Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мангаймська школа (нім. Mannheimer Schule) — німецький творчий і виконавський напрям, що склався у XVIII столітті в Мангаймі.
Історія оркестру
У середині XVIII століття в придворній капелі Мангайму (що був тоді резиденцією пфальцських курфюрстів) об'єдналися першокласні музиканти — виконавці, головно скрипалі і віолончелісти, а також композитори, які походили з Чехії і Моравії, де здавна культивувалася саме інструментальна музика. У 1745–1757 рр., під час правління курфюрста Карла IV Теодора, оркестр очолював скрипаль і композитор Ян Стаміць, чех за походженням. На формування творчого і виконавського стилю колективу справила значний вплив чеська музична культура.
Музичні нововведення
Мангаймський оркестр для середини XVIII століття був дуже великим: до його складу увійшла розширена струнна група (30 струнних інструментів), 2 флейти, 2 гобої, кларнет, 2 фаготи, 2 труби, 4 валторни, літаври, — Стаміцу вдалося домогтись рідкісної для того часу зіграності і своєрідністю прийомів виконання, підпорядкованих завданням нової експресивності. Оркестр відрізняли невідомі раніше щонайтонші градації динамічних відтінків. Сучасники відзначали особливі «мангаймські манери»: характерне підкреслення контрастів, пристрасть до наростань (великі, тривалі crescendo) і загасань (diminuendo), від яких у слухачів захоплювало дух, а також виділення певних мелодійних оборотів, — Леопольд Моцарт, батько Вольфганга Амедея, вказував у листі до свого сина (від 11 грудня 1777 року) на одну особливість, так зване «мангаймське зітхання», схлипуюче затримання (швидше за все, мав на увазі сонату для фортепіано № 7 in C-dur K.309/284b). Мангаймська школа не менш любила застосування тремоло, сентиментальних тріолей у терціях.
Мангаймський оркестр вважали в середині XVIII століття найкращим у Європі. Д. Шубарт, автор найважливішого для музичної історіографії цього періоду джерела «Думки про музичну естетику» (1806) — оповідає: «Жоден оркестр у світі не може порівнятися з ним за виконанням. Його forte — грім, його crescendo — засліплює, diminuendo — завмирає вдалині, як дзюркотливий струмок, а його piano — віяння весни». Поза сумнівом, що розвинена динаміка — ознака нового інструментального стилю. Мангаймці «винайшли» емоційну виразність у передачі оркестрових творів. Старий «concerto grosso» — типове породження музичного бароко — суворо розподіляв силу звуку протиставленням великої і малої маси концертуючих інструментів. Динаміка мангаймського типу, заснована на широкому використанні принципу оркестрового crescendo, на виразному посиленні мелодично-гармонічного стилю, дала можливість різноманітним драматичним наростанням.
Мангаймська виконавська манера за загальним напрямом тяжіла до сентименталізму — її виразні засоби підкреслювали чутливо-патетичний фундамент в інструментальній музиці; в той же час в ній проявилися і стильові тенденції рококо.
Німецький історик музики Гуго Ріман свого часу довів, що мангаймці зіграли важливу роль у формуванні камерного ансамблю на шляху до віденської класичної школи, і саме мангаймська симфонія стала фундаментом для симфонічної музики Й. Гайдна, В. А. Моцарта і Л. Бетховена. Але ні Моцарт, ні Гайдн не розвинули повністю цього нового прийому у своїх композиціях. В їх симфоніях ще панує різка світлотінь старого італійського оркестрового концерту. Наступником «мангаймської школи» можна назвати тільки Бетховена. В даний час історики заперечують ці погляди Рімана. Так чи інакше, на рубежі XVIII–XIX століть школу Яна Стаміца заступили досягнення віденських класиків.
Творчість
Коли в середині XVIII століття склади оркестрів були ще, як правило, випадковими і композиторська творчість знаходилася в прямій залежності від наявного складу оркестру, найчастіше струнного, іноді з невеликою кількістю духових, — капела Карла Теодора створювала для мангаймських композиторів найкращі умови. Чарльз Берні, майбутній автор «Загальної історії музики», відвідавши в 1772 році Мангайм, порівняв придворний оркестр Карла Теодора з армією, що складається з генералів, «однаково здатних як скласти план битви, так і хоробро боротися з ворогом». Серед численних авторів мангаймських симфоній (і одночасно учасників оркестру) виділяються Ф. К. Ріхтер, А. Фільц, що належали вже до другого покоління мангаймців, Крістіан Каннабіх, очолив оркестр після смерті Стаміца в 1757 році, Дж. Тоескі, Ф. Бек, І. Френцль, І. Гольцбауер, Ф. Ріхтер і сини Стаміца Карл і Антон. Вплив мангаймського симфонічного стилю був дуже значний не лише у межах Німеччини. Симфонії мангаймців широко виконувалися і видавалися в Парижі; твори Ф. К. Ріхтера були опубліковані у Франції вже в 1744 році, а в 1745-му Париж відвідав сам Я. Стаміц. Досвід мангаймців був використаний багатьма французькими композиторами, в тому числі Ф. А. Госсеком. Хоча загальне визнання прийшло до Я. Стаміца і його послідовників не відразу: прихильники старої поліфонії, від якої мангаймці відмовилися, бачили в їх нововведеннях «більше комізму, ніж серйозності».
У своїй творчості мангаймці узагальнили характерні тенденції, які намітилися в різних творчих напрямах, що ведуть до симфонізму: спираючись, з одного боку, на італійську скрипкову сонату і тріо-сонату, оркестрову сюїту, з іншої — на введений Алессандро Скарлатті ще в XVII столітті неаполітанський, 3-частинний тип увертюри (алегро, адажіо, алегро), мангаймські композитори виробили самостійний оркестровий твір, 4-частинний симфонічний цикл (allegro, andante, менует, фінал), з характерним для кожної частини тематичним виглядом, з відкристалізованими темами-образами («симфонією» в той час називалася італійська оперна увертюра, яка ще не цілком відокремилася від опери, але вже виконувалася самостійно в концертах). Створюючи своє трактування циклу, мангаймська школа підготувала класичну симфонію, визначивши художню функцію кожної з її 4 частин (цьому і служили багато з тих прийомів, які отримали назву «мангаймські манери»). «Саме тут Стаміц, натхненний творами Йомеллі, — стверджував Бьорні, — вперше вийшов за рамки звичайних оперних увертюр…були випробувані усі ефекти, які може робити така маса звуків. Тут народилися крещендо і дімінуендо, а піано, яке раніше вживалося головним чином як відлуння та зазвичай було його синонімом, і форте були визнані музичними фарбами, що мають свої відтінки…».
Симфонічні твори мангаймців, що увібрали в себе риси різних вже існуючих музичних жанрів і форм, утворили нову єдність і були побудовані за одним типом, мали загальні для всіх закономірності. Перша частина відкривалася рішучими і повнозвучними акордами; надалі дві різнохарактерні теми, змінюючи одна іншу, видозмінювалися, і в кінці частини друга за характером і настроєм тема зближувалася з першою. Друга частина, повільна, лірична була своєрідною арією для оркестру. З третьою частиною — витонченим менуетом — контрастував запальний фінал.
Література
- Соловьёва T. H. Мангеймская школа. Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор. 1973—1982. (рос.)
- Кенигсберг А. К., Михеева Л. В. О симфонии // 111 симфоний. — Санкт-Петербург : «Культ-информ-пресс», 2000. (рос.)
- Барсова И. А. Оркестр. Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973—1982. (рос.)
- Штейнпресс Б. С. Симфония. Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973—1982. (рос.)
- Конен В. Театр и симфония. — М., 1968. (рос.)
- Браудо Е. М. Глава 20 // Всеобщая история музыки. — М., 1930. — Т. 2. От начала 17 до середины 19 столетия. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mangajmska shkola nim Mannheimer Schule nimeckij tvorchij i vikonavskij napryam sho sklavsya u XVIII stolitti v Mangajmi Mangajmskij palacIstoriya orkestruU seredini XVIII stolittya v pridvornij kapeli Mangajmu sho buv todi rezidenciyeyu pfalcskih kurfyurstiv ob yednalisya pershoklasni muzikanti vikonavci golovno skripali i violonchelisti a takozh kompozitori yaki pohodili z Chehiyi i Moraviyi de zdavna kultivuvalasya same instrumentalna muzika U 1745 1757 rr pid chas pravlinnya kurfyursta Karla IV Teodora orkestr ocholyuvav skripal i kompozitor Yan Stamic cheh za pohodzhennyam Na formuvannya tvorchogo i vikonavskogo stilyu kolektivu spravila znachnij vpliv cheska muzichna kultura Yan StamicMuzichni novovvedennyaMangajmskij orkestr dlya seredini XVIII stolittya buv duzhe velikim do jogo skladu uvijshla rozshirena strunna grupa 30 strunnih instrumentiv 2 flejti 2 goboyi klarnet 2 fagoti 2 trubi 4 valtorni litavri Stamicu vdalosya domogtis ridkisnoyi dlya togo chasu zigranosti i svoyeridnistyu prijomiv vikonannya pidporyadkovanih zavdannyam novoyi ekspresivnosti Orkestr vidriznyali nevidomi ranishe shonajtonshi gradaciyi dinamichnih vidtinkiv Suchasniki vidznachali osoblivi mangajmski maneri harakterne pidkreslennya kontrastiv pristrast do narostan veliki trivali crescendo i zagasan diminuendo vid yakih u sluhachiv zahoplyuvalo duh a takozh vidilennya pevnih melodijnih oborotiv Leopold Mocart batko Volfganga Amedeya vkazuvav u listi do svogo sina vid 11 grudnya 1777 roku na odnu osoblivist tak zvane mangajmske zithannya shlipuyuche zatrimannya shvidshe za vse mav na uvazi sonatu dlya fortepiano 7 in C dur K 309 284b Mangajmska shkola ne mensh lyubila zastosuvannya tremolo sentimentalnih triolej u terciyah Mangajmskij orkestr vvazhali v seredini XVIII stolittya najkrashim u Yevropi D Shubart avtor najvazhlivishogo dlya muzichnoyi istoriografiyi cogo periodu dzherela Dumki pro muzichnu estetiku 1806 opovidaye Zhoden orkestr u sviti ne mozhe porivnyatisya z nim za vikonannyam Jogo forte grim jogo crescendo zasliplyuye diminuendo zavmiraye vdalini yak dzyurkotlivij strumok a jogo piano viyannya vesni Poza sumnivom sho rozvinena dinamika oznaka novogo instrumentalnogo stilyu Mangajmci vinajshli emocijnu viraznist u peredachi orkestrovih tvoriv Starij concerto grosso tipove porodzhennya muzichnogo baroko suvoro rozpodilyav silu zvuku protistavlennyam velikoyi i maloyi masi koncertuyuchih instrumentiv Dinamika mangajmskogo tipu zasnovana na shirokomu vikoristanni principu orkestrovogo crescendo na viraznomu posilenni melodichno garmonichnogo stilyu dala mozhlivist riznomanitnim dramatichnim narostannyam Mangajmska vikonavska manera za zagalnim napryamom tyazhila do sentimentalizmu yiyi virazni zasobi pidkreslyuvali chutlivo patetichnij fundament v instrumentalnij muzici v toj zhe chas v nij proyavilisya i stilovi tendenciyi rokoko Nimeckij istorik muziki Gugo Riman svogo chasu doviv sho mangajmci zigrali vazhlivu rol u formuvanni kamernogo ansamblyu na shlyahu do videnskoyi klasichnoyi shkoli i same mangajmska simfoniya stala fundamentom dlya simfonichnoyi muziki J Gajdna V A Mocarta i L Bethovena Ale ni Mocart ni Gajdn ne rozvinuli povnistyu cogo novogo prijomu u svoyih kompoziciyah V yih simfoniyah she panuye rizka svitlotin starogo italijskogo orkestrovogo koncertu Nastupnikom mangajmskoyi shkoli mozhna nazvati tilki Bethovena V danij chas istoriki zaperechuyut ci poglyadi Rimana Tak chi inakshe na rubezhi XVIII XIX stolit shkolu Yana Stamica zastupili dosyagnennya videnskih klasikiv TvorchistKoli v seredini XVIII stolittya skladi orkestriv buli she yak pravilo vipadkovimi i kompozitorska tvorchist znahodilasya v pryamij zalezhnosti vid nayavnogo skladu orkestru najchastishe strunnogo inodi z nevelikoyu kilkistyu duhovih kapela Karla Teodora stvoryuvala dlya mangajmskih kompozitoriv najkrashi umovi Charlz Berni majbutnij avtor Zagalnoyi istoriyi muziki vidvidavshi v 1772 roci Mangajm porivnyav pridvornij orkestr Karla Teodora z armiyeyu sho skladayetsya z generaliv odnakovo zdatnih yak sklasti plan bitvi tak i horobro borotisya z vorogom Sered chislennih avtoriv mangajmskih simfonij i odnochasno uchasnikiv orkestru vidilyayutsya F K Rihter A Filc sho nalezhali vzhe do drugogo pokolinnya mangajmciv Kristian Kannabih ocholiv orkestr pislya smerti Stamica v 1757 roci Dzh Toeski F Bek I Frencl I Golcbauer F Rihter i sini Stamica Karl i Anton Vpliv mangajmskogo simfonichnogo stilyu buv duzhe znachnij ne lishe u mezhah Nimechchini Simfoniyi mangajmciv shiroko vikonuvalisya i vidavalisya v Parizhi tvori F K Rihtera buli opublikovani u Franciyi vzhe v 1744 roci a v 1745 mu Parizh vidvidav sam Ya Stamic Dosvid mangajmciv buv vikoristanij bagatma francuzkimi kompozitorami v tomu chisli F A Gossekom Hocha zagalne viznannya prijshlo do Ya Stamica i jogo poslidovnikiv ne vidrazu prihilniki staroyi polifoniyi vid yakoyi mangajmci vidmovilisya bachili v yih novovvedennyah bilshe komizmu nizh serjoznosti U svoyij tvorchosti mangajmci uzagalnili harakterni tendenciyi yaki namitilisya v riznih tvorchih napryamah sho vedut do simfonizmu spirayuchis z odnogo boku na italijsku skripkovu sonatu i trio sonatu orkestrovu syuyitu z inshoyi na vvedenij Alessandro Skarlatti she v XVII stolitti neapolitanskij 3 chastinnij tip uvertyuri alegro adazhio alegro mangajmski kompozitori virobili samostijnij orkestrovij tvir 4 chastinnij simfonichnij cikl allegro andante menuet final z harakternim dlya kozhnoyi chastini tematichnim viglyadom z vidkristalizovanimi temami obrazami simfoniyeyu v toj chas nazivalasya italijska operna uvertyura yaka she ne cilkom vidokremilasya vid operi ale vzhe vikonuvalasya samostijno v koncertah Stvoryuyuchi svoye traktuvannya ciklu mangajmska shkola pidgotuvala klasichnu simfoniyu viznachivshi hudozhnyu funkciyu kozhnoyi z yiyi 4 chastin comu i sluzhili bagato z tih prijomiv yaki otrimali nazvu mangajmski maneri Same tut Stamic nathnennij tvorami Jomelli stverdzhuvav Borni vpershe vijshov za ramki zvichajnih opernih uvertyur buli viprobuvani usi efekti yaki mozhe robiti taka masa zvukiv Tut narodilisya kreshendo i diminuendo a piano yake ranishe vzhivalosya golovnim chinom yak vidlunnya ta zazvichaj bulo jogo sinonimom i forte buli viznani muzichnimi farbami sho mayut svoyi vidtinki Simfonichni tvori mangajmciv sho uvibrali v sebe risi riznih vzhe isnuyuchih muzichnih zhanriv i form utvorili novu yednist i buli pobudovani za odnim tipom mali zagalni dlya vsih zakonomirnosti Persha chastina vidkrivalasya rishuchimi i povnozvuchnimi akordami nadali dvi riznoharakterni temi zminyuyuchi odna inshu vidozminyuvalisya i v kinci chastini druga za harakterom i nastroyem tema zblizhuvalasya z pershoyu Druga chastina povilna lirichna bula svoyeridnoyu ariyeyu dlya orkestru Z tretoyu chastinoyu vitonchenim menuetom kontrastuvav zapalnij final LiteraturaSolovyova T H Mangejmskaya shkola Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 ros Kenigsberg A K Miheeva L V O simfonii 111 simfonij Sankt Peterburg Kult inform press 2000 ros Barsova I A Orkestr Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 ros Shtejnpress B S Simfoniya Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 ros Konen V Teatr i simfoniya M 1968 ros Braudo E M Glava 20 Vseobshaya istoriya muzyki M 1930 T 2 Ot nachala 17 do serediny 19 stoletiya ros Posilannya