Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мантуанський собор або Катедральний собор Мантуї (італ. Duomo di Mantova) — головний храм італійського міста Мантуя, з довгою історією створення і перебудов.
| Катедральний собор міста Мантуя | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°09′38″ пн. ш. 10°47′50″ сх. д. / 45.16070700002777727° пн. ш. 10.79742000002777758° сх. д.Координати: 45°09′38″ пн. ш. 10°47′50″ сх. д. / 45.16070700002777727° пн. ш. 10.79742000002777758° сх. д. | ||||
| Країна | Італія | |||
| Місто | Мантуя | |||
| Тип | собор і церква[1] | |||
| Тип будівлі | собор | |||
| Стиль | середньовіччя + маньєризм + класицизм | |||
| Автор проєкту | архітектори Матільдо де Каносса, Якобелло та П'єрпаоло делла Мазеньє, Джуліо Романо, Джованні Баттіста Бертані, Ніколо Баскьєра | |||
| Архітектор | d | |||
| Засновник | меценат єпископ Антоніо ді Гвіді Баньйо | |||
| Перша згадка | 10 ст. | |||
| Дата заснування | 1761 | |||
| Початок будівництва | можливо 10 ст. | |||
| Побудовано | 1761 р. | |||
| Основні дати: 14 ст. — 1761 | ||||
| Статус | Культурне надбання Італії | |||
| Стан | задовільний | |||
  Катедральний собор міста Мантуя Катедральний собор міста Мантуя (Італія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історія
Первісно храм побудували в добу середньовіччя. За припущеннями храм перебудовував архітектор Матільдо де Каносса, архітектура була в стилі романики.
Храм збільшили у 15 столітті за ініціативи князя Франческо І Гонзага. Новий декор головного і бічного фасаду був розроблений архітекторами Якобелло та П'єрпаоло делла Мазеньє. Частково декор, розроблений Якобелло делла Мазеньє, збережений у правій частині споруди.
1545 року до перебудов собору залучили архітектора Джуліо Романо. Він не втручався в декор головного фасаду і бічних фасадів собору, а займався інтер'єром. Настанови, що саме треба зробити, Джуліо Романо отримав від кардинала Ерколе Гонзага, що був опозиційно налаштований до папи римського і новацій, започаткованих Донато Браманте та раннім Мікеланджело Буонарроті. Ймовірно, кардинал був консервативно налаштованою особою, бо Джуліо Романо створив план перебудов собору, що нагадував собор святого Петра у Римі ще середньовічної базилікальної доби. Лише форми колон та декор були новітніми. Перебудови затяглися і Джуліо Романо помер раніше, ніж встиг побачити цілком оновлений інтер'єр. По смерті Джуліо Романо справу продовжив архітектор Джованні Баттіста Бертані. Вже на той час собор міста втратив стилістичну чистоту і став конгломератом різних частин у різних стилях, чим і став цікавим. Відсутність стилістичної чистоти і конгломерат різних стилістик і художніх манер притаманний і живописному декору інтер'єра.
Нині існуючий головний фасад (цілком із мармуру) створений за ініціативи єпископа Антоніо ді Гвіді Баньйо. Проект створив австрійський архітектор і військовий інженер Ніколо Баскьєра в середині 18 століття.
Головний фасад
Головний фасад тричастинний і з трьома входами. Частини відокремлені пілястрами на всю висоту споруди. Далі трикутний фронтон з розкріповками. Осі пілястр продовжені до краю фронтону і акцентовані скульптурами на даху. Дзвіниця залишена з доби середньовіччя і ніяк не узгоджена з фасадами храму. Дзвіниця має сім дзвонів, частка котрих створена у 19 столітті.
Фасади собору
-
![image]()
Головний вхід і фасад -
![image]()
Готичний декор правого бічного фасаду -
![image]()
Старовинна дзвіниця -
![image]()
Головний фасад як зразок фасадної архітектури, цікавої лише з одного боку
Інтер'єр
Собор має п'ять нав, що нічим не позначене на головному фасаді. В розпланування покладений латинський хрест з трансептом. Середхрестя перекрите куполом без архітектурного ліхтарика. Склепіння купола прикрашене стінописом на тему раю.
Поховання в соборі
За середньовічною традицією собор став меморіалом князівського дома Гонзага (володарів міста та їх дружин) та соборних єпископів. Серед поховань — надгробок засновника князівської династії Луїджі Гонзага.
Див. також
Джерела
- Альберти Леон Баттиста. Десять книг о зодчестве: В 2 т. М., 1935—1937
- Мастера искусств об искусстве. Т.2. Эпоха Возрождения/Под ред. А. А. Губера, В. Н. Гращенкова. М., 1966
- Ревякина Н.В. Итальянское Возрождение. Гуманизм второй половины XIV — первой половины XV века. Новосибирск, 1975.
- SIRBeC
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mantuanskij sobor abo Katedralnij sobor Mantuyi ital Duomo di Mantova golovnij hram italijskogo mista Mantuya z dovgoyu istoriyeyu stvorennya i perebudov skasovanij Katedralnij sobor mista MantuyaSeredhrestya Mantuanskogo katedralnogo soboru Seredhrestya Mantuanskogo katedralnogo soboru45 09 38 pn sh 10 47 50 sh d 45 16070700002777727 pn sh 10 79742000002777758 sh d 45 16070700002777727 10 79742000002777758 Koordinati 45 09 38 pn sh 10 47 50 sh d 45 16070700002777727 pn sh 10 79742000002777758 sh d 45 16070700002777727 10 79742000002777758KrayinaItaliyaMistoMantuyaTipsobor i cerkva 1 Tip budivlisoborStilserednovichchya manyerizm klasicizmAvtor proyektuarhitektori Matildo de Kanossa Yakobello ta P yerpaolo della Mazenye Dzhulio Romano Dzhovanni Battista Bertani Nikolo BaskyeraArhitektordZasnovnikmecenat yepiskop Antonio di Gvidi BanjoPersha zgadka10 st Data zasnuvannya1761Pochatok budivnictvamozhlivo 10 st Pobudovano1761 r Osnovni dati 14 st 1761Status Kulturne nadbannya ItaliyiStanzadovilnijKatedralnij sobor mista MantuyaKatedralnij sobor mista Mantuya Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPervisno hram pobuduvali v dobu serednovichchya Za pripushennyami hram perebudovuvav arhitektor Matildo de Kanossa arhitektura bula v stili romaniki Hram zbilshili u 15 stolitti za iniciativi knyazya Franchesko I Gonzaga Novij dekor golovnogo i bichnogo fasadu buv rozroblenij arhitektorami Yakobello ta P yerpaolo della Mazenye Chastkovo dekor rozroblenij Yakobello della Mazenye zberezhenij u pravij chastini sporudi 1545 roku do perebudov soboru zaluchili arhitektora Dzhulio Romano Vin ne vtruchavsya v dekor golovnogo fasadu i bichnih fasadiv soboru a zajmavsya inter yerom Nastanovi sho same treba zrobiti Dzhulio Romano otrimav vid kardinala Erkole Gonzaga sho buv opozicijno nalashtovanij do papi rimskogo i novacij zapochatkovanih Donato Bramante ta rannim Mikelandzhelo Buonarroti Jmovirno kardinal buv konservativno nalashtovanoyu osoboyu bo Dzhulio Romano stvoriv plan perebudov soboru sho nagaduvav sobor svyatogo Petra u Rimi she serednovichnoyi bazilikalnoyi dobi Lishe formi kolon ta dekor buli novitnimi Perebudovi zatyaglisya i Dzhulio Romano pomer ranishe nizh vstig pobachiti cilkom onovlenij inter yer Po smerti Dzhulio Romano spravu prodovzhiv arhitektor Dzhovanni Battista Bertani Vzhe na toj chas sobor mista vtrativ stilistichnu chistotu i stav konglomeratom riznih chastin u riznih stilyah chim i stav cikavim Vidsutnist stilistichnoyi chistoti i konglomerat riznih stilistik i hudozhnih maner pritamannij i zhivopisnomu dekoru inter yera Nini isnuyuchij golovnij fasad cilkom iz marmuru stvorenij za iniciativi yepiskopa Antonio di Gvidi Banjo Proekt stvoriv avstrijskij arhitektor i vijskovij inzhener Nikolo Baskyera v seredini 18 stolittya Golovnij fasadGolovnij fasad trichastinnij i z troma vhodami Chastini vidokremleni pilyastrami na vsyu visotu sporudi Dali trikutnij fronton z rozkripovkami Osi pilyastr prodovzheni do krayu frontonu i akcentovani skulpturami na dahu Dzvinicya zalishena z dobi serednovichchya i niyak ne uzgodzhena z fasadami hramu Dzvinicya maye sim dzvoniv chastka kotrih stvorena u 19 stolitti Fasadi soboruGolovnij vhid i fasad Gotichnij dekor pravogo bichnogo fasadu Starovinna dzvinicya Golovnij fasad yak zrazok fasadnoyi arhitekturi cikavoyi lishe z odnogo bokuInter yerSobor maye p yat nav sho nichim ne poznachene na golovnomu fasadi V rozplanuvannya pokladenij latinskij hrest z transeptom Seredhrestya perekrite kupolom bez arhitekturnogo lihtarika Sklepinnya kupola prikrashene stinopisom na temu rayu Pohovannya v soboriZa serednovichnoyu tradiciyeyu sobor stav memorialom knyazivskogo doma Gonzaga volodariv mista ta yih druzhin ta sobornih yepiskopiv Sered pohovan nadgrobok zasnovnika knyazivskoyi dinastiyi Luyidzhi Gonzaga Div takozhGotichna arhitektura Serednovichchya Leon Battista Alberti Manyerizm Dzhulio Romano Dzhuzeppe Baccani Klasicizm Palacco Te Cerkva San Sebastyano Mantuya DzherelaAlberti Leon Battista Desyat knig o zodchestve V 2 t M 1935 1937 Mastera iskusstv ob iskusstve T 2 Epoha Vozrozhdeniya Pod red A A Gubera V N Grashenkova M 1966 Revyakina N V Italyanskoe Vozrozhdenie Gumanizm vtoroj poloviny XIV pervoj poloviny XV veka Novosibirsk 1975 SIRBeC d Track Q111178821