Семен Соломонович Ма́ндель (нар. 27 жовтня 1907, Вінниця — пом. 19 вересня 1974, Ленінград) — російський радянський художник театру і кіно, графік.
Семен Соломонович Мандель | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 жовтня 1907 Вінниця, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 19 вересня 1974 (66 років) | |||
Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
Поховання | Комаровське селищне кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художник | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 27 жовтня 1907 року у місті Вінниці Подільської губернії Російської імперії (тепер Україна). 1931 року закінчив Київський художній інститут (навчався на кіновідділенні у Володимира Татліна). Працював в кіно, виконував сатиричні малюнки. Учасник німецько-радянської війни з 23 червня 1941 року. З 1942 року — в агітвзводі Ленінградського фронту.
З 1952 року працював головним художником Ленінградського театра імені Ленінського комсомолу. Брав участь в художніх виставках з 1965 року.
Помер в Ленінграді 19 вересня 1974 року. Похований у передмісті Санкт-Петербурга на Комаровському селищному кладовищі.
Роботи
Оформляв спектаклі в театрах, естрадні та циркові вистави. Зокрема: «Фронт» О. Є. Корнійчука, «Російське питання» К. М. Симонова (обидва 1942), «Іркутська історія» О. М. Арбузова, «Океан» , «Піднята цілина» М. О. Шолохова (початок 1950-х років, все в співпраці з Г. О. Товстоноговим), «Якорна площа» (1960, режисер Р. А. Биков).
Оформив:
- музичні фільми «Концерт на екрані» (з Я. Н. Рівошем), «Музична історія», «Антон Іванович сердиться» (з ), «Концерт майстрів мистецтв», «Майстри російського балету»;
- українські фільми: «Зміна росте» (1931), , «Люлі-люлі, дитино», «Можливо, завтра» (1932), «Молодість», «Червона хустина» (1934), «Остання ніч» (1935).
- фільм «Приборкувач тигрів» (з Векслером).
Брав участь в постановці фільмів: «Шлях корабля», «Дівчина поспішає на побачення», «Моя любов», «Весілля», «Перша рукавичка» (з І. Степановим і ), «Російське питання», «Міст перейти не можна» (з і Т. Васильківською) і інші.
Автор афіші «Водяна пантоміма „Бунтар Кармелюк“» (1937) та кіноплакатів до фільмів:
- «Земля» (1930);
- «Вальцювання заліза» (1931);
- «Кінь» (1931).
Твори зберігаються в Російському музеї, в музеях і приватних збірках в Росії і за кордоном.
Відзнаки
- Орден Червоної Зірки (2 вересня 1945);
- Сталінська премія (1948, за фільм «Російське питання»);
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 21 січня 1969 року.
Примітки
- Память народа. [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Кіно-театр.ру. [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Кино : энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. (рос.) — С.252;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 68. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ;
- Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини XX століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінки 68—69. [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semen Solomonovich Ma ndel nar 27 zhovtnya 1907 Vinnicya pom 19 veresnya 1974 Leningrad rosijskij radyanskij hudozhnik teatru i kino grafik Semen Solomonovich MandelNarodzhennya27 zhovtnya 1907 1907 10 27 Vinnicya Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 veresnya 1974 1974 09 19 66 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaKomarovske selishne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiDiyalnisthudozhnikUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya 27 zhovtnya 1907 roku u misti Vinnici Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper Ukrayina 1931 roku zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut navchavsya na kinoviddilenni u Volodimira Tatlina Pracyuvav v kino vikonuvav satirichni malyunki Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 23 chervnya 1941 roku Z 1942 roku v agitvzvodi Leningradskogo frontu Z 1952 roku pracyuvav golovnim hudozhnikom Leningradskogo teatra imeni Leninskogo komsomolu Brav uchast v hudozhnih vistavkah z 1965 roku Pomer v Leningradi 19 veresnya 1974 roku Pohovanij u peredmisti Sankt Peterburga na Komarovskomu selishnomu kladovishi RobotiOformlyav spektakli v teatrah estradni ta cirkovi vistavi Zokrema Front O Ye Kornijchuka Rosijske pitannya K M Simonova obidva 1942 Irkutska istoriya O M Arbuzova Okean Pidnyata cilina M O Sholohova pochatok 1950 h rokiv vse v spivpraci z G O Tovstonogovim Yakorna plosha 1960 rezhiser R A Bikov Oformiv muzichni filmi Koncert na ekrani z Ya N Rivoshem Muzichna istoriya Anton Ivanovich serditsya z Koncert majstriv mistectv Majstri rosijskogo baletu ukrayinski filmi Zmina roste 1931 Lyuli lyuli ditino Mozhlivo zavtra 1932 Molodist Chervona hustina 1934 Ostannya nich 1935 film Priborkuvach tigriv z Vekslerom Brav uchast v postanovci filmiv Shlyah korablya Divchina pospishaye na pobachennya Moya lyubov Vesillya Persha rukavichka z I Stepanovim i Rosijske pitannya Mist perejti ne mozhna z i T Vasilkivskoyu i inshi Avtor afishi Vodyana pantomima Buntar Karmelyuk 1937 ta kinoplakativ do filmiv Zemlya 1930 Valcyuvannya zaliza 1931 Kin 1931 Tvori zberigayutsya v Rosijskomu muzeyi v muzeyah i privatnih zbirkah v Rosiyi i za kordonom VidznakiOrden Chervonoyi Zirki 2 veresnya 1945 Stalinska premiya 1948 za film Rosijske pitannya Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR z 21 sichnya 1969 roku PrimitkiPamyat naroda 20 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Kino teatr ru 20 lipnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaKino enciklopedicheskij slovar gl red S J Yutkevich Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 ros S 252 Andrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinka 68 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4 Andrejkanich A I Ukrayinski majstri kinoplakata pershoyi tretini XX stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2014 96 s il storinki 68 69 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4