Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мангая англ Mangaia острів у Тихому океані найпівденніший у складі островів Кука МангаяГеографія21 55 17 пд ш 157 55 23

Мангая

Мангая

Мангая (англ. Mangaia) — острів у Тихому океані, найпівденніший у складі островів Кука.

Мангая
image
Географія
21°55′17″ пд. ш. 157°55′23″ зх. д. / 21.92138888891677695° пд. ш. 157.92305555558777996° зх. д. / -21.92138888891677695; -157.92305555558777996Координати: 21°55′17″ пд. ш. 157°55′23″ зх. д. / 21.92138888891677695° пд. ш. 157.92305555558777996° зх. д. / -21.92138888891677695; -157.92305555558777996
МісцерозташуванняТихий океан
АкваторіяТихий океан
Група островівd
Площа51,8 км²
Довжина9,2 км
Ширина6,6 км
Найвища точка139 м
Країна
image Острови Кука
Населення654 осіб
Відкрито29 березня 1777
image
image
Мангая
Мангая (Острови Кука)
image Мангая у Вікісховищі

Назва

Перші поселенці називали острів A'Ua'u (в скороченні від akatautika — «вирівняний» або «терасований»), що пов'язано з рельєфом острова і геологією його утворення. Сучасну назву острову дали жителі атола Аїтутакі (а точніше якийсь Тамаеу), які побували на острові за два роки до Джеймса Кука. Вони назвали його Mangaianui-Neneva, що в перекладі означає «жахливо великий мангая». Слово «Мангая» найчастіше перекладають як «світська влада» або «світ». Походження цієї назви мабуть пов'язане з тим, що через наявність на острові декількох племен, вони воювали між собою за владу над островом, і після перемоги одного з них встановився мир-Мангая. Іноді згадуються інші полінезійські назви острова: Манітеа і Пурітеа.

Географія

image
Карта острова Мангая

Острів Мангая розташований у південній частині Тихого океану, за 194 км на південний схід від Раротонги. Острів має форму круга, витягнутого в декількох напрямках. Діаметр острова по лінії схід-захід становить 9,6 км, по лінії північ-південь — 7,2 км. Загальна площа острова — 51,8 км (другий за площею з островів Кука).

Геологічно острів являє собою піднятий атол (вулкан на якому він розташований підноситься на 4750 м над дном океану). Центральне вулканічне плато (діаметром близько 4,8 км) оточене піднятим до 60 м кораловим рифом (макатеа) шириною 1200—1600 м. Макатеа відокремлена від океану прибережною низовиною до 180 м шириною. Підняття відбувалося за кілька етапів. Деякі з вулканічних порід острова мають вік близько 19 млн років, тому острів вважається одним з найстаріших у Тихому океані. Найвища точка острова — гора Рангімотіа висотою 169 м. У південній частині острова розташоване озеро [ru]. Острів пронизують численні печери (одні з найбільших — Теруарере — були відкриті в 1930-х роках).

Історія

За легендою острів не був відкритий якимсь древнім мандрівником, а був піднятий з підземного світу Аваїкі разом з першими його жителями. Першим вождем остров'ян був міфічний Ранга. Вважається, що прабатьківщиною перших остров'ян був архіпелаг Самоа.

У легендах остров'ян згадується поява «білих людей» у другій половині XVI століття. Однак офіційним європейським першовідкривачем острова вважається Джеймс Кук, який побачив його під час своєї третьої подорожі 29 березня 1777 року (дозірний корабля «Дискавері» Томас Едгар назвав його на честь корабля — «Острів Дискавері»). Пізніше острів відвідували деякі інші європейські дослідники: 11 лютого 1803 року тут побував [en], у травні 1808 року — Томас Рейбен на шхуні «Меркурій», а також можливо острів бачили 1789 році заколотники з «Баунті».

15 червня 1824 року на острові були висаджені двоє місіонерів (Давид і Т'єр) з Таїті. Острів залишався під наглядом місії таїтян до організації місії на Раротонзі в 1839 році. 28 жовтня 1888 року Мангая офіційно була оголошена колонією Британської імперії (прапор над островом підняв капітан судна «Гіацинт» Бурк). Острів став частиною федерації островів Кука, а з 1901 року — Нової Зеландії.

Населення

За оцінками місіонерів у 1820-і — 1830-і роки чисельність населення острова складала близько 2000-3000 осіб. За переписом 1902 року чисельність населення становила 1541 особу. В середині століття чисельність населення трохи зросла (до 2074 жителів у 1971 році), а потім стала знижуватися. У 2006 році на острові проживало лише 640 осіб (постійно — 631). Більшість постійного населення — 606 осіб — етнічно є маорі островів Кука. Жінок на острові трохи більше, ніж чоловіків: 324 проти 307. Зайнятими в господарстві себе вважають 168 осіб, більшість з яких — чоловіки (109). Все населення проживає в 177 будинках (в середньому по 4 особи в будинку).

За переписом 2011 року населення острова скоротилося до 562 осіб.

На Мангаї є три села: Онероа (найбільше, розташоване на східному березі), Івіруа (в західній частині острова) і Тамаруа (на півдні острова). Територія острова традиційно ділиться на шість районів: Тава'енга, Кеїа, Веїтатеї, Каранга, Івіруа й Тамаруа, що відображено в Конституції островів Кука. Ці райони у свою чергу також поділяються на підрайони.

Жителі розмовляють місцевим діалектом кукської мови, більшість з них володіє також англійською мовою.

Примітки

  1. Discoverers of the Cook Islands and the Names They Gave. Mangaia (англ.). Victoria University of Wellington. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 3 июля 2010.
  2. Mangaia (англ.). oceandots.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 3 июля 2010.
  3. Oldest Island in the Pacific (англ.). cookislands.org.uk. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 3 июля 2010.
  4. Mangaia - Garden of the Cook Islands (англ.). www.ck. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 4 июля 2010.
  5. Total Population and Land Area by Island (PDF) (англ.). Cook Islands Statistics Office. Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 4 июля 2010.
  6. Resident Population by Sex, Census District and Ethnic Origin (PDF) (англ.). Cook Islands Statistics Office. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 4 июля 2010.
  7. Resident Employed Population by Island, Sex and Principal Employer (PDF) (англ.). Cook Islands Statistics Office. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 4 июля 2010.
  8. Occupied Dwellings by Island, Type of Dwelling and Number of Persons by Gender (PDF) (англ.). Cook Islands Statistics Office. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 4 июля 2010.
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 2 травня 2013.
  10. (англ.). University of the South Pacific. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 4 июля 2010.
  11. Mangaian Society. Districts and Subdistricts (англ.). Victoria University of Wellington. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 4 июля 2010.

Посилання

  • Фотографії острова [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • Детальний опис геології й печер острова [ 25 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Опис культури населення Мангаї [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mangaya angl Mangaia ostriv u Tihomu okeani najpivdennishij u skladi ostroviv Kuka MangayaGeografiya21 55 17 pd sh 157 55 23 zh d 21 92138888891677695 pd sh 157 92305555558777996 zh d 21 92138888891677695 157 92305555558777996 Koordinati 21 55 17 pd sh 157 55 23 zh d 21 92138888891677695 pd sh 157 92305555558777996 zh d 21 92138888891677695 157 92305555558777996MisceroztashuvannyaTihij okeanAkvatoriyaTihij okeanGrupa ostrovivdPlosha51 8 km Dovzhina9 2 kmShirina6 6 kmNajvisha tochka139 mKrayina Ostrovi KukaNaselennya654 osibVidkrito29 bereznya 1777MangayaMangaya Ostrovi Kuka Mangaya u VikishovishiNazvaPershi poselenci nazivali ostriv A Ua u v skorochenni vid akatautika virivnyanij abo terasovanij sho pov yazano z relyefom ostrova i geologiyeyu jogo utvorennya Suchasnu nazvu ostrovu dali zhiteli atola Ayitutaki a tochnishe yakijs Tamaeu yaki pobuvali na ostrovi za dva roki do Dzhejmsa Kuka Voni nazvali jogo Mangaianui Neneva sho v perekladi oznachaye zhahlivo velikij mangaya Slovo Mangaya najchastishe perekladayut yak svitska vlada abo svit Pohodzhennya ciyeyi nazvi mabut pov yazane z tim sho cherez nayavnist na ostrovi dekilkoh plemen voni voyuvali mizh soboyu za vladu nad ostrovom i pislya peremogi odnogo z nih vstanovivsya mir Mangaya Inodi zgaduyutsya inshi polinezijski nazvi ostrova Manitea i Puritea GeografiyaKarta ostrova Mangaya Ostriv Mangaya roztashovanij u pivdennij chastini Tihogo okeanu za 194 km na pivdennij shid vid Rarotongi Ostriv maye formu kruga vityagnutogo v dekilkoh napryamkah Diametr ostrova po liniyi shid zahid stanovit 9 6 km po liniyi pivnich pivden 7 2 km Zagalna plosha ostrova 51 8 km drugij za plosheyu z ostroviv Kuka Geologichno ostriv yavlyaye soboyu pidnyatij atol vulkan na yakomu vin roztashovanij pidnositsya na 4750 m nad dnom okeanu Centralne vulkanichne plato diametrom blizko 4 8 km otochene pidnyatim do 60 m koralovim rifom makatea shirinoyu 1200 1600 m Makatea vidokremlena vid okeanu priberezhnoyu nizovinoyu do 180 m shirinoyu Pidnyattya vidbuvalosya za kilka etapiv Deyaki z vulkanichnih porid ostrova mayut vik blizko 19 mln rokiv tomu ostriv vvazhayetsya odnim z najstarishih u Tihomu okeani Najvisha tochka ostrova gora Rangimotia visotoyu 169 m U pivdennij chastini ostrova roztashovane ozero ru Ostriv pronizuyut chislenni pecheri odni z najbilshih Teruarere buli vidkriti v 1930 h rokah IstoriyaZa legendoyu ostriv ne buv vidkritij yakims drevnim mandrivnikom a buv pidnyatij z pidzemnogo svitu Avayiki razom z pershimi jogo zhitelyami Pershim vozhdem ostrov yan buv mifichnij Ranga Vvazhayetsya sho prabatkivshinoyu pershih ostrov yan buv arhipelag Samoa U legendah ostrov yan zgaduyetsya poyava bilih lyudej u drugij polovini XVI stolittya Odnak oficijnim yevropejskim pershovidkrivachem ostrova vvazhayetsya Dzhejms Kuk yakij pobachiv jogo pid chas svoyeyi tretoyi podorozhi 29 bereznya 1777 roku dozirnij korablya Diskaveri Tomas Edgar nazvav jogo na chest korablya Ostriv Diskaveri Piznishe ostriv vidviduvali deyaki inshi yevropejski doslidniki 11 lyutogo 1803 roku tut pobuvav en u travni 1808 roku Tomas Rejben na shhuni Merkurij a takozh mozhlivo ostriv bachili 1789 roci zakolotniki z Baunti 15 chervnya 1824 roku na ostrovi buli visadzheni dvoye misioneriv David i T yer z Tayiti Ostriv zalishavsya pid naglyadom misiyi tayityan do organizaciyi misiyi na Rarotonzi v 1839 roci 28 zhovtnya 1888 roku Mangaya oficijno bula ogoloshena koloniyeyu Britanskoyi imperiyi prapor nad ostrovom pidnyav kapitan sudna Giacint Burk Ostriv stav chastinoyu federaciyi ostroviv Kuka a z 1901 roku Novoyi Zelandiyi NaselennyaZa ocinkami misioneriv u 1820 i 1830 i roki chiselnist naselennya ostrova skladala blizko 2000 3000 osib Za perepisom 1902 roku chiselnist naselennya stanovila 1541 osobu V seredini stolittya chiselnist naselennya trohi zrosla do 2074 zhiteliv u 1971 roci a potim stala znizhuvatisya U 2006 roci na ostrovi prozhivalo lishe 640 osib postijno 631 Bilshist postijnogo naselennya 606 osib etnichno ye maori ostroviv Kuka Zhinok na ostrovi trohi bilshe nizh cholovikiv 324 proti 307 Zajnyatimi v gospodarstvi sebe vvazhayut 168 osib bilshist z yakih choloviki 109 Vse naselennya prozhivaye v 177 budinkah v serednomu po 4 osobi v budinku Za perepisom 2011 roku naselennya ostrova skorotilosya do 562 osib Na Mangayi ye tri sela Oneroa najbilshe roztashovane na shidnomu berezi Ivirua v zahidnij chastini ostrova i Tamarua na pivdni ostrova Teritoriya ostrova tradicijno dilitsya na shist rajoniv Tava enga Keyia Veyitateyi Karanga Ivirua j Tamarua sho vidobrazheno v Konstituciyi ostroviv Kuka Ci rajoni u svoyu chergu takozh podilyayutsya na pidrajoni Zhiteli rozmovlyayut miscevim dialektom kukskoyi movi bilshist z nih volodiye takozh anglijskoyu movoyu PrimitkiDiscoverers of the Cook Islands and the Names They Gave Mangaia angl Victoria University of Wellington Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 3 iyulya 2010 Mangaia angl oceandots com Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 3 iyulya 2010 Oldest Island in the Pacific angl cookislands org uk Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 3 iyulya 2010 Mangaia Garden of the Cook Islands angl www ck Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 iyulya 2010 Total Population and Land Area by Island PDF angl Cook Islands Statistics Office Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2011 Procitovano 4 iyulya 2010 Resident Population by Sex Census District and Ethnic Origin PDF angl Cook Islands Statistics Office Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 iyulya 2010 Resident Employed Population by Island Sex and Principal Employer PDF angl Cook Islands Statistics Office Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 iyulya 2010 Occupied Dwellings by Island Type of Dwelling and Number of Persons by Gender PDF angl Cook Islands Statistics Office Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 iyulya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 2 travnya 2013 Procitovano 2 travnya 2013 angl University of the South Pacific Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 4 iyulya 2010 Mangaian Society Districts and Subdistricts angl Victoria University of Wellington Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 iyulya 2010 PosilannyaFotografiyi ostrova 18 travnya 2013 u Wayback Machine Detalnij opis geologiyi j pecher ostrova 25 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Opis kulturi naselennya Mangayi 10 sichnya 2022 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ