornoyi Bagata tokarivska zemlya na pracovitih lyudej tak u 1963 r lankova Kravchuk Nadiya virostila po 280 c cukrovih buryakiv na ploshi 70 ga a v 1964 r Rudoman A T virostiv po 300 c buryakiv na ploshi 135 ga v 1965 r Tanan V F zibrav po 29 c pshenici na ploshi 419 ga a mehanizovana lanka Dyakona V A virostila 281 c cukrovih buryakiv na ploshi 130 ga za sumlinnu pracyu Vasilya Artemovicha nagorodzheno medallyu Za trudovu doblest U 1979 r kolgosp imeni HHII zyizdu KPRS priyednano do Chernyatinskogo tehnikumu Pislya zyednannya 6 misyaciv buv direktorom Zribnyak B I Na chas peredachi traktornoyi brigadi Volkotrubom O P traktoriv bulo 17 kombajniv 7 sivalok 7 s g mashin 11 kultivatoriv 17 furazhir 1 borin 44 silosnih kombajniv 2 buv pobudovanij finskij domik dlya mehanikiv rozibrali sklad dlya goryuchogo rozibrali sklad dlya zapchastin rozibrali tokarnij stanok na sogodni znahoditsya v s Sloboda Mezhirivska na ptahofermi bulo pobudovano 3 kompleksi Rilnicha brigada yaku ocholyuvav Rudoman A T viroshuvala cukrovi buryaki vrozhajnistyu 400 c ga Dobre rozvineno tvarinnictvo za rik na kozhnu furazhnu korovu bulo nadoyeno bilshe 3000 moloka Radgosp tehnikum z serpnya 1981 r ocholiv Malyuta V F Pri jogo kerivnictvi v Tokarivci bulo pobudovano novu shkolu v centri sela primishennya dlya dityachogo sadka dvopoverhovij dim dlya specialistiv silskogo gospodarstva a takozh dim veterinara Dvopoverhovij budinok dlya mehanizatoriv primishennya dlya ovec a koli ne stalo ovec primishennya rozibrali Stari primishennya yaki buli pobudovani pri kolgospi rekonstruyuvali a takozh pobudovani buli tri kompleksi Jogo zaslugi pered selyanami sela Tokarivka duzhe veliki Pid chas jogo kerivnictva bulo pobudovano novi mosti bilya Kozyuri O I a takozh bilya Procenyuka M buv vidremontovanij mist yakij zyednuye Tokarivku z Chernyatinom Po seli prokladena asfaltna doroga do mista Bar i do fermi Zavdyaki jomu vsi zemli v seli obroblyalisya koli v susidnih selah pozarostali buryanom Na utrimanni VRH znahodilosya 1500 goliv a dijnih koriv 510 ovec 500 goliv a takozh kuri Hudobu doyili mehanizovano V 2005 r selo gazifikovano vineseno podyaki Nikonyuku G I ta Stavnichuk K B yaki doklali zusil ta organizuvali ves proces V 2007 r gospodarstvo reorganizovano Tokarivku vidyednano vid Chernyatina i 26 veresnya 2007 r rozpochato payuvannya tokarivskoyi zemli zemli orenduvav STOV Mir pid kerivnictvom Shevchuka Piznishe kilkist orendariv zbilsheno TOV UKR Terra FG Stavnichuk M O FG Kulik V S Novu shkolu v Tokarivci pobudovano v 1988 r zaviduvala neyu Babich Olga Fedorivna na protyazi pevnogo periodu ce bula filiya Chernyatinskoyi SZSh I III stupeniv Piznishe shkolu bulo zakrito i v yiyi primishenni stvoreno silsku biblioteku ta muzej Viznachalnoyu podiyeyu dlya tokarivchan stalo vidkrittya v 2007 r cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Urodzhenci selaKuzminskij Volodimir Oleksandrovich nar 1972 v Tokarivci ukrayinskij proyektnij menedzher vishoyi lanki naukovec i ekspert u galuzi socialnoyi politiki rozvitku socialnih poslug ta zabezpechennya prav ditini gromadskij diyach zhurnalist Avtor knig i posibnikiv kandidat ekonomichnih nauk ukrayinskij finansist zasluzhenij ekonomist Ukrayini gromadskij diyach kandidat ekonomichnih nauk udostoyenij pochesnogo zvannya Zasluzhenij ekonomist Ukrayini a she spivavtor z pismennikom Vasilem Vaskanom dvoh Gimniv Gimn derzhsluzhbovciv ta Gimn derzhavnogo kaznachejstva Ukrayini muziku do yakih stvoriv narodnij artist Ukrayini Ivan Derda Melnik Vasil Romanovich nar 1890 licar georgiyivskih hrestiv 2 3 ta 4 stupeniv licar georgiyivskih medalej 2 3 ta 4 stupeniv Vijskovosluzhbovec 12 Ohtirskogo gusarskogo polku uchasnik boyiv Pershoyi svitovoyi vijni Odnu z medalej jomu vruchala sestra carya Mikoli 2 Olga Oleksandrivna 22 08 1975 10 08 2022 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni DzherelaBinkivskij M I Ovcharuk M M Rajchuk M M Na perehresti shlyahiv i dol vidavnictvo Kiyiv EksOb 2002 r st 275LiteraturaChernya tin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 239 Tokarivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi